Чимало часу минуло з тих пір, як ігротворці дарували нам щось, що би потішило любителів поганяти на велетенських людиноподібних роботах. Кілька років тому був Hawken, якому допомогли врізати дуба і копійчаний бюджет, і недбальство розробників; плюс ще досі вперто відмовляється конати MechWarrior Online. Та ось настав цей день, і Harebrained Schemes, які вже заслужили любов публіки завдяки трилогії Shadowrun, перевершили самі себе. Вони зробили любовного листа всім фанам меха-жанру і назвали його BATTLETECH.

“Гра Престолів у космосі” — саме так можна коротко описати гру. Палацові інтриги, боротьба кількох родів-фракцій за престол, крихкі союзи та підступні зради — ось чим повниться світ BATTLETECH, бо попри далеке майбутнє це ще фактично “Темні часи” міжзоряного простору. Втім, у центрі подій — загін найманців, ватажок яких і сам зазнав гіркоти вищого світу (його передісторію ви самі зможете створити на початку гри), а тепер волею долі він допоможе прекрасній дамі в біді повернути собі трон. І на шляху до цього нас чекає ціла галактика, сповнена небезпек.

Від людей, відповідальних за Shadowrun, чекаєш багато, але розробники виправдали всі сподівання та вкотре подарували нам захопливу історію та яскравих персонажів. Не може не тішити й добре пропрацьований світ гри. Століття історії, купа подій, персонажів та інших приємних дрібниць наповнюють його, надаючи життя цим цяткам на зоряній мапі.

Щоб зробити це все добро доступним для всіх, а не лише для тих, хто з цікавості шукатиме інформацію  на сторонніх ресурсах, розробники зробили одну хорошу річ. В кожному діалозі і тексті можна просто навести курсор на назву події чи ім’я персонажа та отримати вичерпну довідку про нього. Цей прийом вже був у рольовій грі Tyranny, та все ж приємно бачити, що практичні речі, подібні до цієї, зустрічаються дедалі частіше.

Ґеймплей же умовно можна поділити на дві частини. На борту нашого корабля ми будемо наймати команду та навчати її, подорожувати зі системи в систему у пошуках контрактів тощо — ми ж бо найманці. На таких контрактах, окрім стандартних грошових винагород, можна отримувати й інші цікаві речі. Кожного разу можна вибирати, яку частку отримати грішми, а яку — деталями з переможених нами ворогів. Також виконувані місії допоможуть налагоджувати стосунки з місцевими фракціями, які відтак почнуть з нами торгувати, давати знижки в своїх крамницях, або ж допомагатимуть в різноманітних випадкових подіях.

Та найголовніше і найцікавіше, що ми можемо тут робити — споряджати до бою наш загін мехів. Кількість різних доступних деталей просто неймовірна, починаючи від кількості моделей та модифікацій самих мехів й закінчуючи модами, котрі на них встановлюються. Тонкощів тьма: скажімо, на КОЖНІЙ частині меха ми можемо вручну змінювати товщину броні, або ж взагалі її прибирати. Далі йде зброя, з котрою теж треба вміти дати раду. Так, для всіх кінетичних видів зброї треба власноруч встановлювати боєприпаси, бо гармата без снарядів — просто шмат металу. При цьому варто подбати і про їх розташування, адже вдалий ворожий постріл може їх запросто підірвати, що може мати просто нищівні наслідки. Як то кажуть, в ногах правди нема, але ніхто не заважає вам тримати там набої. Крім того, різні види зброї ще й по-різному впливають на перегрів робота, тому нафарширувати одного робота купою різних гармат — погана ідея. Він більше часу проведе в стані перегріву, ніж справді стрілятиме по ворогах.

Після бою роботів слід лагодити, і ремонт теж має друге дно: всі знищені частини мехів треба повністю замінювати, як і системи, що були на них встановлені. Тобто вам варто завжди тримати на складі всього потрохи просто про запас, бо в будь-який момент може знадобитись заміна деталі, котрої може просто не бути в сховку, і тоді доведеться підлаштовуватись та змінювати оснащення свого двоногого скакуна.

Завдяки цьому ж вражає кількість можливостей оснащення мехів. Так, зазвичай певні моделі трапляють до нас вже повністю оснащеними, та ніхто не забороняє нам експериментувати. Бажаєте лазерну диско-кулю? Запросто, просто наліпіть на робота лазерів та радіаторів, щоб не так сильно перегрівався. Ще трошки подовбатися — і ось вам далекобійні ракетники-артилеристи, або ж мехи, які на реактивних двигунах нестимуться в металеву рубанку ближнього бою. Ваш загін буде таким, яким ви цього захочете, і це прекрасно. Так, на те, щоб опанувати більшість цього арсеналу,  треба провести за грою не одну годину, проте результат однозначно буде цього вартий. Після всіх налаштувань і підкручувань у вашому розпорядженні буде саме та четвірка, що вам потрібно під ваш стиль гри. Або ж все буде, як у мене, і після 5 перезавантажень невдалого бою ви визнаєте, що ваш чудо-дизайн не такий вже й практичний, і знову засядете за креслення.

