Огляд The Witcher 3: Wild Hunt

Закінчувати трилогію — справа неабияк відповідальна, неважливо, книга перед вами, фільм чи гра. Слід не просто працювати на межі своїх сил і перевершити всі попередні здобутки. Треба поставити таку жирнючу крапку, щоби після неї люди з легкістю зітхали “Оце так була пригода”.

Польська студія CD Projekt RED cвого часу представила нам “воскреслого” та амнезійного Ґеральта з Рівії, влаштувала йому пригоди у Візимі та долині Понтару і навіть втягнула в тамтешні політичні ігри. Для гучного фіналу залишалося владнати ще кілька справ — возз’єднатися з коханою Єннефер, знайти свою вихованку/названу доньку Цірі та врешті дати відсіч Дикому Гонові. А заодно й зайняти гравців іншими відьмацькими справами на сотні годин.


Скажу відразу: The Witcher 3: Wild Hunt — однозначно найкрасивіша RPG на сьогоднішній день (і гадаю, ще на кілька років наперед). Справа тут не стільки в технології, скільки у банальній красі, яка не вимірюється кількістю поліґонів. Вражаючі поля під місячним світлом, по-своєму привабливі болота, а світанками взагалі намилуватися несила! Маленькі хутори, пшеничні поля, неозорі долини та тінисті сосняки — все це не просто тішить око, а й відчувається по-справжньому рідним.

АЄОА.

Сівши за RPG, ми граємо не в графіку. І тут варто визнати — найбільшого творчого успіху/досягнення/прориву CD Projekt RED зазнала у 2007 році. А “Дикий Гін”, попри численні обіцянки розробників зробити прорив у жанрі, є доволі типовим проектом.

Втім, це ніяк не скасовує факту, що “Відьмак 3″грається доволі комфортно: на превеликий подив, кількагодинний вступ гри (ретельне дослідження Білого Саду й околиць забрали в мене майже 9 годин) грається в рази приємніше за коротшу в кілька разів інтродукцію “Відьмака 2”. У розміреному темпі та в оточенні пасторальних пейзажів, нам поступово пояснюють призначення інтерфейсу та ігроладні механіки, місця котрим не знайшлося в туторіалі: ремесла, алхімію, застосування відьмацького чуття, верхову їзду, швидке пересування, багатоступеневе полювання на “контрактних” потвор, роботу з відкритим світом і карткову гру “Ґвінт”, яка доповнює атмосферу гри, наче кіборг-космодесантник, котрий літає на черепасі і співає голосом Монсеррат Кабальє. Та чого там, інтродукція зачіпає навіть таку славнозвісну річ, як кошлатість і прогресивне зростання Ґеральтової бороди!

Іронія долі

Розповідаючи про ігрові походеньки Ґеральта, досі спантеличує одна річ. Поляки неначе забули, що у 2007-му зробили дві справді проривних ігроладних механіки: бойову систему “Відьмака” і особливо його алхімію. Те, на що їх замінили у продовженнях, викликало подив, смуток та численні жести капітана Пікарда водночас. Ні, я нічого не маю проти двокнопкової системи бою, її теж можна зробити ефектною та ефективною. Проте боївка оригінального Відьмака брала не лише якісним механічним підходом, а й банально красивою естетикою: Ґеральт мав хореографічно унікальні прийоми як для кожного стилю, так і для меча. Поточна система нас цієї краси позбавила. Звісно, бойових анімацій тепер утричі більше (зважаючи на положення ніг Ґеральта, зміюються кути ударів), переходи між атаками стали плавнішими, додалася можливість контратакувати і врешті повернули ухиляння.

Чисто технічно боївка начебто стала складнішою та глибшою, проте в тотальній більшості випадків  і для тотальної більшості звичайних ворогів вистачить банальної швидкої атаки: щойно ви вразили суперника слід не бити його відразу вдруге, а дочекатися recovery-анімації і тоді аж завдати нового удару. Таким чином можна “замкнути” ворога і спокійно зарізати його.

Мова тут зараз не про ідеальний баланс — його відьмацька серія ігор ніколи не знала. Просто надавши нам начебто широкий арсенал бойових можливостей, розробники не зробили його насправді потрібним. Тобто ви можете сміливо користуватися оліями, бомбами, арбалетом у кожній сутичці, проте арбалет безумовно потрібен лише в двох ситуаціях, так само як і бомби. Для всього іншого є MasterCard швидкі удари, Квен та їдло/Ластівка. А склалося би геть по-іншому, якби мапою блукали вороги, вразливі лише до окремих прийомів.

Що ж до алхімії, то журба не відступила ні на грам: субстанцій (а з ними і взаємозамінних складників) та градуювання алкоголю за міцністю нам знову не завезли. Кожен рецепт передбачає свої природні інгредієнти та спиртову основу, що перетворює гру від алхімії на марудну роботу. Нововведення, за якого пляшечки з-під випитого еліксиру автоматично заповнюються ним після медитації — все ж радше плюс, а не мінус при такій сумбурній алхімії. Причина проста: тепер за одне замішування Ґеральт створює відразу кілька пляшечок еліксиру. І нові заварити не вийде, поки не випито старий запас. Це дивне рішення в першу чергу зумовлене паскудним балансуванням відкритого світу: гравцеві просто не дозволяють приготувати два-три десятки Ластівок, аби без остраху йти кришити високорівневих ворогів. За таких умов відсутність потреби щоразу вручну замішувати чергових три пляшечки є таки благом, хоч і до нестями рутинним.

О дивний новий світ

Ключова особливість “Дикого Гону” — велетенський, відкритий і майже безшовний світ — виявилася неймовірним пшиком. Так, його розміри воістину вражають, але що з того, коли на квадратний метр нам дають відверто мало всього. Додаткові квести або вузлууються на дошках оголошень, або розкидані вздовж доріг. Що ж тоді вам запропонують неосяжні простори Північних короліств, окрім алхімічних інгредієнтів? Промовисті знаки запитання, за якими криються гнізда монстрів, приховані скарби, місця Сили, табори бандюків/дезертирів, захоплені чудовиськами будівлі (зачистите — і отримаєте доступ до ще одного продавця) тощо. Схема проста: побачили значок — поїхали туди — зачистили — на все добре. В це місце ви вже точно не повернетеся.

Балансування тутешнього відкритого світу досягається найпримітивнішим способом: прив’язкою до чисел. Забудьте про часи, коли Ґеральт окремо розвивав силу, спритність, витривалість та інтелект. Тепер балом править число! Гаразд, можна змиритися з циферкуванням ворогів (все одно можливо перемагати опонентів із різницею у 3-10 рівнів, залежно від вашої пряморукості) — це грубий, проте перевірений метод. Проте коли майстер різати й рубати не може навіть взяти до рук бойового ціпка, бо в нього 2-ий рівень, а не 4-ий, хочеться плакати.

До біса купців: діряве балансування дозволяє вже у вступній локації розжитися парою чудових мечів, які без проблем прослужать вам наступних 15 годин. Це ж стосується і решти відьмацьких мечів. До чого тоді цей широкий асортимент нарізального залізяччя ?

Та лімітування спорядження й кількості приготованих еліксирів — це лише квіточки. Зіткнувшись із можливістю отримати ÿбер-Ґеральта ще до середини гри (очок для розвитку вмінь ви матимете значно більше, ніж рівнів), розробники зробили річ, яка не підкорюється здоровому глуздові та викликає нестримне бажання проламати собі лоба долонею. Скільки ви б усього не прокачували, одночасно може діяти щонайбільше 12 умінь Ґеральта, при тому, що вони апріорі є пасивними. Тут не те що майстра на всі руки, навіть спеціаліста певного профілю не зробиш. І це, зауважте, без жодного адекватного пояснення: Ґеральт типу як знає і вміє чимало штук з мечем, арбалетом, знаками чи зіллями, однак у певні моменти це то пригадує, то забуває, то пригадує, то забуває… Тому що просто ой гладіолуси все!

Втім, якщо уважно поглянути на перелік умінь, то можна помітити кілька цікавих речей. По-перше, “алхімічний” білд є цілком життєздатним — підсилення бомб та олій суттєво затикають дірки у недорозвинутому фехтуванні чи розкидуванні знаків. По-друге, справді необхідними є хіба два базових уміння — підсилення швидких ударів мечем та поліпшення Аксія, котре дозволяє застосовувати знак у діалогах і частенько економитиме ваші час та гроші.

Задля неї можна пробачити все

Музика. Вона до кривавих сліз прекрасна, і створює навіть не половину, а добрих три чверті всієї атмосфери гри (решту — кури, гуси і коти). Повернення до стилістичної основи оригінального “Відьмака” — неймовірно вдала ідея після типового й невиразного музоформлення “Вбивць королів”. Народні мотиви в суміші з потужним оркестровим звуком і почасти прикрашені агресивним жіночим вокалом — бальзам на вуха. Особливо вразила білоруська народна пісня “Старожа”, яку припасли не для окремої заставки (як це було з нашою “Ой ти, Петре, Петре” у попередній частині серії), а безпосередньо ввели у гру — її можна почути під час боїв вже у землях Велена.

Та ультимативне задоволення від музики “Відьмака” дарує неймовірна “Вовча заметіль” Присцилли. Навіть недоладний монтаж (у всіх мовних версіях) не зміг зіпсувати цієї пісні, яка зрештою виявилася найяскравішим моментом гри.

Природовідповідність

Особливо жахнуло, наскільки безжалісно розробники позбавили гру обличчя. Свого часу всі дружно реготали над Довакііном, який попри всій богоподібний статус не цурався збирати все, що погано лежить, і десятками збував купцям дешеві мечі, кинджали й шоломи. Коли ти бачиш, як подібне робить Ґеральт, реготати не хочеться аж ніяк, адже в цю мить легенда, цілісність і правдоподібність світу вкриваються тріщинами. Ґеральт у вус не дме, несучи в загашнику півдесятка мечів, три пари чобіт, дві сокири і перевдяганку на кожен день тижня.  Розумію, що це специфіка психології західних гравців — бажання унікальності вигляду свого персонажа — але маразм, розпочатий у “Вбивцях королів”, у “Дикому Гоні” зазнав апогею: Ґеральт у державному солдатському спорядженні та ще й у латних (!!!) рукавицях. І плювати на безглуздя такої картинки, це ж абсолютно ніяк не впливає на оточення: бігай собі у реданських обладунках перед нільфґаардцями — реакції не буде жодної.

Природовідповідність — аспект, який можна проігнорувати, коли нам вручають рядового пригодника без роду й племені. А коли ми маємо справу з відьмаком — представником унікальної не те що професії, а касти, — це посилає правдоподібність під три чорти. Коли ви востаннє бачили лікаря, який прийшов на роботу в комбінезоні пожежника, а замість стетоскопа тримав би в руках жезл регулювальника? От власне.

Унікальні відьмацькі обладунки й мечі — ось єдиний логічна мета для Ґеральта, котрий бажав би собі кращого спорядження. З цим усе чудово: кілька комплектів під кожен стиль гри, адекватний дизайн і покращуваність, яка допомогає цьому спорядженню залишатися актуальним до кінця гри.

Важкі відьмацькі будні

Та що довше блукаєш землями “Дикого Гону”, то глибше в голову вкарбовується думка, що колорит — єдина беззаперечна принада гри. Так, саме обгортка, а не нутро.

Щодо завдань, то тут усе порівняно в порядку. Сюжетні квести змайстровані значно краще за побічні (найсмішніше те, що вагома частка справді цікавих побічок залишилася у Білому Саду), і намагаються повною мірою задіювати як убивчі вміння Ґеральта, так і детективні його навички. Нам доведеться розплутувати сімейні драми, вести перемовини з давнім злом, брати участь в театральній постановці, під прикриттям проникати у ворожі лігвища, збирати прибічників для оборони фортеці, подорожувати в інші виміри та чимало іншого. Втім, завдання здебільшого прямі, мов палиця, а якщо там і є мінімальні можливості для вибору, то вас чекає банальна бінарність, навіть без відтінків.

А от щодо іншого вагомого складника Ґеральтової професії — полювання на потвор — то з часом азарт суттєво знижується, щойно монстри починають повторюватися. Хай вони мають вищий рівень, іншу назву та зовнішність, суть не змінюється, знай собі повторюй знайому схему.

Знову іронія, але поки найкращий квест гри показали в трейлерах задовго до виходу гри. Я про “Пань лісу”. От якби всі сюжетні квести мали таку ж якість виконання, то грі можна було би пробачити абсолютно всі недоліки. Викручена на максимум атмосфера, присмак горрорності, неймовірна музична тема, яка провокує постійну думку “Зараз станеться щось жахливе” (а воно, трясця, не стається) і найголовніше — персонажі. “Болотяні бабери” яскраві, промовисті як словами, так і зовнішністю, і щонайголовніше — небезпечні. Ґеральт, який на своєму роду вбивав різну нечисть, відверто каже: “Ми живі лише тому, що вони це дозволяють”. Їхні діяння огидні й злостиві, і навіть маленька спроба їх вибілення не спрацьовує. Та попри все бажання їх убити, нам це ніяк не вдасться (щоправда, тільки тимчасово). І оця марність — одне з найкращих відчуттів, яке дарує гра.

А от славнозвісна серйозність і дорослість, #сракицицьки, втикання меча в промежину та кривава брутальність тощо — це якраз приманки для підлітків. Справді серйозні речі — расизм, сімейне насильство, брудні політичні ігри, дискримінація жінок тощо — CDPR опрацьовують совісно, хоча до третьої гри арсенал художніх прийомів почав суттєво видихатися.  Справа навіть не в тому, що ми бачили подібні композиційні побудови в інших іграх, книгах та фільмах. Ми вже бачили чимало з цього в попередніх частинах серії. В основі контракту на опівнічницю лежить любовний трикутник, аналогічний тому з першого “Відьмака”, просто статевий склад учасників змінився. В іншому випадку монстр виявився не монстром, а стрілами ворогів. До слова, оця схема (про стріли) вже у самому “Дикому Гоні” вжита не один раз.

До всього, традиційні байки про “відтінки сірого” та “менше зло” повально зводяться до “я повівся, як мудак, але: а) в мене не було іншого виходу; б) мене таким життя зробило, а так я дуже навіть няшка“. Щоразу, як на горизонті замайорить якийсь покидьок, можна вмикати таймер і засікати час до його виправдання сценаристами.

Geralt of Trivia

Усі ролівки можна умовно поділити на два типи: одні намагаються передусім розповісти тобі конкретну історію, інші нехтують основним сюжетом, аби гравець сам міг складати власні історії. “Відьмак” належить до першої категорії, і навіть присутність відкритого світу з купою герметичних побічок не змінює того, що “Дикий Гін” акцентує увагу на основній сюжетній лінії. Можна махнути рукою на боївку, алхімію, циферкування і поламаний відкритий світ взагалі. Історія, яка мала би бути найсильнішим аспектом гри, аби тільки закінчення трилогії про Ґеральта виявилося гідним. Втім, розповідна лінія все ж зазнала певних проблем. Без малого повторюється історія з великою, глибокою і чорною діркою на початку “Відьмака 2”, яка перетворювала тамтешню історію на відвертий фарс.

Отож, Ґеральт розшукує Цірі, бо їй загрожує небезпека. Все, цього речення має вистачити, аби виникло питання: якого біса він дозволяє собі батракування, коли на кону стоїть життя його названої доньки? Всі люди, знайомі чи чужинці, добряки чи покидьки, автоматично мають відсуватися на задній план, бо в нашого героя справді нагальне завдання, за якого неможливо зволікати. Торги і перемовини з бароном? На біса, якщо за поданих обставин максимально дієвим буде погроза прирізати землевласника. Ґеральт має на це право, щонайменше як батько, котрий хоче врятувати свою “дитину” від небезпеки. Все одно ж не Барон єдиний її бачив.

Справа не стільки в структурі квесту, який просувається черепашиними темпами, розпадаючись на добірку сторонніх міні-сюжетів. Серед цих дрібніших історій є чимало чудових сцен і діалогів, навіть попри те, що Ґеральт остаточно підхопив хворобу капітана Шепарда, десятки разів промовляючи, геть не те, що ми обрали. Є прекрасні й переконливі персонажі, дарма що Радовид втратив адекватність, присутню в попередніх двох іграх, та перетворився на ображеного й закомплексованого істеруна. Є грандіозна, розкішно оформлена алюзія на іншу польську книгу, хоча гравцями затиражовано великодки з посиланнями на “Трістана й Ізольду”, “Бійцівський клуб”, “Зоряні війни”, “Сутінки”, “50 відтінків сірого”, GOG.com та купу іншого.

Дикий Гін — титульна сила гри — виявилася абсолютно непотрібною для історії, а була зведена лише до примусового локомотива подій. Битва в Кер Морен, здавалося, виправить події: перед нами нарешті постали Карантир та Імлерит, справляючи враження грізної сили, яку просто так не здолати. Та от біда: ці двоє сценаристів не цікавили. Обмеживши розкриття цих двох фразами “Імлерит любить віддаватися плотським утіхам у нашому вимірі” і “Карантир — учень Аваллаха”, їх просто пускають на забій.

Ередін, до всієї прикрості, теж виявився лише нерозкритим статистом, але аж ніяк не головним антаґоністом гри. Мотивація захопити Цірі ламається об відверті спроби її вбити, а чогось іншого бідолашному Королю Дикого Гону просто не завели. А чудесна фраза “Це все Аваллах, це він стравив нас”, яку Ередін каже після двобою з Ґеральтом взагалі нівелює потрібність цієї сутички та години гри перед нею.

Та менше з тим, і на це можна було заплющити очі, проте  вся історія зрештою обертається порожняком. Вона не несе в собі жодної ідеї, абсолютно нічого. І слова Цірі про те, що це її історія, а не Ґеральтова, виглядають відвертим глузуванням — таке справді працювало в Sucker Punch Зака Снайдера, але не тут.

Це Ґеральт поневірявся у пошуках себе та своїх близьких. Ґеральт вирішував людські долі. Ґеральт ранив чужі тіла чи серця. І все це зрештою вилетіло в порожнечу. Здавалося би, “Відьмак 3” просто повинен вийти за межі показаного сетингу і сказати своєму гравцеві щось важливе, без купюр та послаблень на вік чи стать. Інші, значно менші за калібром, не бояться це робити, хай і не завжди вдало. Автори “Дикого Гону”, на жаль, навіть не спробували.

Якбитологія: чимало гравців помічали відверту сумбурність та штучність третього акту. Причина проста: близько року тому в мережу витекли матеріали, які розкривали чимало подробиць третього “Відьмака”. Більшість подій так і дійшла до релізної версії, але фінальна битвою мав бути двобій Ґеральта або з Цірі, або з Весемиром. Вбити названу доньку, бо вона занадто небезпечна для світу, чи завадити це зробити, вбивши людину, котра все свідоме життя заміняла тобі батька — ось така дилема була би окрасою закінчення трилогії. Втім, спойлерофобія змусила розробників різати по живому. 

Три кінцівки, попри все, змогли адекватно підвести трилогію до закінчення — хоча історії світу та окремих персонажів вмістили у кілька речень, фінальні фрагменти історії Ґеральта й Цірі подають нам неквапом, розмірено, дозволяючи нам якнайдовше смакувати останні хвилини з Білим Вовком. І хоча серед кінцівок є відвертий хепі-енд (відьмак його таки заслужив) і трагічний фінал (причому саме він закриває Ґеральтову історію найкраще), не так уже й важливо, до якої з них ви дійдете — кожна має право на життя, хоч і може не збігтися з вашим сприйняттям Білого Вовка у ролі батька.


