Найбільший успіх FIFA 22 — це провал eFootball. Konami треба буде добряче попрацювати, щоб з часом усі забули про цьогорічний реліз наступника PES. За таких умов FIFA 22 без бою стає королем вечірки, який бере те, що йому заманеться. Навіть маючи свою жменю гріхів за плечима.

Одразу попереджаю, цей огляд написаний на основі вражень від PS4-версії FIFA 22. Тобто хайпермоушн-пряники для консолей наступного покоління, якими всіх фанатів футбольного симулятора дражнили маркетологи, тут будуть описані лише поверхнево. Інші оновлення залишають по собі змішані враження, бо їх обʼєм варіюється залежно від режиму. Найбільше потішила VOLTA, але й додати туди щось специфічне набагато простіше, ніж до FUT. Як і з кожним релізом FIFA – звертати увагу потрібно на деталі.

Невже EA вирівняла гравцям ноги?

Що там за хайп, що там за моушн? Ото взяли EA і записали сотні анімацій для версії наступного покоління: паси, удари, звичне пересування на полі тощо. Все це неабияк згладжує ґеймплей візуально. Втім, на цьому моя розповідь завершується, бо я бачив на своєму екрані анімації з FIFA 21. Минуле покоління потроху трухлявіє, але поки що це помітно хіба при перемиканні між пунктами меню. І я не жартую, на PS4 Slim таке часто дратує. Та ми запускаємо FIFA 22 не для перегляду меню.

Ґеймплейні зміни також підвезли. Перш за все, хочеться відзначити голкіперів, які якісніше працюють при блокуванні. Втім, це не рятує від дальніх ударів — у FIFA 22 польоти з-за меж штрафної, за моїми спостереженнями, завершуються успіхом частіше. Якоїсь гольової феєрії з дальніх дистанцій у FIFA 21 я просто не пригадую, тому нова ітерація футбольного симулятора в цьому плані дивним чином зацікавлює. Головне — не залишати нападників суперника відкритими.

Можна ще сказати декілька слів про захист, бо хоч ворожі забігання не змінилися, але прикривати їх хочеться частіше. Часто просто не думав про відбір м’яча у ближнього гравця, а намагаюсь відвести останню лінію оборони до власних воріт, щоби уникнути недолугого пасу в розріз або закидання. У таких ситуаціях відчуваєш, що ворожий нападник таки має перевагу. Загалом темп гри трохи знизився, не втративши найголовнішого — колишнього футбольного шарму серії.

ВідFUTбольте мої мікроплатежі

FUT — це все ще чудовий футбольний менеджер карток. Не вкладаючи грошей, доведеться виконати багацько завдань, “переплавити” не один десяток гравців та чухати собі потилицю в пошуках кандидатури з оптимальными характеристиками. Прорвавшись крізь ці 3-4 години перебирання непотребу, ви зберете прийнятний стак, щоби не програвати супротивникам. Втім, цим давно нікого не здивуєш.

Варто відзначити оновлену систему прогресії та отримання бонусів. Якщо відкинути Squad Battles, то найсоковитіші бонуси можна отримати в Rivals та Champions режимах, змагаючись з іншими гравцями. На диво, але тут все доволі закономірно та взаємопов’язано:

• починаєш з Rivals — там отримуєш щотижневі винагороди;
• заповнюєш шкалу зіграних матчів у Rivals — отримуєш сезонні винагороди;
• набив 1500 очок в Rivals — відкривається Champions, де можна отримати винагороди та пробитися у WL;
• можна поганяти у Squad Battles, але за співвідношенням бонуси/час це один з найгірших варіантів;
• класична рівнева сезонна шкала бонусів також є.

