Кілька днів тому я і Михайло OLDboi стали першими в Україні, хто пограв у Star Wars Outlaws. Ми провели в грі 4 години і тепер нарешті можемо поділитися своїми враженнями про новинку Ubisoft, яка має всі шанси стати найбільшою несподіванкою цього року.

Докладну й послідовну розповідь про те, що саме я побачив у грі, шукайте в нашому відео прев’ю, а тут буде дещо загальний опис із кількома додатковими думками.

Хоча фразу про «повернення до витоків» до дірок затерли, рекламуючи Assassin’s Creed Mirage (яка її практично не стосувалася), ці слова, як не дивно, дуже навіть пасують Star Wars. Ubisoft неначе повернулася на 10+ років у минуле, забувши про циферкування, рівневі обмеження й одноманітні захоплення/зачистки Х регіонів велетенської мапи, щоби вам відкрилася наступна сюжетна місія. Після Assassin’s Creed Valhalla i Far Cry 6 бачити таку ААА-гру від французького видавця трохи незвично, але достобіса приємно.

Приємно, мабуть, буде й шанувальникам «Андору» й тим, хто так і не дочекався Star Wars:1313, адже Outlaws занурює нас у той прошарок далекої-далекої галактики, де Силою навіть не пахне, для світлових мечів надто темно й імперський штурмовик — не нікчемна воша, а цілком серйозна загроза. Власне, тут відразу треба чітко окреслити: Star Wars Outlaws не робить ставку на передову графіку, тутешні лицьові анімації неможливо назвати сучасними, стелс і шутерні елементи зроблені на тому базово-комфортному рівні, щоб у це могли без проблем грати всі, кому від 7 до 77. Тут головне — атмосфера, антураж і занурення в образ космічного негідника в дусі Гана Соло. Бо якщо не рахувати кількох квестів у ММО Star Wars: The Old Republic, у нас нема жодної іншої гри, яка б дарувала подібні враження. Тільки Star Wars Outlaws.

Випереджаючи питання «Якщо так, то чого ми тоді не граємо за самого Соло?», нагадую, що події Outlaws розгортаються між п’ятим і шостим епізодами оригінальної трилогії. Тож капітан Соло мало того, що зараз буквально запакований у карбонітову брилу, ми його ще й побачимо / помацаємо в ході гри (цього фрагменту не було в нас на прев’ю, але розробники раніше вже показували цей фрагмент в одному з трейлерів).

У Star Wars Outlaws ми граємо за контрабандистку Кей Весс, яка трошки не розрахувала свої сили, вирішила пограбувати особливо небезпечний картель, зазнала нищівної поразки й тепер змушена з нуля прокладати собі шлях у кримінальному підпіллі, наживаючи нових ворогів, шукаючи нових спільників (бо це не завжди друзі) й готуючись до нової хвацької операції, щоби помститися кривдникам і зірвати якнайбільший куш.

У першому сегменті нашої прев’ю сесії ми тільки-но прибули планету Тошара. Корабель Кей розбився, і судячи з її реакції на знахідки, зокрема на куртку й спідер, це не наш корабель, ми його вкрали, тікаючи з невдалої операції в пролозі. Після мимовільного знайомства з нашим новим механіком і невеличкої сутички з бандитами, перед Кей фактично постане базовий перелік потреб, які нам доведеться задовольняти впродовж гри. І все впирається в нашу репутацію.

Система репутації — фундамент, на якому тримається Star Wars Outlaws. Будь-який квест, будь-який мимовільний вибір чи відкрита взаємодія впливатимуть на ставлення до нас когось із ключових синдикатів гри. Спершу на нашому шляху зустрінуться Щуки, які скидаються на типову банду, Багряний світанок, амбіційне угруповання з колоритною лідеркою й найстильнішими костюмами, а також синдикат того самого Джаби Гатта — наразі найбільша й найвпливовіша кримінальна організація в цій частині галактики.Трохи згодом за сюжетом ми також подаруємо на засніжену планету Кіджімі, оздоблену в японському стилі, й заведемо справи з кланом Ашіґа — сліпими комахоподібними створіннями, яких Ubisoft Massive створила безпосередньо в співпраці з Lucasfilm.

Кожна локація, незалежно від своїх розмірів, має трохи нейтральних зон, а решта поділена між різними синдикатами. І залежно від репутації Кей, десь на неї не звертатимуть уваги, десь радо вітатимуть, десь зроблять попередження, а десь без попередження відкриватимуть вогонь. Також висока репутація відкриває шлях до нових квестів, кращих цін і більшого асортименту в торговців, а за максимальної репутації вам дадуть унікальне спорядження синдикату.

Втім, не забувайте, у нас тут кримінальне підпілля, тому всі союзи й домовленості мають дуже короткий термін придатності. Уже в першому побічному квесті, який мені трапився у прев’ю (представник Гаттів замовив підрив і викрадення даних з одного заміського комплексу) ми натрапляємо на шпигуна іншого синдикату, який нам не заважатиме закласти бомбу, але просить віддати йому здобуті нами дані. Обрати один великий буст репутації чи два трохи менших — перша і далеко не остання дилема, яка траплятиметься Кей у її найманських походеньках.  До всього, в ході розвитку сюжету так чи інакше будуть ставатися ситуації, які можуть сильно змінити вашу думку, з ким варто чи не варто співпрацювати.

