Огляд Dragon Age: Inquisition

Dragon Age: Inquisition — це діамант серії і одна з найкращих RPG. Крапка. Хто боїться спойлерів — далі може не читати, а впевнено купувати гру (або вбийтеся, бо спойлери — це Бозон Гіґґса усякої розповіді — прим. ред.).

Про створення дива

Перше, що зустрічає у грі – це редактор персонажів, і, о, Ґейбе, він тут просто чудовий. Можна змінити абсолютно усі риси лиця вашого персонажа. Не побоюся стверджувати, що він кращий, ніж у Sims 4. На створення свого ігрового персонажа можна витратити понад 3 години, і створити як неймовірно красивого героя, так і страшного вилупка, котрий однаково врятує світ — все у ваших руках.

Також до гри можна імпортувати вашого старого персонажа з Dragon Age:Origin і Dragon Age 2. І не забувайте про додаток Dragon Age: Keep, котрий дозволяє зробити всі доленосні рішення з попередніх частин, та імпортувати їх у нову пригоду. Це для тих, хто забув, або взагалі не грався у жодну з попередніх DA.

Сказання про інквізитора

Історія бере початок невзабарі після закінчення Dragon Age 2, маги та церковники чубляться у війні, а конклав покладає всі сили, щоб спинити її, але це викликає тільки велетенський вибух, котрий випускає у світ Тедасу тисячі демонів. Ви берете на себе роль вцілілого під час цього вибуху, і тільки ви зможете захистити світ від демонів за допомогою інквізиції, або ж програти і віддати його на поталу демонам.

Особистості — це серце історії гри. Ви можете потоваришувати зі Залізним Биком і його ватагою розбійників, або ж слухати розповіді Варрика про його походеньки у Кіркволі. Це захоплює навіть більше, ніж „та велика дірка в небі, що випускає демонів“.

Оповідь просто приголомшує розмахом, а сюжетні твісти весь час тримають вас у напрузі. Ви ніколи не знатимете, що станеться в наступному сюжетному завданні. Це просто неможливо вгадати. Вас можуть зрадити добрі друзі, підставити неочікуваний персонаж, а на допомогу вам може прийти ваш запеклий ворог.

Мандруючи Тедасом

Розробники створили просто приголомшливий ігровий світ. Це більше не коридори, а велетенські ігрові локації, де герой може йти, куди душа понесе. До прикладу першу локацію я досліджував годин 5.

Місцини наповнені квестами, монстрами, у них панує життя. У прекрасному лісі вояки воюють з немертвими, а в красивій пустелі нажахані мешканці втікають від велетенського дракона. І в кожній локації є багато схованок, секретів і підземель, що чекають на ваші дослідження, на які піде не один десяток годин.

Головному героєві треба підтримувати порядок у світі. На мапі, крім ігрових локацій, будуть і неігрові, куди можна відправити своїх вірних васалів творити добро та нести любов до інквізиції у серця народу.

Клацання кнопок

-ZVXArbS-BA[1]Боївка у Інквизації неймовірно зручна, вона ввібрала у себе все найкраще з попередніх частин. Я грав на ґеймпаді і звик до керування за лічені хвилини. Ба навіть моя дружина теж спокійно змогла призвичаїтись до керування. Не оминули і тактичний режим, тут у вас є всі інструменти для правильного тактичного бою. Ви можете віддати накази окремим членам партії, також пришвидшувати і вповільнювати час, аби бачити, що відбудеться після ваших команд.

Стосунки, любощі, злягання

Dragon Age: Inquisition, як і інші ігри BioWare узяла собі за мету показати нам людські стосунки, і, о, Ґейбе, тут із цим усе теж чудово. Можна годинами просиджувати в діалогах зі своїми побратимами і посестрами. Можна завести роман і повністю забути про сюжет.

Найцікавішою ігроладною можливістю є можливість судити полонених. Ця штука ставить перед вами неабиякий вибір, і від нього у світі може багато чого змінитися. Також це впливає на стосунки між вами і вашими поплічниками, адже завжди будуть незгодні з вашими рішеннями, а змінити їх ви вже не зможете.

Одного прекрасного дня я натрапив на замок, в якому жили бандити. Після смерті всіх поганців замок відійшов до володінь інквізиції, тож я поїхав додому трішки перепочити і випити елю з Залізним Биком. Яким же було моє здивування, що по прибутті додому мене викликали до тронної зали і сказали, що у нас є полонений. Я вирішив відкласти всі свої справи і дізнатися, що за полонений, і звідки він. Сівши на трон,  я вислухав ад’ютанта, котрий пояснив: полонений — батько ватажка банди, яку я щойно вирізав, він прийшов до мене у замок і почав закидати його стіни живими козами, як цього вимагає етикет його племені. Чесно сказати, я був у легкому шоці, адже не побачив ніякої страшної вини в цій його дії, тож просто відпустив його. І це тільки маленький епізод із багатьох подій гри.

