Володимир Вітовський

Старий новий Dirt. Огляд Dirt 5

Автор: Володимир Вітовський
Dirt 5

Наступне відео

Resident Evil Village, ED: Odyssey, Biomutant — Порадник ґеймера: Травень 2021

Resident Evil Village

Старий новий Dirt. Огляд Dirt 5

Автор: Володимир Вітовський @vovatool

Хто би подумав, що вісім років тому Microsoft створить ультимативну аркадну гонкову підсерію. Як шанувальник Need for Speed я змирився з домінацією Forza Horizon вже давно. Та ви ж сюди не про неї прийшли почитати. Була в Codemasters щонайменше одна гра, яка чудово передавала фестивальний дух, не використовуючи при цьому ні відкритого світу, ні гіперкарів, ні крутої системи тюнінгу. Називалася вона Colin McRae: Dirt 2. Здавалося, що після виходу Dirt 4 розробники знову спробували наблизити основну серію до ралійного консерватизму, відкинувши концепцію фестивалів. Втім, четверта частина показала, що в цьому просто немає сенсу, особливо у світі, де існує Dirt Rally. Тому рішення повернути основну серію до часів Dirt 2 є більш ніж виправданим, хоча й копіює схему Forza Motorsport та Horizon. Таке чітке розмежування дало би фанатам можливість обирати, чого конкретно вони хочуть. Бажаєш аркадних перегонів? Запускаєш Dirt. Закортіло хардкору та зненавидіти себе? Заходиш в Dirt Rally.

Dirt 5 чи Dirt 2.1?

Якщо вам здалося, що Dirt 5 — це суміш Dirt 2 і Dirt 3, тоді вам анітрохи не здалося. Хоча з другої частини гра бере набагато більше, ніж з третьої, варто віддати належне розробникам, вони непогано передали магію Dirt 2. Наче Codemasters намагалися запакувати майже ідентичними обгортками, здавалося би, різні ігри.

Як і в Dirt 2, нас занурюють у фестивальний формат. Подорожі різними країнами, веселкові барви в меню, оформлення заїздів, а також музика. Все це вказує на те, що навіть натяку на Dirt 4 гравцеві тут не варто очікувати. Тепер ця серія знову асоціюється з веселощами та феєрією. Мова йде навіть про такі дрібнички як шрифти або звукові ефекти. Чи можна це назвати ударом по ностальгії? Так, бо якщо ви втратили лік часу, то Dirt 2 вийшла уже більш ніж десяток років тому.

Вище був згаданий саундтрек, який пов’язує Dirt 5 саме з другою частиною. Чи приємно слухати The Chemical Brothers, The Prodigy або The Killers? Дідько, так! Звісно, жанрове різноманіття у грі куди ширше, але цього уже більш ніж достатньо, щоби створити відчуття свята. Музика лунає навіть під час гонок, коли її видозмінену форму чутно з колонок на певних частинах треку. Ще одна дрібна деталь, яка змушує згадати про Dirt 2.

Ще Codemasters вдалося затягнути Троя Бейкера та Нолана Норта для озвучення персонажів у сюжетці. Одразу варто відзначити, що в сценарії немає нічого надзвичайного, але щонайменше кілька плюсів можна виділити. Перш за все, формат розмов під час радіошоу — це наступний щабель еволюції того, що було в Dirt 3. Друга, не менш цікава особливість, зосереджена на подачі. Наче актори не записували додаткових дублів, а просто начитували текст, отримуючи від цього задоволення… Наче їм просто дали листочки з короткою характеристикою персонажів, а далі вони повинні були творити магію самі. І сумнівів щодо того, що Трой Бейкер і Нолан Норт вміють “чаклувати” своїми голосами у вас не повинно бути.

Ралійна серія без ралі

Найбільша відмінність Dirt 5 від усіх своїх попередниць — відсутність класичних ралійних заїздів (не беручи до уваги Showdown). Це не жарт. Дивне рішення, яке наштовхує на іншу думку: а чи хоче Codemasters асоціювати гру з повноцінними ралійними перегонами? Почергові заїзди порожнім треком підійдуть далеко не кожному гравцеві, особливо якщо ви шукаєте фестивальних веселощів. Dirt 5 це не виправдовує, але чи стає вона від цього гіршою? Радше ні, ніж так. Режимів у основній грі наче багато, але зазвичай вони зводяться до типових масових заїздів. Винятками в цьому плані є хіба Спринт та Орієнтування, де треба просто проїхати якомога швидше до фінішної смуги ускладненою гірською трасою, вишукуючи оптимальний шлях. А от зі Спринтом все не так просто. Машинки, які надмірно повертають ліворуч, мають настільки незрозумілу механіку їзди, що перемогти важко навіть на найлегшому рівні складності. Винний у цьому дрифт, який конкретно в цих змаганням має свою специфіку. Якщо стартувати останнім, то приїхати першим майже нереально. Щойно ви наблизитеся до топ-3, гонка просто завершиться.

