Нещодавно вийшла довгоочікувана четверта частина іменитої серії горорів — Amnesia: The Bunker. З моменту виходу першої частини, Amnesia: The Dark Descent, пройшло майже 13 років і серія не втрачає своєї популярності серед поціновувачів жанру. Не підвела й нова частина, яка попри ряд технічних проблем не на жарт затягує в дослідження жаских приміщень бункера.

Події The Bunker розгортаються у часи Першої світової війни, де гравцям дають приміряти на себе шкіру бійця французької армії, Анрі Клемента. Гра починається в окопі, де нас швиденько вчать взаємодіяти з тутешнім світом, зокрема крафтити предмети першої необхідності. А вже за 5 хвилин, після декількох кінематографічних сцен, наш протагоніст просинається на операційному столі у темному бункері французьких сил опору.

Майже відразу ви знайдете старовинний механічний ліхтарик та перші нотатки, в яких вам розкажуть історію того, що тут коїлося, поки ви були без тями. А згодом, зустрінете останнього вцілілого, який швидко повідомить, що у бункері не лише ви удвох, а ще й якесь створіння, що перебило решту людиськ у цьому сховку. Опісля він передасть вам зброю без набоїв, попросить взяти з полички кулі та прикінчити його, поки цього не зробив монстр. 

Тут і починається ваша пригода в Amnesia: The Bunker. У ній ніхто не вестиме вас за руку до фіналу історії, тож обачно та щільно досліджуйте локації у пошуку підказок і предметів, що знадобляться для розв’язання тутешніх загадок та виживання. А шукати доведеться пильно, бо ніякі ґайди вам не допоможуть. Гра рандомізує появу предметів та набори шифрів, завдяки чому кожне проходження помітно відрізнятиметься. Тож вам не вдасться вивчити, де що знаходиться та пробігти гру вдруге на кращу кінцівку.

Ресурсів бракуватиме постійно. Деякі головоломки на вашому шляху вимагатимуть увімкненого живлення, що потребує палива для генератора, якого завжди обмаль. Постійна гонитва за ним, запасами медикаментів, гранатами та ключовими предметами у спробах не лиш знайти їх, а ще й помістити у обмежених за розмірами сховках — постійно тиснутимуть на вас, підсилюючи ваше відчуття страху.

Єдиним справді безпечним місцем для вас стане адміністративний кабінет. Тут є ліхтар, настінна мапа бункера та ящик для предметів, що не поміщаються до маленького інвентаря Анрі. Також саме тут розташований прохід до генераторної кімнати, звідки можна освітити більшість приміщень у цьому пекельному місці. 

Кожна дія у The Bunker виглядає як ретельно прорахована головоломка. Якщо ви відкриєте двері, вони швидко приведуть вас туди, куди потрібно йти, але краще одразу намітити схованку на момент, коли потвора неминуче прибуде за героєм. Мутованих щурів можна відігнати від тіл з цінними кодами вогнем, токсичним газом або осколковими гранатами. Проте кожна з цих дій витрачає цінні ресурси та підвищує ризики прикликати до себе звіра. 

Звісно, відігнати тварюку можна й за допомогою револьвера. Проте це допоможе лише на короткий час, після чого мисливець повернеться. При цьому буде він іще більш розлюченим, тож щоб знову його відігнати доведеться витратити ще більше набоїв. А їх мало, інвентар обмежений, хочеться радше використати їх для відкриття дверей і ми знову нажахані забиваємося в куток, аби лиш зекономити дрібку цінних ресурсів.

Звуковий дизайн від Frictional чудово занурює в локацію бункера періоду війни: печеристий гул, переривчастий вереск щурів, вибухи снарядів німецької артилерії над головою. Та разом з тим відверто карикатурні звуки, які видає почвара у застінках підземного укріплення, ламають ту атмосферу.

Як уже згадувалося вище, будь-які зайві звуки приваблюватимуть монстра. Тож відстрілюючи замки чи навіть заряджаючи ліхтарик, вам краще бути обережними. Хоча майже завжди є менш шумна альтернатива, як от, наприклад, розбити двері шлакоблоком або знайти прихований вентиляційний отвір у сусідній кімнаті. Проте для їхнього пошуку потрібні терпіння та пильне око.

І терпіння таки треба чимало, бо пошук та виживання суттєво ускладнюються технічним станом гри. Навіть знижуючи налаштування до середніх, іноді гра може підфризитися на півсекунди, особливо в місцях переходу між відсіками бункеру. Добре що мені пощастило і це рідше траплялося у критичні моменти, коли я тікав у пошуках найближчої схованки від монстра.

Підводить і тутешня схема керування. Зі спроб розробників зробити керування подібним до реальних взаємодій з оточенням, вийшла вельми незручна система, що викликає роздратування. Ніколи не вгадаєш, коли чергові двері чи скриня не правильно зреагують на рухи миші чи з затримкою оброблять кліки і підступно заскриплять. 

Amnesia: The Bunker — чудова головоломка з глибокою атмосферою, вдалою механікою менеджменту ресурсів, продуманими головоломками і грамотною побудовою місця подій. Новий горор від Frictional Games точне викличе гарні почуття у фанатів серії Amnesia та може стати гарним об’єктом у колекціях поціновувачів жанру.

Автор: Богославський Тарас