Огляд фільму “Сьомий син”

«Сьомому сину» довго не вдавалося потрапити на екрани. Спочатку задумувалося, що фільм вийде ще у 2013, але завдяки студійній бюрократії картина потрапила в прокат лише зараз. Треба сказати — не надто вдалий вибір. Після фіналу «Гобіта» глядача рудими драконами не здивуєш і доказ тому — невисокі касові збори.

Режисер Сєрґєй Бодров, схоже, втомився знімати похмурі драми про чорну російську безвихідь і відносно нещодавно записався в ексапісти. Масштабний «Монгол» дав квиток до Голлівуду. У свою чергу буржуї підкинули 100 мільйонів бюджету і підлітковий роман «Учень відьмака» Джозефа Ділейні.

Колись відьмак майстер Ґреґорі кохав відьму Мелкін, але не зійшлося. Від цього Мелкін стала чистим злом, а колишній полонив її у в’язниці десь у горах. Пройшли роки. Відьма звільнилася з наміром влаштувати людям магічний голокост. Завадити її злим планам може тільки новий учень відьмака, сьомий син сьомого сина — Том Ворд, власник священного амулета.

tss-s

Першоджерело часто критикували за кволий розвиток подій, однак екранізація кожної сцени кидається з копита навскач. У фільмі постійно щось відбувається, мало не щохвилини вискакує черговий непогано намальований монстр. Відверто провисає лише кінцівка.

Після недовгої прокачки герої, завдяки чарівній вундервафлі, перемагають боса разом з усіма прислужниками за 5 хвилин навіть без хіла, лишаючи натяк на сиквел. Фінал – дуже камерний і швидкий. Не те, щоби я сподівалася на епохальну битву в стилі «Повернення короля», але від королеви відьом чекаєш трохи більшого.

Головна біда «Сьомого сина» — банальність. Уже через кілька хвилин виникає відчуття, що такий торт ми вже їли, просто прикрасили його захопливими канадськими краєвидами та CGI-лиходіями. Пафос діалогів розчулить хіба що Боба Губка, сюжетні звороти знайомі наперед, а любовна лінія тягнеться дуже вимушено. Вступна мелодія відразу нагадує музику на початку «Братства персня», а не одноіменний синґл «Iron Maiden» (ото було б круто), Мелкін-дракон навіює спогади про заставку першого «Відьмака» .

Головна окраса «Сьмого сина» — звісно, Джеф Бріджес, який грає старого відьмака, учителя головного героя. Він тягне фільм на собі, сиплячи саркастичними коментарями і затьмарюючи решту акторів. Одразу згадується аналогічна ситуація з «RIPD» — стандартний головний герой і стандартний екшн хоч якось стають цікавими завдяки шарму Бріджеса.

Джуліанна Мур у ролі лиходійки зірок з неба не знімає, але дивитися на неї усе одно приємно. Прихильники «Великого Лебовскі» можуть поуявляти собі, що це продовження історії Чувака та Мод у паралельному вимірі.

Навіть головний герой, якому в оригіналі 13, у виконанні 30-річного Бена Барнса місцями виглядає цілком пристойно. Певно, у дядька спеціальність така – грати підлітків, та на відміну від «Хронік Нарнії», тут видно непоганий потенціал.

Фанатів «Гри престолів» порадує невеличке камео Кіта Гаррінґтона в ролі попереднього учня майстра. Щоправда, радуватиме Сніжок не довго, поспішно звільняючи місце для головного героя.

У результаті маємо доволі приємну та дурну розвагу на новорічні свята без особливих амбіцій. Можливо, «Сьомому сину» бракує розмаху «Хоббіта» чи казкової атмосфери «Принцеси-нареченої», але цей фільм цілком здатен розважити вас на 2 години.

Підсумок


Терпіти можна

Варте уваги, якщо Ви:

  • невибагливий прихильник фентезі
  • не тямитеся від Великого Лебовскі
  • фанатієте від намальованих чудовиськ

Не варте уваги, якщо Ви:

  • звикли до розумного кіно
  • не любите екранізації
  • шукаєте в кіно не тільки розваги

Приєднуйтесь! Ще більше коротких, але цікавих новин в нашій групі VK: vk.com/playua


Вам це може сподобатись

Приєднуйся до обговорення →
  • Коли вже почнуть екранізувати світового рівня епічне фентезі а не посередню посередність)
    (невраховуючи “володара перстнів”, і “гри престолів”, але то серіал)

    • Interzeroid

      А це які, якщо не секрет? Захотілося перепочити від книжок про ґеополітику і почитати фентезі. Щось порадите?

      • Рома Береговий

        Відьмак, сам якраз збираюсь прочитати.

        • Interzeroid

          Ну, це тільки серіял. Фільм “Відьмак” можливий лише в тому випадку, якщо візьмуть образ Ґеральта за основу, а сюжет вигадають з нуля. Або екразнізувати виключно оповідання.

          • Ggen

            думаю Роман мав на увазі почитати книжки про відьмака, теж рекомендую

          • Interzeroid

            Вже всі прочитані. Ще до виходу гри.
            Хоч там обіцяли новий роман випустити. Тільки без Геральта, якщо не помиляюся.

          • AL`KA

            тіпа про Цирі чи шо?

          • piLigrym

            Типу про Ґеральта, але до подій пов’язаних з Цирі.

          • Interzeroid

            Я чув, що після Геральта, просто у всесвіті. Але дочекаємося – побачимо.

