Оригінальна Assassin’s Creed IV: Black Flag за тринадцять років, що минули з її релізу, практично не постаріла. Запустіть її хоч зараз, і вона досі вражатиме соковитою палітрою, неймовірним відчуттям морської свободи та піратської романтики. Зокрема й тому, що за 10 років у неї не з’явилося жодного, навіть найплюгавішого конкурента в своїй ніші.

Тож який узагалі сенс в Assassin’s Creed Black Flag Resynced? Просто причепурити графіку й заново продати ту саму гру, щоб трохи спокутувати неоднозначну AC Shadows?

Аж ніяк. Black Flag Resynced — це не просто з нуля перебудована стара гра. Це навіть не просто поліпшена й осучаснена гра, що позбулася баласту своїх незручностей. Це ремейк, створений як людьми, причетними до оригінальної гри, так і тими, хто виріс на пригодах Едварда Кенвея — звідси й непозбувне відчуття любові, якою просякнута Assassin’s Creed Black Flag Resynced. Любові батьківської й любові фанатської, покликаної створити ультимативну версію найкращої піратської пригоди в історії (не лише) відеоігор.

Скидаємо баласт

У перші хвилини здається, що перед нами та сама гра, хай і повністю перезібрана на найсучаснішій версії рушія Anvil. Ті самі ролики, ті самі репліки. Однак минає всього кілька хвилин, і ви помічаєте, що Едвард рухається значно швидше й спритніше. Далі гоп — і Гавана немовби значно більша. Гоп — і по локаціях розкидано троси для швидшого пересування. Гоп — і шенбяо, ніж на мотузку, який нам давали аж наприкінці сюжетки, тепер опиняється в наших руках ледь не відразу після отримання нашого власного корабля. Гоп — і деякі завдання отримують цілком нові, більш піратські, шляхи проходження. Про оновлення стелсу й боївки я взагалі мовчу. Ці зміни накопичуються настільки швидко, що це аж ніяк не «на 95% та сама гра», як багато хто казав ще місяць тому.

Але так, передусім у вічі впадає технологічний стрибок. Локації тепер повністю трансформуються залежно від часу доби та погоди. Нічний брудний шинок, який раніше світився розмазаними текстурами, тепер зустрічає відблисками смолоскипів на кожній вологій дошці, а крізь проламаний дах пробиваються деталізовані місячні затінки. Є просто дощ, а є справжня буря. Світанки й заходи сонця опускають щелепу нижче колін, а від місячних ночей часом аж подих перехоплює.

Проте весь сік нової погоди розкривається у відкритому морі. Шторми стали по-хорошому дикими. Хвилі здіймаються настільки високо, що корабель буквально видирається на гігантські водяні гори, а видимість падає практично до нуля. Нічні запливи швидко змусили бути обачнішим, бо без місяця на небі людині з поганим зором, як-от мені, може бути дійсно складно розгледіти щось у морському бою, доки гармати не почнуть плюватися вогнем. А коли ще й набігає туман…

Додайте сюди нову новинку — раптові пориви «дикого» вітру. Ідеш собі на повному ходу, аж раптом потужний шквал кидає «Галку» вбік, і доводиться щосили викручувати штурвал у протилежну сторону, щоб не протаранити сусідню скелю чи не врізатися в корабель, з яким поки битися не готовий.

Ну і головне: нам завезли десяток нових морських пісень-шанті, деякі з яких співають про подвиги самого Едварда, адже його слава в регіоні росте паралельно з вашими успіхами. Але оскільки в нас тепер є повноцінний корабельний плеєр із можливістю обрати пісню, а не чекати рандомного її випадіння, є величезна спокуса кататися більшість часу під Leave her, Johnny чи Drunker Sailor.

Прощавай, десинхронізаціє

Якщо графічний апгрейд — це те, чого чекаєш від будь-якого ремейка за замовчуванням, то ґеймплейні зміни стали ковтком свіжого повітря. Пригадайте, що найбільше дратувало в іграх тієї епохи? Нав’язливі рамки окремих місій, передусім стежень і підслуховувань, де буквально за найменший відхід від ідеального маршруту, закладеного розробниками, вас чекали десинхронізація й езсоромне марнування вашого часу.

У Resynced, як я вже казав, раніше, розробники немов поставили собі за мету викинути все, що нас обтяжує чи сповільнює, буквально позбутися ґеймплейного баласту. Тут повністю перелопатили сюжетні завдання й усунули будь-які точки повного провалу (якщо тільки Едвард сам не помирає). Гра тепер не карає, а дає адаптуватися. Зірваний стелс у більшості випадків можна швидко поновити, але Resynced насправді не дуже цього й хоче. Ви хвацький пірат, то будьте ним — влаштуйте брутальну м’ясорубку, а квест продовжить рухатися вперед. Свобода вибору нарешті стала чесною, а не формальністю, яка максимум обернеться 2-3 заготованими шляхами.

