Історія серії Need for Speed. Частина №11 [NFS 2015]

Немає нічого ліпшого, аніж добре забуте старе. Так само подумали розробники з Ghost Games, які вирішили не просто створити нову частину NFS, а повністю “перезапустити” серію. Цей перезапуск полягав у поєднанні старих ідей з новими напрацюваннями. Що з того вийшло? Остання відома нам Need for Speed — ось що! І перше, що варто відзначити, — її схожість з Underground. Про це та навіть більше ви і дізнаєтесь.

Need for Speed (2015)

Ghost Games, яка добре зарекомендувала себе, створивши Rivals, отримала черговий шанс. На це розробникам дали аж два роки. Плодом їх праці стала нова NFS, яку так і назвали Need for Speed. Жодних підзаголовків, що так типово для теперішніх перезапусків. Та чи справді поки що остання частина серії заслуговує гучних епітетів?

Сюжет — одна з найслабших сторін гри! Складається враження, що сценарій писаний для шанувальників автомобілів, які лише танцюють гопака у клубі та заливають себе різноманітним непотребом. До речі, продакт-плейсмент гравцю тицяють ледь не у кожному ролику, наче енергетики та алкоголь для персонажів — це якийсь вид їжі. Але давайте ближче до історії… Розпочинається все з того, що безіменний протагоніст бере участь у гонці, втікаючи від копів. Звідки він? Чому змагається? Яке у нього минуле? На ці запитання відповіді вам ніхто не дасть. Достеменно відомо лише, що до місцевої тусовки він потрапив завдяки Спайку — сину багатія, який не проти спалити зайвий комплект гуми на дорозі. Надалі нас знайомлять з іншими персонажами, з яких першою є Робін (дівчина-природжений дрифтер). Наступними нам показують Емі — тамтешнього віртуоза-механіка та Тревіса, котрого зіграв Лео Ґреґорі. Останнім до списку наших друзів потрапляє Ману. Про нього важко щось сказати, він просто потрібен… Мабуть…

Need for Speed (2015)

Найважливішим недоліком історії є те, що діалоги персонажів просто вбивають інтерес до перегляду чергового відео. Жодного стимулу до просування вперед. Нам лише дають знати, що у місті з’явилися “ікони” автомобільного світу, і потрібно якось привернути їхню увагу. Більшість фраз персонажів просто просякнуті фальшем. Намагаючись зробити діалоги сучасними, сценарист, мабуть, забув про правдивість, адже, наприклад, Спайк взагалі схожий на довбня.

Проходячи гру, ми дізнаємося, що кожен персонаж фанатіє від певної “ікони”. Емі, як завзятий механік, бажає досягти рівня Акіри Накаї, Робін хоче стати частиною команди “Risky Devil”, Тревіс добивається зустрічі з Шінічі Морохоші, Ману в захваті від викрутасів Кена Блока, а Спайк не проти позмагатися пліч-о-пліч з Маґнусом Уокером. За сюжетом ми починаємо потрохи наближатися до цих “ікон”, що викликає заздрість у декого з наших друзів. І на цьому етапі проходження з’являється надія, що сценарій — це не банальний набір відео, в яких нам лише розповідають про крутість перегонів. Мова про епізод зі Спайком, котрий проявляє незадоволення від того, що Маґнус Уокер вирішив позмагатися саме з протагоністом, а не з ним. Ти очікуєш якоїсь капості від нього, але нічого подібного не відбувається. У декількох відео його запал просто приглушають. До кінця ж проходження нас лише знайомлять з кожною “іконою”, нагадуючи наскільки ж це круто ганяти вулицями міста та показувати різноманітні викрутаси. Ще раз варто нагадати, що це все виглядає фальшиво. Останнє сюжетне відео взагалі не варте ламаного гроша. Воно існує, щоб хоч якось закінчити історію. Можна лише попросити богів, аби подібного не трапилося в наступній Need for Speed.

Need for Speed (2015)

Утриматися грі на плаву допомагає ігролад. Розробники обіцяли щось середнє між керованістю автомобілів у старих та нових частинах серії. Цей аспект справді вдався добре. Якщо вам щось не подобається, то завжди можна налаштувати машину з допомогою відповідних параметрів, тому гра не відлякує ні фанатів Underground, ні порівняно молодих шанувальників серії. Смуга, яка показує напрямок гонки, іноді добряче збиває з пантелику, проте це ліпше, аніж контрольні точки з деяких попередніх частин франчайзу.

Варто відзначити повернення дрифту та драґу, адже раніше потреби в них, мабуть, розробники не бачили. Також хлопці з Ghost Games реалізували у грі командні змагання, які колись розробляли ще для Carbon, але тоді цього просто не дозволили технології. Ну, і там де Кен Блок, там завжди буде Джимхана. Тут вона не настільки цікава, як у Dirt 3, але деякі викрутаси все ж можна робити.

Якщо ви сподівалися, що NFS 2015-го року стане наступним Underground-ом, то на ділі так і є. Місто з яскравими вогнями під покровом ночі та детальна кастомізація лише вказують на це. У Need for Speed персонажі також іноді відсилають нам голосові повідомлення, з допомогою яких і спілкуються поза відео. Сама атмосфера вказує на те, що ця гра повинна була називатися інакше. Та скаржитися на це не варто, адже головне — це якість кінцевого продукту.