У чому ж проблема? Dirt 5 обдурює гравця своєю аркадністю. Справа в тім, що їзда максимально опирається на дрифт. Це також суттєва відмінність Dirt 5 від своїх попередниць. Затискання стіку/кнопки у будь-який бік через декілька секунд призведе до дрифту. І тут починаєш замислюватися, а чому так? Який сенс було змінювати механіку їзди? Відповідь доволі проста: повністю аркадній грі — повністю аркадне керування. Для початку варто розуміти, що Dirt 5 робив підрозділ Codemasters, який працював над Onrush, а до цього — Driveclub та Motorstorm. З Onrush запозичений і рушій. Сподіваюся, більше нічого пояснювати не потрібно.

То виходить, що Dirt 5 — це навіть не Dirt? Краще сказати, що у цієї гри власний заміксований стиль керування. Ну, а ще тут є Джимхана (артистичний дрифт на повному перешкод майданчику). Вона присутня в кар’єрі, але через розгалужену систему проходження її можна оминути — такої розкоші не було в Dirt 3. А ще можна обійтися без заїздів сам на сам проти тутешніх гонкових зірок, які розблоковуються в окремому меню. Я про них згадав аж під кінець проходження, але з усіма так і не було змоги позмагатися. Причина проста: Dirt 5 необхідно проходити рівномірно, бо якщо просто дістатися вершини прямолінійно, ви не розблокуєте більшість побічних босів. Те ж саме стосується спонсорів. Система додаткового заробітку, яка також винесена окремою вкладкою, просто губиться після старту кар’єри.

Якщо вам кортить погасати у веселих режимах з попередніх частин серії, тоді ласкаво прошу до розділу Playgrounds. Таке розмежування з кар’єрою — безумовно плюс, не кажучи вже про те, що гравці можуть створювати власні чудернацькі треки та викладати їх тут же ж. Зайшовши сюди вперше, я побачив майданчик з нескінченним потенціалом, в якому мимоволі провів декілька годин. Сприяла цьому система оцінювання/пропозицій. Доїхав до кінця треку? Поставив вподобайку? Тоді тримай отаку трасу або не менш крутий аналог в іншому режимі. Такий ланцюг може формуватися довго. На диво, робіт від користувачів там достатньо. Хоча тут варто і похвалити достойний редактор рівнів.

Майже наступне покоління

Варто відзначити, що Dirt 5 не виблискує кожним пелюстком квітки, від чого може скластися враження, що перед вами доволі сіра гра, яка намагається здаватися некст-геном. На те є одна причина: багнюка і в реальному житті не виглядає привабливо. Якщо вам потрібна приємна шовковиста картинка, тоді можна запустити нічні заїзди на озері, щоб неон переливався під льодом. Ще є запаморочливі перегони під час бурі, заїзд на тлі північного сяйва тощо. Коли бачиш усі ці ефекти, то розумієш, чому Dirt 5, попри свій начебто простий візуал, дає тобі все ж більше, ніж здавалося спочатку. Особливо коли твоя машина, повністю заляпана брудом або вкрита снігом, приїжджає до фінішу. І це я про динамічну зміну погоди не обмовився й словом. Виглядає воно круто? Так. Хоча бачити як за п’ять хвилин на твоєму екрані день змінюється на ніч, а хуртовина нізвідки вкриває снігом трасу, доволі дивно. Логіки немає, зате красиво.

Що ж, як виявилося Dirt 5 — це гра з душею Onrush, яку запхали в обгортку Dirt 2 та приправили Dirt 3. Дивна страва, яка своїм існуванням може спантеличити і фанатів серії, і новачків. Та чи потрібна така Dirt 5 цьому світу? Як фанат серії, скажу чесно, що отримав достатньо задоволення від того, що побачив. Втім, не впевнений, що Codemasters треба продовжувати в тому ж напрямку, комбінуючи не просто різні частини Dirt, а й гонкові серії. Dirt 5 заслуговує своєї хвилини слави, але є лише нагадуванням про те, що розробники мають чітке бачення майбутнього серії та розмежовують її на аркадну та симулятивну половинки.

68

Задовільно

Вдалося

  • Атмосфера Dirt 2
  • Повністю аркадне керування
  • Саундтрек
  • Трой Бейкер та Нолан Норт

Не вдалося

  • Система прогресії з босами та спонсорами
  • Змагання зі Спринту
  • Ралі

Останні огляди

Outriders. Польський шутер на трьох (Огляд)

62

Автор: Роман Береговий

Outriders

It Takes Two. Uncharted для двох (Огляд)

93

Автор: Бортюк Володимир

It Takes Two

Огляд ігрового? крісла Cougar Argo! Прохолодно, ергономічно та зручно

Автор: Зімін Антон

Cougar Argo

Враження від артбуку «Світ гри The Last of Us»

Автор: Владислав Папідоха

The Last of Us

Залізний погляд: PlayStation 5

Автор: Віталій Тарнавський

Огляд Acer Swift 5 Intel EVO (SF514-55ТА)

Автор: Зімін Антон

Низький старт. Огляд Destruction AllStars

55

Автор: Віталій Тарнавський

Destruction AllStars

Огляд коміксу «Музична скринька. Том 1. Ласкаво просимо в Пандорію»

Автор: Владислав Папідоха

Музична Скринька. Ласкаво просимо в Пандорію

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: