Новина, яка ідеально підходить до Дня українського кіно (щорічно святкується у другу суботу вересня) — культову стрічку “Дика любов” (наш огляд) знову можна буде побачити на великих екранах в кінотеатрі “Жовтень”. Влітку обмежений ретроспективний прокат цього фільму викликав таку аномальну увагу публіки, що замість півмісяця у червні його можна було подивитись до кінця серпня (тобто 70-80% літа). Втім, його прохолодно-осінній київський настрій ідеально підходить і під те, що ми зараз бачимо за вікном.
Ще одним гучним поверненням в кінотеатрі “Жовтень” є повторний прокат лавреата “Оскару”, документальної стрічки Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі“. Разом з тим в українських кінотеатрах вже можна подивитись і нову стрічку режисера, “2000 метрів до Андріївки“ (яка отримала приз за найкращу режисуру на кінофестивалі “Санденс”). Це важкі, але максимально потрібні зараз фільми про реалії російсько-української війни після повномасштабного вторгнення.
Слід додати, що “2000 метрів до Андріївки” оминув наш Топ-15 українських фільмів, які вийдуть в 2025 році лише тому, що коли саме він вийде на той момент не було відомо майже нічого. Це не єдині українські фільми, варті вашої уваги, які ми примудрились пропустити. Так, у жовтні (місяці, але однойменному кінотеатрі теж) на нас чекають досить тематичні для місяця Гелловіну українські стрічки “10 блогерят” та “Каховський об’єкт“. Не факт, що це будуть успішні (чи вдалі, що не одне і те ж саме) стрічкі, але саме існування різних жанрів і індустрії в умовах воєнного стану, насправді, вже успіх. Його і святкуємо, але пам’ятаємо, що дивитись українське кіно однозначно слід весь рік.
P.S. Кажучи про наведений вище Топ-15, що навряд зможе вийти в цьому році, то це “Комунальне“. Проєкт який перебуває на стадії фільмування з 2007 року (тобто вже 18 років), втім, впевнено рухається до завершення. Як його режисер можу лише сказати, що краще зробити добре та/або якісно, ніж випустити аби як, щоб потрапити в якийсь конкретний рік.