Коли ж мехи зібрані та перезібрані та нарешті, відповідають високим стандартам вашого командувача, їх можна відправити до бою. Нас закидуватиме на планети з різними кліматичними умовами та рельєфом, і це все матиме вплив на перебіг бою. Наприклад, спекотний клімат погіршує ефективність систем охолодження, а холодний навпаки захищає від перегріву. Ніхто не відміняв і старе добре охолодження у водоймах. На пересіченій місцевості мехам важче утримувати рівновагу, а на покладах магнетичних металів в них важче поцілити, але й самому стріляти теж не так просто. Тому вже на цьому етапі треба вчитись пристосовуватись до карти, використовувати рельєф та особливості місцевості на всю користь, що даватиме відчутну перевагу.

Самі ж мехи можуть знищувати одне одного найрізноманітнішими способами. Найефективніше відстрілювати ворогу збройні системи, а потім вже знищувати торс, де ховається пілот. А як саме це відбуватиметься — залежить лише від фантазії гравця, благо, розробники надали достатньо інструментів для веселого нищення воріженьків, від банальних ракет, снарядів та лазерів до більш екзотичних видів зброї, як-от вогнеметів. Прямих пошкоджень вони завдають доволі мало, та доволі швидко можуть призвести до перегріву ворожого робота, внаслідок чого він втратить можливість активно атакувати, або взагалі перегріється і вимкнеться до наступного ходу. Вертикальність бою також річ доволі приємна. Реактивні двигуни можна використовувати як для більш вільного пересування по карті й займання вигідних позицій, так і для атаки. Мехи не можуть стріляти, зависнувши у повітрі, як у ХСОМ, та все ж, завжди можна спробувати стати смертю з небес, приземлившись противнику на голову. Втім, це теж має свої неприємні наслідки.

Оскільки при цьому всьому рівнів складності в грі немає, кожен бій стає окремим випробуванням, яке вимагатиме планування і витримки. Так, інколи всі плани можуть піти лісом через один промах, бо справа XCOM з її неймовірними шансами влучання часом все ж продовжує жити і в BATTLETECH. При битвах з рівносильними противниками доволі швидко починаєш розуміти одну річ — перемоги рідко даються без жертв. Тому одразу треба бути готовим до того, що одного, а то й трьох роботів доведеться покласти на вівтар перемоги у важкому бою. Та якщо самі машини можна відремонтувати та переоснастити, одна проблема залишається. Пілоти — істоти доволі крихкі. Вони можуть отримувати рани від вдалих ворожих влучань, або ж сконати в знищеному роботі. Тут на поміч приходить можливість катапультування — це знищить голову робота, проте вбереже вам пілота для наступних битв.

Однією з небагатьох речей, котрі мені не сподобались в грі стала відсутність великої варіативності бойових ситуацій. В сюжетних місіях на нас то завжди чекатиме щось незвичне, а от звичайні контракти… Не маю нічого проти того, що всі вони зводяться до нищення, це нормально і закономірно. АЛЕ. Навіщо давати завдання захопити й евакуювати  VIPа, якщо все одно всі вороги будуть стояти між вами і ним, тобто ви фізично винищуєте ВСІХ противників на мапі, а потім берете і просто підбираєте ціль! Благо, гра розуміє такі ситуації і хоча б закінчує місію одразу, а не змушує ще чимчикувати через півмапи на евакуацію. Зі знищенням баз та ж історія. Чому ж тоді просто не йти напролом і не вшиватись, швидко виконавши завдання й ігноруючи противника? Така можливість є, та якщо нею скористатись, але скоріше за все до точки евакуації ви не дійдете. А якщо це й вдасться, то це буде піррова перемога. Також дуже дивна ситуація з ворожими підкріпленнями. Замість того, щоби, як всі нормальні люди, виїжджати на допомогу противнику вже після початку бою, або хоча би перших втрат, ворожа підмога часто атакує вас ще ПЕРЕД основними силами противника. В результаті проти гравця виходить одразу сім-вісім мехів і доводиться ой як несолодко. Часто буде виникати ситуація, коли простіше буде просто запам’ятати, хто звідки виходить і йти своєю групою десь на край мапи, щоб мати перед собою за раз хоча б чотирьох або п’ятьох противників і хоч якийсь натяк на чесний бій.

Графічно гра виглядає на більш ніж задовільному рівні. Так, дещо бракує різних дрібниць, типу можливості нищити не тільки будівлі, а й дерева, в котрих можуть ховатись противника. Та загалом, зважаючи на скромнючий бюджет, все просто прекрасно. Роботи тішать деталізацією та гарними анімаціями. Круто виглядають відірвані деталі, що реалістично летять до землі та залишаються там до кінця бою. Що хотілося би змінити, так це портрети персонажів. Гра дає нам редактор, в котрому можна зробити тривимірну модель голови персонажа та вибрати ракурс, з якого вона буде відображатись в діалогах. Та хотілося б все ж старих добрих мальованих портретиків, котрі і виглядають краще, і ліпше вписуються в стилістику гри.

Що ж, Harebrained Schemes змогли. Вони змогли потішити і фанатів MechWarrior, і любителів покрокових тактичних стратегій. Маючи лише талановиту команду та відносно невеликий бюджет з Кікстартера вони дали нам чудову гру, яка однозначно знаходиться недалеко від того, що я назвав би еталонним представником жанру. Як висновок, BATTLETECH однозначно вартий вашої уваги, часу та грошей.