Огляд фільму “Валеріан та місто тисячі планет”

Автор: Володимир Вітовський

Бессон настільки намагався вразити глядачів, що це в нього вдалося. Вдалося вразити саме масштабом, візуальним оформленням, непоганим екшеном, але, нажаль, про багато чого іншого те саме важко сказати. Режисеру дали грошей, тому таку можливість створити щось насправді хороше було важко проґавити. То чи вдалося Бессону не просто зацікавити глядачів, а показати свою майстерність на повну? Щоб дати відповідь на це запитання нам знадобиться трохи більше часу…

З перших хвилин фільм зацікавлює чудовою сценою створення Міста тисячі планет. Space Oddity — неймовірно вдалий музичний вибір, який неабияк підкреслює важливість польотів у космос. Початкові п’ять хвилин передають оте відчуття космоопери, яке до кінця перегляду потроху зникає, проте має важливий вплив на стрічку загалом.

Однією із проблем фільму є те, що нам фактично не представляють головних персонажів, ніби ми вже повинні знати про них набагато більше. Так, у Валеріана є достатньо великий послужний список, який шанувальники мали б знати з графічних новел або мультсеріалу. Але ж не потрібно просто вказувати глядачеві на те, що головні герої мають воєнні звання і виконують певну місію, так не розкривають персонажів.

Валеріан і місто тисячі планет / Valerian and the City of a Thousand Planets (2017)

Сам сюжет багатий на насичені сцени, хоча все це потроху мліє десь у середині стрічки. Перша половина фільму якісно краща. Перш за все, через те, що ближче до кінця все починає опиратися більше на з’ясування стосунків між головними персонажами. До цього нас намагаються вразити візуально. І повірте, Бессону це справді вдалося. “Валеріан та місто тисячі планет” справді захоплює дух, коли мова йде про космічні баталії. Може це прозвучить занадто гучно, але у цьому плані фільм досягає рівня “Зоряних воєн”. От тільки він має більш яскраві кольори і дух дослідництва. Корабель Валеріана навіть схожий на Тисячолітній сокіл.

Фільм намагається показати, що він справжній блокбастер за допомогою масштабних сцен. Наприклад, риболовлі. У такі моменти насправді розумієш, що прийшов побачити не другосортний фільм, а справжнє видовище. За візуал стрічку можна хвалити довго. Над деталізацією ринку або Міста тисячі планет постаралися на славу. Це один з плюсів, який додає додаткових балів фільму. Завдяки цьому “Валеріан та місто тисячі планет” варто принаймні подивитися повністю.

У фільм запхали стільки всього, що іноді це вилазить стрічці боком. Щойно дії почитають розгортатися у Місті тисячі планет, нам заледве дають знати хто там проживає, тому про названі тисячі видів та мов можете забути. Ці речі є лише фоном, який певним чином пояснює дії персонажів.

Валеріан і місто тисячі планет / Valerian and the City of a Thousand Planets (2017)

Фінал фільму передбачуваний. Ні, повірте, справді передбачуваний. У ньому немає нічого особливого, але й мінусом такий аспект не назвеш. Просто історія рухається як по маслу до самого кінця, не дивуючи нічим. Антагоніст не дуже оригінальний, а його мотиви банальні. До завершення фільму він так і не зміг вразити нічим, не кажучи про вплив на інших персонажів. При цьому іноді почуття головних героїв розкриваються дивним чином. Валеріан знає Бабл заледве декілька годин, але сумує за нею так, наче померла Лорелін. Та ж Лорелін ніби вірить у кохання Валеріана, але заграє зі звичайним солдатом. Дивина та й годі.

Дуже багато паралелей хотілося б провести між цим фільмом та “П’ятим елементом”. Вони суттєво відрізняються, проте деякі аспекти без сумніву скопійовані з попереднього творіння Бессона. Бойовий флот людей майже не змінився з часів Корбена Даласа, а виступ діви Плавалаґуни замінив яскравий перформанс Бабл у виконанні Ріани.

Валеріан і місто тисячі планет / Valerian and the City of a Thousand Planets (2017)

Одним із недоліків фільму також є вибір акторів на головні ролі. Не подумайте нічого поганого, Дейв ДеГаан виглядає на екрані добре. Він не викликає великих нарікань в образі Валеріана, але цього ж не скажеш про Лорелін. Кара Делевінь — модель, яка виглядає дуже дерев’яно. На її обличчі важко вловити правильну емоцію. Якщо Мілі Йовович не потрібно було проявляти якогось надлюдського таланту в “П’ятому елементі”, то “Валеріан та місто тисячі планет” потребував чогось набагато більшого. Може Бессон хотів підняти популярність фільму ще до старту показів, а може Делевінь справді його влаштовувала, проте загалом її гра не розкриває персонажа, принаймні емоційно.

“Валеріан та місто тисячі планет” — яскравий фільм, який має чим зацікавити глядача. Втім, робить це стрічка не неповну, показуючи, що вона хороша далеко не у всіх аспектах. План Бессона досягти рівня “П’ятого елемента” перетворився на погоню за успішністю. Передбачуваний сюжет та кульгава акторська гра не дали змогу розкрити справжній потенціал стрічки. Та чи заслуговує “Валеріан та місто тисячі планет” на продовження? Так, адже це найліпше, що створював Бессон за останні декілька років. Стрічку не соромно переглянути ще принаймні один раз з друзями або під час випадкового перемикання каналів. Її масштабів та потенціалу точно вистачить хоча б на сиквел.

