Попри те, що серію Souls і, як наслідок, піджанр souls-like започаткувала Demon Souls, значна частина гравців познайомилася з франшизою завдяки мультиплатформовій Dark Souls. І ось сьогодні першій частині серії 10 років.
Для мене Dark Souls стала однією з перших ігор, де я в свідомому віці поховав десятки годин свого часу на безкінечні спроби пройти далі. Не зважаючи на до чортиків кривий ПК-порт, я проторював собі стежину захопливим світом гри, клянучи все на чому світ стоїть, поки викидав черговий пропалений стілець. Завдяки Dark Souls, нарешті дізнався значення слова лор і почали відрізняти його від сюжету. А часом щиро заздрив тим, хто просто поглядав мемні відео на тему і обережно обходив франшизу десятою дорогою.
А чим вам запам’яталася Dark Souls і скільки спроб ви поховали у спробах пройти повз Орштейна і Смоґа (я впорався за 87)? Розповідайте у коментарях.
Ой ні, я з усіх ігор "Душі" поки що не спробував жодної, бо люблю все ж таки сюжет, а не lore, та й виклик у цій грі для мене мабуть зависокий. Але усі ігри придбав і цілком можливо колись прийде і їх час.
З подібних ігор пробував Sekiro, але там прямо складно і треба вчитись. Поки закинув)
Обходив серію стороною донедавна. На початку цього року в пошуках якісної РПГ вирішив нарешті спробувати. Пройшов О та С з першої спроби))) А ось гаргуйлі на даху церкви коштували мені не один десяток нервових клітин! Надзвичайно сподобалась уся серія Темних Душ, але як на мене - найкраща атмосфера саме у першій частині