Nioh 2 — дивна гра і не менш дивний сиквел. З одного боку, стилістичне продовження рольового екшену 2017 року стало в рази більше нагадувати аніме про самураїв. З іншого — в ньому куди сильніше відчувається рука Team Ninja, розробників, відповідальних за одні з найбільш хардкорних слешерів минулого покоління — серію Ninja Gaiden. І втрачаючи по ходу дії більшу частину шарму оригіналу, Nioh 2 знаходить те, чого так не вистачало першій частині — ігроладну індивідуальність.

Незважаючи на назву, Nioh 2 є приквелом до першої частини. Історія в грі розгортається в епоху війни провінцій в середньовічній Японії. Вам належить приміряти на себе роль мовчазного героя, попередньо створивши його або її в редакторі персонажів, розкрити таємну природу «духовних каменів», які наділяють своїх власників надприродною силою, і перемогти демонів-йокаїв по всій країні.

Mission Impossibru!

Як і в першій частині, сюжет в Nioh 2 в основному подається через короткі ролики і експозиції  перед місіями та має історичну основу, але по факту просто пов’язує між собою рівні, намагаючись хоч якось пояснити все, що відбувається. І не можна сказати, що це погано… Адже коли справа доходить до знищення демонів, Nioh 2 не має рівних. Звісно, певна частка гравців бажала би кампанії, зробленої бодай на рівні оригіналу, не кажучи вже про щось крутіше. Втім, вже з моменту, коли стало відомо,  що розробники віддадуть створення героя в руки гравців, слід було чекати максимально схематичної історії.

З іншого боку, наріжним каменем Nioh завжди був ігролад. Тому якщо розробники не заморочуються з тим, чого робити в принципі не вміють, а натомість витрачають час на важливі компоненти — це в жодному разі не слід виставляти як критичний недолік. Он у вас окрема місія, ось необхідне обрамлення, усе — гайда рубати чортівню!

Nioh 2 усе ще випинає концепцію постійних смертей і відроджень з Dark Souls, проте вкотре нагадуємо — це не послідовниця ігор FromSoftware, а духовна спадкоємиця Ninja Gaiden з її динамічним екшеном, розвиненою бойовою системою, карколомною складністю… і з купою циферкування та різнобарвного луту а ля Diablo. Оригінал і так частенько кохав гравця у хвіст і гриву, а Nioh 2 так узагалі не прощає, карає за найменшу необачність і кидає виклик навіть найхардкорнішим гравцям, змушуючи їх битися, як справжніх самураїв.

У самурая немає цілі, є тільки шлях

Противників стало більше, вони стали сильнішими і злішими, а самі битви тепер відбуваються в самих різних ситуаціях. Кожна сутичка вимагає високої точності: таймінги ваших атак і атак ворогів, знання їх прийомів і послідовностей їх проведення, відновлення енергії Кі (місцевий аналог витривалості), використання комбо-ударів, менеджмент ресурсів, аналіз місцевості — все це постійно доводиться тримати в голові і враховувати у бою. Одне неправильне рішення — і ви опинитеся на колінах, або, що більш ймовірно, підете до найближчого храму воскресіння.

Поріг входження в Nioh 2 став куди вищим, ніж у оригіналі. Уже в перші 10 хвилин ви зіткнетеся з гігантським демоном міні-босом, котрий здатний вбити вашого героя з 1-2 ударів. Розслабитися не вийде: розробники відразу кидають вас у пекло і змушують розбиратися в особливостях місцевої бойової системи. І навіть якщо ви грали в перший Nioh, то приготуйтеся до того, що доведеться перенавчатися.

Тепер в грі є дев’ять видів зброї: в приквелі з’явилися подвійні топірці (можна кидати на ворогів) і глефа (може трансформуватися в спис, косу або пилку). Кожен вид зброї пропонує унікальний баланс між швидкістю, шкодою і дальністю атаки, які ви можете налаштовувати на льоту, перемикаючись між трьома стійками: низькою, середньою і високою. Логічно, що в будь-який момент ви можете змінити ту ж глефу на класичну катану, але, швидше за все, станете вразливі. Справа в тому, що у кожного виду зброї є своє дерево навичок. Прокачування відбувається за допомогою очок досвіду, який ви отримуєте, використовуючи певну зброю в бою. Крім того, Nioh 2 вимагає від вас дуже глибокого розуміння того, на що саме здатне ваша зброя, і які атаки можна проводити. А їхній спектр неабияк широкий, і кожен удар, кожен прийом вносить свій внесок в те, як ви воюєте. Тому дуже важливо знайти свій особистий стиль якомога раніше.

