Атарі 2600

Народження легенди: Історія Atari 2600

Автор: PlayUA @playua

Atari Video Computer System або Atari 2600 є найбільш впізнаваною ігровою приставкою. Давайте спробуємо розібратись, чому і як вона з’явилась.

Компанія Atari була заснована Ноланом Бушнелом (cправа) та Тедом Дебні (зліва) у січні 1971 року. Щоправда, на той час вона носила іншу назву — Syzygy Engineering.

Art of Atari, Tim Lapetino, PDF edition

Art of Atari, Tim Lapetino, PDF edition

Офіційну назву Atari Inc отримала лише 1 червня 1972 року. На той час компанія займалася розробкою аркадних автоматів. Її автомат з грою Pong мав шалений успіх. Це був симулятор тенісу на двох гравців. Кожен з гравців, обертаючи ручку, керував “биткою” у вигляді прямокутника, якою мав відбивати квадратний мяч.

Є навіть історія, коли власник бару, де встановили Pong, наступного ж дня поскаржився, що автомат не працює. Інженер, який приїхав на ремонт, виявив, що монетоприймач був забитий четвертаками вщент.

До 1975 року Atari займалася лише виробництвом ігрових автоматів, тобто їх цільовим ринком збуту були бари, кінотеатри, зали розваг тощо. Компанія відкрила навіть декілька ігрових центрів, які були заставлені аркадними автоматами.

The Atari Leisure Time Game Center, advertisement

The Atari Leisure Time Game Center, advertisement

Але Atari бажала потрапити у вітальні до людей,що грали на їх автоматах. Для досягнення цієї мети 17 березня 1975 року компанія укладає договір з Sears, найбільшою на той час мережею роздрібної торгівлі. Згідно договору, Atari зобов’язується випустити 75 тисяч екземплярів домашньої версії гри Pong.

У серпні Sears розміщує рекламу Pong у своєму “різдвяному каталозі бажань”, де гру під назвою Sears Tele Games можна було замовити за майже 100 доларів.

Роздрібний ринок значно укріплює позиції та вартість компанії. Atari продовжує випускати консолі типу Pong з чотирма, десятьма та навіть шістнадцятьма різними версіями тієї самої гри. Відсутність патенту та популярність Pong призвели до появи безлічі клонів від інших компаній, тому Atari замислюється над розробкою принципово нової консолі наступного покоління та кличе на допомогу дослідницьку компанію Cyan Engineering. Так починається проект повноцінної мікропроцесорної консолі другого покоління, який назвали Stella на честь… велосипеда одного з учасників проекту.

Розробка велася досить повільно, перший прототип був готовий вже наприкінці 1975 року.

Несподівано для Atari, компанія Fairchild Semiconductors випускає першу в світі домашню ігрову систему на мікропроцесорі — Fairchild Channel F. Для Atari стає зрозуміло, що після Fairchild з’являться й інші такі пристрої, як це сталося з Pong, тому треба налагодити випуск Stella якомога швидше. Для цього були потрібні великі інвестиції. 1 жовтня 1976 року Нолан Бушнел продає компанію медіахолдингу Warner Communications за 28 мільйонів доларів, але залишається в раді директорів.

Головною умовою цієї угоди був випуск нової консолі до Різдва 1977 року. Це також стало можливим завдяки інженеру Джею Майнеру, який розробив спеціалізовану мікросхему Television Interface Adapter, що відповідала за формування зображення на екрані.

5 червня 1977 року на 11-й виставці споживчої електроніки Consumer Electronic Show у Чикаґо Atari презентувала свою нову консоль, яку назвали Atari Video Computer System. Компанія оголосила роздрібну ціну на нову консоль у 189 доларів 95 центів. З урахуванням інфляції, зараз це майже 800 доларів. У комплект входили два джойстики, два аналогових контролери (так звані ракетки або битки) та картридж з грою Combat.

В цьому й полягала принципова різниця між VCS та попередніми консолями, які мали лише вбудовані ігри. Картридж з окремом чипом, у пам’яті якого була записана гра, був нечуваною інновацією на той час і став переломним моментом у розвитку ігротворення.

