Настільні ігри подарували нам чимало приємних годин, проведених в епічних пригодах, змаганнях, побоїськах, киданні кубиків і цілої купи срачів з приводу їхніх показників і розбіжностей в тлумаченні правил. Та,  на жаль, не завжди можна просто взяти й зібратися з друзями. І тут приходять комп’ютерні реінкарнації. Однією з перших (ще в далекому 1993) до нас на ПК завітала  Space Hulk і відтоді розжилася незлічимою кількістю римейків та перевидань. Отож розповім про наймолодшу гру в цій шанованій серії — Space Hulk Ascension Edition.

Привіт, старий новий друже

Сюжет цілком стандартний. Є 3 ордени: Ультрамарини (в яких є хвацькі установки з циклонними ракетами), Криваві Янголи (що нічим не виділяються), та вічно п’яні Космововки (з льодяною зброєю та схильністю до ближнього бою). У системі кожного ордена РАПТОВО з варпу вийшов Space Hulk, котрий треба дослідити. Тож ми вибираємо один з орденів і ведемо його через всі три кораблі й близько сотню місій до славної перемоги.

Ігролад фактично лишився без змін. А чого ти очікував? Це ж практично настільна гра й паплюжити її основи було б ЄРЕССЮ. Якщо ти не знайомий зі серією, то поспішаю розповісти в чім річ. Тож ти керуєш загоном або двома із шістьма „термосами“, кожен з яких має свою спеціалізацію (сержант, тактик, спеціаліст, чи воїн ближнього бою). Вести їх потрібно вузьким переплетінням коридорів Space Hulk’у, при цьому можна повертати лише на 90 градусів. На кожну дію витрачаються дорогоцінні очки дії і на що їх витратити — на атаку, рух, обслуговування зброї, чи імбуватий овервотч — вирішувати тобі. Загалом гра постійно змушує ворушити мізками, бо підлі генокради не прощають помилок!

Пакращення вже сьогодні

У Full Control, що випустила попередницю нинішньої піддослідної у 2013, виникло бажання заробити ще грошенят на фанах покращити якість гри й позбутися кількох болячок. Тож спочатку Ascension Edition планувалося як просте DLC до гри 2013 року, але розробники трохи захопились, і зміни та нововведення вже банально не вдалося запхати в стару гру, тож їх осяяла ідея: чого робити доповнення, якщо можна продати ще одну гру!  Чи варта вона того, щоб купувати її, якщо у вас є попередниця?

Однозначно — так! Як і було обіцяно, зміни прийшли, й голосно заявили про себе. Перш за все гра позбулася комплексу „цифрової настілки“, котрим була одержима минула гра. Також розробники не посоромилися звернутися до попередніх ігор серії і повернули втрачені технології й елементи ігрової механіки (майже, як герої їхньої гри).

Так, до нас повернулись RPG-елементи. Тепер після проходження місії можемо побачити прогрес своїх бійців і їхнє перетворення з простих суперсолдатів у гіпернадлюдей-курваїв. Тобто тепер з підняттям рівня „термосам“ стає доступна потужніша зброя, така як комбіболтери (болтер+плазма, болтер+мелта (привіт від Дредноута-зварювальника), болтер+вогнемет), мамограйна штурмова гармата для дальнього бою, а також силовий меч, кігті, сокира, ланцюговий кулак і грозовий молот для ближнього. Це спонукає ставитись до підлеглих трохи більш по-людськи, адже одна справа, коли тобі на кожен бій і так дадуть однакових бійців і зовсім інша, коли ти усвідомлюєш, що якщо втратиш досвідченого бійця, то тобі просто дадуть чергового новачка, котрий ще не вмітиме користуватись крутезною зброєю й треба його знову довго й нудно вчити й оберігати.

Цікаві факти про Space Hulk:

1. Як не дивно, Space Hulk можна навіть використовувати, як керований засіб пересування, що доведено ренегатським орденом Випиваючих Душі.
2. Space Hulk складається не лише з кораблів Імперіуму, незбагненні течії варпу часто розбавляють їх кораблями різних ксеносів.
3. Не лише генокради користають зі Space Hulk’а, орки також не проти прокачатти свій ВВАААААААААААГГГ!!!!! надурняк.
4. Оскільки час у варпі працює зовсім по-іншому (інколи взагалі не працює), у Space Hulk’у можуть бути кораблі з майбутнього.

Не вірю своїм баньками

Зміни не оминули й графічну складову. Одразу видно, за що люди у Full Control отримують свої гроші. Текстури стали значно кращими, все виглядає в рази реалістичніше. Відтепер стало набагато цікавіше витріщатися на віконце, що показує гру з погляду певного термінатора. Коридори похмурі, темні й лячні. Генокради потворні й страшні. Термінатори величні й приречені непереможні. У порівнянні з попередньою версією, на Ascension Edition стало набагато приємніше дивитись.

Не відстає й інтерфейс. Він став набагато мінімалістичніший, але від того не менш інформативний, а зручність в користуванні та навігації, як на мене, навіть зросла.

Пекельні труднощі

Окремо слід поговорити про складність гри. Всього є 4 рівні:

Легкий: для новачків і тих, кому лінь надто активно будити внутрішнього тактика. На цьому рівні гра щедро сипле додаткові очки дії, всі стріляють точніше, ближній бій легший, бійці ніколи до кінця не вмирають, а генокради пердять веселками рідше спавняться, але за таку прогулянку ачівментів не видадуть. І правильно, нащо ті ачівки гравцям без амбіцій?

Середній: зайве очко руху, десь в ордені заховано достобіса стазис-камер з ветеранами, тож усі списані замінюються без втрати рівня. Хоч цей рівень і зветься середнім — це обман. Із цього рівня починається спуск до пекла, бо вже від перших місій доведеться частенько завантажувати збереження (які я рекомендую робити якнайчастіше), бо ходу не вернеш.

Складний: генокради мають суттєвий приріст популяції, та ще й десь роздобули стероїди, померлих побратимів заміняють першорівневі новачки, ласкаво просимо до пекла!

Нереальний:  як складний, тільки ще гірше, бо немає збережень під час місії.

Space Hulk Ascension Edition гідно перейняла естафету в своїх попередниць. Гра частково передає атмосферу настільного предка, а складність точно не дасть вам задрімати. Тож ти, як знаєш, а я, милістю Імператора, йду очищувати черговий Space Hulk від поторочі.