Гарлі Квінн давно полюбилася фанатам коміксів. Ще з моменту своєї першої появи у мультсеріалі 90-х, вона запам’яталася спільноті як крута, весела та злегка прибацана героїня. З того часу вона стала невіддільною частиною злодійської компанії Ґотема, отримала декілька власних серій та з’явилася на великих екранах. Втім, попри це, донедавна мала темні плями на своїй біографії, яким не приділяли належної уваги. Усе змінив Стьєпан Шеїч, розібравши персонажа на гвинтики і як слід покопирсавшись у його характері.
Гарлін Квінзель — звичайний психолог-початківець, що подає надії та неспішно працює над власною теорією, яка покликана вернути у соціум запроторених до Аркему суперзлодіїв. Асоціальна, з невеликою кількістю друзів та неприємними університетськими історіями, що заважають їй нормально влитися у колектив. У пошуках фінансування для своїх досліджень, їй вдається вирвати свій щасливий білет, отримавши не тільки необхідні кошти, а й дозвіл на роботу з бажаними пацієнтами. Тільки от напередодні цього вона стає свідком злочину Джокера, який милостиво залишає їй життя, опісля чого все одно отримує на горіхи від Бетмена
Ця подія не йде з голови молодої лікарки. Її сон порушено нічними жахами, вона постійно чогось боїться і безпричинно смикається. Та попри це, збирає волю в кулак і продовжує роботу, настирно проводячи бесіду за бесідою та шукаючи в Аркемських лобуряках крихту людяності. І ось вона зустрічається з ним, найвідомішим Готемським злочинцем, усміхненим покидьком, що вправно розставляє свої тенета і неспішно затягує її у свої лапи. Додайте сюди першоісторію Гарві Дента, яка неспішно розвивається на фоні та стає каталізатором для кульмінації й результат стане зрозумілим.
Стьєпан Шеїч вправно працює над створенням дискомфорту не тільки для головної героїні, а й для читача. Він зображує те, як Гарлін мимоволі губиться не тільки у тенетах Джокера, а й у собі, звільняючи місце для Гарлі. І робить це так, що змушує й читача думати ніби все гаразд. Що Джокер справді йде на поправку, а доктор Квінзель це саме та рятівна соломинка, що допомагає йому з цим. А потім вони житимуть довго й щасливо. Тільки це буде уже не Гарлін Квінзель і зовсім не про таке щастя мріє дівчина.
Малюнок автора дивує своєю неохайністю. Він немовби намальований абияк, та водночас чудово виглядає та працює. Контури автора позбавлені плавності і намальовані у кілька рухів, без надмірної постобробки. Особлива увага до облич персонажів, тоді як тіло та фон можуть нагадувати накидану фломастером у графічному редакторі мазанину. Та у поєднанні ці елементи виглядають класно і якщо невпинно рухатися уперед, заданими історією рейками, то це не викликає дискомфорту. Навпаки, складається відчуття, що усі ці змазані елементи навмисне позбавлені деталізації, щоб передати таким чином через малюнок особливості нашої пам’яті. Адже набагато простіше згадати елементи на яких ми зосереджували свою увагу під час якоїсь події, аніж щось, що було обабіч. Спочатку мені здавалося, що автор розвине цей художній прийом та з плином розвитку історії малюнок ставатиме все більше рваним, передаючи стан свідомості Гарлін, але цього не сталося. Досліджуючи інші роботи художника, я зрозумів, що це його звична манера і нічого особливого у цьому немає.
В Україні «Гарлін» видало видавництво Рідна Мова. Воно обрало збільшений формат, 23.4х30 см, який уже використовувало для коміксів «Бетмен. Проклятий» та «Джокер». Це помітно збільшило цінник видання. Та у випадку з роботами Бермехо — це виправдана міра, його деталізацію панелей та роботу з композицією можна подовгу розглядати. А у випадку з «Гарлін», рішення спірне. На одній шальці терезів крута робота з композицією від Стьєпана Шеїча, на іншій же його слабка деталізованість панелей. Це якраз той випадок, коли хотілося б, щоб видання повторило історію «Джокера», з’явившись спочатку у звичайному форматі, а уже потім у збільшеному для поціновувачів. Ціна примірника — 400 грн, що цілком очікувано, зважаючи на об’єм (192 сторінки) та розмір. Додаткових матеріалів, на жаль, немає, а їх хочеться завжди, особливо у незвичних за форматом виданнях.
«Гарлін» — це історія з супергеройського всесвіту, де центральне місце, замість надкрутих добродіїв чи поганців, зайняла одна зламана жінка. Це саме та першоісторія, якої заслуговував персонаж і яка чудово лягає на загальну картину всесвіту DC, вдало її доповнюючи. У супергероїчному сегменті нашого ринку такого поки мало і навряд сильно більшатиме найближчим часом. Тому якщо ви любите цього персонажа або ж історії про самокопання без гальм — то це саме те, що треба. Та якщо ви фанат Гарлі Квінн з нещодавніх екранізацій і хочете бачити її виключно у такому образі, то сміливо минайте і рухайтеся далі.
Придбати комікс «Гарлін» ви можете за посиланням.
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!