Dragon Age і гомофоби

Автор: Олекса Мельник

mMIv61SHCaIКоли відбувалися жваві дискусії про ймовірний злам системи Denuvo, яка захищає (-ла) Dragon Age: Inquisition, Lords of Fallen та інші ігри, я поділився припущенням, що як тільки пірати доберуться до DA:I, інтернет завалять гівноролики школоблоґерів, а також здійметься новий гомофобський сморід. Сталося, як гадалося.

Насправді перебільшую, ніякий сморід не почався, але невеличке гомофобське попискування все ж спостерігається і посилюватися воно почало саме з моменту зламу Dragon Age: Inquisition. Чому так?

Я бачу пряму залежність між піратством і гомофобією. Це явище найпоширеніше у найбідніших і найвідсталіших країнах. Почасти тому, що знедолений люд шукає внутрішнього ворога, до якого може дотягнутися і який слабший за нього. Почасти — це побічна дія релігійного фанатизму, що теж є наслідком бідності, але духовної. Однак маємо факт: чим бідніші верстви населення, тим сильніше вони ненавидять представників сексуальних чи ще якихось меншин, які відрізняються від загальної маси.

Найпоширеніший аргумент на захист піратства — це: „Нема грошіў.“ Тобто бідність виправдовує прагнення отримати гру на халяву. Чомусь ця бідність не заважає людям отримувати за гроші достатньо потужні машини для пірачення ігор, але зараз не про це.

dragon-age-inquisition-screenshot-21

uvvDH2x91S0Коли вийшли перша і друга Dragon Age, їх доволі помітно критикували за „пропаганду гомосексуалізму“. Другу трохи більше, бо там була непроходима сцена з волошковим персонажем, у якій доводилося або жертвувати збалансованістю партії, або зголошуватися на нетрадиційні стосунки. В епопеї про боротьбу журналістів із Mass Effect „пропаганда гомосексуалізму“ також згадувалася неодноразово.

А все тому, на мою думку, що перелічені ігри, де присутні одностатеві стосунки, не мали серйозного захисту і дуже швидко ставали надбанням ошалілого збідованого натовпу. Латентні гомосексуалісти занурювалися у вигадані світи, плювали на сюжет, обкладалися ґей-партнерами, і з жахом усвідомивши в собі давно приховувану жагу, здіймали лемент про те, що їм нав’язали педерастію. Ой, леле!

У випадку з Dragon Age: Inquisition, де голубизни значно більше, ніж у всіх згаданих іграшка, далі легкого посміювання над жіночністю деяких голубців (лезбійок чомусь нормально сприймають) справа не зайшла і вже навряд чи зайде.

Гравці, які придбали гру в першій хвилі після релізу, склали критичну масу, що формує громадську думку. Ці люди, очевидно, мали кошти на достатньо потужну машину, на саму гру і живуть достатньо добре, аби вивільнити кілька десятків годин на ознайомлення із DA:I. Таке собі можуть дозволити представники середнього і вищого класів. Серед таких людей статистично гомофобія не надто поширена, бо є багато цікавіших і приємніших захоплень, аніж перейматися тим, хто з ким спить.

pxZMn3m1KmEІ хоч стіни Denuvo більше не захищають Dragon Age: Inquisition, мало ймовірно, що масовим стане обурення ґейськістю гри. І гетери, і ґеї отримали достатньо комфортні умови, широкий і різноманітний світ з красивою графікою. А латентні просто поскиглять у куточку і потім візьмуться за ще щось свіжозламане, у чому вони знову розгледять себе і почнуть обурюватися.

Викладене тут жодним чином не слід сприймати, як серйозне дослідження чи авторитетну думку — це лише чисті емоції і суб’єктивний відгук на глобальні процеси.

asdfwer34

Останні статті

bit’ання з минулого: Sid Meier’s Pirates! (2004)

Автор: Андрій Нагорний

Sid Meier's Pirates!

Чого очікувати від Devil May Cry 5?

Автор: Володимир Вітовський

Devil May Cry 5 | DmC

Підсумки конференції EA на E3 2018

Автор: PlayUA

EA Play | E3 2018

GTA IV — найкраща та найгірша гра в серії

Автор: Олег Куліков

Grand Theft Auto IV | GTA IV

Огляд фільму «Темні часи»

Автор: Данило Зозуляк

Темні часи / Darkest Hour (2018)

Парадокс Абрамса. Роздуми про The Cloverfield Paradox

Автор: Володимир Вітовський

Частка Бога / Кловерфілдський парадокс / The Cloverfield Paradox (2018)

Чого чекати від Call of Cthulhu (2018)?

Автор: Анна Павленко

Call of Cthulhu (2018)

Результати 90-ї премії Американської кіноакадемії “Оскар”

Автор: Владислав Папідоха

Oscars