Categories: Огляди

Огляд Max: The Curse of Brotherhood

Безтурботний школярик Макс весело повертається додому після уроків. Але вдома бачить повний гармидер, влаштований… ким ви думаєте? Його молодшим братом-бешкетним. Доки той нищить всі іграшки і продовжує діяти Максу на нерви, він сідає за ноутбук в пошуках відповіді на питання: „Як позбутися брата?“. Сам того не усвідомлюючи, він викликає портал в інший світ, чудовисько з якого і забирає братика. Вибір не великий — промовляючи слова: „Мама мене вб’є“, головний герой вирушає рятувати малого. Так і починається історія Max: The Curse of Brotherhood.

«Але тут бабуся пропонує йому свою допомогу»

В іншому світі Макса зустрічають не вельми гостинно. Майже все, що повзає і ворушиться, бажає знищити або поласувати ним. У пошуках зниклого брата він зустрічає дивну бабуся-чарівницю, яка розповідає йому історію про цей світ. Виявляється тут панує злий володар на ім’я Мусташо — він і тримає нашого братика. „Самому мені його не дістати“, — думає розчарований Макс, але тут бабуся пропонує йому свою допомогу. Свідомість цієї дивакуватої старої переміщається в маркер, який і є однією з головних особливостей ігроладу.

За допомогою цього диво-маркера гравець зможе висувати землю з під ніг, вирощувати ліани і гілки дерев, керувати потоками води та ще багато іншого, що допоможе Максу долати різні перешкоди. Усі можливості відкриватимуться поступово, проте, як тільки ви навчитеся вміло використовувати їх усі — гра просто розквітає, даруючи вам задоволення від того, як же класно у вас все виходить.

У найбільш складні моменти час зупинятиметься — все для того, аби ви встигли виростити ліану, за яку могли б вхопитися під час падіння, гілочку дерева, до якої можна дострибнути, сформувати потік води, яки й би допоміг дістатися потрібного місця тощо.

«В деяких моментах вам доведеться добряче подумати»

Макс — хлопець безталанний, тому під його ногами руйнуватимуться різноманітні мости, дороги, падатимуть камені і ще багато іншого для того, аби завадити герою дістатися до цілі. У такому випадку діє певне обмеження: не встигли за певний час пройти перешкоду — починайте все з попереднього чекпоінту.

Та підступні руйнування локацій не головна загроза для Макса. Світ цей дикий, і як личить дикому світу, тут живе безліч усіляких істот, готових поласувати головним героєм: від великих, але дурних горил, до маленьких, але від того не менш небезпечних, комах. З деякими з них можна розібратися, деякі оминути, застосовуючи логіку, проте є й такі, від яких треба тікати щодуху, бо зжеруть. Місцева флора також не дуже привітна: втрапите перед очі якійсь рослинці — з’їсть без жодних мук совіті.

В деяких моментах вам доведеться добряче подумати, проте таких моментів небагато, що й дозволяє грі зберігати золоту середину між складністю і аркадністю. Якщо ж любите проходити ігри на всі 100%, то тут не занудьгуєте — по всіх рівнях розставлені очиська-камери злого Мусташо, а також шматки амулету. Усі вони вдало заховані, тому в їхніх пошуках потрібно скрупульозно обнишпорити кожен куточок цього багатого світу.

«Приходить екшн, у якому треба думати швидко»

Розмаїття локацій у Max: The Curse of Brotherhood також не дає підстав нарікати, а чудово підібраний гумор часом змусить вас усміхнутись. У пошуках братика Макс побуває і в багатих на життя джунглях, і в сухих пустельних місцях, та навіть у темних печерах і всередині вулкану.

Графічна складова гри милує око — тут ви можете спостерігати соковиту мультикову картинку. Музика ж вдало вписується під те, що діється, залишаючи після себе приємні відчуття.

Повертаючись до теми балансу, слід відзначити темп проходження, який дуже часто змінюється. У цьому сенсі гра також не набридає, адже щойно вам набридне повільно розгадувати різноманітні головоломки, на заміну приходить екнш, у якому треба думати швидко.

Серед мінусів можна виділити деякі баґи й гальмування, які виникають і на сильному залізі. Помилки ці не смертельні, але інколи дратує, коли герой застрягає на місці, або провалюється в текстуру.

Max: The Curse of Brotherhood обов’язково подарує вам кілька кольорових годин неперервних веселощів і гумору, які інколи просто необхідні для відволікання від сірих буденних турбот.

Disqus Comments Loading...
Опубліковано
Семен Брилінський