Виходить, що варто концентруватися на FUT Rivals та Champions. Тут можна отримати найцінніші винагороди, якщо вкласти туди достатньо часу, звісно. Чим більше ви виграєте, тим легше буде просуватися далі. Найціннішими при цьому є саме стріки перемог. Картки гравців залишилися незмінними, їх все ще можна апґрейдити, дещо підвищивши показники. Кого продавати, на кого витрачати контракти та як отримати оптимальну синергію від розташування/тактики – обираєте ви.

Менеджмент стадіону також залишився. Втім, на кастомізацію, як і раніше, потрібні картки. Я використовував тільки те, що мені випадало безкоштовно. Доволі символічно, що мені випала звукова назва команди «Динамо».

Еволюція VOLTA та не тільки

VOLTA — дивне створіння, в нього з голови стирчить коріння. Якщо останні декілька років EA намагалася запхати сюжетку саме сюди, то цього разу там немає навіть спрощеного вступу з FIFA 21. Ніяких плавних введень у процес, прочитай кілька підказок і до бою! Оскільки керування загалом не змінилося, ґеймплей у VOLTA досі динамічний. Ба більше, тепер гравці можуть активовувати спеціальні здібності — NBA від 2K передає привіт! Хоча вмінь не так уже й багато, підсилення удару чи пришвидшення додає екшену, а для подібних режимів це великий плюс. Та на цьому сюрпризи не завершуються. Ви можете поганяти Arcade — це набір міні-ігор, на кшталт тенісу, сквошу, утримання м’яча тощо. Такі забави непогано веселять, принаймні перші декілька разів. Дивно, що доступні вони не завжди, а лише в певний період часу. Узагальнюючи, VOLTA залишилася собою: гілка вмінь, переодягання та фінти однією кнопкою.

Єдиний плюс цьогорічного режиму кар’єри — можливість створювати свій власний клуб та умови його старту в лізі. Проблема у тім, що ви керуєте командою ноунеймів, що частково нівелює захоплення від можливості контролювати улюблений клуб. Більшість знайомих елементів режиму залишилися на своїх місцях. Залежно від того, наскільки добре ви справляєтеся з поставленими задачами, ви можете отримувати бонуси на додаткові витрати. Трансфери, тренування та детальний менеджмент кожного гравця — все це є. Бажаєте трохи познущатися над командою? Змінити позицію чи продати топ-гравця за копійки? На те ваша воля.

Можна ще сказати декілька слів про жіночі збірні, якими за бажання можна поганяти в окремому кубку. Порівнюючи з WNBA в NBA2K, їх можна вважати тільки придатком, але маємо що маємо. На диво, ще менше ентузіазму в мене викликає режим Pro Clubs. Наприклад, матчі за одного гравця з купкою подібних загублених душ — доволі неоднозначна розвага. Дуже часто твої тіммейти просто перетягують покривало на себе, втрачаючи м’яч, а гра зводиться до декількох пасів, якщо пощастить. Так я почав розуміти наскільки недооцінював ботів до цього, особливо коли вони пасують. Загалом система ґрайнду з додатковими перками спочатку затягує, але більш ніж десять матчів у Pro Clubs я провести просто не зміг через відсутність зацікавлення.

Цьогорічна FIFA для минулого покоління консолей не показує помітного руху вперед, але й простою також. Мінорні зміни ґеймлею, урізноманітнення VOLTA та непогана система ґрайнду в FUT щонайменше викликають зацікавлення. Стосовно всього іншого, то зміни доволі несуттєві, аби вписувати їх у завершальний абзац. Це враження могло бути кращим, якби в огляді фігурувала саме FIFA 22 наступного покоління. На жаль, показати відполіровані анімації гравців не зможу. Говорити, що після переходу на Frostbite FIFA досягла свого піку не хочеться, бо тоді виходить, що цей пік настав ще 1-2 роки тому. Цьогорічний футбольный симулятор від EA міцно стоїть на п’єдесталі, чому слід завдячувати eFootball. Konami добряче підіграла EA, випустивши незакінчену гру. Після такого, додаткової реклами FIFA 22 просто не потрібно.