Історія серії Need for Speed. Частина №9 [Hot Pursuit, The Run]

На зламі десятиліть EA намагалася якось відновити позиції серії Need for Speed, залучивши до розробки різноманітні студії. Першим поекспериментувати дали хлопцям зі Slightly Mad Studios, які створили дилогію Shift. Про це ми вже балакали минулого разу… А от другою обраною студією стала Criterion Games. Їй дали не просто працювати над новим проектом, а створити перезапуск легендарної Hot Pursuit. Відзначитися декілька років опісля змогла і Black Box, яка клопоталася над The Run. Саме про ці забавки та навіть більше сьогодні і піде мова. 

Need for Speed: Hot Pursuit

Першому в новому десятилітті представляти NFS випала честь перезапуску колись відомих частин серії з підзаголовком Hot Pursuit. За реалізацію цього задуму взялася Criterion Games, яка просто чудово зарекомендувала себе після створення купи ігор Burnout. На пару з DICE вони склепали адреналінову гонкову забавку.

У перших двох Hot Pursuit був свій власний стиль. Чудові краєвиди, висока швидкість, набридливі поліцейські, за яких також можна поганяти, — це ті компоненти, що дали змогу серії колись вдало заявити про себе. І от, після декількох десятків років розробники із Criterion Games не просто повернули славу майже забутому сетингу, а адаптували його для нового покоління фанатів.

Перезапуск Hot Pursuit немає ніякого сюжету, а тому про глибоку історію з видовищним фіналом можете забути. Є лише дві сторони медалі, нерозлучні, як КітПес, ангели і демони доріг — поліція та порушники закону. Саме тому в Hot Pursuit кампанія розділена на дві частини. Кількість заїздів у обох категоріях приблизно однакова, а їх повне проходження може затягнутися на декілька десятків годин.

Ігролад забавки доволі сильно відрізняється від попередніх частин Need for Speed, адже дрифтувати тут потрібно майже на кожному повороті. Одразу видно, що за розробку гри бралася студія, яка спеціалізується саме на аркадних перегонах. Та це все ж не щось погане, адже іноді на дорозі можна творити таке, що режисерам навіть найкрутіших екшн-блокбастерів не снилося.

Найголовнішою відмінністю перезапуску від оригінальних Hot Pursuit є наявність набагато ширшого різноманіття прибамбасів для знищення своїх опонентів. Так-так, для того, аби виграти гонку, навіть не обов’язково бути увесь час попереду. Використовуючи надбудови, можна просто знищити свого суперника. Для цього як нелегальні гонщики, так і поліцейські мають по чотири вміння. EMP та загороду з шипами можуть використовувати обидві сторони, а от дві інші надбудови різняться. Порушникам закону дається змога нівелювати наведені на автомобіль ворожі вміння з допомогою Джеммера, а також моментально розігнати свій автомобіль до максимальної швидкості з допомогою Турбо. Поліція ж може використовувати автомобільні загороди та викликати гелікоптер. Ці надбудови не просто роблять перегони цікавішими, а дарують купу задоволення, особливо в мультиплеєрі.

Багатокористувацький режим Hot Pursuit не дуже різноманітний, але, як вже було сказано, у ньому дуже приємно бавитися навіть зараз. Обираєш тип гонки, клас автомобіля, трасу і вперед! Всі рекорди, навіть з однокористувацької гри, відображаються в системі Autolog. Ваші друзі у будь-який момент можуть просто побити їх, що спонукає користувачів до своєрідних “безконтактних перегонів”. Через Autolog також можна постити власні скріншоти та коментувати ті чи інші дії ваших друзів. Все це відображається на так званій “стіні”, з якої ви можете дізнатися всю важливу інформацію, яка стосується вас та ваших друзів.

