Metro Exodus: в гостях у ватників (перші враження)

Попереднє пояснення: ми отримали ключ дещо пізніше, ніж планувалося, тому ще не встигли пройти гру повністю. Точніше, її можна було би пролетіти годин за 8-9, але писати огляд, побачивши заледве третину гри?.. Ні, дякуємо. Тому повноцінний текст чекайте згодом, а поки що — перші враження.

Я ніколи не приховував своїх складних взаємин із дилогією Metro. Під колоритною обгорткою, яка одних гравців приваблювала, бо “своє, рідне”, а інших, бо — “wow, skhidno-yevropeis’ka ekzotyka”, ховалися посередні та почасти криві шутери, хай і з багатонадійними ідеями.

Тож не дивно, що Metro Exodus я запускав із неабияким скепсисом, дарма що обіцянки розробників були солодкими, трейлери — вражаючими, а демка на Games Gathering показала гру, зроблену людьми для людей. А потім перший вступний ролик, другий — і понеслося.

На момент написання цього тексту я награв понад 7 годин, але і досі не покинув першу велику мапу — все завдяки бажанню все дослідити, виконати всі можливі побічки та просто поекспериментувати з поки що доступними ігроладними системами.

Побаченого вистачає, щоби вже зараз упевнено сказати: Мetro Exodus — найкраща українська гра на даний момент.  Розробникам треба неабияк постаратися, щоби прос… програти всі полімери до фіналу та зіпсувати остаточну думку про Exodus. Так, певні речі (ШІ ворогів, шутерна складова) залишилися на тому ж самому рівні, про сюжет говорити ще рано — втім, зважаючи на попередні дві гри, його можна заздалегідь відправляти за борт — проте 4А Games провела колосальну роботу над ігровим світом та цілою купою історій, закладених у нього.

Так, стривай, а українська локалізація є?

У дорелізній версії поки нема. Нагадую, розробники казали, що постараються закінчити її до релізу, проте не обіцяли напевне. Як казав нам пан Арістов на Games Gathering, слід бути готовими, що українська локалізація (повна, до речі) Мetro Exodus запізниться на кілька тижнів.

Зате в одній з хатин я вже знайшов “Кобзаря” :)

Ну нехай. А гра дійсно така красива, як нам показували?

О, так! Тут уже не просто розробники налягли на технології, а й в художньому плані перевершили себе. Втім, анімації та обличчя людей все ще пасуть задніх. Тішить хоч, що Аня (дружина Артема) більше не схожа на мою шкільну вчительку з української мови. З іншого боку, пффф, здалися вам ті люди — от раки перерости у заболотті Волги анімовані просто казково.

Чи є сенс грати в Exodus, якщо я пропустив попередні ігри?

Безумовно. Мetro — це не та серія, де ви, не ознайомившись із попередніми частинами, проґавите щось критично важливе. Плюс гра починається з ролика, де вас уведуть в курс справи, коротко розкажуть про “правила” цього світу та основні події.

Коли ми отримаємо поїзд та покинемо Москву?

Вступ-туторіал триває десь півтори години.

Система карми залишилася?

Так, але вона тепер крім глобального має і локальне втілення. Приклад:
На першій мапі, крім типових бандюків, мешкають ватники-культисти (без жартів, їх так головні герої назвали). При першому зіткненні з ними гра враховує, скількох з них ви вбили, а скількох  приголомшили/обійшли. Залежно від рівня ваших насильницьких дій, представники цієї громади, зустрівшись вам у відкритому світі, або захочуть вас пристрелити, або просто обговорюватимуть, який же ви наркоман.

Побічні квести — в чому їхня суть?

Те, що поки зустрілось мені — типове “піди-принеси” без будь-якої родзинки плюс із доволі натягнутим обрамленням. До Yakuza 0 в цьому плані ще рости й рости.

А загалом що ще на мапі є?

Знаки запитання, за якими ховаються лігва чудовиськ чи притулки бандитів. І поки що в кожному з них гарантовано є якесь корисне поліпшення для нашого спорядження.

І все?

Так. Хоча насправді цінність масштабних мап Мetro Exodus полягає в захованих там міні-історіях. Нагально рекомендую за першої ж нагоди не мчати вперед, а слухати всі діалоги та дивитися всі сценки до кінця. Приємно потішила їхня тривалість — там напаковані доволі цікаві розмови-ситуації, які можуть тривати по кілька хвилин, а не 2-3 репліки з кожного боку і мертва тиша.

Ми можемо самостійно змінювати пору доби?

Так, у прихистках є змога поспати до певного часу — опівночі чи полудня.

На що це впливає?

Розробники зробили непоганий розмін — удень активні саме вороги-люди, а от почвар довкола гуляє менше. Тож для проникнень у бандитські точки краще дочекатися ночі. Втім, хоча люди вночі здебільшого сплять, всіляка зубаста погань стає особливо активною, і з’являються доволі небезпечні кульові блискавки.

А крафтинг у Мetro Exodus як облаштований?

Ви маєте рюкзак, завдяки якому на ходу з ресурсів — запчастин та хімікатів — можете створювати собі аптечки, фільтри тощо. А от вже у сховках та на повноцінному верстаку можна і набої майструвати, і модулі вашої переставляти (втім, їх спершу знайти треба — найчастіше ви їх з трофейних пукалок зніматимете), і спорядження поліпшувати і саму зброю чистити?

Зброя брудниться?

Так. Залежно від кількості пройдених кроків, борсання у воді тощо та зброя, яку ви тримали в руках, забруднюється, що впливає і на її вигляд, і на бойові характеристики. Повірте, автомат, який заклинює після трьох пострілів — це суцільний жах, тому пильнуйте за чистотою ваших залізяк.

А що по самій зброї?

Якщо пневматичного Тихаря можна лише поліпшувати, то інші типи зброї — поки мені трапились револьвер, автомат та міні-рушниця — мають значно більше гнучкості, і є сенс їх постійно перезбирати залежно від того, хочете ви пройти локацію крадькома чи в гучній перестрілці.

Ну гаразд, і останнє: а поїзд поліпшувати можна?

Так, у ході гри в нас буде змога і нові вагони до “Аврори” доставити, і кількість пасажирів збільшити. А що більше людей, то більше гарних сценок.

От поки і все. Перша третина гри (чи навіть чверть)  поки неабияк потішила і знайшла чим компенсувати звичні недоліки гри. Побачимо, як воно піде далі. А повноцінний огляд Мetro Exodus чекайте за день-другий.