SAkt1oIMxsQ[1]Злягання у грі достатньо. Якщо чесно,  то переспати можна абсолютно з усією командою, а досягнення ще і спонукають переспати щонайменше з трьома друзями по зброї.

Що ж до рольової системи, то не треба забувати, що ви — голова інквізиції, і від вашого вибору залежить те, як різні фракції ставитимуться до вас. Ви можете стати кровожерливим тираном, котрий карає усіх і кожного та не йде на компроміс, або спробувати діяти дипломатично, підступно завойовуючи собі союзників. Абсолютно усі ваші дії так чи інакше позначатимуться на світі гри.

Про силу навчання

Навичок у грі відчутно поменшало, але це радше плюс, ніж мінус. Тепер немає якихось надмірно ситуативних умінь, усьому можна знайти застосування в будь-якій ситуації. Зі гри зникли абсолютно усі цілющі закляття, маги тепер насилають на вас щити, котрі відображаються додатковою смугою здоров’я, а воїни можуть дражнити ворогів і цим викликати удар на себе.

Загалом є 7 ланцюжків з навичками, 6 з них — стандартні, а один — варіативний, який залежить від спеціалізації, котру ви собі оберете. Прокачуватись можна абсолютно в будь-якому напрямку, це залежить тільки від вашого стилю ведення бою.

Подорож разом з друзями

Цього разу BioWare додали у гру кооператив, але на жаль він не такий, яким би хотілось його бачити. Найбільше він схожий на кооп з Mass Effect 3, де ви просто обираєте героя, та йдете в уже заздалегідь визначену локацію, робити квести, тільки якщо в коопі ME 3 був шалений драйв, перестрілки і хованки за укриттями, то тут це просто жмакання на кнопочки і вбивство пачок мобів, а якщо ви граєте за мага — то просто простоїте осторонь, поливаючи супостатів магією. Не розумію, навіщо його сюди взагалі всунули? Т_Т

Перед придбанням

Dragon Age: Inquisition — це найбільша і найкраща нова гра студії BioWare. Тут є абсолютно все, за що ми любимо ролівки, і навіть більше. Єдиним суттєвим недоліком для декого можуть стати квести на фарм очок репутації, та ґрайнд травинок і мінералів. Про цей аспект гри ви можете почитати у статі Олега Кулікова „Найбільша проблема Dragon Age: Inquisition“. Dragon Age: Inquisition заслужено отримала титул гри року на нещодавній TGA. Купуйте, не вагайтеся.

Підсумок


Незабутня штука

Варте уваги, якщо Ви:

  • Любите красивий світ та історію
  • Мрієте про віртуальні стосунки з ельфами
  • Маєте вільні 100+ годин

Не варте уваги, якщо Ви:

  • Не любите збирати травичку і камінці
  • Не любите кіз
  • Гомофоб

Приєднуйтесь! Ще більше коротких, але цікавих новин в нашій групі VK: vk.com/playua


Вам це може сподобатись

Приєднуйся до обговорення →
  • Anatoli

    Щодо грінду: втриматись від виконання цих простеньких квестиків нормальним “Плюшкіним” та “Манчкінам” дуже важко, бо вони хитро розкидані вздовж “дороги” основних квестів. Тож я ще половини гри не пройшов (мені так здається), а вже 150 одиниць впливу нафармив, і зупинитись неможливо ніяк :/

    Так що, грінд гріндом, а 59 годин я вже награв, і кидати не збираюсь, з роботи додому біжу аж підстрибуючи

    • У мене те ж саме, я не вважаю це мінусом, але для багатьох це буде мука

  • ДІма Кулеша

    Ніколи серія Dragon Age не превертала моєї уваги

    • Не знаю, як в інших виданнях, але в Ексклюзивному цифровому можна поставити собі англійську локалізацію, як безкоштовне доповнення.

  • Хтось підкаже? Якщо я придбаю гру в оріджин, можна буде вибрати англійську мову в грі?

    • Не знаю, як в інших виданнях, але в Ексклюзивному цифровому можна поставити собі англійську локалізацію, як безкоштовне доповнення. Тому можна купувати.

  • Sparrow

    Одні дифірамби, жодного мінуса. Як пояснити 5,8 на метакритиці?

    • Прочитав я те що пишуть на метакритиці, в людей якісь баги, і вильоти. У мене цього всього не було.

    • Timur Suleimanov

      а для версії для пс4 7.4

    • Anatoli

      це хейт за той самий грінд та різноманітні фрізи і “викидони” на робочий стіл. У мене за 59 годин гри вилітало тричі, але ні до яких сумних наслідків типу битих сейвів не призвело (тьху-тьху-тьху).
      З часом оцінка виросте, повір.