Разом із цим розробники прибрали додаткові завдання, які межували від доволі захопливих челенджів, що змушували уникнути найочевидніших варіантів дій, до подекуди диких вимог у дусі «вбий трьох охоронців, стоячи на одній нозі під час повного місяця», які раніше душили перфекціоністів. Тепер додаткові умови залишилися тільки в контрактах на вбивство, де вас винагородять невеличкою доплатою за додаткові зусилля.

Позбулися розробники також і сегментів у сучасності, де ми випробовували новий розважальний продукт «Абстерго» й порпалися в чужих комп’ютерах. Тепер у нас тільки безперервна історія Едварда Кенвея. Хтось від такого кроку тільки зрадіє, бо їм хочеться лише піратських походеньок. Однак глобальна історія від цього втрачає чималий, і все-таки важливий шматок. Окей якби розробники просто позбулися всіх метаогризків, але ж ні — на мапі вам часом зустрічатимуться «розломи» зі своїми «додатковими симуляціями», не кажучи вже про регулярні тимчасові завдання Animus Hub. Тобто ми фактично не позбулися шматків у сучасності, просто їхня реалізація колосально погіршилась.

Tactical pirate action

Однак найбільш разючих змін зазнала бойова система. Зізнаюся, з ґеймплейних відео в мене спершу склалося не надто хороше враження про новинку. Краще вже старі-добрі анімації контратак до посиніння, ніж длубання двох смужок, здоров’я і захисту.

На практиці все виявилося геть інакше. Assassin’s Creed Black Flag Resynced, якщо на те пішло, взагалі має ледь не найкращу боївку в усій серії.

Розробники створили дуже стрімку, тактичну й видовищну бойову систему, де длубати ворогів шаблею якраз і не треба. У вас є ціла купа збити золоту смужку захисту — копняк, підніжка, ідеальне відбивання, постріл, кидок шенбяо. Збили, і все — це гарантоване добивання. А якщо ваша зброя дозволяє (бо її тепер кілька типів зі своїми спецударами), то можна після першого ворога добити ще кількох.

Тобто длубання смужок — це якраз індикація того, що ви щось робите не так і не користуєтеся грамотно тими знаряддями, які вам дають.

Ну і найприємніше — вам треба завжди бути обачними, бо в Resynced вороги хоч не нападають одночасно, зате дуже люблять робити це один за одним… поки у вас ще не відкотилася анімація з попередньої дії. Особливо бісюче, коли активується добивання прихованим лезом, далі ви на автоматі тицяєте кнопку атаки, Едвард починає витягувати свої шаблі/рапіри — і саме в цей час йому прилітає залізяка по спині. А якби не метушилися, то з’явилися б можливість заколоти того паскуду до того, як він ударить вас.

Коротше, у вас є чітке дерево рішень: ідеально відбили удар — запускаєте ланцюгову реакцію добивань одразу на чотирьох ворогів (якщо в поспіху не нативнете нічого зайвого). Помилилися в таймінгу і зробили звичайний блок? Миттєво перемикаємося на план «Б» — вистрілити з пістолета, кинути димову шашку або підтягнути ворога шенбяо й зробити підніжку. Вороги, особливо просунуті елітні типи у південних регіонах мапи, швидко адаптуються до спаму. Спробуєте тричі поспіль крутити один і той самий копняк — вас просто перехоплять і дадуть тягла.

І до речі, що приємно, завдяки новій боївці не лише абордажні битви стали затятішими, а й захоплення фортів нарешті сприймаються, як штурми. Тепер мало вбити трьох ворогів і подивитися сценку — у форту є показник моралі, який знижують убивства вояків, підриви порохових запасів тощо. Щоб оборонці здалися, вам дійсно треба вибороти й довести свою перевагу, а не як у штурмах фортець в AC Valhalla, просто добігти до фінального боса локації.

Нові трюки старого пса

І наостанок — про масштаби. Resynced не просто відрізає зайве. Розробники докинули в гру понад шість годин абсолютно нового контенту. Сюди входить розширена система прокачування вашого піратського лігва на Великому Інагуа (де кожна споруда на кшталт борделю чи табору біля багаття тепер дає переваги вашій команді), три офіцери для вашого корабля зі своїми низками квестами й перками, а також повноцінний сюжетний епілог, який ставить фінальну крапку в історії Едварда Кенвея.

Ubisoft могла б просто натягнути на гру нові текстурки й загребти купу грошей на чистій ностальгії, адже Black Flag прекрасна сама по собі. Але це таки совісний ремейк, якраз під стать тим, що робить Capcom. Assassin’s Creed Black Flag Resynced вдається бути одночасно і шанобливим утіленням оригінальної гри, і сучасним переосмисленням її найслабших місць.

Якщо ви колись провели сотні годин під вітрилами «Галки», ви почуватиметеся, як удома, але отримаєте купу нових емоцій. Якщо ж ви з якоїсь причини пропустили цю гру в попереднє десятиріччя… що ж, вам пощастить спробувати її в довершеній формі. Бо Black Flag — це лише в другу чергу Assassin’s Creed. А в першу — ультимативна пригодницька гра про піратів, досі найкраща у своїй ніші.