Хто вбив Мішель Пейн?

Автор: Олег Куліков

Хороша історія — це завжди співпраця двох людей: автора, який цю історію вигадав і подав, та сприймача, котрий збирає докупи все побачене і почуте. Це дозволяє авторові вдаватися до одного з найпотужніжих інструментів нарративу — недомовки. Звісно, можна все подати прямо в лоб і ретельно розжувати, але тоді сприймач не докладає жодного зусилля зі свого боку. Та куди цікавіше акуратно розкласти підказки і дати читачу/глядачу/слухачу/ґеймерові самому все зрозуміти.

Безпосередньо у творах не сказано про волошковість Дамблдора чи С-3РО — лише натяки різного ступеня очевидності. Те ж стосується любовного інтересу Корри та істинної сутності Принцеси, яку шукав Тім із Braid. Ніхто не каже відкрито, що Альвін і Яків з Альдерсберґа — це одна і та ж людина, а стрічка Inception не має відкритого фіналу. Втім, це стає зрозумілим, варто лише бути спостережливим і уважно стежити за всім, що відбувається на екрані.

Сьогодні в центрі нашої уваги одна із таких недомовок і в наступних абзацах піде мова про те, хто насправді вбив  Лору Палмер Мішель Пейн?

Офіційна версія

Традиційно все подається так: Мішель Пейн та її малятко вбила трійця нарків, засланих Ніколь Горн з метою усунути Мішель, котра мала нещастя дізнатися про таємничий проект “Вальгалла” (включно з виробництвом і поширенням наркотика “Валькірія”). Чоловік Мішель, славнозвісний Макс Пейн, приходить додому занадто пізно, вбиває нарків і починає люто, невимовно страждати, що через три роки виливається у повномасштабну війну зі злочинним нутром Нью-Йорка та обопільно вигідну співпрацю зі сильними світу цього. Титри.

Окремо на тлі гри виділяється два кошмари Макса, де програються події “Дня, коли почався Біль”. Їх звикли пояснювати просто: журба + провина + синдром уцілілого + три роки емоційного утримання. Звісно, твердження цілком справедливе, проте обмежитися ним єдиним можна лише за умови, що ви пройшли гру із вимкненим звуком.

Ламаний вступ

Вступна сцена насправді викликає чимало запитань.

1. Телефонний дзвінок від Ніколь Горн. В чому його мета? Перевірити, чи нарки виконали свою справу? Навряд їм би вистачило адекватності підняти слухавку і прозвітувати своїй шефині. А якщо дзвінок був призначений для Макса, то як вона філігранно точно дізналася час його прибуття додому?

2. Продовжуємо. Якщо Горн знала, коли Макс повертається додому, чому не підлаштувати знищення усієї родини відразу? Макс — поліцай і неодмінно розпочав би розслідування, котре навіть якщо й прикрити, розворушить чимало неприємного.

3. Пляма крові у передпокої, поруч розбитого дзеркала. Попри весь розгардіяш, це єдиний слід крові на першому поверсі будинку. І тут фортель — у нарізці кадрів, які передують телефонній розмові, показано дитячу кімнату на другому поверсі, якої Макс ще не бачив. Це більш ніж дивно, зважаючи, що в активних сценах гри увага завжди акцентується на тому, що бачить чи де перебуває Макс. (Мова зараз іде про сюжетно важливі ролики, а не геймплейно-націлені, де камера облітає приміщення, показуючи гравцеві, де чигають вороги).

4. Підіймаючись на другий поверх, ми чуємо крики маляти та Мішель. Далі чітко чути три постріли (Мішель вбито трьома пострілами в груди), а тоді — увага! — крики Мішель “No, Max, no!” небувалої енергійності, як для швидковмерлої.

Ці речі занадто вирізняються на тлі загальної сценарної міцності, щоби називати їх просто ляпами. Це сигнали, що вступна сцена — ще одне з видінь Макса.

Що ховає в собі розум?

А тепер розгляньмо власне двійку галюцинацій, де підсвідомість Макса відтворює його минуле. Загострювати увагу на “підсвідомих” інтер’єрах не варто — нам важливіші звуки та порядок дій.

Отже, перше видіння. Макс ( зауважте, у костюмі з краваткою) під скиглення дружини продирається лабіринтами підсвідомості та знаходить доньку мертвою. Далі йде прецікава послідовність:

1. Мішель (істерично): Max, no, please, Max. Why? I didn’t mean to! I’m sorry!

2. Три постріли, які робить Макс у гавайці. Камера не показує, у кого стріляють.

3. Макс (розлючено): Murderer! You killed her!

Безродовість англійської мови спантеличує, до кого і про кого говорить Макс. You killed — це однаково “ти вбив” і “ти вбила”, а слово “її” може стосуватися не тільки Мішель, а й доньки Пейнів.

І тут дивимося на п.1. Мішель виправдовується перед Максом, бо зробила щось погане. Не надто в’яжеться з “комплексом уцілілого”,  згідно якого вся присутня у спогадах провина автоматично центрується на Максові.

Йдемо далі. Видіння №2.

Максим уже тут у гавайці. Проминаючи кімнати, чути Мішель: Who’s there? Max? Max, is that you? Max? (причому останнє звучить особливо злякано, після нього ще і плач додається) Where are you, Max? Please…

Після короткої паузи репліки Мішель набувають аналогічного звучання, як і в першому видінні:

No! Please, Max, no! I’m sorry… Please, don’t, Max, no…

Воу, стривайте! Чого саме Мішель зі сльозами просить Макса не робити?

