Більше ніяких фільмів Уве Бола чи ми, все ж, приречені?

Фільм «Бордерлендз» вийшов в українському прокаті в минулий четвер, 8 серпня, і тоді ж соцмережі почали завалюватись оцінками західних критиків, які тільки-но сходили на свої допрем’єрні покази. І, доволі неочікувано для мене, фільм отримав дуже погані відгуки. Чи то ми дивились різне кіно, чи то хтось мав занадто завищені очікування. Тож раз так сталось, що я в меншості, бо мені фільм сподобався, я буду тут говорити не лише з тобою, любий читачу, а й з голосами у своїй голові, репрезентують усіх інших моїх «колег по дурналістському цеху», і гратися в «адвоката диявола». Поїхали, буде стримано-весело.

Виняток на те і винятковий, що виділяється на фоні посередностей

Останнім часом все більше й більше ігрових франшиз виходять на кіно- й телеекранах, і раз за разом доводять, що ера поганих екранізацій нарешті скінчилась. Але ми, глядачі, так довго чекали на “хоч щось хороше” що нереально завищили свої очікування роздумуючи “що було б класно побачити в негімняній екранізації”. Індустрія кіно, так само як і індустрія ігор зараз переживає не найкращі часи і стагнує, а винні в цьому не лише інвестори, а й самі глядачі/гравці. Ера сиквелів прикрвелів ребутів ремастерів франшиз з нами саме тому що шкала оцінювання та її сприйняття фундаментально зламані. Так само як в Уклоні рейтинг в 4.5 вже “нереально низький і треба йти шукати помиральну яму”, оцінки фільмів та ігор стягнулись навколо цифр 7-8-9, де 8 це “нормально”, а 7 це вже в кращому випадку “ну, з пивом покатить, але не більше ніж”. Фільми та ігри з оцінками 5-6 вже називають ПРОВАЛОМ, а оцінок 4 та нижче майже не існує. Таке враження що продукти з 4/10 чи нижче це вже плюндрування самої реальности та їх треба обов’язково з неї якомога швидше прибрати, а всіх хто був причетний до його створення — розстріляти.

Ми перестали цінувати хороші АА проєкти на яких, взагалі то, і тримається купа студій та завдяки яким ґеймдизайнери та режисери можуть продовжувати жити і творити, знаходити час, кошти, сили та натхнення на створення своїх маленьких експериментів. Просто “хороший продукт” це чудово. Так, хочеться більше хороших ігор та фільмів, а дивитись та грати в гімно — не хочеться. Але винятково круті речі на кшталт Мандалорця чи Відьмак 3: Дикий Гін на те і виняткові, що виділяються на фоні всього що виходить навколо них. Якщо міряти ВСЕ НАВКОЛО лише винятковостями — ми отримуємо чинний стан речей, де якщо ваша гра чи фільм НЕ Відьмак 3 — це провал, треба йти шукати куди ж повісити петлю. Але в реальності не кожен з нас мільйонер чи великий науковець що врятував всіх, хтось продає морозиво з ятки на вулиці чи перекладає папірці в офісі та чудово себе почуває в цій ролі. А розхайплені професії акторів/музикантів/крутих крутеликів теж, виявляється, не всім підходять І ЦЕ НОРМАЛЬНО.

Hire the fans

Одна з найбільша “помилок” обох сторін процесу створення медіапродукту є концепція hire the fans, бо вона так само нереально завищує ваші очікування від кінцевого результату. Так, НЕ маючи в команді створення нового продукту фанів ви, найчастіше, отримаєте щось “ліниве та бездушне”. Але найнявши фанів ви не вирішите всіх проблем та стовідсотково отримаєте шедевр, ви просто збільшуєте шанси того що продукт вийде кращим. Так, є Джон Фавро і Мандалорець що причарував ВСІХ, але приклад неймовірного задрота Ґенрі Кавіла та серіалу Відьмак від Netflix добре показав нам що “мати фанатів серед творців” можливо дасть в результаті “продукт без кричущих проблем які можуть і помітять фани”. Фільм Borderlands, в свою чергу, показує нам що ці ж фанати, маючи достатньо коштів та часу, можуть зробити якісний в усіх сенсах продукт що відповідає оригіналу та передає всю його суть. Просто і оцінити його повністю зможуть фанати та близькі до них люди. Так, існують офігезні приклади коли екранізація нішового продукту змогла стати настільки крутою та винятковою що сподобалась більшості: ті ж “Мандалорець” та “Останні з нас”. І це неймовірно класно, але не є “нормою”. У випадку з фільмом “Бордерлендз” виконавиця головної героїні, Кейт Бланшетт, так добре показує себе на екрані не лише тому що вона просто неймовірна жінка та класна акторка, а і тому що вона, власне, “зробила домашню роботу”: для кращого занурення в роль акторка проходила на PS5 оригінальну Borderlands за свою персонажку Ліліт. Всім одночасно подобатись неможливо, навіть якщо ви купюра в сто доларів. Як і у випадку з останнім Дедпулом, “Бордерлендз” зроблена з любов’ю до першоджерела. Тільки от на відміну від фанатів супергероїки від Marvel та франшиз X-Men чи Фантастичної Четвірки, фанатів цієї серії ігор від Gearbox набагато менше. Воно і не дивно, не всі з тих хто ходить у кіно — ґеймери, а серед них далеко не всі полюбляють кооперативні лутер-шутери.

Якісний бойовичок-середнячок

Якщо ви зацікавлена та ознайомлена з першоджерелом особа то вам радше сподобається цей фільм. Пандора та її жителі виглядають саме так як і мали б, ніби вони щойно вийшли з скріншотів гри та з них просто скинули ефект сел-шейдингу. Всі костюми виглядають неймовірно круто, а оточення — ніби ми і не покидали ніколи цей чарівний пустельний понівечений світ планети Пандора. Так, не знаючи оригіналу світ може бути занадто пустим, а ефекти на екрані занадто поганими і викликати крики “НУ ТУТ ЖЕ ВИДНО ГРІНСКРІН НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ!”. Але в тому і суть, що в контексті Borderlands цей “недолік” з купою хроматичних аберацій чудово відображає дійсність світу гри та його атмосферу. Так, сюжет тут не сильно вигадливий, але чи пригадуєте ви саме сюжет гри Borderlands? А він є! Джо Аберкромбі чудово попрацював над сценарієм фільму та його адаптацією під відео-формат. “Бордерлендз” прекрасно передає атмосферу роад-муві в стилі такої собі космічної “Команди А” в декораціях спагеті-вестерну. Купа стрілянини, незапланованих вибухів, невдалого стелсу, підколів одне одного за кожен чих чи пук та смішні і не дуже жарти Клептрепа — чим вам не опис ідеальної кооперативної сесії з друзями? Адаптовані під локального глядача жарти на кшталт “маленького гвинтіка” чи “куля в лоб то куля в лоб” лише додають занурення в цю атмосферу веселої вакханалії онлайн-посиденьок в Discord`і. Героїня Кейт Бланшетт виглядає неймовірно круто, Кевін Харт на диво добре показав себе як “екс-вояку Роланда”, Тайні Тіна та всі інші персонажі теж прекрасні, а Клептреп у дубляжі Антона Тимошенко ну просто нереальний довбограй, яким він і має бути. Фільм “Бордерлендз” це весела пригода з друзями та ідеальне втілення атмосфери як самого світу Borderlands, так і вашого досвіду в цьому світі. Ну а для всіх хто не знайомий з серією ігор це буде просто якісне попкорн-кіно на вечір. Воно не хапає зірок з неба, але і не мусить.