“Відьмак 3: Дикий Гін” — доволі терпиме закінчення трилогії. Десь там всередині нього ховається чудова гра, проте її обсипано купою зайвого мотлоху. У цьому плані ігровий “Відьмак” схожий на милу дівчинку, яка перед виходом в люди навалила на себе зайвої штукатурки і прикрас, хоча в тісній компанія вона вся така мила і природна.

Це далеко не прорив у жанрі, не кажучи про якусь важливу цінність яко RPG. Це навіть не та гра, яка сприйме вас за серйозну людину і захоче донести до вас щось справді важливе.

Хай там як, сотню-дві годин комфортної гри у компанії Ґеральта (та ще й під шикарну музику) ви отримаєте.  А іншого часом просто і не треба.

Підсумок


Варто оплесків

Варте уваги, якщо Ви:

  • палкий і закостенілий фанат "Відьмака"
  • не грали в жодну з ігор серій, але хочете причаститися
  • бажаєте мальовничих краєвидів перед очима, але не хочете вийти з дому

Не варте уваги, якщо Ви:

  • обурюєтеся відсутністю чорношкірих персонажів
  • втрачаєте свідомість від першого почутого матюка будь-якою мовою

Приєднуйтесь! Ще більше коротких, але цікавих новин в нашій групі VK: vk.com/playua


Вам це може сподобатись

Приєднуйся до обговорення →
  • srakamotyka

    Хм… Такий огляд виглядає дуже незвично й цікаво. Побачимо, що із цього вийде.
    І як часто плануєте оновлювати? Спочатку по 20 разів за день, а потім раз на 20 днів? Чи частота буде помірна й статична?

    • Oleh Kulikov

      “Попервах це буде формат щоденних “дорожніх нотаток”, які кожних кілька днів переростатимуть у новий розділ куди більш зв’язного тексту.”
      Звісно, що довше затягнеться гра, то буде менше нового і часто дещо знизиться.

      • Олександр Xray_StyleZ Величко

        А хіба вам не видали журналістську версію ще до релізу?

        • Sakree

          Не всім її видають.

          • Andrey

            Нажаль

      • Flok1

        Це, як у стімі дочасний доступ?)

  • skookum

    Я вже граю. А ви?

    • Jobitronik

      А ми спимо:)

      • от халепа. А я на роботі. Тож чекаю на закінчення робочого дня і початок мандрівки з Геральдом)))

        • той момент, коли прочитав “А я на рОботі”…

          • Flok1

            Той момент, коли ти безробітний

  • NGxWinGeR

    В мене сесія тільки почалася, а тут таке… вже довантажилась в стімі гра, трохи зацінив – ой леле… це треба мати сильну волю, щоб опиратися її чарам і не забити на все інше))

    А картинка дуже файна в грі, 4К + максимальні налаштування (вимкнене розмиття і Nvidia hairworks). https://drive.google.com/folderview?id=0B2Nb-eQVBhCyM0poemJmUjRoYXc&usp=sharing

    • Vladimir

      Ого. Що в тебе за звір? Який монітор?
      Хто в курсі, ця гра більше адаптована під АМД відеокарти чи під Нвідіа?

  • Yuriy Burda

    Ох, розумію. Сам ще довго її буду проходити. Пройшов туторіал, почав роздивлятися все навколо, пару побічних квестів, пару мість зі значком питання дослідив на мапі. В результаті за 3 години вночі навіть жодного рівня не отримав.

  • Вова Собко

    Так, поки я не закінчу сесію. ніякий відьмакк не виходив.

    • Interzeroid

      Або навпаки: доки відьмак не пройдений – немає ніякої сесії. :D

      • Вова Собко

        Ні, ні і ще раз ні! Відьмак 3 вийде після 25 червня, а це просто помилка в головах людей.)

        • Interzeroid

          Гаразд. При чому я з тобою абсолютно згоден – в мене теж буде можливість (якщо буде) аж десь з червня так 25-26.

  • skookum

    Хто вже переміг вовкулаку, розкажіть як це зробити. У мене він нескінченно відновлює здоровя. Цілу ніч з ним бився, думав, що на ранок він перестане регенеруватись, але ні.

    • Andrey

      Бомби самум і ігні для збиття регенерації

    • в поясненнях до кожної тварюки є підказки чим їх краще гатити

  • Краща РПГ року. Інквізиція робить смок-смок.

  • Олександр OMHRazr Масний

    …..наче кіборг-космодесантник, котрий літає на черепасі і співає голосом Монсеррат Кабальє…..

    дилера вашого підкажіть,будь-ласка)))

    і так,на рахунок алхімії вуха прополоскали,тут вона,кхм,кривенька…..

  • Zmef

    В принципі вже можна зробити певні висновки:
    Відкритий світ – не такий він і відкритий як гадалося. Власне я думав, що можна буде мандрувати по всій глобальній карті. Виявилося, що ні.
    Прокачка Геральта – тут взагалі дуже все не весело… Краже б залишили як у Відьмаку 2, і то краще було б. Більше за все не подобається, як і було сказано, прокачав ти швидку атаку, а це ніфіга і не пасивка бо треба поставити у слот.. в який і так купу всього хочеться поставити..
    Сюжет – ну поки норм, хз що там буде далі..
    Музика – так гарна і взагалі саме оточення дуже добре зробленно.
    Оптимізація – є певні питання, але в цілому непогано.

    • Reveta

      Відкритий світ, насправді відкритий, просто карта світу зроблена так, ніби вона складається з окремих локацій, насправді вона суцільна… Лише каєр морхен, статова локація і Визима окремі міні локації…

  • Crovv

    незважаючи на всі недоліки, гра є і буде еталоном actionRPG ааа-тайтлів ще кілька років, і після релізу TW3 хлопцям з ЕА і Юбісофт треба серйозно задуматися над тим, який мотлох вони продавали гравцям останні роки..

    • Interzeroid

      Навіщо їм задумуватися, якщо гравці останніми роками купували їхній мотлох?

      • Crovv

        CД Прожект зуміли підняти ігри цього жанру на новий рівень якості(маючи мінімум досвіду і порівняно невеликі ресурси), зуміли довести, що ааа-гра має мати сильний сюжет, цікаві сайдквести, діалоги, які не викликають бажання скіпити, чудову анімацію і механіку бою, реліз без купи багів, а не лише якісну піар-кампанію.
        Хоча..дійсно, ти правий, достатньо лише крутого піару пустушки, хомячки самі все передзамовлять..а жаль, немає достатньої конкуренції

        • Oleh Kulikov

          Так, звісно, в жанрі RPG нема достатньої конкуренції…

          • Zmef

            Це був сарказм?

          • Crovv

            Повторюю, я про actionRPG, то так, на мою думку наразі немає (ММО-like DAI не рахується ;))

        • Олександр OMHRazr Масний

          whaaaaat? а Стовпи Вічності, а перевидання Дівініті…можна ще добре пошукати….ніііі,конкуренції ні разу немає))))просто СДшники зробили по принципу – написав-роздув-підкріпив-продав, прям як джіта п’єта…..

          • Crovv

            Взагалі то, я писав про ааа-actionRPG)) а СВ і дівініті трошки не того піджанру(я сподіваюсь, ти розумієш про що я). Можна бути великим фаном гідних ізометричних RPG(я взагалі обожнюю основу на ДнД ), але коли з’являється можливість пограти у щось епічне у трьох площинах, то у ТW3 ще довго не буде конкурентів..

          • Олександр OMHRazr Масний

            не знаю,не знаю,але чую,що правити відьмак в цій царині буде недовго явно)))

  • Reveta

    Ради й, що не мені одному гра не здалася ідеалом… А то я вже почав думати, що зі мною, що не так…
    P.S а, я фанат і 1 і 2 частини…

    • Павло Скоропадський

      а конкретніше ?) не купував ще, от поапгрейджу комп і потім куплю гру. Які там плюси й мінуси

      • Reveta

        З плюсів це сюжетні і додаткові місії(вони справді божествені)
        Але система рівнів, тупість ситуацій, те що еа тебе ніхто не реагує, це просто дратує…
        Наприклад: врятував колишнього знайомого від вовків, після того він навіть не звернув уваги і пішов дальше… Або, напав на ведмедя, той просто стояв і вмирав… Високорівневі вороги вмирають від одного криту… Одноманітні бази бандитів/дезертирів/покручів яких треба зачищати…

        Якщо грати в гру то тільки заради сюжетних місій…

  • Ggen

    невже вороги настільки слабкі, можливо варто змінити рівень складності? Відьмак 2 на “темному” рівні складності теж був не надто важкий, але гнильці та накери могли доволі легко вбити через кількість

    • Crovv

      незнаю..у В2- були чітерні перекати після прокачки -і швидше рухаєшся, і урон не отримуєш. У В3 – отримуєш, потім, якщо ворог відбиває удар- ґеральт кілька секунд у ступорі. З рядових монстрів, на мою думку, накери найнебезпечніші(дуже жваві). Граю на 3рівні складності(ще трохи освоюсь – і на останній перейду)

      • Ggen

        то я не зовсім зрозумів, вважаєш третю частину доволі важкою, чи навпаки легшою, про що свідчить намір скоро перейти на найважчий рівень складності?

        • Fritzenko

          Граю на найважчій складності, і всім рекомендую. Складається враження що ця складність і є нормальною для гри – починаєш використовувати масла, гранати, відвари.Саме в режимі “на смерть” відчуваєш себе відьмаком – коли вибір я получу більше але переможу складніших ворогів вже не виглядає таким хорошим. Але з тими інструментами що дає нам гра, при достатній пряморукості і з геймпадом (на клавіатуромиші нереально використовувати репости/ухиляння) гра не кидає тобі виклик. АКАЗУАЛІЛІ)

          • Ggen

            дякую, значить тільки найвища складність

  • Reveta

    А от мені навпаки помаленьку починає подобатися Відьмак… Вже награв 45 годин і можу сказати:
    1)Бойова система розкривається лише після прокачки алтернативних вмінь(їх можна юзати одночасно із старими вміннями) Тоді бій справді виглядає кльово, ьи починаєш відчувати себе майстром, коли спритно міняєш комбінації ударів і знаків… Хоча алт. Квен трошки імба…
    2)До цього я робив помилку, головному герою треба виконувати сюжет, а відкритий світ це доповнення, надоїло пішов завалив базу ворогів… Жити світом не вийде(а як хотілося)… Я прлсидів десятки годин в лісах і дішло до того, що я чуть не закинув гру… Сюжет головнтйі крапка…
    3)Та й загалом враження від гри міняється… Просто з обіцяних 200 годин, насправді, щось проходити треба буде лише 50-90…

  • golfimbul

    CDPR оголюють вій обмежений набір виражальних засобів

    там напевно “свій” мало бути?)