Видіння розбавляють два крихітні постмодерністські епізоди, де Макс почергово усвідомлює, що він у коміксі та комп’ютерній грі. Та є там дві речі, які все ж привертають увагу — телефонні дзвінки. Макс каже, що голоси здаються йому знайомими. І справді: у першому дзвінку ми чуємо набір слів із уст самого Макса, а в другому — Джека Люпіно, фрази якого мають більше сенсу:

Don’t lose it. It’s Valkyr. The drug. Snap out of it. Try to remember.

При подальшому пересуванні на тлі знову лунають три постріли. Далі знову послідовно:

1. Мішель верещить: Max, no, Max!

2. Три виразних постріли на тлі чорного екрану.

3. Макс (розлючено): Murderer! You killed her!

А далі ми, Макс у гавайці, розстрілює(мо) Макса у костюмі, який був у цій кімнаті раніше за нас і вже стояв над тілом Мішель.

Попри певні дрібниці, в усіх випадках простежується чітка структура, яка робить аргумент “Докори сумління, бо запізно прийшов і не порятував родину” занадто дірявим.

Історія однієї трагедії

Фінальна схема:

1. Мішель зробила щось погане, щось, що могло розлютити Макса. Варіант, яким тицяє гра, — вбивство доньки.

2. Мішель благально звертається до Макса і просить вибачення.

3. Три постріли.

4. Репліка Макса.

Так, тут не пояснено, чому вбили Мішель і як саме (якщо не брати до уваги трьох пострілів у торс). Але стосовно того, хто це зробив (а саме питання нас цікавить — див. заголовок статті) — гра дає конкретний набір підказок.

До всього, для альтернативно обдарованих ця схема навіть закріплена. У Max Payne 2 іде шоу Address Unknown, яке є алюзією на події саме першої гри. Чоловіка на ім’я Джон підставили у вбивстві його дівчини. Зробив це маніяк на ім’я Джон Мірра. Мірра стверджував, що дівчина Джона стала лихою і приєдналася до нього (себто теж стала вбивцею). Зрештою, Джон усвідомлює, що він і Джон Мірра — це одна особа. Хто сказав “Тайлер Дерден”?

Кролик на ім’я Макс

Ще хотілося би звернути увагу на кілька речей, які теж можуть дати уявлення про смерть Мішель Пейн. На цих деталях гра особливо не наголошує, та все ж загальній схемі вони не надто суперечать.

По-перше, у документах, де була інструкція Ніколь Горн подвоїти дозу чинним піддослідним суб’єктам “Валькірії” і відправити їх до дому Пейнів, не сказано ні про кількість нарків, ні про розрахунковий час цих дій.

У домі Панчинелло Макса чомусь не вбивають (найшвидший і найпростіший спосіб), а вколюють йому ультрадозу “Валькірії”. Чим так цінний Макс для Горн? Можливо, тим, що теж був одним із піддослідних. (згадуємо про слова Люпіно в другому видінні)

Повернімося тепер до вступної сцени. Макс приходить з роботи, у передпокої спалахами бачить гармидер у вітальні та дитячій кімнаті, піднімає слухавку, чує “активацію” від Горн, громить дім, лякає дружину і вбиває її. Нарки — витвір уяви. А справу поліція не порушує, бо Горн заминає її своїм впливом. Бо якщо Уоден зумів зам’яти всю ту різню, влаштовану Максом, то що вартувало одне нікчемне вбивство.

Інший варіант — з перспективи Мішель, яку могли отруїти “Валькірією”. В стані афекту вона трощить кімнати, малює лого наркотика на стіні в передпокої та вбиває доньку. Отямившись, сидить у спальні та жахається повернення Макса. Сам Макс, побачивши, що сталося, вбиває дружину (за таких обставин. Потім дізнається про наркотик і зміщує основну провину на нього і вигаданих “нарків”, хоча у підсвідомості закріплена справжня причина всієї трагедії.

Що цікаво, обидві гіпотези можуть співіснувати, хай навіть і не висвітлюючи всіх подробиць “Дня, коли почався Біль”.


Заголовне питання “Хто вбив Мішель Пейн?” має чітку відповідь, яка схована у грі та регулярно наголошується. Вірити чи ні — особиста справа кожного. Проте якщо вже вам захочеться написати у коментарях “маячня” та синоніми, будьте ласкаві спростовувати написане за допомогою вмісту гри (як це зробив ваш покірний слуга), а не ваших емоцій.

Останні статті

Підсумки 21-ої церемонії нагородження D.I.C.E. Awards

Автор: Владислав Папідоха

Парадокс Абрамса. Роздуми про The Cloverfield Paradox

Автор: Володимир Вітовський

Частка Бога / Кловерфілдський парадокс / The Cloverfield Paradox (2018)

Ретро-огляд Pirates! Gold

Автор: Андрій Нагорний

Pirates! Gold (1993)

Звіт з DevGAMM Kyiv 2018

Автор: Макс Калашник

DevGAMM Kyiv 2018

Найкраща ігрова музика 2017

Автор: Олег Куліков

Найкраща ігрова музика 2017

Bristar Studio: коротко про інноваторів на ниві сучасної освіти

Автор: Владислав Папідоха

Команда Bristar Studio

The Town of Light: Коли реальність страшніша за вигадку

Автор: Анна Павленко

The Town of Light

Підсумки міжнародного кінофестивалю незалежного кіно «Sundance» 2018

Автор: Владислав Папідоха

Кінофестиваль «Санденс»