В Overwatch 2, ймовірно, нарешті з’явився гідний конкурент. Мова саме про Marvel Rivals. Безліч інших ігор, починаючи з Battleborn чи Paladins і завершуючи Concord, або уже поховані, або бовтаються з мінімальним онлайном десь на дні чартів геройських шутерів. То чи зможе Marvel Rivals таки знайти секрет процвітання? Звісно, якщо розробники знову не почнуть відмивати гроші Marvel мільйонами.

У редакції PlayUA є щонайменше декілька людей, які віддали “великому китайському брату” персональну інформацію й готові поділитися своїми думками. А пропущену літеру в заголовку — В чи Д — ви вже самі поставте після прочитання цього матеріалу.

Мені подобається теперішній Overwatch 2, зокрема бої 5х5, які стали куди послідовнішими, зрозумілішими, а головне – контрольованішими. Нещодавній івент Classics лише показав, як у 2016 році грі не вистачало балансу й персонажів, щоби заповнити певні ролі. З нетерпінням чекаю на наступний подібний івент, коли дадуть змогу пограти в іншу класичну версію гри за часів появи Оріси й Сомбри. Ця ітерація тамтешніх боїв 6х6 мені колись подобалася найбільше, хоча все одно не позбавляла відчуття хаосу.

І ось вийшла Marvel Rivals… Це гра, яка показує, що би сталося з Overwatch, якби в ній колись почали ще жорсткіше обрізати цікаві механіки й максимально змістили баланс до «контрольованого» хаосу. Marvel Rivals не має чогось на кшталт комбо Роудгоґа в два кліки, гра не ризикує давати снайперу можливість прикінчити ворога з одного пострілу. Тут буквально не знайдеш персонажа, який вб’є противника за менш ніж 3 постріли чи удари. Тому бої в Marvel Rivals – буквально постійна стрілянина, закидування ворогів снарядами й дрібними вміннями, які не є настільки ж важливими, як в Overwatch. Я 9 з 10 разів виберу зробити банальний кидок кинжалом за Гелу, ніж використаю її кульку, користі від приголомшення якої мінімум. Більша частка дрібних умінь тут просто ще більше доповнюють концепцію спаму.

Здалося, що танків порівняно з бетою трохи пофіксили і зменшили їм швидкість атаки. Начебто тепер можна більше сконцентруватися на утримуванні щита тощо, але це мало змінює вже описану суть гри. Спам, спам, СПАМ! Marvel Rivals не намагається це приховати, навіть у сапортів. У персонажа є вміння для зцілення чи лікувальні постріли? Спам, спам… Раніше я вважав, що перший Overwatch був занадто активним. Втім, невпинний екшн і менша кількість проходів на локаціях у Marvel Rivals змусили мене зрозуміти, що показник постійної м’ясорубки в геройських шутерах абсолютно спокійно можливо підвищувати. Це проявляється і в швидших анімаціях персонажів Marvel Rivals, зокрема ривках чи ударах. Гра наче каже: «Подивися, в мене герої навіть стрибають вище». Може вигляд від третьої особи мені плавить мозок, але це наче пришвидшений в 1,5 рази ґеймплей Overwatch.

Додаткові вміння від комбінацій персонажів – оце я поважаю, ідея справді хороша й часто давала свої бонуси. Але таким чином розробники тобі вказують, кого з ким чи чим комбінувати. Може перші 5 разів сісти акулою на спину Ґруту весело… Але потім цей ефект зникає, бо саме розробник дав тобі цю механіку й сказав робити так і ніяк інакше. Overwatch колись насправді давав відчуття того, що ви в команді створюєте власну стратегію з використанням незвичних умінь, іноді абсурдну чи навіть незрозумілу вам самим, але від цього максимально веселу. У Marvel Rivals я просто цього не відчув. Є ще можливість руйнувати певні частини будинків, але поки якогось крутого використання руйнації я не бачив. Найчастіше стіни просто кришаться під час боїв чи ще до першої сутички, щоб звільнити простір.

Десь Marvel Rivals все ж намагається бути оригінальною, але якби не тисячі годин у Dota 2, то може я би й написав, що відбивання кинджалів Місячного лицаря в натовпі не є аналогічним до Луни. Лише акула Джефф, який може проковтнути багатьох дружніх і ворожих персонажів у вибраній зоні, показує щось незвичне («Це буквально Андерлорд з тієї ж Dota 2», — кричить з-за кадру Олег). Втім, якщо Overwatch колись зробила в плані механік і героїв гігантський стрибок уперед для формування цілого жанру геройських шутерів, порівнюючи з Team Fortress 2, то Marvel Rivals робить крок вбік зі своїми 1,5 унікальними персонажами й ґеймплеєм-спамом.