    • Oleh Kulikov

      Так, дякую. Далося взнаки написання о 4-ій ранку.

  • Zmef

    Шкода що крім виправлення графіки нічого сутевого нема поки..
    Зате пофіксили баг за допомогою якого можна було нафармити грошей (( Наприклад я тепер не можу знайти в купця мушлі, за допомогою яких цей баг працював…
    Зате ще поки працює баг з фармом (до певного часу) в лігвах чудовиськ.

    • Oleh Kulikov

      І стовбури дерев досі наскрізь прострілюються ворожими лучниками.

  • G.O.A.T

    Автор мабуть переграв забагато хороших ігор, мабуть за останні 2-3 роки, їх ж було забагато “хороших ігор”, правда?
    А по суті весь твій огляд можна помістити в одне речення – ” Я не такий як всі, гра гівно, грофоніуса нема, сюжет взагалі ні до чого”
    По факту ж поляки постаралися, гра має атмосферу і сюжет, цікавішого я не пам’ятаю з першого відьмака. І єдиний мінус цієї гри (крім алхімії), те що гра кінчається і разом з собою забирає історію про Геральта із Рівії.

  • Bogdan Paschenko

    Мабуть автор фанат GTA – гри без змісту, вражаючою своєю примітивністю. Так він усі ігри тепер і оцінює… В мене лише одне питання: чи може автор сюжету створити чи придумати щось бодай схоже на сюжет найпростішої побічної місії Відмака 3 (це вам не MMORPG-шні квестики у DAI і Скайримі)? Питаю як людина яка це може…
    Відьмак 3 звісно не такий шедевр як перша частина, але на тлі усіх інших RPG він – НАЙКРАЩИЙ (за виключенням Divinity: Original Sin)!!!

    • Zmef

      А по моему, серію TES ще ніхто не переплюнув… І що поганого в квестах які генеруються, зате у вас завжди буде робота, якщо вона вам потрібна звісно. Та і у тому ж Скайримі небуло такого, щоб ви страждали від браку коштів… Бо у відьмаку 3, коли тобі платять трохи більше 260 крон за знешкодження чудовиська, яке тероризувало округу, це якось дуже не дуже…
      І я щось не помітив у цьому огляді, що автор фанат ГТА.

      • skookum

        Для мене брак коштів, навпаки, є перевагою. Але то лише на початку гри, бо у мене зараз 15000 і немає на що їх витрачати.

    • Oleh Kulikov

      От-от. Автор огляду 100% не грає нічого, окрім GTA та різного роду казуалочок, де не треба більше трьох звивин.Одразу видно, що досвіду в рольових іграх в нього теж нуль. Як він сміє писати щось погане про Відьмака — супермегагіперультракруту, найкращу в світі гру. Це ж еталон! Ще ніколи світ не бачив такого крутого відкритого світу і шикарно написаної історії, аналогів якої просто не існує серед ігор ВЗА-ГА-ЛІ!
      Фу, аж читати бридко… PlayUA, на палю цього некомпетентного автора!

    • skookum

      Просто автор став жертвою завищених очікувань.
      P.S. Олеже, на якій складності граєш?

      • Oleh Kulikov

        Автор якраз і не став. Див. тут: http://playua.net/the-witcher-3-peremozhe-na-the-game-awards-2015/
        Просто хтось розкидався занадто гучними словами і вирішив підмінити якість кількістю.
        ———–
        Перших годин 30 грав на третій, потім перемкнувся на максимальну складність.

  • wintermute

    “якого біса він дозволяє собі батракування, коли на кону стоїть життя його названої доньки?”©
    навіть краще:
    в одній з місій (у печері чарівника-у-масці) він постійно повторює, що треба поспішати, бо привиди втечуть, але я на кожному кроці медитував по 2-3 години, щоб відновити запас еліксирів. :)

  • Dmytro Kapeliukh

    “Проте боївка оригінального Відьмака брала не лише якісним механічним підходом, а й банально красивою естетикою” що автор верзе….
    В оригіналі повторювались одні й ті ж прийоми, тільки клацай. А зараз використовуючи парирування можна робити просто захоплюючі за красою прийоми та комбінації.

    • skookum

      І трава колись була зеленіша…

    • G.O.A.T

      а тут я з автором згідний а не цим постом, так як в першій частині на останньому рівні прокачки, відьмак робив те що має робти, а саме починав танцювати з мечем… це було ефектно і ефективно, дуже красиво, акробатика і фехтування, а в другому і третьому відьмаку клац клац клац!

      • skookum

        У третьому відьмаку ефектнісь бійки залежить від дій самого гравця, а от у першому відьмаку потрібно було просто клацати в такт. Крім того, дуже багато людей закинуло першого відьмака саме через незвичність бойової системи.

      • Dmytro Kapeliukh

        Особисто мені для боїв в першому відьмаку вистачало дві кнопки + уважність щоб не пропустити “вогник” на мечі, для проведення того ж прийому тільки прискореного. А в третьому п’ять кнопок на геймпаді (стіки для руху і тригери для бомб та знаків не враховував).

  • Mantikor

    В більшості не згідний з автором. Не сильно цікавився новинами і обіцянками CDP, і тому не маю зайвих вимог. Обіцяли великий відкритий світ – він є, обіцяли цікаві побічні квести – вони є. Поки пройшов тільки першу локацію(9 год), і я цілком задоволений потраченими грішми.

  • Yavados

    Вже й читати не цікаво, автор лише лайном поливає. І виглядає це не як об`єктивна оцінка гри. Ніби йому доплачують за це. Гра чудова і крапка. Сюжети всіх завдань цікаві та затягують надовго. Давно не було нічого подібного. Немає ігор без недоліків, але тут іх не багато.

    • Oleh Kulikov

      Я вже змирився з фактом, що люди з позицією “поливає лайном” погано вміють читати.

      • Yavados

        Вибачте, але це виглядає саме так, а не інакше. З усього тексту відсотків 90 негативу, хоча насправді більшість сучасних ігор і близько не валялися з Відьмаком. А те, що “колись трава була зеленіша” – так вже час змиритися, що це було колись.

        • Сказати просто як факт “Гра чудова і крапка.” теж не правильно. Опишіть що саме не так, з чим не згідні і чому. Тоді й думаю розмова буде приємніша і точніша.

          • Yavados

            Згоден, не правильно. Однак в ній значно більше хорошого, ніж поганого. Мінусів дійсно мало(технічні проблемі не рахуються =) ).

          • jaguar_arx

            Так Олег в огляді і написав що гра хороша. :) “Терпима” – це не значить “погана”. І 100-200 годин комфортної гри в компанії Ґеральта вам пообіцяно в кінці. Що вам ще треба? :) Чого ви називаєте це “поливати лайном”? :)

        • Oleh Kulikov

          Не ставайте на слизький шлях і не беріться судити про особисту позицію автора щодо “зеленої трави” (яку він якраз-таки не сповідує). Інша річ, що всі перелічені слабинки (не технічні, таке стабільно виправляється) вже давно виправлені і вистачає ігор, навіть нещодавніх, які це зробили.
          ————
          Шановний, вказати вам на те, що ви пробігли текст очима, а решту домислили — це не образа. Тим паче, що ви звели на мене наклеп. Поливання лайном, до вашого відома, — це суцільне, нічим не підкріплене фекання і запльовування абсолютно ВСЬОГО, яке в результаті перетвориться на оцінку нижче 45.

          • Yavados

            Добре, ось конкретно те у статті, з чим я не згоден: 1. ” велетенський, відкритий і майже безшовний світ — виявилася неймовірним пшиком.” – світ такий же, як і в TES. Є скарби, секрети, цікаві місця. Ворогів більше, вони не залежать від вашого рівня. А ще є багото іншого, що не позначене знаками питання на мапі. Також треба читати усі папірці – там часто цікаві історії, за допомогою яких краще поринаєш у світ гри та розумієш, чому тут лежить цей рецепт чи меч. 2. “якого біса він дозволяє собі батракування, коли на кону стоїть життя його названої доньки? ” – кожна гра з побічники завданнями така. Алдуїн оживляє драконів щаб спалити Скайрим? Нічого, довакін має час хоб збирати квіточки, обкрадати кожного бомжа та всиновлювати бісових дітей. 3 ” Ґеральт у вус не дме, несучи в загашнику півдесятка мечів, три пари чобіт, дві сокири і перевдяганку на кожен день тижня.” – а у якій сучасній грі не так? 4. Ну і боївка стала цікавішою і динамічнішою, треба думати, маневрувати. На “клац-клац” вона перетворюється тільки тоді, коли граєш на низькоому рівна складності. А от у першому Відьмаку, якого я полюбляю не менше – як раз і було “клац-клац”, тільки вчасно треба було клацати. Це підкріплює моє “фекання”?)