Hot Pursuit отримала купу схвальних відгуків через багато факторів. Округ Сікрест є одним із наймальовничіших світів серед тих, які створювалися у серії NFS. Чудові пейзажі та живописні закутки спонукають просто всістися за кермо якогось суперкара і мчати уперед. Тим паче, доступ до всіх частин мапи нам надають одразу в режимі вільної їзди. Під час гонки можна зустріти безліч зрізів, що також відображає класичний стиль забавок з підзаголовком Hot Pursuit. Та не завжди ці скорочення траси допомагають гравцеві, іноді в них можна просто заблукати, втратити дорогоцінний час або швидкість.

Красу навколишнього середовища може затьмарити лише велич чудово деталізованих автомобілів. Благо, вибір авто справді хороший: від спортивних залізних монстрів до справжніх чотириколісних ракет. Системи пошкоджень, щоправда, немає, машину можна лише трохи побити, а тому про відірвані бампери та інші частини автомобіля можете забути. Дивно, адже розробляли гру хлопці, які вже показали як правильно трощити авто у Burnout Paradise. Тим не менш, про кожен агрегат можна прослухати короткий опис та обрати колір, а далі лише дорога під чудовий музичний супровід. Останній варто виокремити, адже він вдало підкреслює загальну атмосферу. Треки знайомих багатьом із нас виконавців неабияк тішать слух, змушуючи неодноразово повертатися у гру.

Зважаючи на вдалий реліз Hot Pursuit, на Criterion Games уже чекало наступне завдання у вигляді перезапуску Most Wanted. Якби ж розробники знали, що цього не варто робити… Втім, говорячи про перезапуск Hot Pursuit, хочеться згадувати лише хороше, а це, мабуть, одне із найкращих відчуттів, яке можна отримати від гри.

Need for Speed: The Run

Останній шанс на спокуту для Black Box з’явився на початку нового десятиліття. Студія, яка колись подарувала купу задоволення фанатам вуличних перегонів, повернулася до роботи, взявшись за розробку нової Need for Speed з підзаголовком The Run. Їхнім завданням було створити гру, яка зможе вкорінитися у серця ґеймерів, як колись це зробили Underground та Most Wanted. Натомість користувачі отримали «коридорні» перегони на півдесятка годин та багатокористувацький режим, який важко назвати захоплюючим.

Основна ставка у грі зроблена на історію. Хоча пройти кампанію можна доволі швидко, розробники все ж впоралися зі завданням створити щонайменше цікавий сюжет. Головним персонажем The Run є Джек Рурк, якого у буквальному розумінні притисла з усіх сторін мафія. На початку проходження протагоністу вдається втекти від своїх кривдників, яким він, до речі, винен доволі багато зелененьких папірців. Не дарма ж вони його під прес кинули… Одним із учасників мафії є Маркус Блеквел, який і хотів розчавити головного героя на початку. З ним Джеку доведеться стикнутися декілька разів до завершення історії.

Свої пригоди протагоніст розпочинає зустріччю з подругою Самантою, котра дружелюбно надає йому змогу взяти участь у гонці через усю країну під назвою “The Run”. На кону двадцять п’ять мільйонів доларів, а Джеку як ніколи потрібні гроші, аби позбутися боргів. Так і стартують перегони від Сан-Франциско до Нью-Йорка, в яких головний приз забере лише один переможець. І як ви думаєте, хто ним стане? Під час змагань Джеку трапляються й інші гонщики, які слугують лише додатками для основної історії. Трохи інформації про них розробники дають під час екранів завантаження, але цього мало. Навіть головний антагоніст за все проходження викрикує лише одну фразу ще на самому початку гри. Між собою розмовляють лише Джек та Саманта, все решта — катсцени, які показують екшн. Останні потрібні для того, щоб гравець відчув те, що Black Box хотіла створити саме ігрове кіно.

