Фільм “Пропала грамота” з’явився у 4К силами ентузіастів

Культовий український фільм “Пропала грамота” режисера Бориса Івченка дістався глядацької аудиторії лише у 1983 році, хоча відзнято його було ще в 1972. Втім, до цього часу фільм не так часто реставрували, а в гарній якості і українською подивитись його можна було переважно під час поодиноких ретроспектив у кінотеатрах та рідкісних показах по телебаченню. Існують певні ліцензійні варіанти на YouTube, але вони викладені російською і російськими ж дистриб’юторами.

Ентузіаст Іван Веретянніков вирішив власноруч виправити ситуацію і відреставрував фільм до якості 4К, використовуючи нейронні мережі (TopazLabs Video Enhance AI) з подальшою корекцією кольору вручну за допомогою відеоредактора DaVinci Resolve.

Результат вражає: в такій якості класичну стрічку ми ще не бачили. Втім, поступово чи одразу (в залежності від того, наскільки ви “в темі”) у вічі впадають декілька технічних моментів. По-перше, фільм відзнято на швидкості 25 кадрів в секунду (відомі 24 це, переважно, формат американський) і при переведенні у 50 FPS  він відразу втрачає частину “кінематографічності”. Частково з цим пов’язане і те, що у відео починається розсинхрон зі звуковою доріжкою (хоча це, в принципі, можна було поправити вручну, як зазначають в коментарях до відео).

У будь-якому випадку, справа реставрації класики українського кіно є беззаперечно важливою. Тут слід нагадати, що з плівки у 35 мм насправді можна зробити 4К, але для такої реставрації потрібні певний бюджет та оригінальні негативи (втім, підійде і просто добре збережена фільмокопія). Тож теоретично реставрувати фільм у такій самій якості, але без штучного підсилення нейромережами цілком реально. От тільки, на жаль, негативи і робочі матеріали стрічки зберігаються наразі у російському місті Красногорськ, у Центральному архіві кіно- та фотодокументів Росії. Залишається тільки сподіватися, що якісні фільмокопії стрічки лишилися і в українських архівах.