          • Oleh Kulikov

            Це шикарно доповнює вашу ж фразу “Давно не було нічого подібного.” :)

          • Yavados

            Давно не було нічого подібного і такого ж цікавого, так) А майже усі “недоліки” чомусь в інших іграх недоліками не вважаются. Дивина та й годі. P.S. Скайрим уже старий, тому давно)

          • Oleh Kulikov

            1. У тій концепції, яка представлена у Відьмаку, відкритий світ існує вже понад 20 років. Але ж ігроладні механіки розвиваються, відповідно зростають і вимоги до них. TES якраз помітно додала за останні роки — так, на основну сюжетку там традиційно забиваєш за півгодини, але реалізація відкритого світу там чудова. Втім, це тема для окремого матеріалу. Все в свій час.
            2. “кожна гра з побічники завданнями така” — от не треба такого. І Скайрим якраз є недоречним прикладом, адже це теж одна з основних причин її шпиняти.
            Ця проблема взагалі не стоїть, якщо основний сюжет зі старту не задає проблеми терміновості. Грамотні автори просто не вмикають цайтнот, щоби якраз отак не ганьбитися.
            3. Далеко бігати не треба — у Джоела був рюкзак, в який він клав тільки те, що було необхідним :)
            4. Ну, бачите, все знову впирається в “що я бачу і що натискаю, а не що відбувається”. Сам факт того, що махання мечем вже не забирає енергії (див. Відьмак 2), якраз і дозволяє “клац-клац” на всіх рівнях складності “Відьмака 3”. Причому, повторюся, якщо добре рахувати таймінґи, то на “Марші смерті” окрім швидкого удару вам більше нічого не знадобиться. Олії, бомби, арбалет — приємний опціон.
            Плюс всі ігнорують систему штрафу. Поясню на прикладі.
            “Відьмак 3” — Проти нас п’ятеро ворогів. Що більше ми вбиваємо, тим легше нам стає до закінчення бою. Самотній суперник у взагалі не становить ніякої загрози, хіба що вас замкнули в особливо тісному приміщенні. Єдине покарання за пропущений удар — поранення.
            “Відьмак” — Проти нас 5 ворогів. Кількість убитих не дає суттєвого полегшення, бо все тримається на акумульовній комбо-серії. Навіть при дуелі є ризик зірваного комбо, яке дає відразу два штрафи: поранення і потреба заново накручувати комбо, базова версія якого на максимальній складності завдавала ворогам трошки більше, ніж ніякої шкоди.

          • Antares

            ця сама комбо-серія була цікавою знахідкою тільки в плані анімації бою,сама ж по собі до дідька оказуалювала першу частину. знай собі клікай на рахунок “чотири”, і все. press x to win.

          • jaguar_arx

            якщо треба рахувати, то це вже не press x to win :)

          • Grimnir

            Олеже, пробачте, але Ви гадміру ідеалізуєте бої першої частини гри. Геральту, на будь-якому рівні складності, при проходженні всіх квестів було абсолютно не складно всіх вбити. Надмірно-потужний Ігні чудово всіх випалював чи в звичайній, чи далекобійній формі. Аард не менш чудово глушив усіх, окрім істот з імунітетом. Повністю прокачані сила, спритність і конституція + золото у відповідному стилі дозволяли вичищати кімнати підземель на раз, особливо коли груповий стиль автоматично збивав анімації атак.
            Єдиними більш-менш потужними ворогами були віверни на початку другої частини та привиди у Візимі у будинку з квесту на пляшки раритетного вина. Навіть сумнозвісний пекельний пес з першої глави миттю помирав після аард-stun-у.
            Якщо пам’ятаєте, то досягти максимального – 60 рівня, можна було лише методичним винищенням натовпу чудовиськ (приблизно 24 істоти – вампіри та привиди) з могили Ворона. В моєму випадку один забіг займав приблизно 320 секунд, а після 10 разу все відбувалося автоматично.

          • Oleh Kulikov

            Підписуюся під кожним вашим словом. Дизбаланс Ігні вкупі з підібраними альбедними зіллями дозволяв пройти весь епілог на найвищій складності, не виймаючи меча.
            Тому я зумисне у попередніх репліках не згадував знаки, винятково бій мечем :)
            Якість боївки вимірюється не кількістю можливих прийомів, а тим, як їх мотивують використовувати. У всіх трьох Відьмаках бойова система мала проблеми, проте у першій гра сяк-так стимулювала застосування різних стилів (доволі грубо, плюс під кінець гри це переставало адекватно працювати), у “Вбивцях королів” до бомб був сенс вдаватися, коли вичерпувалася стаміна від махання мечем, а от у Відьмаку 3 з його багатством бойових рухів їх використання не стимулюється ніяк. Швидкий удар, Квен, ухиляння + “Ластівка” для перестрахування — цей набір вирішує абсолютно всі труднощі на “Марші смерті”, а отже і на нижчих рівнях.
            Хай там як, бійки у “Дикому Гоні” мені доставляли чимало задоволення, передусім завдяки музиці та чудовій анімації Ґеральта.

      • Yavados

        А ще не красиво ображати читачів, тілько тому, що їхня думка вам не подобається.

  • Don Rumata

    Головний критерій якості ігор, мабуть, емоції,які отримуєш, коли їх проходиш. Як не парадоксально (в гру пограти я не маю можливості), але від перегляду її проходження отримав колосальне задоволення. Не можу не згодитися з тезами автора, але складається враження, що автор або зумисне критикує гру, або має вже такий шалей ігровий досвід, що його мало що може вразити. В таких моментах завжди хочеться сказати одне – “ну то зроби краще”. Але ж тут це не applicable. Так що можна давати волю критиці)

    • jaguar_arx

      Треба зауважити, що деякі ігри неможливо дивитись, але цікаво гратись, а є такі, що навпаки, що краще дивитись ніж гратись :) Так що ваша оцінка гри не дуже , якщо говорити про гру в яку ти збираєшся грати. :)

      • Don Rumata

        Згоден. Саме тому вирішив за необхідне вказати це. Але маючи який-неякий досвід в іграх робити висновки на основі нумограїв можна.
        P.S. На рахунок вашого першого твердження – якби хтось дивився перші мої 400 днів (ігрових) в Mount&blade він би зійшов з розуму)))

  • Antares

    мабуть текст мав виглядати як критика. але,нажаль, це більше схоже на придирки до стовпа з старого анекдоту (“чего гудишь,связи развёл”).

    • Oleh Kulikov

      Будьте ласкаві пояснити стосовно надуманого вами п.2.
      Якщо мені не зраджує зір, справа полягає не в наявності еротики і ненормативної лексики (яка в контексті її перестає бути ненормативною взагалі), а в тому, що на них надмірно наголошують.
      Власне, що для подібного антуражу (і першоджерела) ці речі є природними. А от їхнє подання у грі абсолютно ніяким чином не додає грі “дорослості”.

      • Antares

        ок, розпишу подальшу логіку подій,як я це бачу далі
        ми пригрозили барону, подальші події –
        1) він розуміє що ми блефуємо – посилає нас подалі. інформації ми не отримали, а з джерелом вже посварились.
        2)з нас за інформацію хочуть більше.
        або
        3)від нас відмахуються даючи завідомо хибну інформацію, ще й пускаючи по сліду найманців,щоб провчити нахабу.
        чи ж
        4) ми продовжуємо гнути свою лінію, для чого доводиться вдатись вже до тортур(в замку повному солдатів,ага. і заробляємо собі ще й титул м’ясника з Вронниць)…
        результат – інформацію ми чи отримали чи ні невідомо, зате сильно ускладнили собі життя. що, посилаючись до пункту про неквапливий поспіх типового середньовіччя – є зайвий гембель на пустому місці. 1-2 дні – не затримка, враховуючи що домовляючись про зустріч десь на пів дорозі – люди по парі тижнів чекали сторону,яку затримала дорога, і т.д.

        щодо п.2. – скажімо так, ігровий геральт в третій частині здався максимально тотожним своєму книжковому прообразу,який не пропускав жодної спідниці, і був помічений в п’янках з драконами та вампірами. то ж не сказав би що на 110-150 годин гри, якщо не ставити ціллю затягнути в ліжко всіх до останньої повії, еротика займає якийсь суттєвий об’єм вартий уваги. матів, наче теж не більше ніж можна очікувати від тих, хто вплітає їх в свій спіч. було б дивніше, і більше заслуговувало б критики, якби барига таллер, чи дійкстра виражались в стилі придворних валетів.
        скоріше на це не багато наголошують, а багато звертають уваги, бо публіка з часів дюка нюкема чи даггерфолу вже встигла відвикнути.

  • srakamotyka

    Не дуже розумію, чому народ так паскудить статтю й автора. Він чітко аргументує кожне своє слово й дає зрозуміти, що новий “Відьмак” не такий ідеальний, як хотілося б. І я згоден у багатьох аспектах. У грі паскудненька алхімія й дивна прокачка, перенасичення різними лахами, певна нелогічність і загальне спрощення ігроладу. Але саме атмосфера і світ мене затягують у гру. Мені приємно просто ходити вуличками Новіґрада чи полями Велену, блукати темними хащами та насолоджуватися чарівними заходами Сонця. “Дикий Гін” грається якось дуже легко і у нього хочеться повертатися, незважаючи на всі недоліки.
    А Олег — молодець, усе правильно розписав. Перший “Відьмак” був ідеальним саме тим, що був абсолютно несхожим на інші ролівки (та й ігри взагалі), тоді як другий та третій вже працювали на ширшу аудиторію (“Убивцям королів” це взагалі пішло хіба на шкоду). Ну, таке. Кожна думка має право на існування, але переходити на особистості й ображати когось тільки через те, що йому не сподобалася гра — це негарно. М’яко кажучи.

    • Antares

      тому що автор,можливо не спеціально, а захопившись, переступив межу критики і став на крихкий лід хейту. і обов’язок читачів на це ненав’язливо вказати.

      • srakamotyka

        Я не помітив у статті жодної ненависті. Хіба десь було сказано, що “Відьмак” — це фу? Я не побачив ніде. Покажіть, будь ласка.

