Зомбі-бойовик Days Gone інтригував з самого анонсу на E3 2016. Байкер на своєму залізному коні, зомбі, і красивий штат Орегон, що може бути краще?

Американська студія Bend створює консольні ігри з 1996 року, сьогодні про неї мало хто знає. Пік слави колективу з Орегону припав на початок нульових: тоді на першій PlayStation гриміла шпигунська трилогія Syphon Filter. Наступні випуски саги, що виходили вже на PS2, не були настільки популярними. Однак амбітні орегонці мріяли про повернення до вищої ліги — марили власним ААА-проектом для PS4. Так з’явилася Days Gone, історія про життя після кінця світу.

763 Days Gone

Події Days Gone розгортається в штаті Орегон через два роки після страшної катастрофи, яка перетворила більшість людей на мутантів. Головний герой, Дікон Сент-Джон, втратив дружину під час евакуації, розлютився на весь світ і тепер намагається вижити в нових умовах. За маскою циніка ховається досить чесна і порядна людина, яка допомагає знедоленим і не вбиває беззбройних.

Дікон подорожує по дорогах Орегона на своєму мотоциклі. Для нього це і засіб пересування, і місце, де можна поповнити боєзапас, і самий справжній друг. Навіть якщо ви ніколи не їздили на реальному мотоциклі, а байкерська романтика — це щось далеке і незрозуміле, ви все одно перейметеся любов’ю до свого байку.

Це відбувається на психологічному рівні. По-перше, на мотоциклі герой швидше переміщається по світу. І, що важливо, може втекти від натовпу зомбі (зробити це на своїх двох в сто разів складніше). По-друге, мотоцикл можна перефарбовувати і покращувати. Міняти двигун, ставити нітро-прискорювач, підвищувати прохідність. По-третє, байк служить точкою збереження в небезпечному світі Days Gone. А ще, його потрібно періодично лагодити і регулярно заправляти.

Комбінація незамінних функцій і необхідність в турботі, з боку гравця, створюють у вас в уяві відчуття дуже дорогоцінної і корисної речі, без якої не можна прожити і дня. Якщо в рекламних трейлерах здавалося, що це просто ще один спосіб пересування від місії до місії, то після сорока годин гри уявити головного героя без мотоцикла рішуче неможливо. Миттєві переходи до ключових локацій в Days Gone теж є, але користуватися ними не хочеться зовсім.

Формат оповіді дозволяє розповідати одночасно кілька історій, які розгортаються паралельно одна одній.

Минуле Дікона дає про себе знати. Він регулярно відвідує могилу Сари, де вдається до спогадів про минуле щастя. Через серію флешбеків сценарій показує, яким було життя героя до епідемії: знайомство з дівчиною, кілька особистих моментів, весілля. Можете бути впевнені, що все це не просто так і героєві належить подумати та розібратися в своїх спогадах.

Сувора реальність не дає Дікону розслабитися: потрібно допомогти другу і якимось чином налагодити відносини з таборами і притулками. Місцеві лідери — окрема розмова. Поселенням на Заході керує мадам Такер, вкрай сумнівна персона, яка в одній з сюжетних ліній покаже себе з непривабливого боку. Територія на сході належить Коупленду. Він також нечистий на руку, але викликав у мене зовсім інший спектр емоцій за рахунок того, що відноситься до своїх товаришів і жителів поселення інакше. На півдні я зустрів “залізного Майка” і його людей. З ним теж пов’язана окрема історія і він зовсім не схожий на перших двох лідерів. Опрацювання характерів цих другорядних персонажів заслуговує окремої згадки, оскільки в контексті біди, що сталась зі світом, яскраво підкреслено, наскільки відрізняється життя людей в кожній новій громаді. Протягом гри я постійно ловив себе на думці, що сумніваюся в цих людях. Чи можна їм довіряти? Куди врешті-решт приведе Дікона обрана дорога? Це важливий момент, який виділяє Days Gone на тлі безлічі аналогічних проектів: авторам вдалося дуже чітко показати, що люди можуть бути набагато більшою проблемою, ніж ходячі мерці.

Додаткову силу цьму компоненту надає третя ключова лінія розповіді, присвячена таємницям організації NERO, чиї мотиви і цілі довгий час залишаються загадкою.

799 Days Gone

Подорожуючи по штату, Дікон регулярно натикається на бандитів, зомбі або представників дивного культу, що зійшли з розуму. Справитися з противниками можна двома способами: вдавшись до стелсу або з дробовиком наперевіс. Обидва варіанти гарні по-своєму, але, як завжди, є нюанси. Патронів у Дікона зазвичай мало, так що вриватися в табір бандитів з парадного входу — ідея так собі. Краще спочатку прокрастися всередину, ховаючись у високій траві, усунути по-тихому пару ворогів і потім вже відкрити вогонь на повну.

