Огляд Sherlock Holmes: Crimes and Punishments

defdsУкраїнська ігрова індустрія має кілька яскравих представників, знаних у світі. Однак нас знають переважно за постапокаліптичні ігри, які нам властиво робити через специфічний світогляд і загальнонаціональний негативний досвід попередніх поколінь. На цьому тлі українська студія-розробник Frogwares яскраво виділяється своєю серією пригодницьких ігор про Шерлока Холмса. А остання частина серії Sherlock Holmes: Crimes and Punishments таки наробила галасу.

Про злочинність кари

Нас знову закинули у парубочу квартиру Холмса і Ватсона, що в Лондоні, за адресою: вул. Пекарська, 221Б. Надворі 1893 рік. Столичними вулицями вештаються ледацюги, поспішають крамарі і ремісники, гуркочуть диліжанси й фаетони. А у пана Холмса попереду цілих шість цікавих, заплутаних і таємничих справ. Найцікавіших, тих, що про вбивство.

І хоч головного сюжету немає, якщо не враховувати кілька споминів про банду „Веселунів“ у кожній справі, все одно, історія гри вдалася несподівано цікавою. Кожна справа — це окреме оповідання, де є свої дійові особи, злочини і кари.

Власне, винесення у заголовок гри алюзії до роману Федора Достоєвського „Злочин і кара“ зумовлене тим, що нашому Шерлоку доведеться зробити чимало складних моральних виборів, від яких залежить подальша доля підозрюваних. Ким буде Шерлок Холмс у цій грі — бездушним знаряддям правосуддя чи поміркованим заступником справедливості — залежить тільки від гравця.

11ef23fec1c5c80769d794b9b6cd46c1

ваікПро іграшкову дедуктивність

Ігрова механіка Crimes and Punishments приємно дивує у кожній новій справі. Перед нами майже типова едвенчура, з якої обережно прибрали піксель-гантинґ, а запаморочливі головоломки замінили нечуваним розмаїттям міні-ігор, що допомагають у розслідуванні. Хімічні досліди, нишпорення архівом, зламування замків і слідчі експерименти — це лиша мала частка усіх типово Шерлокових розваг.

Подібно до останнього ігрового втілення Бетмена, Шерлок Холмс може моделювати різні ситуації, роблячи припущення на основі зібраних зачіпок. До того ж йому властиве вміння концентрації, яке допомагає виявити малопомітні подробиці, сховані речі чи сліди.

fcdsfd

Але найбільшого захвату викликала система дедукції, що технічно не зазнала відчутних змін, але була добряче перемальована. Збираємо докази, вивідуємо нові подробиці у справі, а тоді об’єднуємо два факти, щоб утворилася базова думка. У грі це відображено буквально нейронами в мозку Шерлока Холмса. Коли ви зберете правильну послідовність висновків, мозок детектива сам утворить закономірні синапси між нейронами, а гравець отримає новий висновок, або готову розгадку у справі.

На перший погляд Crimes and Punishments надзвичайно проста. Дуже близька до того, аби називатися інтерактивним кіно. Ніщо не викликає труднощів, усі важливі об’єкти виділено, а якщо ви дослідили щось, то гра вам на це вкаже і більше не доведеться до цього повертатися. І навпаки, якщо щось потребує додаткових маніпуляцій, то забавка обов’язково на цьому наголосить.

Однак у кожній справі є більше, ніж один підозрюваний, а часто у підозрюваних може бути декілька мотивів. І ви, приспані оманливою елементарністю гри, можете вдатися до банального звинувачення невинного!

Але розробники виявилися поблажливими до гравців і дозволили наприкінці кожної справи перевірити себе. І якщо було вчинено жахливу помилку, вам дають шанс завантажити останнє збереження і переграти фінал. Це можна сприймати і як недолік, адже не працює схема „зусилля — нагорода“, відпадає необхідні перегравати усю справу чи перепроходити гру для вгамування душі навіженого перфекціоніста.

2014-10-02_00010

fgftПро опіумне забуття і наркотичну буденність

Під час блукання світом Crimes and Punishments, дбайливо вибудуваним на рушії Unreal Engine 3, спам’ятався на думці, що Frogwares вдалося викликати у мене симпатію до речей, які я не люблю.