Отак Джек потроху підіймається в загальному списку гонщиків, а в кінцевій скриптованій сцені обганяє того самого мафіозі Маркуса, який до того ж перекидається догори дриґом. Потім протагоніст отримує свої грошенята, а Саманта гарненько кліпає перед ним очима. Вона пропонує головному герою чергову справу… Після фінальних титрів стає зрозуміло, що Джек таки взявся за нову авантюру, а це хороший натяк на продовження гри. Та The Run вдалася не настільки успішною, тому про сиквел варто забути. Рекламна кампанія, в якій взяв участь Майкл Бей, зробивши один із трейлерів до гри, не змогла дати очікуваних плодів.

Перш за все, варто похвалити візуальну складову гри. Рушій Frostbite 2 п’ять років назад показував навдивовижу гарну картинку. От тільки тогочасних потужностей консолей вистачило лише на лінійні траси, а отже жодного вам відкритого світу. Втім, всі відрізки чудово деталізовані. Загальне проходження поділене на десять етапів, кожен з яких відображає той чи інший регіон США. Незмінними залишаються лише кам’яні джунглі з масивними багатоповерхівками.

Не менш красиво виглядають і авто, які прекрасно виблискують кожним пікселем на сонці. Проблема лише у тім, що до кінця гри нам на вибір дають лише десяток машин. Усі решта можна розблокувати або за підняття загального рівня профілю, або в багатокористувацьких гонках, де здобути нову машину дуже важко. Кастомізувати залізних конячок змоги нема, хіба що змінювати їх колір. Для цього потрібно під час гонки заїхати на заправку, де і авто інше можна підібрати, і обрати йому забарвлення до вподоби. Одним із сюрпризів для фанатів стала незвична зовнішня камера огляду, яка плавно рухається то праворуч, то ліворуч, то назад… Схоже, розробники думали, що така родзинка додасть грі більше кінематографічності, але можна було обійтися й без цього.

Серед режимів гри у The Run важко виділити якийсь. Всі вони базуються на прямому відрізку, на якому потрібно обігнати суперників або позмагатися навипередки з часом. Іноді посеред заїздів можна зустріти поліцейських, поява яких хоч і заскриптована, але не завжди об’їхати їх вдало вдасться з першого разу. Окрім цього, The Run пропонує безліч QTE, тому під час катсцен не варто втрачати пильності, адже, ловлячи ґав, доведеться переглядати ролик заново. Іноді, як у епізоді з потягом, потрібно вмикати мозок, аби встигнути обрати правильне рішення перед натиском кнопки.

Багатокористувацький режим — це набір того, що не влізло в основну кампанію. Втім, зайвих декілька десятків годин у мультиплеєрі можна провести, хоча особливого захоплення він не викликає. До того ж система швидкого підбору гонки може перенести вас у заїзд, де ви далеко позаду, не маючи жодних шансів на перемогу. Black Box також намагалася заробити на ностальгії за своїми колишніми вдалими проектами. Для тих, хто хотів покататися на добре відомих автомобілях з Underground, Most Wanted та Carbon, доступна можливість купівлі додаткових серій змагань. Та нічого особливо у них немає, це лише набори трас та авто, а цього явно мало, щоб підтримати інтерес до гри.

The Run справді виділяється на фоні інших NFS, але гонковим фільмом важко когось здивувати, тому гра так і залишиться на полиці не дуже вдалих експериментів. Black Box не змогли створити того дива, яким колись для багатьох користувачів стали Underground-и та Most Wanted.

Після виходу Hot Pursuit в EA обрали новий курс для серії NFS. Вдалий перезапуск забезпечив Criterion Games роботою у майбутньому. Та от кращої ідеї за черговий римейк ніхто не зміг придумати, а тому анонс нової гри зі знайомим нам підзаголовком Most Wanted викликав купу запитань. Як виявилося пізніше, побоювання фанатів були не безпідставними, але про це ви дізнаєтеся уже наступного разу. 


Приєднуйтесь! Ще більше коротких, але цікавих новин в нашій групі Facebook: fb.com/PlayUA.games


Вам це може сподобатись

Приєднуйся до обговорення →
  • andriy_007

    Кльоцко) ще одна частина

  • Андрій Бабін

    хехехехе, Misha looser. Було смішно))