Неіграшкова війна — інтерв’ю творця This War of Mine

pavle

Каспер Квятковський, керівний дизайнер This War of Mine, став прообразом одного з персонажів гри.

Війна — брудне і ганебне явище, до якого знову й знову спричиняються люди. Відеоігри подарували нам тисячі годин веселих вбивств під ура-патріотичні вигуки героїв, однак існують такі рідкісні ігри, які пропонують сприймати війну серйозніше. Ось, як у This War of Mine від польської студії 11 bit. Ми вирішили поспілкуватися про війни та ігри з керівним дизайнером TWoM Каспером Квятковським.

Я хотів би поговорити про ігри, як про важливий спосіб пізнання довколишнього світу. Чи не гадаєте ви, що сучасні ігри у своїй тотальній більшості геть відірвані від реальності? На відміну від TWOM, їм суттєво бракує якоїсь реакції на зміни у світі.

Я б не сказав, що ігри отак ВЗАГАЛІ відірвані від реальності. Навіть ігри з надміром символізму так чи інакше апелюють до наших вроджених потреб і поривань. Саме це і робить їх цікавими. Питання лише в тому, НАСКІЛЬКИ вони відображають дійсність і який їхній внесок у розкриття важливих проблем.

Я люблю ігри, які пропонують чистий ескапізм, але їх нам ніколи не бракуватиме, — тож зараз хочеться чогось із геть іншою перспективою.

Як для студії, що розробляла винятково мобільні ігри, TWOM — відчутний крок уперед. Що спонукало вас до цього: бажання випробувати свої сили, зміна світогляду, або ж просто ви подорослішали?

Наш перший популярний проект, Anomaly: Warzone Earth, не був ні мобільним, ні казуальним. Власне, після його появи ми постійно пробували щось нове і TWOM якраз і належить до цього “нового”. Та це було не стільки бажання різноманіття, скільки потреба донести важливу думку за допомогою гри.

this_war_of_mine_feature

Попри скромну зовнішність, TWOM здається складною. Як гадаєте, чи зможе ваша гра людське сприйняття війни?

До релізу гри нам це здавалося доволі претензійним, але зараз, спостерігаючи за відгуками людей, я радий бачити, що ми й справді вчинили цей вплив. Наша гра змусила людей замислитися про війну та дотичні теми. Це найбільший успіх, якого тільки можна було бажати.

Чи довго ви вагалися, обираючи зображальну перспективу гри? Все ж гравці здебільшого звикли грати саме за доблесних солдатів, котрі відстрілюють поганців штабелями.

Ні, анітрохи не вагалися. Це ж була основа всього задуму — грати за мирних  жителів, показати війну саме з їхнього погляду. Нас надихали ігри, які теж зачіпали приземлені теми і змогли привернути увагу зрілої аудиторії, на кшталт  The Walking Dead та Papers, Please.

На гру вас надихнули реальні події? Якщо так, то які саме?

Найперша іскра натхнення спалахнула, коли ми прочитали статтю про вцілілих у часи війни Боснії та Герцоґовини. Після цього ми провели ґрунтовне дослідження різних історичних конфліктів, здебільшого зосереджуючись саме на становищі мирного населення.

Події TWOM відбуваються у вигаданій країні, за вигаданої війни, але підґрунтям для всього цього є історичні події. Передусім це облога Сараєво, але також вплинули Чечня, Косово, Сирія та навіть Варшава у роки Другої Світової. Тобто ми зліпили багато відомих нам фактів у єдине ціле.

this-war-of-mine-radio-5

У коментарях до нашого прев’ю гри, дехто з читачів вказували на  схожість між подіями гри і чинною ситуацією в Україні. Чи мав цей, географічно близький, конфлікт якийсь вплив на процес розробки гри?

Ми вже мали чимало напрацювань, коли спалахнув ваш конфлікт, і нам було справді болісно помічати всі незумисні подібності. Не сказати, що нас якось свідомо надихали події в Україні, але вони точно відгукувалися десь усередині в ході розробки.

Хай там як, а ігри — це передусім розвага. Ви готові до закидів розлючених поборників моралі, мовляв, перетворили на гру те, що приносить горе іншим людям?

Ми були готові до цього, та на щастя подібних відгуків виявилося вкрай мало. Якщо вони й були, то здебільшого від людей, які геть не тямлять в іграх. Вони беззаперечно переконані, що ігри будь-яку річ перетворють на “розвагу” — саме в найпростішому значенні цього слова  — і не сприймають їх, як зрілий спосіб вираження ідеї, здатний на щось більше, аніж просте відтворення. Та я ніколи ще не стикався з обґрунтованим поясненням, чому слід вважати ігри гіршими за кіно чи літературу.

На щастя, неймовірно мало людей несло в собі такий негатив.

Якби середньостатистичний ґеймер опинився у середовищі, ураженому війною, чи зміг би він практично застосувати знання і навички, здобуті завдяки TWOM?

Ні. Ми не ставили собі за мету перетворювати гру на посібник з виживання. Та ми сподіваємося, що наша гра підштовхне людей  замислитися над такою можливістю і самотужки опанувати необхідні навички.


Приєднуйтесь! Ще більше коротких, але цікавих новин в нашій групі VK: vk.com/playua


Вам це може сподобатись

Приєднуйся до обговорення →
  • Interzeroid

    Цікаве інтерв’ю.
    Спілкувалися польською чи анґлійською?

  • Jaroslav Shvets

    Хотілось би, подякувати Розробникам гри за прекрасний матеріал. Гра справді Показує війну з іншої сторони, ніж ми привикли її бачити в інших іграх.
    П.С. Побільше б таких ігор – можливо люди більше задумувались про ціність чужого життя і менше хотілось воювати.