68

Приємність

Вдалося

  • Видовищні сцени
  • Яскрава палітра
  • Втримати увагу до кінця фільму

Не вдалося

  • Розкрити персонажів

Останні огляди

Огляд Seven: The Days Long Gone

49

Автор: Владислав Папідоха

Seven: The Days Long Gone

Огляд фільму «Вогнеборці»

Автор: PlayUA

Вогнеборці / Only the Brave (2017)

Огляд Need for Speed Payback

59

Автор: Михайло Петрунів

Need for Speed Payback

bit’ання з минулого: Flashback (1992)

Автор: Андрій Нагорний

Flashback (1992)

Огляд Destiny 2

83

Автор: Роман Береговий

Destiny 2

Огляд Super Lucky’s Tale

68

Автор: Володимир Вітовський

Super Lucky's Tale

Огляд Star Wars: Battlefront II

61

Автор: Роман Береговий

Star Wars: Battlefront II

Огляд фільму «Ліга Справедливості»

50

Автор: Олег Куліков

Ліга Справедливості / Justice League (2017)
  • Vitaliy Iscenko

    Я не доганяю. Під час перегляду фільму дружиною ми не раз говорили “ну, принайні дівка класно грає!..” А тут виявляється для когось вона найслабше місце в фільмі. Проблеми у фільмі не в тому.
    Часу мало писати свою думку, тому з вашого дозволу я скопіюю свій текст який я писав в коментах Логвінову на рецензію фільму. (У нього “спойлер” фільм отримав 10 з 10).
    Текст російською і там є спойлери. Тому читайте лише ті, хто подивився вже фільм.
    В чем главная проблематика фильма, Антон? Неужели суть была в том чтобы показать разные районы летающего города? Или может бдыщ-бдыщ? Я думаю все же нет.
    Тут есть одна очень большая и сложная дилемма. Одно чудовищное решение которое должно было стать основным лейтмотивом фильма. И оно как бы им и стало. Но давай поговорим о том правильно ли оно показано. Чувствуем ли мы это? И понимаем ли масштаб и серьезность последствий решения?
    Как мы узнаем в конце фильма у нас была война. Сражение человеского флота с противником которое по непонятным нам причинам произошло на орбите планеты с цифилизациией другой рассы. И генералу флота предстоит сделать чудовищный выбор! Либо проиграть сражение и потенциально будет уничтожена большая часть человечества (хотя мы об этом не знаем), либо применить оружие которое уничтожит вражеский флот и при этом ударной волной уничтожит целую цивилизацию. В такой ситуации на человечество будет наложены большие санкции и они будут изгнаны из города тысячи планет и отрезаны от общих межгалактических знаний и данных. И отброшены таким образом в развитии очень сильно назад.
    И значит ответственность за принятие этого решения лежит на плечах одного человека. Непростое решение надо сказать. Что он сделал? Он сделал все чтобы человечестно не понесло никаких потерь и осталось в тех же позициях. Не было уничтожено и не было отрезано от знаний и не оказалось под таким популярным сейчас словом как “санкции” за геноцид. Я не думаю что он это сделал упиваясь кровью целой рассы.
    Он защищал человеество до последнего как мог.
    А теперь посмотрим как они это показали. Антон, ты почувствовал всю тяжесть выбора и ответственности? Может ты увидел сожаление в шлазах ответственного? Раскаяние? Может его что-то гложет? Нет?
    Может нам это преподнесли хотябы через сложные диалоги когда он это объяснял главным героям? Может они почувствовали всю тяжесть выбора который лег на его плечи? Может ты заметил в их глазах понимание? Если не понимание генерала, то хотя бы понимание масштаба принятого решения?
    Да это идея не новая в литературе и такой ход с дилемой между друмя невозможно плохими решениями уже не раз показывали. Но находили намног более оригинальные решения и доносили идею.

    Что мы имеем в сухом остатке? Красивый и глупый екшен который имеет глубоко внутри зарытую сложную идею. Но игрой актеров их диалогами и музыкой сделано все чтобы эту идею опошлить, сделать неважной и сделать так чтобы о ней вообще не задумывались. Ты просто мудак, тебе просто по морде и все. И все такие – “Ееее! Он же ведь подлец” (Ну по тем примитивным диалогам и такой актерской игре другого мнения не могло сложится).

    Так что это не шедевр. Это не пятый элемент и далеко не Леон. Это даже не Такси. И это уже не тот Люк Бессон. Это развлечение на раз. Может два. Пятый элемент я уверен мы все пересматривали в диапазоне от 5 до 10 раз и будем пересматривать и дальше. А сколько раз мы пересмотрим Валериана?

  • KLM

    на мою думку – фільм чудовий 9/10

    • Vitaliy Iscenko

      Якщо так, то чи не будеш ти такий ласкавий відповісти на відповіді які я поставив в розгорнутому коментарі? Такому доооовгому (хоча насправді недостатньо), адресованому Логвінову. Я думаю російська не проблема для розуміння. Бо я щось не знайшов для себе там глибокого смислу. Або його вираження. Але я сподіваюся що ти зможеш його мені пояснити

  • Vitaliy Iscenko

    Чуваки, що за нах? Я тут вчора комент на пів сторінки лишив.

    • Коментар потрапив у спам. Вже вернув його.

      • Vitaliy Iscenko

        Дякую