Всередині самої консолі, корпус якої був стилізований під деревину, працював мікропроцесор MOS6507 — спрощена версія MOS6502, на якому були побудовані перші комп’ютери Apple, Commodore та багато інших. Тактова частота процесора складала лише 1,86 МГц. Також був чип, що відповідав за джойстики та містив 128 байтів оперативної пам’яті. А за формування зображення відповідав телевізійний адаптер, який ми вже згадували раніше. Програмуючи регістри цього адаптера, можна було відобразити ігрове поле, апаратні спрайти гравців, а також інші рухомі об’єкти на екрані, та ще й з палітрою в 210 кольорів.

Зараз графічні можливості Atari VCS виглядають примітивно, але у 1977 році, у порівнянні з Pong, це було щось неймовірне. До кінця 1977 року було продано 250 тисяч консолей, у 1978-му — 550 тисяч. І це при тому, що на той час було вироблено заголом 800 тисяч консолей. Але це був не той успіх, на який розраховувала Warner. Були залучені додаткові бюджети на рекламу, також було бачення, що дійсно успішною консоль можуть зробити цікаві ігри. Тому 3 грудня 1979 року Atari публікує посібник для розробників “Stella Programmers Guide” за редакцією Стіва Райта, в якому детально описані принципи формування зображення, взаємодії з контролерами, генерація звуку та всі інші аспекти створення ігор для Atari VCS.

Першою незалежною компанією, яка почала розробляти ігри для консолі, стала Activision, заснована, до речі, колишніми працівника Atari. У квітні 1980 року Activision презентувала 4 нові гри для Atari VCS: Dragster, Boxing, Fishing Derby та Checkers.

В травні цього ж року Atari ліцензувала у компанії Taito їх аркадний хіт Space Invaders.

У 1980-му році Atari VCS  була найбільш бажаним різдвяним подарунком, а продажі консолі склали 2 млн екземплярів. Фактично в цей час Atari VCS була єдиною успішною ігровою платформою другого покоління, хоча, звичайно, були й інші консолі, наприклад, ColecoVision та Intellivision.

Завдяки такій популярності, Atari багато в чому була першою. Так, в грі Adventure 1979 року, яку написав Уоррен Роббінет, вперше з’явилася так звана “великодка” — прихований секрет від розробника. На той час в Atari не публікували імен розробників, тому Роббінет сховав згадку про себе в потаємній кімнаті, в яку можна було потрапити, знайшовши невидимий ключ. В серпні 1980 року в офіс Atari надійшов лист від одного з гравців, який питав, чи дійсно так усе було задумано. Він описав послідовність дій, та результат, який він отримав. В одній з кімнат було написано “Розроблено Уорреном Роббінетом”. Доречі, сам Роббінет на той час вже не працював в компанії.

У часи, коли Атарі виробляла лише ігрові автомати, в компаніі була потужна команда дизайнерів, які займалися графічним оформленням автоматів та рекламних флаєрів до них.

Цей досвід Warner бажали застосувати для домашньої консолі. Арт-директор Стів Гендрікс казав: “Ігри були візуально простими, тому нам необхідно створити якомога більше контекстів з реальністю. Нам треба змалювати значно яскравішу картину в уяві гравця”. Захоплююча реклама та сучасний дизайн упаковки з грою повинні привертати увагу на полицях магазинів. Ця ідея стала однією з складових успіху всіх наступних проектів консолі. Ілюстрації на картриджах, інструкціях та коробках виглядали неймовірно.

Art of Atari, Tim Lapetino, PDF edition

Art of Atari, Tim Lapetino

У деяких іграх, наприклад, у Star Raiders, окрім картриджа в комплекті був ще й додатковий контролер. У 2016 році навіть вийшла книга “Art of Atari” в якій зібрані ілюстрації до ігор, інтерв’ю з дизайнерами та ще багато чого цікавого.

Warner не шкодувала коштів на рекламу, тож невдовзі ігри для Atari VCS рекламували футболіст Пеле та співак Стіві Вандер.

З’явилися ігри за відомими кінофільмами та коміксами. Так у 1978 вийшла гра про пригоди Супермена, у 1982 — ігри за мотивами стрічок “Чужий”, “Індіана джонс”, “Зоряні Війни” та багатьма іншими.

У партнерстві з DC вийшов навіть власний комікс — Atari Force.