Десь 70% персонажів Marvel Rivals нагадують мені про Overwatch 2 якщо не повністю, то окремими вміннями. Зоряний лицар – це буквально Трейсер з ультою Солдата 76, а Чорна вдова – Еш, яка забула вдома Боба. Влитися в Marvel Rivals тому, хто довго грав Overwatch, доволі просто. Але я не можу сказати, що сама основа гри мене затягує. Вона гіперактивна й стерильна. Від того не розумієш, куди цій грі розвиватися. Підганяючи Overwatch під кіберспорт, Blizzard дали нам ледь не 4-5 різних ітерацій гри, а головне – якісний баланс в кінці. А от куди рухатися Marvel Rivals зі своїм постійним спамом усім, чим тільки можна? Єдина цікава й більш-менш оригінальна для мене механіка тут – гойдання на павутині Людини-павука чи Венома. Та навіть це через свою простоту анімацій навряд перевершить те, що було бодай у Marvel’s Avengers. Найбільший плюс цього геройського шутера – більш ніж 30 персонажів. Такої розкоші не було в Overwatch на старті, тому тут кожна роль не відчувається обмеженою. Це дуже правильне рішення.

Все описане може прозвучати як моє бажання закопати гру в багно, але від цього Marvel Rivals не перестане бути щонайменше інакшою. Важко сказати, що в ній є щось поламане, просто воно все настільки стерильне, що підійде хіба що тим, хто шукає безперервного заколупування й закидання ворогів снарядами чи вмінням. Мою увагу ще під час бети це не втримало й на пів сотні годин. Послідовний ігролад Overwatch, який куди якісніше розкриває вміння персонажів, мені подобається більше.

Я вірю в довге й щасливе життя Marvel Rivals, бо тут є впізнавані персонажі з хорошими сідницями. Концептуально скінів для них можна роботи десятками, особливо коли безліч із них уже детально пророблені в коміксах, фільмах чи мультфільмах. Попри це, більша частина персонажів зараз має лише декілька скінів, один з яких, зазвичай, перероблений базовий костюм. Але якщо це не рескін, варто віддати розробникам належне, вбрання виглядають розкішно. Сама стилістика й візуальне оформлення неймовірно вдало сприяють цьому.

Дуже приємно усвідомлювати також, що ціна за платні скіни тут така ж, а іноді й вища за аналоги в Overwatch. Тому дуже цікаво спостерігати за людьми в інтернеті, які намагаються показати найгірші вбрання з Overwatch дворічної давнини, щоб створити враження, наче Marvel Rivals «врятує всіх від нудьги Blizzard». Також система винагород, якісно покращені перепустки, можливість купувати старі мітичні вбрання тощо вже давно характеризують творіння Blizzard виключно з хорошого боку. Marvel Rivals в аспекті отримання бонусів і винагород приємно дивує, але цю тенденцію їй доведеться ще розвивати й, щонайменше, вберегти.

Marvel Rivals має шалений потенціал, а як казав класик WWE: “Числа не брешуть”. Серед сотень тисяч гравців, які вже її випробували, десятки точно залишаться у ній. Для мене очевидно, що гра відкусить свій шматочок аудиторії Overwatch. Та чи зможе її основа втримати увагу гравців довго? Без цікавих івентів, режимів і виокремлення захопливої мети це буде складно зробити. Поки що для мене вона є не більш ніж типовим китайським стерильним проєктом. Втім, побачимо.

Marvel Rivals — це саме той Overwatch 2, який ми загубили. Її розробники взяли відому всім формулу, сильно видозмінили й отримали унікальний в багатьох аспектах героїчний шутер, лише до розвитку якого залишаються питання.

Однією з особливостей Marvel Rivals є більш складний ігролад. Кожен герой має більше вмінь, ніж персонажі з Overwatch, а якщо взяти комбінацію з 2-3 необхідних персонажів, то ви отримаєте додаткові бонуси до характеристик й подекуди цілі окремі ігрові механіки, що мають відчутний ефект на полі битви. Кожна здібність ситуативно корисна, а механіка з комбінаціями героїв ще більше спонукає грати в команді, розуміючи сильні й слабкі сторони своїх союзників.

Особливо сильно запам’яталося вільне переміщення, половина персонажів вільно літає в повітрі, але жертвує мобільністю, коли інша частина касту може швидко пересуватися по землі чи притягуватися до поверхонь, перелітаючи пів карти. Вертикальний ґеймплей відчувається настільки ж свіжим, як і можливість руйнувати елементи оточення.

Звичайно, зрівняти всю мапу з землею не вийде, але змінити функцію арени й отримати миттєву перевагу все ж вдасться. Варіантів навіщо ламати те, що стоїть, просто безліч — щоби краще бачити літаючих персонажів, заблокувати можливість швидко переміщуватися мобільним героям, прострілювати стіни для добивання ворога при втечі чи навіть робити скоротки для швидшого повернення в бій.

Мені сподобалось, що сапорти не дизбалансні, а нескінченні заруби стінка на стінку, коли обидві команди не рухаються в жоден бік, зведені до мінімуму. Цілий ростер героїв здатний самостійно ваншотнути всю команду в обмеженому радіусі або ж кількох персонажів при вдалому використанні ультимативного вміння, що все рівно дає вагому перевагу союзній команді. Звичайно, не завжди вдається довести свій план до кінця, але сама така можливість дуже тішить.