Взагалі поводитися розхлябано і завзято, як в Far Cry, в Days Gone не вийде. Світ навколо дуже  небезпечний. І справа не тільки в натовпах фрікерів, але і в лісових хижаках та бандитських засадах. Як в Red Dead Redemption 2, тут можна спокійно їхати у своїх справах і отримати кулю з кущів. Або потрапити в капкан і прокинутися в таборі неподалік. На худий кінець, просто нарватися на ведмедя з харизмою і розміром екскаватора.

Days Gone дає певну свободу в просуванні по сюжету. На карті розкидано кілька видів активностей: зачистка таборів, знищення гнізд фрікерів, допомога поселенням. При успішному виконанні доручень лідерів громад підвищується рівень їх довіри у відносинах з Діконом. Натомість на це вони будуть готові надати різні бонуси: кращі товари для покупки, запчастини для байка, вигідніші ціни. На жаль, в аспекті другорядних завдань гра зіткнулася з типовою для жанру проблемою одноманітності. Так само, як в Spider-Man, потрібно в кожному новому районі виконати однаковий набір активностей, Days Gone схильна до повторенням. У подіях, пов’язаних з NERO, найчастіше доведеться вистежувати вчених з використанням стелсу і підслуховувати розмови. Таким чином розробники проливають світло на причини і наслідки епідемії. У поселеннях зазвичай просять врятувати когось або знайти і покарати зрадника.

У боротьбі з різними видами загроз розробники підготували непоганий, але швидше стандартний арсенал зброї: вибухівка, пістолети, гвинтівки, автомати, кулемети. У міру проходження сюжету і зачистки областей Days Gone запропонує більше нових рецептів для створення потужнішої зброї.

У грі є арбалет. Йому присвячена окрема гілка розвитку в дереві навичок і я впевнений, що ви полюбите це тихе знаряддя смерті. З його допомогою набагато легше зачищати невеликі території, густо заповнені фріками, так, щоб вся божевільна юрба не звернула увагу на Дікона. Якщо все ж це трапляється, значить буде ВЕЛИКА біда. У грі є окремі території набиті фрікерами. В ході промо-кампанії розробники просували це як ключову фішку гри, і вона спрацювала: такої  динаміки в боях з ходячими мерцями в рамках відеоігор я не відчував, здається, ніколи. Одна помилка і орда зомбі наздоганяє і миттєво з’їдає ДІкона. Кожна така зустріч перетворюється на справжнє випробування, пройти яке з першого разу навряд чи вийде. Мені доводилося ретельно вивчати місцевість, вибирати стартову точку і планувати шляхи відходу. Просто перемогти всю цю ораву не вийде, потрібно бути хитрішим і розумнішии, ніж вони.

У лабораторіях NERO або в притулках можна трохи відпочити, перемотавши вперед час. І це теж частина ігрового процесу. Заражені дуже тонко реагують на зміну погоди, час доби і температуру повітря. Тому, пробравшись до закинутого складу і побачивши натовп фрікерів, варто дочекатися вечора або зміни погоди, і набридлива нежить може відправитися в інше місце, а може і не відправитись і їх стане тільки більше ¯\_(ツ)_/¯

850 Days Gone

Відкритий світ, як багато хто собі думає, не робить Days Gone гірше, і це важливо. Для його створення розробники використовували перевірену формулу, яка успішно функціонує в інших іграх. Sony Bend навіть вдалося в деякому сенсі поліпшити її, не роблячи відкритий світ величезним і неосяжним. Так, карта досить велика, але сторонні активності на ній розташовані рівномірно і повторюються не сотню раз, а всього кілька на кожну область. Попотіти доведеться, але ви не помрете від нудьги, збираючи 200 скринь заради трофею.

Історія загиблого світу і особисто Дікона Сент-Джона зачіпає як глобальні питання, так і приватне, приховане у головного героя в душі.

Days Gone пропонує оцінити, як люди зіткнулися з масовою загрозою, як її пережили і поміняли свої цінності. У грі було і відчуття змови, і неймовірна взаємовиручка, і підла зрада. Історія байкера що вижив, червоною ниткою тягне через себе велику любов і безкорисливу дружбу, пліч-о-пліч з якими йдуть брудні таємниці урядових організацій, мародерство і банальна жорстокість. У якийсь момент гра задає питання про те, що можуть зробити люди, які бачили захід цивілізації, але отримали шанс перезапустити її.

Days Gone — це клубок різнокольорових ниток, який гравець може неквапливо розмотувати. Механіки і ігролад працюють по вивіреній і чіткій схемі, даючи гравцеві то, чого хочеться отримати від гри з відкритим світом — веселощі і гострі відчуття. У наративній структурі гри простежуються відгомони спадщини Red Dead Redemption II — тут, як і там, сюжет розвивається досить повільно, дозволяючи відчути на власній шкірі всі події, що проживає Дікон Сент-Джон.

Коли на екрані ідуть титри, ти починаєш розуміти, що прожив життя отої людини. Прожив і вижив!