Станом на 1982 рік більше 10 різних видавців публікували ігри для Atari VCS. До речі, в цьому ж році маркетологи Atari вирішили змінити назву на Atari 2600. Чому саме ці цифри? Вся продукція Atari маркувалася кодом CX та цифровим кодом. Тож сама консоль у реєстрі компанії мала код CX2600, а перший картридж з грою Combat — CX2601. Втім, назва Atari 2600  закріпилася дещо згодом завдяки більш пізній, повністю чорній консолі, яку прозвали Дартом Вейдером через деяку схожість із цим персонажем.

Але повернемося у 1982 рік. 10 червня цього року Стівен Спілберг випустив фантастичну стрічку “Інопланетянин”, яка отримала 4 “Оскари” та обійшла по касових зборах “Стар Трек” та “Роккі”.

Warner розпочала перемовини щодо створення гри за мотивами цього фільму. Нову гру анонсували вже 18 серпня. Ажіотаж довкола неї, ясна річ, був високим. Однак мало кому тоді було відомо, що в розробника гри Говарда Скота Воршоу було лише 5 тижнів (!), щоб створити гру E.T. The Extra-Terrestrial, адже її вимагали випустити до різдвяних розпродажів.

Atari виготовила 5 мільйонів картриджів з грою, і перший мільйон розібрали досить швидко… аж ось більшість покупців вимагали повернення грошей, бо їм підсунули низькоякісний продукт.. Це було початком кінця. Warner стало зрозуміло, що вони ніколи не продадуть всі ці картриджі, тож компанія оголосила про скорочення прогнозу доходів з 50 до 15 відсотків, а їхні акції подешевшали на третину. Warner прогоріли настільки, що закрили завод в Эль Пасо, штат Техас, та вирішили утилізувати більшість картриджів, просто закопавши це все на полігоні відходів у пустелі біля містечка Аламогордо у вересні 1983 року. Після цього ситуація лише погіршилась — фінансові проблеми Warner та крах Atari призвели до кризи відеоігор. Ринок впав майже на 90 відсотків. Люди втратили довіру до розробників, адже ігор виходило багато, але їхня якість була низькою, бо їх теж робили за лічені тижні.

Це окрема історія не на одну годину. У 2014 році вийшов фільм “Atari Game Over” який я дуже раджу подивитися. Він розповідає про пошуки місця, де були зариті “скарби” Atari, які на той час отримали в спільноті титул “найгіршої відеогри в історії людства” До речі, всі знайдені артефакти мерія Аломогордо продала на аукціоні Ebay, а всі виручені кошти пішли в бюджет міста.

Звичайно, діяльність та історія Atari на цьому не закінчилися. Компанія продовжила розробки нових консолей та ігор, але вже більш обачливо. У 1986 році вийшла більш компактна та дешева Atari 2600 Jr, яка продавалася лише за 50 доларів. Остання офіційна гра для цієї консолі, KLAX вийшла аж у 1990 році, а загалом для платформи Atari 2600 вийшло біля 470 офіційних релізів, більше 130 з яких розробила та випустила сама Atari.

Та історія легендарної консолі не закінчилася — існує велика спільнота ентузіастів, які й досі створюють нові ігри для Atari 2600. Ми теж спробували це зробити,  і готові розповісти про це в одному з наступних матеріалів..

Автор: Олександр Коваленко

Матеріал створено за сприяння Музею програмного забезпечення та комп’ютерів “Software and Computer Museum”

Atari 2600. Екскурсія музеєм програмного забезпечення та комп'ютерів "Software and Computer Museum"

Atari 2600

Останні статті

Поринь у гру з новими моніторами від Acer

Автор: Віталій Тарнавський

Acer анонсує новітню лінійку ноутбуків широкого споживання серій Swift, Spin та Aspire

Автор: Віталій Тарнавський

Компанії Porsche Design та Acer представляють ноутбук Porsche Design Acer Book RS

Автор: Віталій Тарнавський

Нові злодії, герої та відьми: три теорії про серіал «ВандаВіжн»

Автор: PlayUA

ВандаВіжн / WandaVision

Sony продемонструвала інтерфейс PlayStation 5

Автор: Віталій Тарнавський

Огляд The Talos Principle

Автор: PlayUA

The Talos Principle

Стімпанк, майбутнє і Nemesis: якими були скасовані ігри про Бетмена

Автор: PlayUA

Batman

Теорія: Багряна Відьма — справжній злодій серіалу «ВандаВіжн»

Автор: PlayUA

ВандаВіжн / WandaVision