        • Don Rumata

          На мою думку, річ у тім що автор називає гру посередньою, непоганою. Так, вона не ідеальна, не стане легендарною, але все ж це чудова гра у яку приємно, мабуть, грати. Я розумію, що це авторський огляд, автоська думка (можна сказати експертна) і вона не має відповідати думці спільноти, просто коментарями інші гравді показують, що не згідні з думкою автора. Тобто оцінка за версією автора та оцінка за версією спільноти (якби було таке голосування) могла б дуже відрізнятися. Знову ж таки, я не пропоную писати альтернативний позитивний (в тій чи іншій мірі) огляд, просто, щоб автор розумів чому такі коментарі. Так всі описані недоліки є в грі, але вона із ними все одно заслуговує кращої оцінки.

          • srakamotyka

            Оцінка ж іще навіть не виставлена, агов.

          • Don Rumata

            Я маю на увазі не якусь бальну цифру, а ставлення до гри, її… ммм… оцінку гравцем. Вельми сумніваюсь, що ставлення до гри може змінитись в найближчий час (на час фіналізованого огляду).

          • PaShKoMeTR

            вона вже ЛЕГЕН – почекай, почекай – ДАРНА

  • Ender

    стовосно цього автора то можу підписатись під кожним його словом. Мені була потрібна така непогана гра, доки я чекаю Fallout 4.

    • G.O.A.T

      Вова Fallout 4 буде черговим оддоном не більшим за Новий Вегас, у якому буде графіка і анімація ери динозаврів (я знаю що грають його не за це, так як пройшов перші дві частини, але bethesda не може оживити серію, хоч два рази намагалася, але хорошим сюжетом там не пахло)

      • jaguar_arx

        Я б теж багато надій на фолаут 4 не покладав би. Революційним він точно не стане, як не став і Відьмак 3. Втім від Відьмака я революції теж не очікував :) Хоч і мав таку потаємну надію. Взагалі Відьмак 3 – це результат еволюції, і його ще будуть шліфувати, адже Реди сказали, що будуть підтримувати і розвивати його ще як мінімум півтора роки. Ще будуть патчі, адони і т.д. Тому я певен, що роки через півтора треба буде зробити свіжий огляд на фінальну версію Відьмак 3. Я думаю що фінальна версія Відьмака 3 стане тією грою, яку перевершити , використовуючи старі прийоми буде вже неможливо і наступним шедевром у жанрі РПГ зможе стати тільки гра з якимись зовсім новими концепціями, які до неї ніхто не використовував, тобто саме революційна гра.

  • wintermute

    А ще “радують” обмеження рівня у квестів. Тобто взяв ти на 10му рівні квест, а там написано раніше 33го навіть не намагатися туди лізти, і ти приймаєш квест, розвертаєшся і йдеш собі. Потім через місяць-два ігрового часу повертаєшся і з вигуком: “агов, ви мене ще не забули?” і виконуєш завдання. Бідолага, що його давав, вже, мабуть, і забув що хотів:)
    У підсумку у гравця збирається зо 2 десятки отаких “висячих” квестів, про які через деякий час забуваєш, та й бажання повертатися в попередні локації і проходити їх немає.
    А ще більше “радує” збір відьмачих обладунків різних шкіл. Спочатку набори 1го рівня потім 2го, 3го, 4го… Це ж якийсь відвертий спам! Ніхто, звісно, не змушує збирати усе, але ж навіщо так багато?! І так у всьому: тонни інгредієнтів для “алхімії”, тонни інгредієнтів для крафту, безліч мечів, арбалетів, обладунків, навіть еліксири тепер мають кілька рівнів!
    Так що щодо Природовідповідності повністю підтримую автора, кілька мечів та 3-5 обладунків вистачило б. А так це перетворюється на Diablo із постійним порівнянням характеристик спорядження.

    • Druid

      А мені навпаки, це усе не дуже заважало. Та й по правді, за всю гру я надибав лише два (а не два десятки) реально висячі квести: контракти 33 і 35 рівнів. Решта в журналі надовго не затримувалася. Що стосується пошуків броні чи рецептів і їх поліпшень, то ці збиральні квести зовсім не дратували. Цілком логічно, на мою думку, що додаткові складники та креслення треба було ще пошукати, перш ніж крафтити.
      Узагалі наші два діаметрально протилежні підходи до того, добре чи погано реалізована якась ігрова механіка абощо, лишень свідчать, що різні гравці часом захоплюються різними речами в одній і тій же грі, а відтак розподіл позитивів і негативів залежить від персональних уподобань кожної конкретної людини

  • Ender

    Перечитав коментарі побачив багато похвали про “боївку”, народ ви про що, яка цікавість іскладність боївки у третьому Відьмаку? Трась-трась, відкотились трась-трась, магія, трась. кінець. Особисто мені одноманітно не цікаво, і уваги особливою не приділяю цьому. для порівняння рекомендую kingdoms of amalur reckoning.

  • G.O.A.T

    На рахунок еротики я також не згідний з автором, при першому проходженні у мене була одна-єдина еротична сцена з Трісс, більше жодної, тому я не бачу в цьому проблеми, якщо вас це так соромить, чи ви відчуваєте дискомфорт, то ніхто вас не заставляє…

    На рахунок матерних слів, тут згідний – їх забагато і з цим нічого не зробиш.

    Інтерфейс лайно, як і в другій частині, алхімія непотрібне лайно, як і в другій частині, бойова система лайно як і в другій частині.

    Але про ці недоліки забуваєш коли починаєш виконувати завдання. І що би автор тут не кричав, як палко не горіло його одне місце, сюжет та його подання на висоті, я не розумію чого більшого можна було чекати, в мене мурашки зі шкірі не сходили після проходження приблизно 80% сюжетної лінії.

    А не подобається гра принципово, чи у тебе якась власна образа, не берись робити огляд, хай це зроблять нейтральні особи.

    А ти йди пограй ГТА, Dragon age чи ще якись непотріб, що вважаєш шедевром.

  • Павло Скоропадський

    Складається враження, що автор любить гта5, і тепер просто не має з ким погратись по мережі, бо всі у wiedzmin`а почали гратись) образа на гру?! ніяких переваг гри в огляді н написано.. років через 5 якщо хтось його читатиме, складеться враження .. що гра “гівно”… тому треба було давати писати огляд гри нейтралу, а не ображеному на неї.

    • Чиста правда, ми взяли його в команду тільки тому, що він знається на GTA, але потім вирішили протестити його на цьому шедеврі, а він, курва, все порівнює з GTA, GTA, GTA… Але завдяки вашому коментарю у нас відкрились очі. Що ж, будемо звільняти… Але шкода, людина не погана, експерт з GTA знову ж таки, ехх…

      • Павло Скоропадський

        Тут річ про те, що людина котра прочитає цей огляд, років через 3510 не захоче грати в нього, через те, що в неї складеться враження про погану якість гри..

        • srakamotyka

          Не думаю, що за десять років хтось зайде на ПЮ читати цей огляд.

          • Павло Скоропадський

            всіляке буває, я читав огляд на першу Готику від плей юа в 2012 році. При тому, що пройшов вже на той час повністю 2 частини і до половини 3-тю.

        • jaguar_arx

          Не знаю. Мабуть вам просто так сподобалась гра, що ви в огляді звертали увагу тільки на слова про недоліки, а слова про переваги просто не помічали через це :) Як на мене огляд цілком нейтральний і я наприклад , хоч у відьмака ще не грав і не знаю, чи варто, після цього огляду маю упевненість, що тепер я точно його хочу пограти, хоч судячи з огляду ця гра і не шедевр, але просто дуже хороша гра.

  • Як добре живеться ґеймерам, яким класти на це відьматство :)

    • Рома Береговий

      Амінь

  • Bo

    Як на мене то це краща РПГ останнього десятиліття, як мінімум. Уперше в житті грав на геймпаді. Вражень купа. Бойова система – чудова. Взагалі складається враження що ті хто кажуть про недолугу алхімія і бойову систему, просто пробігли гру на невисокому рівні складності, розмахуючи мечем і шмаляючи ігні на право і на ліво. Граючи на передостанній складності, доводилось використовувати весь відьмачий арсенал: блоки, ухиляння, арбалет, знаки, алхімію… І не просто пецькати шопопало, а юзати це все у потрібний момент. Бої у цій грі більш ніж динамічні, як на мене. Особливо коли зустрічаєш у полі грифона на 10-15 рівні старшого за тебе. Чи жменю привидів у тісному і темному підземеллі. Про яку “двокнопкову” боївку говорить автор я не розумію. Що до сюжету то так він не надто оригінальний. Але він абсолютно не викликає втоми, як у багатьох інших іграх. Діалоги цікаві. Та й тут сюжетна лінія це якихось 10% геймплею. Кому заважали цицьки і матюки я взагалі не можу зрозуміти. У реальному житті всі цими речами користуються із задоволенням, а тут на тобі – цицьок соромлюсь. Мату в грі взагалі не так багато і частіше за все він доречний… Звичайно при бажанні можна критикувати будь-що. Але якщо ця гра просто “непогана” з купою недоліків, то що тоді є еталоном? Ігри останнього десятиліття я довше встановлюю ніж у них граю. На фоні того лайна яке випускає ЕА і Юбісофт серія Відьмака просто шедевр.

  • wintermute

    І ще трохи про алхімію. Щоб зробити Великий мутаген, треба мати 3 просто мутагени, а просто мутаген можна зробити із 3 малих мутагенів. Так от, коли робиш 1 мутаген, то більше зробити не можна, бо гра каже, що “Такий предмет вже є” і ще один робити не хоче. Щоб зробити Великий мутаген, треба зробити один простий, викинути його з рюкзаку, зробити ще один, викинути, зробити ще один, підібрати оті 2, і вже з них зробити Великий мутаген. Отака цікава алхімія.

    А ще можна “розібрати” цвяхи до залізної руди:)

    • Bo

      Справді. А ще крафт у грі жахливий. Важка кіраса виготовляється одним кліком за пів секунди. Дурня якась, геть зовсім не “природовідповідно”! Вона мала б виготовлятись принаймі тиждень. А ще Геральт повинен ходити до вбиральні. І їсти під час бою не можливо! Та й взагалі два меча за спиною це непідйомний тягар… Більше ковбаси – більше вошей))

    • САБ

      У тебе якийсь баг, бо у мене все робить!