Крім цього, в грі є рівень персонажа. Для його підвищення необхідна Амріта, яку ви заробляєте, вбиваючи ворогів. Прокачуючи рівень, ви збільшуєте характеристики героя. Ще є кілька дерев умінь, які також стануть в нагоді в боях. Ну, і звичайно ж багато луту. І все це знову-таки поліпшує або погіршує характеристики персонажа. На перший погляд може здатися, що місцева система прокачування занадто надлишкова, але це не так. Навпаки, вона дозволяє максимально гнучко налаштувати героя під ваш стиль ведення бою.

Демон всередині

Все перелічене, за рідкісним винятком, так чи інакше вже було присутнє в першій Nioh. Так, всього цього було менше, і воно було не таким глибоким. Але було. Найпомітніше ж нововведення Nioh 2 — здатність головного героя використовувати демонічну енергію для проведення спеціальних прийомів. Найбільш важливий з них — відбивання ударів, що дозволяє протистояти потужним атакам супротивника, контратакувати і переломити хід битви в вирішальний момент. Саме це робить сутички в Nioh 2 більш тактичними і агресивними, додає їм динаміки і змушує вас постійно атакувати супротивників, використовуючи всі доступні способи.

При цьому демонічні здібності — НЕ константа. Ви можете вивчати нові здібності і покращувати їх за допомогою ядер душі, які іноді випадають з убитих ворогів. І на відміну від ніндзюцу і магії, які перекочували з оригіналу, демонічні здібності виконують в Nioh 2 функції комбо-ударів, для проведення яких необхідно збирати спеціальну енергію. Вони не дозволять миттєво виграти бій, але їхнє грамотне використання істотно полегшить його.

Ще одна новинка Nioh 2 — трансформація в демона. Якщо в першій частині дух-вартовий вселявся в зброю головного героя, після чого той завдавав більше шкоди, то в сіквелі ви повністю перетворюєтеся в демона, на короткий термін стаючи сильнішим і швидшим. Втім, навіть у цьому випадку розслабитися не вийде, адже як використання атак, так і отримання шкоди зменшує кількість часу, які ви можете провести в демонічної формі. Так що завжди є ймовірність повернутися в людську форму в той момент, коли противник застане вас зненацька. Адже противники теж не дрімають, а постійно переміщуються по локації, атакують і використовують місцевість. Наприклад, в локаціях з болотами ви повільно пересуваєтеся, а ось змієподібні демони, навпаки, дуже рухливі — вони знаходяться в своїй стихії.

Додають складності ще й зони, оповиті темрявою. У них сильна демонічна енергія, тому витривалість головного героя відновлюється повільніше, а противники стають сильнішими. Зазвичай на локації є кілька таких зон, через них обов’язково треба пройти, а щоб розсіяти демонічну енергію, треба знищити спеціальний кристал або ж особливого ворога. Крім того, подібні зони також можуть створювати і боси, огортаючи всю арену темрявою. Це пришестя пітьми можна перечекати, тікаючи від боса і ухиляючись від його атак, а можна спробувати збити його шкалу витривалості, щоби приголомшити противника, провести відразу кілька ударів і зняти прокляття з арени.

Move, Die, Repeat

І в цьому вся Nioh 2. Вона постійно змушує йти вперед і атакувати. Помирати, відроджуватися, знову йти вперед і атакувати. Пізнавати ворогів. Відкривати нові прийоми і вчитися ними користуватися. І робити це треба постійно, тому що на кожному рівні вас чекатиме як мінімум один унікальний противник, якого ви навряд чи здолаєте з першої спроби. Так, і перемігши його одного разу, не факт, що вдруге буде легше. Тому що Nioh 2 — це гра про складність, про те, як знищувати ворогів максимально швидко і ефективно, використовуючи весь спектр можливостей героя. І саме це розмаїття в боях, прийомах і ворогах, а також постійна необхідність самовдосконалюватися гарантують, що Nioh 2 утримає ваш інтерес до самого фіналу.

Nioh 2 — майже ідеальний сиквел, який вирішив не заморочувати вас кампанією, а вичавити з вас піт і кров у максимально безжалісних боях, перетворюючись в гідного спадкоємця легендарної серії Ninja Gaiden.