Шерлок, наприклад. Мені не подобаються книжки сера Артура Конан Дойла про Холмса, більше полюбляю оповідання про пригоди професора Челленджера. І зарозумілий детектив не подобається. У першоджерелі він непереконливий для мене, надто натягнутими здаються його висновки.

cd

Однак у грі він, начебто, такий само, як у книжках, але приємний, живий, дотепний. Без упину жартує з доктором Ватсоном, ввічливо глузує з інспектора Лестрейда і випромінює щиру ґречність у ставленні до всіх зустрічних. Тобто такий, як у книжках, але втілений дуже добре, через що сприйняття змінилося в кращий бік.

Я не люблю азійський сетинґ і філософію, але на локації у Божественного синдикату я залип найдовше. Затишний садочок, порошинки у повітрі, опале листя, що неквапно летить до землі. Розкішні кущики і опіумна курильня навіяли дуже теплі і затишні відчуття.

Зрештою не люблю художні твори про буденність, а тут граю і не награюся, хочу ще більше цієї буденності простих англійців понад столітньої давнини. Зазирнути в кожну щілину, обшукати всі закутки, роздивитися кожен камінчик і зрозуміти для чого воно тут. А відповідь завжди знаходиться, бо локації продумані до найменшого атома і розповідають більше, ніж здатні кілька великих іграшок. Гра надзвичайно ретельно передає побут багатьох верств суспільства Лондона на зламі XIX i XX століть.

2014-10-01_00004

sdfПро ватяне божевілля

Crimes and Punishments прийшла до гравців не без труднощів. Буквально за кілька днів до виходу гри, російські та українські ігрові журналісти розкричалися про політичний скандал, який буцімто міг стати причиною відсутності гри на російському ринку.

Річ у тім, що Frogwares колективно, ще у березні цього року вирішили присвятити гру „Небесній сотні“. Коли про це довідався видавець СофтКлаб, що мав локалізувати гру російською і випустити для російськомовних країн, то попросив розробника прибрати посвяту, щоб не провокувати росіян. Розробник відмовився прибирати посвяту, сказавши, що навіть якщо всі росіяни відмовляться купити Crimes and Punishments через цю посвяту, то збитки будуть не сильними.

Як наслідок, окрема категорія неадекватних ґеймерів, заповзялася ненавидіти гру, не знаючи, який у неї зміст. Спершу я теж не розумів, навіщо ця посвята, окрім як для банального популізму і цинічного використання імені полеглих на Майдані. Але коли гра була повністю пройдена і кілька хвилин я переварював останню фразу Шерлока, то зрозумів, що посвята була просто необхідною, адже окремі персонажі гри дуже схожі на молодих, сміливих і відчайдушних героїв „Небесної сотні“.

2014-10-01_00007

fgyhj

Про українськість українських ігор

Сталося так, що Crimes and Punishments — перша на моїй пам’яті українська гра, яка вийшла в реліз одразу з готовою українською локалізацією. Наразі лише з текстовою. Але всі інші мовні версії також обмежуються текстом. Тобто Frogwares, як український розробник поставив українську мову на один щабель з усіма іншими мовами світу. І це попри те, що з погляду бізнесу у цьому немає ніякого сенсу. Чистісінький патріотизм і шалена лояльність до вітчизняних ґеймерів. Сподіваюся, українці віддячать.

sdefgh

Щодо рівня якості цієї локалізації у мене чимало претензій. Є багато помилок, русизмів, але разом з тим є уривки з чудовим перекладом, де і адаптація, і вживання питомо українських слів, і кличний відмінок, і літера „Ґ“, словом, усе, як я люблю. В різних місцях одне й те ж перекладається по-різному. Перекладу просто не вистачає доброго редактора-мовознавця, який би звів усе до єдиного знаменника. Але навіть у такому вигляді ця локалізація — велетенський крок у розвитку суто української культури грання.

Про довгі мандри в диліжансах

Жодна з ігор про Шерлока Холмса від Frogwares не обійшлася без зауваження про анімацію персонажів. Не виняток і Crimes and Punishments. Лицева анімація вдалася на славу, але рухи тіл персонажів і далі не викликають довіри. На щастя можна ввімкнути вигляд від першої особи і не засмучуватися спогляданням кривуватих рухів Холмса.