  • Олександр “Jeżyk_Olek” Масний

    пройшов це кхм,щось)+1 до прйодених РПГ-шок)згадав,як проходив саму першу РПГ в житті)матюкався так само)з автором згоден)
    п.с. в мене кінь головою в дереві постійно застрягав,не підкажете,що це)?

    • G.O.A.T

      а ще ти аутист, чекай нові ДЛС від Бесезди

      • Олександр “Jeżyk_Olek” Масний

        а начхати)таааа,ДЛЦ,ДЛЦ,візьму і спокійно собі пройду)))а тепер поясни – що поганого в аутистах,чим вони так не вгодили людству)?

        • G.O.A.T

          дуже хороші люди, нікого не чіпають, сидять в куточку, але обмежені інтелектуальні здібності, якби аж просять тебе тримати свою думку при собі.

          • Олександр “Jeżyk_Olek” Масний

            інтелект особливо в житті не допомагає)кмітливість і інтуіція вирішують все)це тобі каже переможець олімпіад і інших особливо нікому не потрібних конкурсів)

          • Tpocik M

            І я теж так кажу, знати не потрібно нічого, треба мати кмітливі руки і гарно списувати)

          • От і притримайте свою інтелектуальність при собі.Образи користувачів караються баном.

            останнє попередження

  • Nick Oros

    Автор наче другий Номад. Наче все й по ділу каже, але сам є тією меншістю, якій дрібні відступи від “канонів” не дозволяють насолоджуватися грою повною мірою. Не подобаються важкі обладунки? Не носи. Уяви собі, що вдягнувши їх, відьмак стане неповоротким. Не хочеш виходити з ролі? Не лутай кожний контейнер. Я от саме так і роблю. Проблему вирішено. Немає ще, мабуть, гри, у якій для 100% занурення не потрібно було б собі щось вигадувати. От тільки у “Відьмаку” всі інші елементи зануренню сприяють пречудово.
    Ця гра була здійсненням мрії Редів. Щоб її здійснити, їм потрібно було гру продати. А щоб її продати таким накладом, вони мусили не тільки ввести достобіса “неканонічних” елементів, але й графончик добряче понерфити, аби на консольках і на ПК більш-менш однаково виглядало. І нормальні ґеймери таке можуть пробачити, адже отримали вони одну з найкращих ролівок евер. Але так, читаючи огляд, гравець, якому легко начхати на поступки системи, найбільше хоче довідатися саме про те, як автору погано від можливості нап’ялити важку броню.

    • Dmytro92

      Я змушую себе не зважати на речі з якими я не згідний, бо доведеться сидіти за компом цілий день і доводити всьому інтернету шо я правий а всі інші ні. Знаючи Олега, я можу з впевненістю покладатися на його думку і досвід, тому шо в суперечці з ним він надасть стільки аргументів на свій захист, шо слова “Але ж гра така кльова” не спрацюють. Самому відьмак сподобався як гра, але проблеми в нього є і якби не вони то може оцінка була б вища, а так маємо шо маємо.

    • jaguar_arx

      “це могло бути хіба що в якихось текстових ролівках” – саме тому Олег поставив Стовпам Вічності вище бал ніж Відьмаку :)

      • Nick Oros

        От власне. Гру треба оцінювати не тільки за жанром, але й за типом. Не можна від “Відьмака” очікувати стандартів “Стовпів”. Це десь так само, як очікувати симуляторності “Колін МакРея” від “НФС”. На мою думку, оглядач постраждав від якихось завищених очікуваннях і придрався до всього, до чого тільки міг. Очевидно, ігри – це не те медіа, яке здатне задовольнити настільки витонченого поціновувача дорослих сюжетів та серйозних проблем. Цікаво чому тоді всі інші оглядачі були в такому захваті від гри.

        • jaguar_arx

          Олег оглядав РПГ і власне як РПГ (на скільки я зрозумів з огляду) Відьмак 3 – не шедевр. А інші оглядачі це які? Відомо що чим більш популярний оглядач, тим більше він хвалить кожну гру і менше критикує, щоб не нарватись на занадто багато критики від фанатів, які потім перестануть читати його статті. Цим вони шкодять своїй об’єктивності, та колись і ПлейЮа таким стане , не переживай :)

        • Відьмак і “Стовпи” — RPG
          McRay і NFS — симулятори?

        • jaguar_arx

          Втім справедливості заради скажу, що деякі недоліки, що описав Олег, присутні і у відомих шедеврах. Наприклад у Фолаут 2 у персонажа на початку гри є нагальне і невідкладне завдання принести ГЕКК в Ароййо, бо родичі скоро усі повиздихають, але це не заважає йому вештатись по різних селах і виконувати різні дивні побічні завдання. Тож подібну поведінку героїв в РПГ я б не вважав недоліком гри. :)

    • sixshooter

      Еммм… шановний, та у вас фанбойство.

  • Nick Oros

    “Відьмак 3: Дикий Гін” — доволі терпиме закінчення трилогії.

    Автор – доволі терпимий оглядач.

    • написане вище — яскравий приклад того, що люди не змінюються… якщо людина покидає якийсь колектив, значить там залишились тільки ідіоти, а вона там була єдиним світлим промінчиком.

      наспраді, у більшості випадків все навпаки

      • Nick Oros

        написане вище – яскравий приклад того, що люди намагаються бачити в рядках більше, аніж там є…

  • G.O.A.T

    Від цього ж автора шлак під назвою Pillars of Eternity – 91 бал, його я пройшов зціпивши зуби, бо уже починав грати. А тут 80)))
    Адекватність і здоровий глузд автора у відсотках, обернено до оцінки Pillars of Eternity. Але кожному своє, оцінки інших ресурсів адекватніші, можливо діло в досвіді хз)))

    • jaguar_arx

      Тобі мабуть просто не дуже подобається жанр ігор подібних до Стовпів. Тому тебе і дивує висока оцінка. Олег намагається оцінювати гру якомога більш об’єктивно, по багатьох параметрах, хоча і кожен параметр окремо звичайно він оцінює суб’єктивно. Але це все ж таки краще ніж просто взяти і суб’єктивно оцінити враження від гри цілком. Типу “ну ГТА вайс сіті звичайно класна, але коли я грав у Мафію – я отримав набагато більше вражень, тому ГТА ВС поставлю 80, а Мафії 95” – чи щось таке. У кожного гравця в такому випадку буде претензія до оцінювання.

    • Oleh Kulikov

      Зціпивши зуби? Дозволь спитати, що ж ти там такого робив увесь час?)

  • Bo

    Соромно читати. Їй-богу. Графомантсво замість критики. Словоблудство і “порожняки”… Автор походу впертий як баран. Навіть коли стає зрозуміло що облажався буде гнути свою лінію… Хоча може і не зрозуміло. Може справді товстолобий. Реально соромно за такий огляд українською. Ганьба!)

  • Sparrow

    Згоден з оцінкою. Гарно, дуже гарно, але не шедевр.

  • jaguar_arx

    Схоже усіх, хто критикує огляд образило слово “терпима”. Для усіх людей це слово означає що треба щось “терпіти”, а значить гра погана :) Олеже, не використовуй наступного разу слово “терпима” по відношенню до гри, яку ти не збирався обсирати, бо саме так усі і подумали, що ти її обісрав , виключно через це слово. :)

    • Bo

      Ні, просто огляд – дикий гін. Цей ваш Олеже дико гонить)

      • Знову? Скільки разів Відьмак і українська мова будуть проходити через це? Дикий гін – правильний переклад

        • Bo

          Нічого не маю проти)

  • Mikots

    1) Ого! Вже й забув, що тут ще висновок був не дописаний :)
    2) Шановні та інші відписувачі, які звинувачують автора в необ’єктивності, неадекватності і бозначому ще: задовбали переходити на особистості. Критикувати огляд — ОК; критикувати автора у зв’язку зі статтею — еееее… не дуже; ображати автора, бо його думка не співпадає з вашою/чиєюсь іще — абсолютно, зовсім, ні в якому разі не ОК.

  • Ggen

    цікаво хоч половина невдоволених оглядом гру бачила? складається враження, що люди просто терпіти не можуть критики в бік улюбленого персонажа гри або книжки. гарний огляд, дякую

    • sixshooter

      Да просто у фанбоїв бомбонуло трошка. Дітки знайшли свій новий золотавий шедевр і будуть за нього ревіти усім скопом=)

  • sixshooter

    Чудовий розгорнутий огляд, який і має бути у випадку з відьмаком. І хоча він не виправдав усіх наших очікувань, тим не менше це хороша забавка, яка варта своїх грошей і часу на проходження. Ну а 132 коменти(на даний момент) це просто фурор! Так що можна привітати Олега з маленькою оглядацькою перемогою=)

    • Bo

      У Вас чудовий літературний смак. Заздрю вашій неперебірливості)

  • Обережно!!! Гра затягує, чим далі, тим сильніше! ^__^
    На початку іграшка здалась якоюсь кривою, сирою і нудною…
    Але тепер граю щоночі, до ранку і сонний повзу на роботу. – “Відьмак 3” того вартий! =)

  • Взагалі здивований, що не Микола Орос писав свій огляд

    • sixshooter

      Він залишив свої безцінні тези трошки нижче у коментарях=)

    • Jobitronik

      Микола ж не в PlayUA

  • Тарас Гладун

    Ніякого мотлоху гра немає, треба просто любити даний жанр от і все-)

  • Олександр Xray_StyleZ Величко

    Олеже, просто не реагуй на цей “потік лайна” у свою сторону. Люди просто схильні до серйозного самонавіювання, ідеалізування різних речей, незалежно від степені іх “ідеальності”. Насправді гра має багато проблем, які до цих пір ще не виправили. Окремо, на захист Олега, маю зазначити, що саме у цьому й полягає суть роботи ігро-журналіста: викриття усіх плюсів та недоліків гри, та, маю зазначити, допомогти вирішитуи геймеру дилему “бути чи не бути”. Сподіваюся, що всі все-таки знають, яка ціль цього огляду та мету роботи ігрового журналіста, зокрема Олега?! …сподіваюся.
    ——————-
    А ви, дорога спільното, на проблеми, які вам тицяють у обличяччя, відповідаєте лише виправданнями та “благородним коррінням гри”, чи це правильно?! Думаю, що ні. Варто об’єктивно ставитися до… Подумайте.

