Реліз FBC: Firebreak виявився доволі суперечливим, тож цілком нормально сумніватися, чи варта вона взагалі вашої уваги. Втім, у редакції PlayUA знайшлося щонайменше декілька людей, які без вагань заскочили і в плейтест, і в релізну версію FBC: Firebreak.

Варто зауважити, що розробники зараз активно покращують гру на основі відгуків спільноти, тож робити повноцінний огляд ще не надто доречно. Зате от поділитися враженнями від сміливого експерименту Remedy в незвичному для себе жанрі — зовсім інша справа. А пропущену літеру в заголовку — В чи Д — ви вже самі поставте після прочитання цього матеріалу.

FBC: Firebreak не зруйнувала моїх очікувань, але й не змогла дати мені розуміння, чому я маю залишитися тут надовго. Втім, у ній точно варто провести щонайменше один вечір, щоб зрозуміти структуру рівнів. Бо після десятка коментарів у соціальних мережах я зрозумів одне: часто люди навіть не намагалися перепройти місії після розблокування їхніх наступних етапів, яких тут по 3. Якщо спробувати лише першу частинку, то вона явно здасться примітивною і незрозуміло для кого зробленою. Втім, щойно ви дістанетеся третього етапу місії, то побачите там боса чи іншу справді кульмінаційну ситуацію. З іншого боку, розробники самі це врахували й тепер дозволяють запустити всі три етапи під час першого проходження.

Усі місії ми комфортно пройшли втрьох на середньому рівні складності. Ви навіть можете обійтися без додаткових засобів. Але якщо все ж дасте шанс грі й почнете обирати вищі рівні складності, то побачите, що ворогів треба якісніше контролювати, а без ультимативних чи додаткових засобів уже складно дійти до кінцевої точки. Вороги, звісно, стають складнішими, але це все ще далеко від механік і генерації моментів, які дає Left 4 Dead.

Якщо мова про основних босів, то цій грі запросто вдається переплюнути Back 4 Blood, принаймні релізну версію. У FBC: Firebreak вони мають виразні особливості і доводиться якісніше підлаштовуватися під певні ґеймплейні обмеження, щоб їх перемогти. Back 4 Blood найчастіше пропонувала просто здоровенні шматки м’яса для розстрілу, і це неабияк розчаровувало. Втім, мінібоси в шутері Remedy — це типові юніти, просто з рандомними іменами й смужкою життя на весь екран. Щодо стрільби, то загалом все пристойно, але мене не покидало враження, що щось не так з неткодом FBC: Firebreak чи анімаціями ворогів. Вони іноді дивно сіпалися (не через специфіку сетингу), а реєстрація влучань була незрозумілою, особливо коли біля тебе знаходився союзник, який “з’їдає” кулі.

Зброя загалом дає простір для урізноманітнення ігроладу. Так, я все одно оберу дробовик, а не револьвер. Втім, якщо два супутника в команді зроблять те саме, то розстріл летючих ворогів може перетворитися на справжню мороку. Щодо апґрейдів, то загалом радий, що вони є. У комбінуванні зі засобами для знешкодження ворогів можна цілком виокремити для себе якусь веселу комбінацію, яка дозволить ефективніше поливати ворогів лавою.

Типи місій загалом мені сподобалися – якщо не концептуально, то принаймні візуалом. Стилістика тут така, якою й мала би бути в спінофі Control. Іноді навіть виразніша, як-от у місіях зі стикерами чи рожевою масою. Шкода лише, що їх загальна кількість скромна, принаймні випробувати всі завдання по одному разу можна за декілька годин.

Навіть якщо я назву FBC: Firebreak банальною спробою Remedy створити свій кооперативний сервіс, ця гра навіть у такому стані перевершує мої враження від Back 4 Blood чи цілком може позмагатися з World War Z. Звісно, завжди можна повернутися до Left 4 Dead й отримати насправді хороші враження від кооперативного досвіду. Але якщо кожного дня їсти найсмачніші в світі пельмені, то вже за місяць від них буде нудити. І коли з’являється альтернатива, хай і не така “витончена й смачна”, я би рекомендував її спробувати.

Мене дуже здивувала реакція спільноти, передусім палких фанатів Remedy, на релізі FBC: Firebreak. Непритаманний студії формат гри, самвидав і можлива сервісність, щоб тягнути лямку, скільки треба буде — ми таке бачили і з Ninja Theory, і з Obsidian, і з іншими студіями. Це ігри з абсолютно очевидною метою — виграти для студії трохи часу. Так, Remedy пощастило з угодою на ремейки Max Payne, ще й розробка Control 2 іде повним ходом. І це свого роду привід порадіти, що FBC: Firebreak вийшла просто нормальним кооперативним шутером без великої потреби бути чимось.

Так, абсолютно нормальним шутером, а не катастрофою/провалом/розчаруванням, як гуділи в інтернетах. Інша справа — ваше ставлення до цього прикметника. Я цілком розумію позицію Володимира про пельмені, однак належу до тих людей, кого не нудить від улюблених речей, тому освіжити враження/спробувати щось нове — такий собі аргумент.

Інша справа, що при компетентній шутерності, у FBC: Firebreak катастрофічно мало чогось іще. Так, є абсолютно шикарна мінігра для складних операцій (ремонт, гасіння вогню тощо)… і все. Наприклад, у Payday 2 є місії, де на вас одночасно звалювалося кілька тривалих завдань, які вимагали спонтанного розподілу ролей (зварити «цукерки» за рецептом, діставати додаткову інформацію тощо). У GTA Online теж давно завезли формати, різні гравці паралельно виконують корисні дії, не стріляючи, чи володіють різними шматками інформації для вирішення спільного завдання.

Так само і FBC: Firebreak, як гра передусім про Найстаріший дім, сповнений купи паранормальної чортівні, могла б і мала б зосередитися саме на ній. А так ми виконуємо максимально базові речі: переносимо щось, стріляємо в щось і проходимо згадану мінігру з натисканням лише двох кнопок.

Але гаразд, можна було б стерпіти й це, якби в нагороду ми отримували якусь інфу про Бюро чи Дім. Не секрет, що в оригінальній Control усе найзахопливіше й найнезвичніше ховалося в побічних квестах або було описане в нотатках. Окей, центральну локацію (таку собі підсобку, де відпочиває команда між завданнями) робити було задорого. Але ми ж по ходу гри збираємо всілякі документи, тож додаткова вкладка в меню зі знайденими рапортами чи нотатками слугувала б набагато більшим стимулом перепроходити місії по 5-10-20 разів.

Але! Зважаючи, що розробники зараз фіксять гру шаленими темпами, є надія, що таку вкладку з документами додадуть трохи пізніше.

Ну і окремо кілька слів про українську локалізацію. Так, на перший погляд тут нема кошмару Alan Wake 2 з доповненнями… але тільки тому, що тут значно менше тексту й нема чогось такого яскравого, як «чохли для НЛО». Утім, хиб, непослідовностей, форматування й тупого калькування з російської тут більше, ніж мало би бути в такій текстово скромній грі.

Якщо ви дали шанс FBC: Firebreak, обов’язково поділіться своїми враженнями в коментарях. Ні? Ви щонайменше ознайомилися з нашими враженнями, а пограти в неї ви можете ледь не у будь-який момент.