12 лютого (однак стало про це відомо тільки 14-го) у віці 75 років не стало видатного канадського режисера і продюсера Айвана Райтмана. Для багатьох він перш за все відомий як режисер і продюсер дилогії “Мисливці на привидів” (Ghostbusters) 1984 та 1989 років. Однак фільмографія Райтмана — це величезний і багатогранний внесок в міжнародну історію кіно.
Народився Айван Райтман у Чехословаччині, звідки його батьки виїхали до Канади, коли Райтману було чотири. У 1969 обдарований юнак здобув бакалаврську ступінь з музики в університеті імені Макмастера, що у місті Гамільтон (провінція Онтаріо). Хоча по закінченні Айван вже знав, що пов’яже своє життя з кінематографом, і давно почав знімати кіно, музика в його фільмах завжди буде грати особливу роль: розуміння, як саме користатись нею для пунктуації драматичних та комедійних моментів, стало одним з фірмових прийомів режисера.
Трішки попрацювавши на телебаченні в Торонто та на другосортних повнометражних фільмах Райтман вирішив, що вже й сам готовий режисувати художні стрічки. Комедія “Руда леді” (Foxy Lady) вийшла у 1971 році. Цей фільм Райтман режисував, продюсував і монтував самостійно та ще й написав до нього музику. Вже на ньому майбутній постановник блокбастерів відкрив у собі талант десь знаходити майбутніх зірок, бо “Руда леді” стала першим фільмом для відомих характерних акторів Юджина Леві та Андреї Брукс. Загалом у 1970-х Райтман рідко працював у якості режисера, однак швидко став нарощувати м’язи як продюсер.
Чи не головними відкриттями на цьому поприщі для нього стали сценарист, актор та режисер Гарольд Реміс (який для Райтманів швидко став другом сім’ї) та майбутній канадський маестро жахів Девід Кроненберґ. Перші два фільми Кроненберґа, які потрапили у широкий прокат, були спродюсовані саме Райтманом. На новий рівень в принципі ще молодого канадця вивели стрічки “Звіринець” (Animal House) та “Фрикадельки” (Meatballs) 1978 та 1979 рр. відповідно. Наївні студентські комедії мали такий шалений успіх, що у 1980-ті роки Райтман увійшов вже повноцінним гравцем Голівуду. “Фрикадельки” ж (які відносяться ще й до режисерського доробку Райтмана) додали до постійної команди ще одного молодого тоді талант, якого саме Айван Райтман відкрив світу — Білла Мюррея. Певною мірою, без Райтмана, який творчо “звів” Реміса й Мюррея ми б також не мали і “Дня бабака” (Groundhog Day).
Якщо у 1970-ті Райтман здебільшого продюсував і лише зрідка займався режисурою, то у 1980-ті ситуація докорінно змінилася. Шість фільмів підряд беззаперечних касових хітів, серед яких всенародно улюблена класика — дилогія “Мисливці на привидів” та “Близнята” (Twins) з Арнольдом Шварценеґґером та Денні ДеВіто. За 1990-ті у Райтмана теж був лише один касовий провал, хоча запам’яталися широкому глядачеві з п’яти нових стрічок переважно ще дві праці з Шварценеґґером — “Поліцейський з дитсадка” (Kindergarten Cop) і “Джуніор” (Junior). Зі стрічок 2000-х та 2010-х, які зняв Райтман (по дві на десятиліття) лише одна була дійсно успішною — нетипова для нього за жанром романтична комедія 2011 року “Більше ніж секс” (No Strings Attached) з Наталі Портман та Ештоном Катчером. Хоча “Еволюція” (Evolution) 2001 року, яка певною мірою є ідейним продовженням “Мисливців”, згодом все ж стала культовою.
Після спортивної драми “День драфту” (Draft Day) у 2014 році Райтман почав більше часу приділяти продюсуванню стрічок, тим більше що на цьому фронті у кінематографіста все було в порядку, доходило аж до номінації на “Оскар”. Окрім того, Райтман виховав собі зміну — Джейсон Райтман, який зростав прямо на знімальних майданчиках батькових стрічок, у 2000-х став одним з кращих незалежних режисерів нової генерації як у Канаді, так і у США. Саме фільм сина став останнім фільмом Райтмана як продюсера. “Мисливці на привидів: З того світу” (Ghostbusters Afterlife) — це гіркуватий для франшизи епілог, присвячений передусім Гарольду Ремісу (Еґон Спенґлер в оригінальній дилогії). Утім, зараз фільм виглядає ще й певною мірою достойною лебединою піснею та завершенням кар’єри довжиною у 52 роки для самого Айвана Райтмана, який іноді з’являвся у своїх фільмах — він присутній на досі небачених кадрах 1984 року (які не потрапили в оригінальний фільм), а ще підміняє покійного Реміса у кількох кадрах, де це було вкрай важливо з емоційної точки зору, хоча Райтман і не дуже схожий на свого покійного друга та колегу. Джейсон Райтман у книжці про зйомки фільму пояснив це так:
Це був найбільш емоційний момент для мене. Мій батько — один із перших Мисливців на привидів.
До повнометражної режисури Айван Райтман до останнього планував повернутися з “Трійнятами”, однак не встиг. Втім, у 2021 році він трішки згадав молодість з Біллом Мюрреєм, зафільмувавши дещо до 40-річчя їхнього раннього фільму “Добровольці мимоволі” (Stripes), а у листопаді світ побачив рекламний ролик для Apple, який Джейсон та Айван Райтмани разом зрежисували та відзняли на iPhone.
Проте є ще одна цікава сторона цієї особистості, про яку треба розповісти наостанок. У своєму твіттері сценарист та аніматор Філ Лорд розповів, що Райтман добровільно допомагав йому та Крісу Міллеру з їхнім першим повнометражним мультфільмом “Людина-Павук: Навколо всесвіту” (Spider-Man: Into the Spider-Verse), тому що йому сподобалась ідея, і він чесно хотів побачити її якнайкращу реалізацію на екрані. Скільки таких випадків ще було, сказати важко, адже часто добровільна допомога в титрах не вказана. А от в історії залишається.