Розробляти ААА проєкти зараз неабияк складно. Ще складніше робити це, працюючи з багатомільярдною франшизою. Свого часу Star Wars Jedi: Fallen Order вдало продемонструвала, що команда Respawn вправно володіє Силою і здатна продукувати круті проєкти за всесвітом «Зоряних війн» так, щоби задовольнити і фанатську спільноту, і правовласників. Трішки недополірована у своїй формулі, вона заворожувала і, знаючи про це, творці вирішили не вдаватися до необачних змін у Star Wars Jedi: Survivor та зробили новий проєкт формульним сиквелом: більше, насиченіше, пропрацьованіше.

Після подій Fallen Order минуло 5 років. Команда «Богомола» розділилася, переслідуючи різні цілі. Кел подорослішав і став більш впевненим у собі, та не у своїх цілях. Ми зустрічаємо його під час диверсійної операції на Корусанті, куди він зі своєю новою командою прибув за розвідданими. Запамʼятовувати більшість героїв стартового завдання не варто, адже, крім Боуда, ніхто його не переживе. Важливо те, що отримані розвіддані переконують Кела в марності його повстанських дій останніх пʼяти років, адже вплив Імперії лише зріс. Так він ще й втратив усю команду під час останньої місії. З цими сумними думами він летить на далеку планету Кобо, де оселився Ґріз, щоби той допоміг йому з ремонтом пошкодженого корабля.

Там Кел зустріне старих друзів, знайде замаринованого колишнього джедая і дізнається про таємну планету Таналор, яка схована настільки надійно, що може стати новим притулком утікачів від Імперії. Якраз-таки довкола пошуку втраченого шляху й крутитиметься подальша оповідь. І мова йде не лише про маршрут до нового сховку, а про власний життєвий шлях головного героя, який хай і підріс, все ще має багато невирішених питань.

У основі Survivor лежить уже знайома нам з Fallen Order бойова система й набір акробатичних і силових трюків, що допомагають Келу долати перешкоди. Що суперприємно, нас не позбавили більшості здобутих в оригіналі навичок. Звісно, забрали якусь частку тих, що відкривалися через дерева розвитку, але значною мірою все на своїх місцях, і це незвично. Натомість досипали купку нових здібностей для самого героя та для BD-1, щоб вибудувати внутрішньоігрову прогресію. Ймовірно, найрозрекламованішою стало збільшення кількості бойових стійок, яких тепер 5. Вони помітно різняться за набором прийомів, але усі однаково добре справляються з шинкуванням ворогів. Ба більше, з високою ймовірністю ви доволі швидко оберете улюблену пару (бо одночасно можна користуватися лише двома) та бігатимете лише з нею.

Направду простору для оптимізації мало. Хоч ви й розвиватимете героя через дерева вмінь і шляхом комбінування знайдених жетончиків перків, їхній сумарний вплив на ваші спроможності незначний, і навіть суттєвого розширення набору доступних прийомів для красивості немає. А з крамниць важко видобути щось, крім косметики. Тож я доволі швидко прийшов до стратегії, коли розподіляв очки вмінь на перше-ліпше покращення, а комбінацію перків припинив змінювати в принципі. Втім, це не шкодило загальному враженню від гри, адже відчуття прогресії передано через отримувані глобальні навички, які дозволяють використовувати раніше закриті шляхи.

Де Star Wars Jedi: Survivor справді виросла у порівнянні з Fallen Order, так це у світобудові. Розмаїття доступних планет і відповідно тутешніх біомів незначне, зате конкретно згадана вище планета Кобо — це здоровезний світ з купою активностей, як і відносно сусідня Джеда. Фактично вони однакові за своєю структурою. На кожній з них у вас буде власний хаб — салун Ґріза чи буквально криївка Прихованого Шляху, — де туситимуть зустрінуті вами персонажі, з якими можна поспілкуватися між завданнями й отримати додаткові місії. Довкола широке невідомо-що, де чигають вороги, сховано давні храми і за кожним третім поворотом залишено маленьку нагороду. Якщо шукати аналогів, то Survivor — це сучасний не настільки високобюджетний God of War.