      • Михайло

        Аналогічно, за 70 годин вилитіло 3 чи 4 рази.

  • Mikots

    Піду вб’юся чи шо. В записці напишу, що у всьому винен Олекса. А сюжетні спойлери можна і треба оминати, а не виправдовувати їх.

    • Гаразд. Що таке „спойлер“ у контекст огляду гри?

      • Mikots

        Це розповідь про події, найчастіше розвиток сюжету гри, які не є зав’язкою або чимось наперед очевидним. Наприклад, сказати “все загінчиться добре” — не тягне на спойлер майже ніколи. Або ж сказати, що в кінці Mass Effect 3 є зелена, синя і червона (чи які вже там кольори) кінцівки — теж нічого такого. А от якщо розповісти, що в кінці Шепард зустрічає напівпрозорого хлопчика і взнає, що Женців створили (таки не скажу хто і для чого)… і так далі — то дуже злий спойлер.
        А розкриття подробиць побічної місії, як тут у розділі “Стосунки, любощі, злягання” — спойлер (бо значно приємніше було б дізнатись про все самому, просто прочитавши у статті щось на кшталт “Побічні завдання не раз здивують вас несподіваними поворотами. Згадаєте мої слова, зустрівшись із дядьком, що закидує стіни козами.”), але, видно, не аж такий важливий і неприємний у даному випадку.
        Якось так.

    • Zheka Senin

      А де Ви побачили спойлери? Чи то просто аби поскгилити?

      • Mikots

        Взагалі, більше аби поскиглити)) Коментар стосувався редакторського попередження в першому абзаці. Бо вже не перший раз натикаюсь на PlayUA на думку типу “спойлери — це нормально, не морочте нам голову”. А у цій статті є тільки один і не дуже великий — весь третій абзац розділу “Стосунки, любощі, злягання”. Але він, схоже, не стосується головної сюжетної лінії і не є одним із найвидатніших моментів гри, тому для статті це тільки маленький мінус.

  • Crovv

    і все ж, з точки зору тактичної складової, Інквізиція ближче до ДА2, ніж до ДА:О? і наскільки складна гра?(важливий для мене аспект, для прикладу, високий рівень складності в ДА2 не давав і половини викликів середнього рівня в ДА:О)

  • Я мабуть якийсь не такий, заставив себе награти 10 годин і не розумію чому вона так подобається людям. Система діалогів навіть гірша ніж в Скайрімі, боївка не дотягує не своєю цікавістю не тактичністю. Погравшись в ЦЕ, мені захотілось пограти в Драгон Догму, там хоч боївка суперська. А про квести то це взагалі якийсь прикол не кажучи про інтерфейс.

  • Virake

    багато-багато поганого чув про цю гру. і 32-бітні системи вона не підтримує. навіть не знаю…

    • Andriy

      64-бітні системи в принципі мали б уже бути в усіх користувачів, бо навіть процесори 5-х річної давності підтримують 64-бітні ОС.

      • Virake

        мені просто не з руки міняти хорошу ліцензійну ос на піратку. я вирішив, що краще вже новий комп’ютер купувати – так чи інакше, поточний доживає останні дні. але інфляція з’їла мої накопичення. тож… залишається тільки плюватись і плакати.

        • Володимир Геймер

          Ох! Як Я! Тебе розумію…

        • Сергей Трофимов

          А на якій ти комп збирав? За 10 000 грн..?? Зараз можна купити класний ігровий системний блок за 5 000 грн. AMD Radeon R7 240 та 4 ядерний АМД. Це звісно не ТОПовий, але всі ігри буде на максимумі тягнути.

          • Virake

            не знаю. коли купував свій попередній комп’ютер, то він коштував 7 тисяч. і він був ВЖЕ застарілий, це стало помітно через пів року. зараз інфляція – от і думаю, ну як я тепер буду викручуватися? ну, хоча, треба подивитися – може через війну попит на комп’ютери впав, а з ним і ціна.

          • John Smith

            Девальвація. Не плутайте поняття. Всі комплектуючі купуються закордоном за долари, тому й ціни в гривнях зросли залежно від курсу.

    • Так — це велика проблема. А ще гірше те, що вона не підтримує DOS і більш прогресивну Windows 3.1. Зовсім здуріли, ніякої оптимізації.

      • Virake

        менше жовчі, будь-ласка. я вже читав аналогічний комент від тебе раніше і цілком усвідомив твою позицію.

        а щодо поганої оптимізації – це таки правда. з часу другого відьмака графіка в іграх майже не піднялася, а от системні вимоги – ще й як. як це я можу ганяти ту гру 3-річної давності на 60 кадрах в секунду, а новіші ігри з гіршою графікою – навіть не запускаються? це признак поганої оптимізації.