Суперечливим питанням став екран завантаження. Щоразу при переміщенні між локаціями, відбувається довготривале підвантаження. Розробники доволі вишукано викрутилися. Замість звичної статичної картинки вони показують Холмса і Ватсона, які їдуть у диліжансі, доки підвантажується інша локація. До того ж під час цієї поїздки можна відкрити нотатника і накидати якісь нові висновки у справі. Але зрештою до кінця гри такі тривалі підвантаження набридають. Сподіватимемося, що у наступних частинах Frogwares вдасться, якщо не зробити відкритий світ, то бодай скоротити ці неприємні вставочки.

івав

Про серійного вбивцю часу

До речі про наступні частини серії. Цілком імовірно, що незабаром нас чекають одне або декілька сюжетних доповнень до Crimes and Punishments. З огляду на загальну концепцію гри, у неї можна безкінечно додавати нові і нові справи і зробити з цієї однієї гри серіал на 1-2 роки не гірше за The Walking Dead від Telltale Games.

Sherlock Holmes: Crimes and Punishments — чудова за багатьма параметрами вітчизняна гра, яка розважає різноманітним ігроладом, захоплює дивовижною атмосферою і втішає відчуттям причетності до геніальних розгадок непересічних злочинів.

Підсумок


Варто оплесків

Варте уваги, якщо Ви:

  • фанатієте від Шерлока Холмса
  • втомилися від апокаліпсису в українських іграх
  • шукаєте чогось нового у жанрі едвенчур
  • любите гратися в українізовані ігри

Не варте уваги, якщо Ви:

  • запеклий фанат класичних пригод
  • любите складні інтелектуальні ігри
  • не можете висидіти довше 3 секунд екрану підвантаження

Приєднуйтесь! Ще більше коротких, але цікавих новин в нашій групі VK: vk.com/playua


Вам це може сподобатись

Приєднуйся до обговорення →
  • Timur Suleimanov

    Я чесно кажучи взагалі не фанат квестів. Закінчив Syberia і все на тому. Але цю гру я здається візьму, бо: 1. Українська. 2. Українська локалізація, треба підтримати, яка б вона не була. 3. Компанія-розробник публічно підтримує зміни в країні(євромайдан маю на увазі). Ось тільки Мордор треба допроходити:)

    • У огляді я написав, що гра робить приємним навіть те, що я не люблю поза цією грою. Класичні едвенчури мені вже осточортіли. Єдине, що можу терпіти зі старого — це Syberia. А це значно цікавіше за The Walking Dead і містить більше ігроладу.

    • А і нелінійність у Злочинах і карах — не вдавана, а найсправжнісінька.

  • Ernst_09

    Може я просто ще не пройшов гру(а отже не встигло набриднути), але ці поїздки в диліжансі як на мене чудова ідея, це як з можливістю поспати чи щось зїсти в РПГ ніби непотрібна річ, але відігравати роль цікавіше. В поїздках до того ж завжди краще думається, і гра якраз дає час щоб подумати. Більше дратує підвантаження кат-сцен.

  • TRTWeeK

    В кого є картки цієї гри додавайтесь у стім. нік. як над коментарем

  • Volodymyr

    А може хто підкаже, де найдешевше можна купити ліцензію з можливістю додавання в Steam?

    • Наразі — лише у Steam. Якщо це задорого, то раджу почекати до різдвяних розпродажів.

      • Volodymyr

        Дякую, значить буду слідкувати в Steam.

  • Не треба вставляти маленькі картинки зліва та справа від тексту. Воно в загалі негарно виглядає + незручно.

  • Роман Гузь

    Питання хто може скинути папку з гри під назвою localization

    • Reveta

      Якщо треба, я можу зкинути…

      • Роман Гузь

        Будьласочка!!!

        • Reveta

          Знайди мене у вк… Паньків Роман… (Тасама ава що і тут)

  • вадім полюхович

    Рідко зустрінеш людину, що знайома не тільки з історіями про Шерлока, а ще й з пригодами Челленджера. От тільки при аналізі образу Холмса треба враховувати, що він писався в іншу епоху. Тоді рівень освіти не був таким високим, а гнучкість інтелекту середньостатистичного читача газети, що опубліковувала історії про цього детектива, можна прирівняти з сучасним дитячим. Тому мені малому і сподобався Шерлок, що тепер походить більше на емоційно недорозвинутого розбещеного наркомана.