Ядро ігроладу в Survivor не зазнало суттєвих змін, але натомість було відполіроване до блиску так, що зараз не залишає жодних питань. Щоб урізноманітнити гру, нам додали нових способів пересування та насипали зверху нових типів ворогів. Та тутешній світ зазнав набагато більших змін, і замість низки тунельних локацій, ми отримали широкі простори для дослідження. Більшість нововведених персонажів відверто сірі та не мають цікавих історій, щоби з вами поділитися. Знай собі стоять нерухомо на відведених позиціях і чекають, поки ти щось запитаєш, часто навіть не змінюючи пози при відповіді. На даху Ґрізової таверни є маленький сад, що розвиває ідею горщичків з Fallen Order. Втім, як і решта додаткових активностей, він не дасть вам іншої нагороди, крім візуального задоволення. Як і збір усіх видів риби для внутрішнього акваріуму, гра в тутешні міні Team Fight Tactics чи скупляння усіх доступних приємнощів з кількох тутешніх крамниць. Воно все не погане і його язик не повертається хаяти, але позбутися післясмаку вторинності тяжко. Втім, усе це дуже гарно виглядає.

Star Wars Jedi: Survivor суттєво виросла в деталях і якоюсь мірою впала у глобальному значенні. Приміщення красиво й доречно обставлені, персонажі гарно одягнуті, можливості кастомізації Кела, BD-1, меча та пістоля шалено великі. Бракує хіба змоги змінити зовнішній вигляд «Богомола», яку вирізали чисто через зменшення його ролі в грі. Але якщо Fallen Order те й діло показував такі вражаючі локації, що я вперше активно досліджував спроможності тамтешнього фоторежиму, то Survivor набагато рідше вдавалося справити на мене схожий ефект. Ймовірно, це повʼязано з відкритістю тутешнього світу, де було складніше режисувати такі сцени.

Цьогоріч ігри поводять себе на релізі особливо паскудно — навіть на консолях, де, здавалося би, простіше оптимізувати їх під конкретне залізо. Не оминула ця біда й Star Wars Jedi: Survivor, але на PS5 вона видалася мені незначною. Я подекуди бачив підвантаження текстур, подекуди стрибала кадрова частота, а Кел те й діло провалювався в підлогу по литки. Та це траплялося не так часто і воно не псувало моє враження від гри. Проте в якийсь момент я ледь не закинув проходження через ігроладний баґ. На пізніх етапах зʼявляється змога витягувати Силою і надувати повітряні буйки, що допомагають нам долати довші відстані в повітрі. Так ось взаємодія з ними в мене регулярно ламалася: гра не показувала кнопку, що я можу їх витягнути і не давала їх розмістити. Під час одного зі завдань, де такого було чимало і довелося тричі перезапускати гру за короткий період часу, я був справді злий. Сподіваюся, це полагодять найближчим часом.

Hope will always survive in those who are willing to fight

Star Wars Jedi: Survivor — це неймовірно безпечний сиквел, який розвиває речі, що працювали в оригіналі, та додає дрібку нового так, аби вам не здалося, ніби ви граєте в ту ж таки гру, і мали чим зайнятися у перервах між основними завданнями. Вас 20 годин катають захоплюючим атракціоном по красивих локаціях з можливістю робити вжух-вжух світловим мечем і розрубувати всяке різне. Та спекатися думки «Це ж було вже!» практично неможливо. Це безперечно вдалий вибір для прихильників франшизи та навіть таких далеких від неї людей, як я, щоб неспішно вечорами годинку-дві проводити за пошуком вірного шляху. Та якщо ви бажаєте знайти щось свіже, круте, непізнане — вам не сюди.