Dirt Ретроспектива 5/5 [Dirt 3 Complete Edition]

Серія Colin McRae Rally зазнала безліч змін впродовж свого існування, фактично перетворившись із симулятора ралійних змагань на представника аркадних перегонів. Беручи до уваги як вдалі, так і провальні ідеї, Codemasters завжди утримувала на високому рівні планку якості свого дітища, яке вони плекають уже майже два десятиліття. Якщо не зважати на Dirt Rally, можна побачити як кожна наступна частина ставала все більш казуальною. Showdown була б останнім цвяхом у труні цілої серії. А все через Dirt 3, яка і породила спін-оф із купою непотрібних режимів гри.

Ралі… Повертається…

Спробувавши Dirt 3 вперше, здавалося, що кількість ралійних перегонів зросла порівняно з попередньою частиною серії. Так, змагання на баґґі та вантажних автомобілях хоч і не зникли, але їх стало порівняно менше. Таке рішення не могло не тішити, адже більшості фанатам хотілося атмосферного водіння професійними трасами, відчути адреналін справжніх ралійних змагань та уявити себе всесвітньо відомою зіркою WRC. Проте всі сподівання на те, що серія наблизилася до витоків, розвіялися одразу ж у першому сезоні проходження основної кампанії.

Після експерименту з незвичними режимами у Dirt 2, розробники нав’язали собі ідею, що варто збільшити порцію подібного непотребу. Одна з найважливіших умов таких типів змагань – зацікавити гравця, щоб забавка не здавалася однорідною, не остогидла ще посеред проходження. Dirt 3 ж стала розплідником режимів для розваги, які ще й оминути вам не вдасться. «Джимхана» повинна була розслабити гравця, але насправді вона вбиває бажання бавитися, адже її проходження є необхідним у першому ж сезоні кар’єрного режиму. Якщо ви зайшли позмагатися в ралійних перегонах, то вам доведеться спочатку опанувати обов’язкову до проходження «Академію Джимхани». Дрифтувати та стрибати через трамплін весело, але цього захвату вистачає на доволі обмежений проміжок часу. Взявши за приклад Dirt 2, в якій змагання ЕКС-ґеймс були винесені окремо, можна констатувати факт, що подібне потрібно було зробити і в третій частині.  Нам дають обирати одне з двох: або проходити, або виходити… Із гри.

Якщо Codemasters мали намір створити пізніше Dirt: Showdown, тоді навіщо було напихати так багато зайвого до її попередниці? У розробників був ідеальний рецепт приготування аркадної гонки, але вони, мабуть, вирішили ще більше потішити американський сегмент покупців, серед якого викрутаси Кена Блока є доволі популярними. Цей дядько й справді вміє добре триматися керма, проте робити новий ігровий режим, який займає ледь не третину проходження – це відверте знущання. Приємною несподіванкою став лише дрифт, який перетворився в окрему дисципліну для проходження.

Про все потроху

Критикувати Dirt 3 є за що, проте рівень графіки у грі зріс, а відповідно й навколишнє середовище стало більш живим. Нарешті до серії повернулися снігові траси, завдяки яким третя частина стала різноманітнішою. У гру додали декілька локацій, які тішать очі новими краєвидами. Всі траси й справді якісно деталізовані, та не тільки вони – кожен ефект взаємодії з навколишнім середовищем виглядає доволі реалістично, а будь-який автомобіль можна перетворити на консервну бляшанку. Потрібно бути обережним: дерево або рекламний щит завдасть непоправної шкоди залізному монстру, якщо ви втратите пильність. Увімкнувши лише зовнішні пошкодження, вашому авто нічого не загрожує, але хіба так цікаво грати?

Для деяких етапів є змога вибрати автомобіль із певної епохи (класу), тому одну і ту ж трасу можна проходити декілька разів, використовуючи різні модифікації агрегатів. Авто не потрібно купувати, тепер їх надають нам за репутацію після досягнення певного рівня профілю. Змінити зовнішній вигляд можна лише для невеликої кількості агрегатів. Проте існують модифікації одного і того ж авто від різних спонсорів, які ззовні відрізняться. Ремонтувати автомобілі непотрібно було у Dirt 2, цієї можливості немає й у третій частині. Зате залишилися «флешбеки», за допомогою яких ви маєте змогу повернути час на мить назад та оминути певних неприємностей. Як і в першій Dirt, про кожен автомобіль можна прослухати коротку характеристику, дізнатися про заслуги або особливості агрегата.

Керування авто стало більш казуальним завдяки купі стабілізаторів, які ледь не повністю позбавляють гравця можливості керувати чотириколісним монстром. Все, що вам потрібно – повертати вправо-вліво, а іноді навіть натискати кнопку гальмування. Забавка є настільки казуальною, що аби наблизити керованість автомобіля до попередніх частин гри, потрібно вимкнути більшість допоміжних функцій. Із додаткових можливостей варто виділити динамічну смугу на трасі, яка показує найбільш вдалу траєкторію проходження поворотів та необхідність знизити швидкість. Налаштування окремих деталей авто залишилися, їх можна змінювати перед кожним заїздом.

До аудіо жодних претензій, всі звуки на трасі звучать правдоподібно, але поза треком нам увесь час набридають наші супутники, які розповідають про всі аспекти гри та дають настанови. Через деякий час ця балаканина починає набридати, адже пропустити ці вставки просто неможливо. Штурман також нікуди не зник, під час ралі він допомагає нам, вказуючи тип повороту, попереджаючи про зрізи абощо. Підбір музики уже традиційно мене потішив, хоча прослухати треки повністю можна тільки при перегляді повтору.

Доконана версія?

1 квітня минулого року відбувся реліз Dirt 3 Complete Edition. До забавки нічого особливого не додали, лише об’єднали всі доповнення з основною грою. Найсуттєвішою зміною стала відмова Codemasters від Games For Windows Live, що позбавило Dirt 3 зайвої мороки. Всі, хто придбав оригінальну версію гри раніше, отримали Complete Edition у Steam безкоштовно, наче винагороду за довгі роки терпіння. Мені дуже хотілося, щоб подібна доля спіткала й Dirt 2, але зробити це, мабуть, набагато важче, адже оновлювати ліцензії на старі музичні треки та деякі авто Codemasters не збираються.

Незвідане майбутнє

Dirt 3 могла стати найкращою частиною серії, якби не дурнуваті режими з розбиванням блоків, кружлянням навколо стовпів, дрифтом тощо. Codemasters вдалося б створити довершену забавку, утіливши бажання фанатів професійних змагань та аркадних перегонів. Розробникам потрібно було лише відокремити «Джимхану», ЕКС-ґеймс та подібні типи гри, щоб була змога побавитися в них за бажанням, а не примусово.

Dirt Rally отримала настільки хороші відгуки саме тому, що у ній немає нічого зайвого, лише перегони, які безпосередньо стосуються професійних змагань. Маніпуляції навколо «повернення до власних витоків» вдалися Codemasters якнайкраще, тому гравці лише із задоволенням очікують нових доповнень, які з певною періодичністю додають розробники. Ідеальна забавка серед симуляторів ралійних перегонів, котра може відновити колишню репутацію серії. Незважаючи на всі перепони у вигляді непотрібних режимів, які з кожною частиною все більше вкорінювалися до забавки, нарешті ми отримали справді гідне продовження серії.

DIRT — Ретроспектива 4/5