        • З моїм виділенням жовчі усе добре, дякую за турботу. Гадаю, ситуація така:
          У світах, де ошиваються платоспроможні споживачі, людям хочеться потужніших машин. Виробники заліза роблять потужніше залізо і задовольняють цей попит. Виробники ігор заощаджують кошти і людиногодини на оптимізацію, оскільки їхня цільова аудиторія все одно апґрейдиться. Невдоволеною залишається незначна меншість, чия відмова від придабння гри не вплине на загальний прибуток компанії.

          • Virake

            по-моєму, все “трохи” навпаки. виробники заліза створюють потужніше залізо, а виробники ігор (у змові з ними) створюють зажерливіші ігри. в результаті – і одні, і другі мають попит на свою продукцію. пролітають лише “неплатоспроможні” унтерменші, на кшталт мене.

          • НЕ пропозиція породжує попит, а навпаки.

          • Virake

            пропозиція на певний продукт може породити попит на інший. це і відбувається в нашому випадку. гравці купили собі комп’ютери і хочуть ними скористатися, при чому до межі можливостей. це створює попит на ігри – випускаються щораз більше наворочені ігри. це створює попит на нові потужніші комп’ютери, які зможуть тягнути ще жирніші ігри. гравці купують нові комп’ютери. коло замкнулося. так рухається прогрес, і я зовсім проти цього не виступаю.

            проблема в тому, що сучасні ігри настільки неоптимізовані, що на вимагають набагато БІЛЬШЕ ресурсів на ТЕ САМЕ, на що попередники вимагали в кілька разів МЕНШЕ. ресурси комп’ютера витрачаються на компенсацію ледачості розробників – не те, за що нормальні люди воліють платити гроші.

          • Володимир Геймер

            Марне витрачання рисурсів…

          • Marick

            Як я тебе розумію))

            Погоджуюсь абсолютно зі всім,що ти написав!

          • Grub

            не сплатоспроможні? серйозно? невже 1 апдейт в 4-6 років це не сплато спроможно? авжеж не треба одразу брати тітана, але все ж повно аналогів, щоб поступово абдейтитись

          • Virake

            завжди, завжди треба брати якомога потужніший комп’ютер. інакше, який сенс тратити гроші, якщо вже за кілька місяців він застаріє? зараз війна, а від фронту до Києва не так вже й далеко. це ще більше ускладнює ситуацію – а що, як я куплю комп’ютер, витрачу 20 штук, а завтра все місто розбомблять? або просто доведеться тікати кудись, як я тоді вивезу комп’ютер?

          • Grub

            20 штук? в мене phenom 965 який я взяв правда в 2013 за 700 грн новий + кулер зелмен за 260 грн, а аналог йому fx4100 чи 4300 який зара коштує 1400+480 грн за кулер по теперішній ціні, озу на 8 гіг, і вінт на 500, за це все в 2013 я віддав до 2 тисяч, і маючи зарплату тоді 1200, я все ж зміг назбирати собі на пк, аналогічний пк зара вийде в районі 6-8к який буде попотужніше ніж мій, хоч мій пк тягне поки що усі ігри без всяких проблем, якщо стоїть питання не абдейтити пк бо в країні війна це одне питання, а те що розробники не тратять кучі часу і грошей на оптимізацію під корчі це інше вже, якщо ти хочеш запустити гру 2014 року а не можеш на навіть не топовому пк 2008 року, то чого жалітись? це те ж саме що жалітись чому на нокії 1100 не можна грати 3д ігри

        • John Smith

          Я хз, але на моєму відрі з відеокартою GF GTX430 йде більш-менш нормально. Звісно ОС у мене 64-розрядна. Бо процесори підтримують х64 ще десь з 2004 року, з часів Pentium 4. Тому якщо ти скаржишся на те що ігри не підтримують 32-розрядні ОС, то або в тебе настільки древній процесор, що жодна нова гра на ньому навіть не запуститься, незалежно від розрядності. Або тобі релігія не дозволяє ставити 64-розрядну операційку.

  • Virake

    купив новий комп’ютер і спробував цю гру. більше години не витримав – кинув, бо стало нудно, при чому від самого початку. добре, що я її не купив.

  • John Smith

    “Діамант серії і одна з найкращих RPG”? Я вас прошу. Діамантом була перша частина. В цій же розвиваються найгірші недоліки другої. Оті завдання в стилі “збери 10 квіточок” і “постав 15 прапорів” псують все враження і атмосферу. А розвиток персонажів та навички взагалі перетворили в лайно. Хоча до сюжету та візуальної складової як завжди немає претензій, лише персонажі тепер якісь не дуже цікаві, з половиною з них взагалі не хочеться розмовляти. Одна ельфійка тішить.