Найбільше часу я провів з Пенні Паркер. На вигляд це місцева D.Va, але насправді зовсім не вона. Її можливість швидко пересуватися, влаштовувати засідки, мати автореген й бути деякий час автономною від команди підходить одразу під декілька ігрових стилів. Режим берсерка взагалі дозволяє вриватися у ворожий натовп й винести надокучливого хілера, що часто ставало ключем до перемоги.

Зазвичай битви відбуваються динамічно й хаотично. На це впливає як візуал із безліччю спецефектів, так і вертикальність ґеймплею, відсутність занадто довгих кулдаунів й самі здібності героїв — чи то Джефф засмокче вас, чи Доктор Стрендж за спиною портал розмістить. Знадобиться витратити від 5 до 10 годин, щоб просто переналаштуватись на інший темп ігроладу після Overwatch, але після цього вам відкриється дійсно чудова гра, розбиратися в механіках якої неймовірно захопливо.

Загалом Marvel Rivals відчувається як свіжий досвід в жанрі, попри деякі прямі запозичення з Overwatch, які, на мою думку, зробили для кращої інтеграції шанувальників інших героїчних шутерів у новинку, а не брак оригінальних ідей. Візуально все виглядає фантастично, а використання оригінальних коміксових дизайнами героїв не може не тішити. Також, на відміну від багатьох інших ігросервісів, тут бойова перепустка не зникатиме по завершенні сезону, через що відчуття FOMO (синдром втрачених можливостей) тут не буде.

Питання виникають лише до оптимізації ПК версії, безкоштовних скінів, які навіть не хочеться відкривати, бо це звичайні реколори, і подальшої підтримки гри в плані якості й унікальності контенту майбутніх сезонів. Водночас дуже легко зіпсувати існуючий баланс, з яким все грається весело. Як додавання великої кількості нових персонажів, так і відхід у кіберспорт можуть послугувати причиною цьому. Сподіваюсь, що Marvel Rivals така проблема не спіткає, а гра житиме довго, бо дійсно гідна цього.

На відміну від своїх колег, я не мозолитиму вам очі порівняннями з Overwatch 2 чи розмовами про баланс. Мені, як і більшості з тих понад 10 мільйонів гравців, на це плювати з найвищої дзвіниці Андріївської церкви. Ми сюди прийшли по павер фентезі, можливістю пограти за уже відомих ДО цієї гри персонажів. Людина-павук, Веном, Капітан Америка, Тор, Місячний Лицар — супер! Бонусом до них, за вже відпрацьованою схемою Marvel, докинули ще кількох менш відомих персонажів різної фігуристості. І що дизайни героїв, що самі локації, що меню — все це настільки сочиться стилем крізь монітор, що я десь майже годину лазив по меню й розглядав усе-усе, перш ніж натиснути пошук матчу. Ну а в самому матчі кількість реплік між персонажами, особливо до старту матчу, колще спокійно і є змога все добре розчути, якась скажена.

До речі, окремо потішив дуже вичерпний туторіал персонажів, де нам не лише демонструють усі особливості, а й окремим пунктом винесено рекомендовані комбо, ще й відеоприкладом, що і як слід робити.

Власне, отакий-от спонукальний аспект Marvel Rivals — неочікувано крута штука. Ось тобі рекомендоване комбо, і ди й спробуй повтори. Ось тобі ачівки для кожного конкретного героя, за які ще й ігрова валюта сиплеться. Ось тобі міні комікс, сторінки якого треба відкриватиза внутрішньоігрові здобутки. Ось тобі тім-апи й синергії персонажів, значна частка яких спонукає брати героїв підтримки. Особисто я ніколи не стикався з горезвісною нестачею сапортів, бо сам граю винятково на них, але от воно — розробники заохочують брати сапортів не словом, а ділом. Інша справа, що далі в хід вступає вже людський фактор, і далеко не завжди хтось захоче скористатися з такої стартової переваги. Добре, що моїх тіммейтів це не стосується, бо в Marvel Rivals я поки в кожному матчі беру акулятко Джеффа й не дуже хочу змінювати персонажа, настільки цей паскудник гарний і корисний.

Утім, як і Вова з Ярославом, я поки з пересторогою дивлюся в майбутнє Marvel Rivals. Усе через іншу гру — файтинг Multiversus, який теж має солідний ростер відомих персонажів Warner Bros., якісний ґеймплей і чимало приємних зручностей… але на дистанції гра швидко здулася, і ажіотажні 100 000 одночасних гравців в одному тільки Steam за неповні 2 місяці просіли в понад 20 разів. Стрімкий старт — аж ніяк не гарантія успіху для безкоштовного ігросервісу.

Чи зможе Marvel Rivals уникнути такої долі? Побачимо десь навесні.