Need for Speed (2015)

Якщо детальніше про автомобілі, то тішить наявність порівняно недорогих машин. До Need for Speed 2015-го року навіть додали Ferrari, але натомість позбулися інших відомих марок авто. Мабуть, багацько грошенят розробники віддали італійцям за ліцензію, тому на інших не вистачило. Грець із ним! Кастомізація потужності нікуди не ділися. Проходячи гру, вам необхідно підсилювати свого залізного монстра, щоб не бути повільною черепахою. Щодо зовнішнього вигляду, то все просто супер. Вибір бамперів, дисків, вінілів, спойлерів та інших прибамбасів у грі справді хороший. Та не завжди їх можна прикріпити до улюбленого автомобіля. На деяких авто просто є заборона на встановлення певних візуальних запчастин. Іноді цей недолік дещо гнітить, наче тобі не дають використовувати можливості гри на повну.

Окрім автомобілів, захоплення у вас точно викличе місто. Вентура Бей — одне з найкрасивіших місць, яке можна було лише придумати. Воно поділене на Бйорнвуд, гори Крісент, парк Роял, Південний порт, Ель Рей та терасу Франкліна. Кожен район має специфічну архітектуру та ландшафт, тому цим Вентура Бей чимось схожа більше на частини серії, які розробляла Black Box, аніж попередні творіння хлопців з Ghost Games. Пересування містом ми можемо здійснювати завдяки мапі, на яку нанесені всі активні змагання. За потреби є змога просто обрати гонку та переміститись до неї, але повірте, просто поїздити вулицями Вентура Бей доволі приємно.

Need for Speed (2015)

Щодо поліції, то вона в Need for Speed також є, але ліпше б її не було. Вона тут просто не потрібна. Змагання з поліціянтами, які нічогісінько, окрім переслідувань, не роблять, не викликають настороги. Ти не сидиш і не думаєш про те, що зараз через тебе скличуть усю поліцію штату з купою крутого начиння та гвинтокрилом. Те відчуття, коли копи справді поводять себе реалістично в аркадній забавці.

А ще у зручний момент ви не зможете натиснути паузу в грі, адже через постійне мережеве з‘єднання Ghost Games прибрали цю функцію. Така особливість є ледь не “родзинкою” NFS уже протягом половини десятка років.

Окрім основної кампанії, гра пропонує безліч додаткових змагань, які періодично оновлюються та, звісно, покататися в мультиплеєрі. Багатокористувацький режим наповнений всіма приємнощами зі самітної гри, а тому показати свій стиль можна як незнайомцям, так і друзям. Нехай заздрять мовчки. Мультиплеєр справді вдався у цій NFS. Це й не дивно, адже попередні ігри від Ghost Games були орієнтовані саме на нього.

Need for Speed (2015)

Нова Need for Speed справді мала хороші шанси стати незабутньою грою, але всі ці надії зруйнувала наповнена фальшем історія. У воістину легендарній забавці кожен аспект повинен доводитися розробниками до ідеалу. Натомість ми отримали чергову частину серії, в якій просто оновили візуальну складову. Чи це погано? Ні, Ghost Games потрібно було лише наповнити гру хорошим сюжетом і відшліфувати деякі недоліки. Тому нам залишається лише очікувати змін у майбутньому, адже наступну NFS ми побачимо скоро!

Вже зараз відомо, що нова частина серії мало чим відрізнятиметься від своєї попередниці. Розробники наділять її справді соковитими перегонами з поліцією, змаганнями в каньйоні та, ймовірно, хорошою історією, яка по-справжньому розкриває суть нелегальних перегонів. Та так хочеться, щоб NFS нарешті повернула собі статус найліпшої гонкової гри хоча б на один рік.

Поки цього не сталося, не охолоджуйте двигуни, на вас чекає ще багато чого цікавого. Про яку серію ігор ви б хотіли побачити подібні матеріали в майбутньому? Обов’язково пишіть про це коментарі…

УСІ ВИПУСКИ ІСТОРІЇ СЕРІЇ NEED FOR SPEED


Приєднуйтесь! Ще більше коротких, але цікавих новин в нашій групі Facebook: fb.com/PlayUA.games


Вам це може сподобатись

Приєднуйся до обговорення →
  • Класна серія відео. Особисто мені було би ще цікаво глянути на історію ігор the elder scrolls.

  • Yeugeniy “Zhmeryn” Zahorodniuk

    Це була чудова серія відео про NFS. Хоча я і не зовсім згоден з думкою автора чому NFS 2015 не вдався… Історія це не головне, але ґрець з ним! Хотілося б подивитися історію серії assassin’s creed, Prince of Persia, Far Cry, Metal Gear, Silent Hill, Halo, Hitman, Call of Duty, Medal of Honor, Wolfenstein, Mortal Kombat, Street Fighter, Tekken, Driver, GTA, Total War, WarCraft, Civilization, Might and Magic, The Elder Scrolls, Final Fantasy, Ace Combat, Resident Evil… Ой, щось я розігнався. Але в першу чергу треба серію відео про Driver!

    • Personal Jesus

      У списку не побачив Відьмака і Біошок

      • Yeugeniy “Zhmeryn” Zahorodniuk

        Це класні серії ігор! Але, я вважаю, що їхня історія занадто коротка для таких серій відео та статей…

    • Mista B

      Дякую автору за повну ретроспективу на NFS!

      Підтримаю Hitman, Heroes of Might and Magic, Final Fantasy