Шутери у відкритому світі, які не призводять до нудьги навіть після проходження сюжетної кампанії — не таке вже й буденне явище. Far Cry 4 можна без вагань додати до когорти таких проектів, адже це не просто пісочниця на кшталт „розваж себе сам“. Це правильний набір інструментів для розваг на будь-який смак, який має вивірений рецепт щодо застосування цих інструментів.

Туризм в гарячій точці

Ейджей Ґейл вирушив до Кірату (вигаданий розробниками регіон у Гімалаях), щоб дотриматися обіцянки і розвіяти рештки матері на історичній батьківщині. Проте на в’їзді до цього мальовничого краю автобус нашого пасажира зупиняють, і що відбувається далі, я краще покажу:

Так ви і познайомилися зі самопроголошеним правителем Кірату, який самою своєю присутністю викликає цілий спектр вражень. Пані та панове Пейґан Мін! Диспотичний правитель, тиранію якого вам доведеться спинити.

Як ви вже зрозуміли, пан Мін — особистість доволі весела. Гумору сценаристам справді не позичати: ми не раз почуємо балачки Пейґана про запрошення Кань’є Веста в якості подарунка на свій день народження, про його прихильність до соцмереж, а також про демократичність його правління. Але ніщо не заважає йому вмить кардинально змінити свої настрої і вбивати всіх довкола.

Антигерой вийшов гідним слави Вааса Монтенеґро — харизматичний, ексцентричний, безжалісний і цікавий. Влада для нього — тільки інструмент, що дозволяє розважатися і жити в своє задоволення. Пейґан Мін — одна з найбільших прикрас гри, деколи його навіть вбивати не хочеться. Єдиним мінусом є те, що поганця в грі вкрай мало.

Раджу спробувати кальмара

Після незабутнього обіду в маєтку Міна на самому початку гри, ми дізнаємося, що наш тиран якимось чином знав матір головного героя і тепер чомусь проявляє неабияку цікавість до нього. Тут у нас виникає вибір: залишитися і дізнатися мотивацію ворога, тим самим закінчивши гру за 20 хвилин, або втікти з полону за допомогою бійців армії повстанців „Золотий шлях“ і записатися до їх лав. Звісно ж доведеться обрати останнє. Щоб і далі не спойлерити, скажу, що так і зав’язується історія, де турист із США стає надією населення на перемогу, мир і процвітання.

Упродовж проходження нам доведеться обирати між двома лідерами повстанців, далекоглядною Амітою та консервативним Сабалом. Сюжетна лінія змінюватиметься відповідно до того, кому з них ми допомагатимемо, адже наш вибір — це вибір усього руху повстання. У підсумку нас чекатиме різне майбутнє народу Кірату. Таке нововведення у спосіб подання історії не те щоб є чимось інноваційним, але свого ефекту додає.

Веселощі починаються!

З перших же секунд вільного пересування місцинами Кірату, стає зрозуміло — нудьгувати не вийде. Ігри з відкритим світом,спонукають до широкого його дослідження і головне, щоб досліджувати було весело. Тут Far Cry 4 бере все найкраще з попередньої частини серії і множить мінімум на півтора.

Усі принади острівного архіпелагу третьої частини оздоблені засніженими гірськими хребтами чималої висоти, флора і фауна яких може затнкути за пояс сам Skyrim. Додайте сюди десятки видів зброї (від ножа до ручного гранатомета з можливістю кастомізації), спорядження для підкорення гір, крилатий костюм, двомісний гелікоптер та всі можливі чотириколісні засоби пересування. Такими словами можна коротко охарактеризувати Кірат.

Казкова реалістичність

Про візуальну складову можна говорити годинами. Ubisoft однією з перших пішла в напрямку максимального використання можливостей нових консолей, що в свою чергу позначилося і на ПК-версії. Системні вимоги з кожним новим ААА-проектом невпинно йдуть угору, але у випадку з іграми Юбі — виправдано.

FC4 вражає масштабністю, візуальною довершеністю та увагою до деталей. Де б ви не перебували, у водах гірської річки чи на висоті кількасот метрів, гра не дасть засумніватися у довершеності природи навколо.

Йдеться вже навіть не про роздільність текстур чи кількість поліґонів, тут графічна частина переходить в площину віри у справжність цього світу, яка обмежується тільки потужністю вашої машини. Закінчити цю тираду можна тільки згадкою про наявність фоторежиму, який дозволяє прибрати увесь інтерфейс і робити знімки для стільниці, спостерігаючи за красою засніжених гір.

Механіка дозвілля

В основі класної пісочниці мусить бути різноманіття механік взаємодії з ігровим світом та побічне дозвілля. Багато ігор намгаються штучно продовжити час вашого перебування в них, але не Far Cry. Прямуючи на сюжетну місію, ви відволікатиметеся сотнею факторів, які жодним чином не хочеться пропускати. Тут виявиться зовсім близько наглядова вежа, захоплення якої традиційно для Ubisoft відкриває певну частину ігрової мапи; за нею форпост, захопивши який ви отримаєте територіальну та чисельну перевагу союзників у бою; а між ними трапляться кілька носорогів, за шкуру яких ви покращите спорядження.

Захоплення будь-яких ворожих територій стало в рази різноманітнішим, адже в грі з’явилися слони! Велетнів можна нацькувати на форпост і просто спостерігати, як вони затопчуть та розкидають усіх ворогів або осідлати та власноруч роздати підсрачників неприятелям.

До слова, різношерсність фауни, порівнюючи з FC3, виросла на декілька пунктів і тепер полювання на місцевий звіринець можна виокремити, як повноцінну гру в хижака. Хижі тварини, як то тигр чи леопард, потребують більш стелсового підходу — це вам не дику свиню, наздогнавши, зарізати.

Масові розбірки

Ще одне чудове нововведення — сюжетний кооператив на двох. Просто уявіть усе вище описане, але у компанії з другом. Польоти на гелікоптерах, зачистки хвиль ворогів, сидячи на слонах, тактична кооперація з широчезними можливостями для маневрів. Наприклад, напарник може зачепитися за керований вами гелікоптер спеціальним гаком, таким чином ви садите його на дах будинку і він знімає ворожого снайпера. Ну хіба це не межа кооперативних мрій? Порівняти можна хіба що з мультиплеєром Just Cause 2, але там трішки інші пріоритети.

До слова про мультиплеєр. Окрім сюжетного кооперативу у грі присутній класичний багатокористувацький режим. Розділені на дві команди, гравці змагаються в звичних дезматчах, захопленнях точок тощо. Створення локацій для мультиплеєра є вільним для всіх охочих, адже розробники надали чудовий редактор мап, що в свою чергу означає тонни користувацького контенту та ще більше ігрового досвіду.

Що ж ми отримали

Деякі видання підхопили вислів фанів „Far Cry 3.5“. Чи були вони праві? Вважаю — ні. Хоч четверта частина багато в чому копіює попередницю, прихильники відразу розпізнають схожість з деякими прийомами третьої частини, але все ж — це величезний крок уперед. Ще один приклад правильного розвитку серії за принципом виправлення помилок та пошуку розвитку.

Far Cry 4 — чудовий шутер у чудовому відкритому світі, який дозволяє провести не один десяток годин за цікавою історією та незабутньо повеселитися з друзями. Однозначно один з найголовніших релізів року, не зіграти в який — просто злочинно. :)