Безкоштовні ігри зазвичай асоціюють із масовими мультиплеєрними баталіями, але дуже часто ми не помічаємо чудові проекти, де основна увага прикута до самітної кампанії. Сьогодні я розповім про забавки, розробники яких не поскупилися зробити добру сюжетну лінію та вдало передати історію протаґоністів.

The Expendabros

Вперше, коли відбувся реліз цієї забавки, я не звернув на неї уваги. Подумав, що це чергова „піксельна“ маячня, яка намагається отримати визнання через спробу викликати ностальгію за старими добрими часами 8-бітних приставок. Помилився, а нещодавно отримав море емоцій від її проходження.

The Expendabros — самостійне доповнення до забавки Broforce (динамітної аркади про американських убервійськових). Гра напряму пов’язана з фільмом Нестримні 3, який вийшов цього року.

Головних персонажів семеро і, звісно, вони — викапані герої стрічки (типаж „спершу стріляю, потім розпитую“). Якщо порівнювати гру з Broforce, то величезних змін не відбулося, розробники залишили колишню динамічність забавки, взаємодію з довколишніми предметами, майже повну руйнацію всесвіту тощо.

Кожен з основних персонажів має свої власні здібності, яких немає у інших героїв. Це робить гру різноманітною, а непрості бійки з босами ще й підвищують складність проходження. Сюжет доволі простий: якийсь Конрад намагається вчинити черговий злочин проти людства, проте відважні герої квапляться допомогти і готові рознести все на своєму шляху заради виконання місії.

Спершу нам надається лише один персонаж для проходження, але, рятуючи своїх друзів, ми розблоковуватимемо нових. Під час місій нам траплятимуться вороги (різнопланові, проте, не беручи до уваги босів, їх не так уже й багато), мешканці поселень, представники світової громадськості тощо.

Збережень у The Expendabros немає, адже пройти її можна за порівняно короткий проміжок часу. Якщо вірити повідомленню розробників, то The Expendabros буде доступною для безкоштовного завантаження до 31 грудня цього року.

ОЦІНКА: 8,9/10 – КАВАБАНҐА!

Only If

Вас запросили на вечірку, ви стоїте перед будинком коханої дівчини, яка організувала це дійство, хвилюючись, стукаєте у двері. А за якусь мить прокидаєтесь у чиїсь кімнаті, нічого не розуміючи. Що це все означає, як ви тут опинилися? Жах охоплює тіло, але десь далеко випромінює світло синя сфера, яка дає надію.

Only If — специфічний представник жанру жахастиків. Ми ніби й розуміємо, що потрібно робити, але не керуємо загальним процесом. Така специфіка чимось нагадує фільм Пила, проте без випатраних тіл і крові. Голос, який дає нам вказівки, грається з нами, всіляко тиснучи на інстинкт самозбереження. При цьому з вуст божевільного ляльковода лунають доволі суперечливі фрази, котрі можна розписувати на цілі філософські реферати.

У грі присутні безліч великодок, про деякі оповідач говорить прямо, а решту можна розгледіти самому, якщо зрозуміти суть того чи іншого вислову або завдання. Забавка не намагається налякати, радше натиснути психологічно, щоб утворилося відчуття незахищеності та самотності. Фінал гри доволі несподіваний, але, на мою думку, саме так я б описав життя, як безкінечну гру з власними почуттями. Хто ж робив цю забавку, геній чи божевільний? Вирішувати вам…

ОЦІНКА: 7,8/10 – Коли інстинкти сильніші за почуття.

The Plan

Під кінець хотілося б оповісти про щось справді незвичне і незрозуміле для більшості гравців. The Plan – це гра про комаху, проте забавку важко назвати симулятором, адже вона лінійна та й дуже коротка.

Ми просто летимо, наштовхуючись на певні перепони (павутина, потужний вітер тощо). Проте фінал — доволі символічний, і хтось шукатиме в ньому глибокий сенс, а хтось, із криками про втрачені п’ять хвилин, просто запустить іншу улюблену забавку.

Для мене The Plan — це уособлення людського прагнення до чогось вищого. Немов дрібна комашка, летимо вгору, намагаючись осягнути щось незрозуміле, але результат може стати для нас доволі несподіваним, якщо не сказати фатальним.

Гра протяжністю в п’яту симфонію Баха. До речі, класична музика відіграє неабияку роль під час проходження, особливо у кінці, як апогей усього побаченого. Більше додати нічого, окрім того, що забавка ґеймплейно дуже проста, хоча це не мінус, адже проект спрямований на те, щоб розслабити гравця, відволікти від сумбурних проектів, котрі здатні викликати лише гнів, незадоволення та відчуження.

ОЦІНКА: 9,1/10 – Промінь надії темної пори.