      • Рекомендую усім відому серію книг Анджея Сапковського), цикл Роберта Джордана “Колесо Часу”

        • piLigrym

          “Колесо часу” занадто великий цикл. Чотирнадцять книжок. Якщо його і будуть екранізовувати, то зменшать до бісової мами, а тоді вже всі пригоди Ранда будуть не тими. Особисто мені хотілося б побачити екранізацію книжок Робін Гобб чи Роджера Желязни. Особливо “Хроніки Амберу”.

          • AL`KA

            Та там по-доброму третину можна викинути, бо, здається, і автора і дописувача під кінець вже занесло.

          • piLigrym

            Ну дописувача точно занесло, бо замість заплановfної одної книги він написав три :D

    • Tony Lain

      За Хроніки Перна здається взялися, побачимо що вийде.

      • Interzeroid

        Чудово, непогане чтиво.

  • І коли вже на найепічнішому українському ігровому порталі будуть робити більше новин про ігри і менше про фільми? (риторичне запитання)

  • Максим Безрук

    Сєрґєй – бр… нащо знущатися над іменем?

    • Так ім’я ж російське. А імена не перекладаються. От вам і Сєрґєй.

      • Максим Безрук

        Насправді перекладаються. Існують мовні традиції.
        Наприклад, у поляків є президент США Єжи Вашингтон.

        • Interzeroid

          Ви Джона Іваном назвете? Чи Іскандера – Олександром?
          Те що поляки перекладають, це не означає, що перекладаємо ми. Врешті, так і прізвища можна почати перекладати (а що, можна ввести традицію). Пушкіна назвемо Гарматним, Мєдвєдєва – Ведмедевим, Путлєра – Путлєром. Або Вашінґтон – безліччю мийок (чи якось так).

          • Максим Безрук

            Є певні традиції що і коли перекладати. Російські та білоруські імена завжди.

          • Ці “традиції” закріплені правописом?

          • Interzeroid

            Фішка в тому, що це все закріплено в правописі, який орієнтується на совковий правопис 1933. А я того правописа не полюбляю.
            А так, то кожен орієнтується по своєму.
            http://www.radiosvoboda.org/content/article/24578064.html

          • Максим Безрук

            Нічого “совковського” у тому правописі немає. Усі наїзди на нього чиста політота. Раджу зазирати на лігвофорум, якщо цікава ця тема.

          • Максим Безрук

            Олександр Пономарів

            Член розпущеної Національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Пономарів вважає, що написання російських імен (і прізвищ) без змін є одним із прихованих видів русифікації: «Жодних Владімірів! Я шаную журнал «Український тиждень», але вони там до ручки доходять – пишуть, наприклад,Барісав. Ну це ж кошмар якийсь». Він каже, що росіяни ніколи не передаватимуть ім’я Довженка по-українськи Олександр, а напишутьАлєксандр: «І правильно зроблять. Тому ми їхнього Пушкіна повинні писати Олександр. Треба відтворювати за законами мови, і ми це робимо взаємно. Так само й з білорусами. Наприклад, вони пишутьАлєсь Ганчар, бо якщо б написали Гончар, то треба було б наголос ставити на о, оскільки в білоруській мові немає ненаголошеного о. Або білоруський письменник Володимир Короткевич, який вчився в Києві. По-українськи він себе писав Володимир Короткевич, а по-білоруськи – Уладзімір Караткевіч».

            Олександр Пономарів зазначає, що слов’янські прізвища прикметникового типу треба відтворювати також за законами української мови. Коли, наприклад, польське прізвище Jabłońskiпередавати без змін – Яблоньскі – це значить робити це прізвище невідмінюваним: «А воно ж у польській мові тільки в називному відмінкуЯблоньскі, а далі – Яблоньскєґо, Яблоньскєму. Це дурість. Отже, має бути Яблонський».

            Богдан Ажнюк

            Завідувач відділу мов України Інституту мовознавства НАН України, доктор філологічних наук Богдан Ажнюк переконаний, що транскрибовані форми імен (Пьотр/Пйотр, Раіса, Сєрґєй тощо) суперечать фонологічним засадам української мови і стимулюють ерозію її фонетичної системи. Одомашнення імен у таких етнокультурно-політичних контекстах не є винятково українським винаходом. Паралелі, подібні до українсько-російських (Микола – Николай) або українсько-білоруських (Григорій – Рыгор), – зазначає мовознавець, – існували свого часу (і частково збереглися донині) між чеською й німецькою мовами: «Характерним прикладом є пара іменBedřich (чеське) і Friedrich (німецьке). Так, ім’я Фрідриха Енгельса тривалий час передавалося чехами, як Bedřich. У свою чергу ім’я корифея чеської музики Бедржиха Сметани подається й нині на німецькій сторінці Вікіпедії разом з його німецьким варіантом: Bedřich(Friedrich) Smetana».

          • Interzeroid

            Забули процитувати Фаріон. Чи висмикуємо виключно ті слова, що підтримують вашу думку?
            Я особисто за “проєкт”.

          • Максим Безрук

            Вам реально важлива думка пані Фаріон? Та з неї регочуть усі люди, що хоч в трохи в темі.
            P.S. Проєкт чи не єдине вдале слово з Проєкту.

          • Interzeroid

            Тобто ви теж в темі і теж з неї регочете? Ну ок.
            Слово? Ну, “проєкт” – це проєкт ПРАВОПИСУ. Правил написання.
            Але в цілому, я зрозумів вашу думку. Ну що ж, ваша думка теж має право на існування. Але я з нею все одно не згоден – замало арґументів для того, щоб мене переконати.

  • Станислав Яворский

    Не знаю кому як, а такий підхід до екранізації це повний абзац. З дитячого фентезі зробити доросле кіно зі специфічним сюжетом. Про зміну віку головного героя промовчу. Не знаю навіщо взагалі так робити. Краще б екранізували щось інше більш краще і змістовніше