    • Stan

      Він цей потік лайна заслуговує хочаб за те що написав досить спойлерне ревю + навіть вирішив не одуматись і зупинитись, потім видав (висер) ціле відео чого відьмак – не гра року.
      Та йо*** його мати, скільки ж можна доносити свою непопулярну думку в масси?!

  • Reveta

    Про рівень мечів (виділено зеленим кольором) повна маячня…
    Гру треба було проходити трошки на вищому рівні і все гаразд, а якщо треба просто заклікувати, тоось 2 рівень складності…
    І, що до еліксирів, то із серії докопався, бо мені наприклад без пурги, лісу, меду і ще 3-5 елвксирів не вижити… (3 рівень складності),і доречя, жодного слова про відвари… Для мене це було, щось не звичайне(хоча я не великий знавець рпг у відкритому світі), но вони якраз для тих ситуацій де треба знайти особливий підхід…

    П.С гру треба було трошки розтягнути, щоб відчути всю солодкість длс, та нових фіксів…
    Та і що там говорити, коли вийде золоте видання, яке ще й безплатне!
    Це я написав для того, щоб у автора трошки підняти загальний рівень задоволення від гри… Шкода його…

    Про все решта можу сказати так, мені в грі не сподобалося лише те, що вона вилітала…
    Ну і Яскер… Ну добре, яскера і золтана було мало, не так як в 1 чи 2 частині… І те, що перенесення сейвів не грає практично ролі… Бо деякі питання досі стоять, про амулет в кінці 1 частини, про шані(діалог з лікарем мало чим допоміг), про саскію! Як так доля дракона ні на що не повпливала…

    • sixshooter

      Ви думаєте що золоте видання цього разу буде на халяву? Особисто я маю певні сумніви. Тим більше длц вже платні, хіба не так?

      • Reveta

        16 длс безплатних…
        Та золоте видання анонсували ще в зимку і вказали, що воно безплатне… (Я маю на увазі режисерське видання, я трошки не правильно виразився)

  • srakamotyka

    О ні! Тільки 80 балів! Як так можна було! Це зрада! Ганьба! Годі терпіти терпимі огляди! Всі на Майдан!

    • Олександр Xray_StyleZ Величко

      Як справи з головою, не болить?

      • Сергій Гендис

        мабуть у srakamotyka сарказм?

        • Olexandr

          це лікується?

  • Dmytro Kapeliukh

    Оцінка занижена.

  • abaddon4ik

    DAI – 91, The Witcher 3 – 80. Можна говорити про смак PlayUA…

    • Druid

      Вік Дракона оглядав інший автор, що і позначилося на оцінці. Але я згоден: при виставленні оцінок на нові ігри потрібно брати до уваги оцінки до вже оглянутих ігор певного жанру і штибу, які вийшли щонайменше упродовж року, щоб не було таких казусів. Хоч я вельми люблю Інквізицію, але Відьмак дійсно перевершив її і заслуговує на такий же бал, як і творіння Біовер, або й вищий. Інакше гріш ціна цим оцінкам.

    • jaguar_arx

      Я би тут краще покритикував огляд Драгон Ейджа за зандто високий бал :) 91 за нуднувату гру – це дуже перебільшено :)

  • Jobitronik

    Та взагалі гра другосортне лайно. Навіть не варте встановлення

  • NikSan

    У мене є калiзія – підпис..десь і підпис..десь. Автор, не хочу виглядати як ще один хейтер, але ти мене згвалтував своєю рецензією… В усіх позиціях…
    Як воно прокидатись кожного ранку та відчувати себе не таким як усі? Напевно як і усі великі люди ти переповнений протиріччами та сумнівами і намагаєшься виплуснити їх разом з відходами своєї життєдіяльності. Ти маєшь на це право, але у мене до тебе лише одне питання (риторичне) Невже ти й справді так себе любиш що готовий знущатися над людьми які нічого тобі не заподіяли підсовуючи їм це графоманство замість чіткої обгрунтованої рецензії. Невже ти вирішив що бути Nomadом сьогодні у моді (я розумію ігри як ніхто інший бо відчуваю іх своєю чакрою, а граю не пальцями а струнами своєї душі), в того телепня був другий драгон ейдж, в тебе тепер є свій третій відьмак, це велика чорна пляма на твоїй репутації яку тобі тепер не відмити навіть якщо підеш у монастир де тебе змусять робити огляди на різне інді-лайно до кінця твого життя. Пам’ятаєш як я казав що не хочу здаватись хейтером, так от я збрехав – ненавиджу тебе (хотів написати капсом, але ти цього не гідний)

    • Китобій

      Зараз підтягнеться місцевий загін бойових хом’ячків швикого реагування. Пояснять тобі що у тебе фанбойство, і що це не лайно, а стандарти ігрової журналістики.

    • srakamotyka

      Ото припекло. Тепер число 80 буде у кошмарах снитися?

  • B11zzard

    У відьмака нижча оцінка ніж у DAI? Редакція знає толк в “ізвращеніях” xD

  • Лисиця Волинська

    TO DIVKAMY MOZNO GRATY?! CEJ SYVYJ DIADKO WZE … ostogyd…

    • Ні, не можна грати дівками, але можна грати дівок, а також гойдати, порати і жартувати з ними до рання. Ну і про банальні злягання ніхто не забув.

  • Cos97sa4ka

    Ну і розвели тут такі дискусії… У кожного з нас є своя голова на плечах і те, що Ви не згодні з думкою автора – це нормально. Олег розписав основні недоліки Відьмака, які звичайно є, як і в будь-якій іншій грі. І особисто мені не сподобалося, що зробили градацію завдань по рівням (ну нащо поляки це взяли із DAI??). Я розумію, що проджекти намагались так підказати гравцеві як зробити свою гру різноманітною. Скажімо у персонажа зараз 13 рівень, от хай і робить завдання 13-го рівня – пару побічних квестів, потім замовлення, пошук скарбу, а вже далі квест основного сюжету. Так можна повторювати кожний рівень і я дійсно на основі цього принципу і проходила усю гру. Але це доволі дивний спосіб) Те, що Дикий Гін виявився не такий страшний як виглядав і мотивація їхніх дій дуже проста… Ну теж можна було б назвати недоліком, хоча з іншого боку поляки зняли з них ореол “божественності”, показавши, що це звичайні люди (точніше ельфи), які нічим не відрізняються від інших. При цьому треба було ж не відходити від канону. Тому в принципі Дикий Гін розкритий нормально, єдине що найскладнішим боссом серед них є Імлерих, а Ередін вбивається легко (але найнайнайскладніший це звичайний архігрифон 99-го рівня :)).
    Але якщо Ви подивитись на недоліки вказані Олегом і в цьому пості мною – Ви побачите, що це дрібниці, які легко покриваються беззаперечними перевагами. Це гра, в яку хочеться грати до самих титрів, а коли вони йдуть хочеться встати і сказати “Браво!”. І ті, хто каже, що Олег обісрав гру (особисто я не згодна лише з деякими вказаними ним недоліками) подивіться, який гриф він поставив 3-му Відьмаку – “Варто оплесків”! Якщо інші оглядачі хвалять цю гру і мало говорять про недоліки, то Олег більше акцентував на них увагу. І врешті-решт його думка не є істиною останньої інстанції. Чи вважаю я особисто цю гру шедевром? Так, вважаю, як і вся серія загалом (хоча 2-ий Відьмак підкачав в плані атмосфери, яка зробила шедевром першу частину, але все рівно друга частина є відмінною грою). Шедевр тому, що я знову відчула атмосферу першого Відьмака, прекрасна музика, чудово прописані персонажі і діалоги літературного рівня, краєвиди, якими милуєшся щоразу. І сюжет, який ставить логічну крапку в трилогії (добре хоч розробники взагалі завершили цю історію, а не перетворили на франшизу, що несе лише гроші і художня цінність нівелюється). Який би я бал поставила? Десь 90-92. Для порівняння DAI, на мою думку, заслуговує максимум на 70 балів, а то і менше, бо я її пройшла і все, більше перепроходити не буду, можливо і в наступну частину грати не буду. DAI із розряду ігор “на один раз”, з першою, найкращою частиною має мало спільного. Серію “Відьмак” я скоріше мимоволі порівнюю із серією “Mass Effect” тому, що обидві ці серії є повноцінними історіями, розділеними на 3 частини. І якщо 3-а частина про Шепарда (точніше її кінцівка) перекреслила логіку, ідею всієї серії, то 3-а частина про Геральта логічно і повністю закрила усі сюжетні лінії серії (а якщо ще залишилися питання – додумай сам). Із всіх рольових ігор, в які я грала, серія “Відьмак” для мене найкраща і я вдячна розробникам за те, що вони витримали ідею гри до самого кінця, не піддалися жадібності як багато інших і відносяться до гравців як до людей, а не як до “піплів”. Сподіваюся, що і надалі поляки не будуть порушувати ці принципи і будуть вдосконалюватися.
    P.S. Вибачте за такий довгий коментар, хотілося надати свою думку. Олег виразив своє бачення цієї гри, яке має повне право на існування і, що найголовніше, є аргументованою. Усі інші нехай роблять свої висновки і формують свою думку, незалежно від будь-якої іншої позиції. І приєднуюсь до пропозицій інших людей: краще не використовувати слово “терпимо”, якщо маєш на увазі не буквальний його сенс. На цьому закругляюся і бажаю успіхів як PlayUA, так і його читачам.

  • Stan

    Автору треба дати “Рабочекрестьянский пендель в гузно”!