Репутація також впливатиме на те, кого ми зможемо найняти у свою команду. Механік, штурман, шпигун, артилерист, експерт зі зламу замків тощо — дехто нам дістанеться за сюжетом, але частина команди відрізнятиметься залежно від обраного синдикату. Команда, до речі, нам потрібна не лише для антуражу. Кей сама по собі нічого особливо не вміє, тож їй потрібен хтось, хто навчить її якимось новим прийомам. І фактично кожен новий член вашого екіпажу — це свого роду тренер, з яким ви можете опанувати нові вміння, виконавши «тренувальні» умови.

Це підводить нас до першої неочікуваної особливості Star Wars Outlaws — практично будь-яка проблема має кілька шляхів вирішення, від стандартної двійки «стелс/відкритий бій» до цілком доречних для нашого становища підкупу, шантажу чи звертанням до знайомих.

Скажімо, за відсутності належної репутації скористатися VIP турболіфтом і швидко пройти до мети нашого завдання ми не можемо. Є варіант придбати фальшиву перепустку, але для неї потрібна солідна сума. Вистачає грошей — супер, а як ні, то можете піти заробити трошки на сторонніх контрактах чи завдяки азартним іграм (картковий сабакк чи ставки на перегони космічних котоконей)… або зламати замок у простенькій мінігрі й продертися крізь технічні приміщення.

Star Wars Outlaws узагалі винагороджує дослідження. Кожне місто, космічна станція, селище з баром має купу закапелків із ресурсами, покинутими тайниками й найголовніше — цінною інформацією. Знайдений десь датапад може містити код від дверей у потрібне вам приміщення, гасло для змоги купити ексклюзивний товар у певного торговця чи підказку, де знайти цінний апгрейд для вашого спорядження.

Бо — і це є ще однією несподіванкою гри — тут нема циферкування, поступових підвищень параметрів шкоди тощо, погоні за +5% до якоїсь непотрібної характеристики тощо. Хочете, щоби бластер стріляв чергою, а не напівавтоматом? Знайдіть / купіть / вкрадіть відповідний модуль. Хочете носити зі собою більше лікувальних зарядів? Вислужіться перед синдикатом й отримайте форму з додатковими кишенями. Хочете прискорювач чи поліпшений радар для вашого спідера (бо мапа відкритого світу вже не засмічена десятками ?, а містить лише точні координати)? Знайдіть підказку з його приблизним розташуванням… якщо ви до цього вже його випадково не знайшли, блукаючи степами Тошари.

Це такий свого роду привіт від перших Assassin’s Creed, де кожне поліпшення обладунка чи вашого арсеналу і значуще, і візуально помітне на персонажі. Хто б міг подумати, що через понад 10 років, загрузнувши в мотонній погоні за циферками, Ubisoft зненацька повернеться до золотої доби своїх пригодницьких ААА-ігор?

Ну а вишенькою на торті ігроладних взаємодій є наш пухнастий космічний сракогриз на ім’я Нікс, зроблений за всіма канонами психологічних маніпуляцій, щоб запасти вам у серденько буквально за декілька хвилин. Він фактично є найголовнішим «інструментом» Кей, однаково корисним у відкритому бою, при стелс-проходженні й дослідженні локацій. Так само як надміру ліниві чарівники не роблять нічого власноруч чи телепортуються на короткі дистанції замість просто ходити, так і ми можемо не витрачати дорогоцінні секунди життя, щоби підійти й самостійно підібрати якусь цікавинку чи відкрити двері, а наказати малому шпиндику це зробити.

Усе інше — це черговий майстерклас художньої команди Ubisoft, яка давно вже досягла того рівня, що просто не вміє робити погано. У плані декорацій, оформлення ворогів, краєвидів, освітлення, ситуативних діалогів і сценок у поселеннях, музики тощо — тут розробники зробили все, щоб занурити вас в атмосферу цього світу, щоби навіть без знайомих краєвидів і без вжукання світлових мечів у вас не виникало жодних сумнівів: «Так, це “Зоряні Війни”». Взяти хоча би короткий сегмент і з космічними боями. Ґеймплейно простенький, жодних складних механік, здається, що нічого особливого… але нам додають антураж, діалоги між Кей і командою, стилістично доречну музику — і гоп, простенький сегмент у три кнопки зненацька стає напруженою сутичкою, де ми, стиснувши зуби, відбиваємося від значно чисельнішого ворога.

І Star Wars Outlaws (принаймні за ці 4 години) вся була такою — колоритною й повною дрібних деталей, які складаються в масштабну пригоду, про яку мріє кожен космічний пройдисвіт. Остаточно довершила б цю картину тільки повна відмова від світлового меча в кадрі й повторення успіху «Бунтаря-один» — навіть попри побачене, я не до кінця певен, що Ubisoft усе ж відмовиться козирнути цим, десь до кінця титрів підсунувши коротеньке камео Люка Скайвокера чи Дарта Вейдера.

За першу добу з часу зняття ембарго на прев’ю Star Wars Outlaws уже порівнювали з Uncharted, Tomb Raider, Star Wars Jedi: Survivor, Red Dead Redemption тощо. І це дуже навіть добре, бо це все дійсно хороші й кінематографічні пригодницькі ігри, які загалом нескладно підхопити ґеймерам із будь-яким досвідом чи вподобаннями. Як уже було сказано раніше, Star Wars Outlaws не ставить собі за мету здивувати вас ігроладними механіками чи складністю, зовсім ні. Її основна мета — дати вам приміряти омріяну роль у всесвіті «Зоряних Війн». Роль, яку ніхто інший не міг і досі не може запропонувати.

І з цим Star Wars Outlaws справляється прекрасно.