З першого погляду, ця прем’єра весни не є багатоочікуваною, скандальною, чи хвилюючою. Ну що такого, Дісней знову відзняв казку про “Красуню та Чудовисько”, а хіба вони не робили чогось такого раніше? Тю, хіба це може тебе, читачу, зацікавити? Але ти ба — таки може! Нумо читати далі, дізнаєшся все найцікавіше.

Дісней ще у 2015 році вирішив, що відзніме римейк популярного мультфільму, який пам’ятають ще наші батьки. Класична жовта сукня Бель, камзол принца, канонічна сцена вальсу Красуні і Чудовиська — це якраз те, що супроводжує нашу пам’ять, коли чуємо назву компанії Дісней. Вони знімали цей фільм з травня до серпня 2015-го, а прем’єра відбулась тільки зараз, і коли дізнаєтесь масштаби роботи — то мабуть ще й зробите висновок, що це дуже швидко… Адже деталізованість анімації у цьому фільмові просто вражаюча.

У фільмі переспівали всі пісні із старої версії і додали ще чотири нових із бродвейської постановки. Цьому передували дуже серйозні кінопроби, і усіх кандидатів на роль змушували співати (тому що це мюзикл — ваш К.О.) пісню “Акуна Матата” із фільму “Король Лев”, та й долучали до прослуховувань тих же акторів, які брали участь у постановці на Бродвеї.

Пейдж О’Хара, яка озвучувала Бель у мультфільмі 91 року, коли дізналась, що головну героїню зіграє Емма Вотсон, відразу ж погодилась допомогти останній у підготовці до ролі, але під час прослуховувань підсумувала, що Емма не потребує додаткових вправ, бо її проби — ідеальні. Всього багатства акторської роботи над піснями український глядач не оцінить: бо всі пісні перекладені українською, і ми зможемо тільки поаплодувати роботі наших українських озвучувачів.

Як же важко полонити чиєсь серце, коли у тебе волохаті ноги… Актору Дену Стівенсу це тепер відомо не з чуток. Особливо прискіпливі глядачі можуть зауважити, що можна було б знайти у Голівуді і красивішого принца, але вони дуже гармоніюють з Еммою Вотсон, тому кінцевий вибір акторів стає зрозумілим.

До речі, останні титри не переозвучували, і можна насолодитись голосом Селін Діон, і особливо терплячі глядачі, які не встають з крісел вже на останньому кадрі, будуть винагороджені шикарним представленням кожного героя, який хоч і в анімованому вигляді, тішив око останні півтори години. Ці титри справді підіймуть з крісла: але не для того, щоб покинути кінозалу, а для аплодисментів.

Утім, далеко не весь фільм викликає бажання захоплено аплодувати: попри те, що Дісней завжди заохочували толерантні образи у своїй творчості, цього разу вони перегнули палицю. В історії диснеївських фільмів це не єдиний натяк на гомосексуальні “настрої”:  і ряди рожевих слоників (наприклад у мультфільмі Дамбо), танцюючих бегемотиків у тендітних жіночих сукнях (у мультфільмі Фантазія), та навіть у образах численних гномів у Білосніжці, та навіть у Малефісьєнті це підтверджують. Але чому ці настрої почали серйозно обурювати частину глядачів саме після цієї стрічки?

Тому що вперше гомосексуалістом постає друг головного антагоніста фільму! Так відкрито, без утаємничення і намагань згладити нетрадиційну поведінку. Це, звісно, цікаво, що гомосексуалістів додали до “поганої”, а не “хорошої” когорти героїв у фільмі, але це трактування поведінки друга поганця Ґастона(його грає Люк Еванс) з ім’ям Ле Фу вже не може бути домислом чиєїсь збудженої фантазії. Цей дует двох нарцисів показав себе дуже яскраво! Попереджаючи запитання, яке може виникнути: актор Джош Ґед не є гомосексуалістом в реальному житті, і взагалі, має двох доньок та прекрасний шлюб. Тобто, цей гей-персонаж доданий туди зумисне.

Якщо бути чесним, то відвертих сцен, які викличуть обурення, звісно ж, немає, адже Дісней не риє собі могилу, а намагається зробити витвір мистецтва. Утім, сцен, які викличуть дуже багато цікавих запитань — є чимало. Увесь образ Ле Фу кидає виклик традиційним образам чоловіків, які ми звикли бачити у казках. Це радше добре, аніж погано, що казка для дітей вчить сприймати усі меншини і національності виключно як героїв, привчаючи до того, що людину вирізняє вчинок, а не колір її шкіри, чи партнер. Можливо, наші діти таким чином будуть більш сміливіші у тому, аби бути справжніми і природніми.

Утім вся спільнота колишнього СРСР звикла обговорювати усі деталі, які відрізняються від звичного стереотипного шаблону, тому не дивно, що цей фільм викликав скандал у більшості ЗМІ. На нашу думку — логіка, чому цей персонаж з’явився і має місце у Діснеївській казці, цілком зрозуміла. І ні, не тому, що головний режисер — гей. Фільми давно є джерелом освіти для дітей, і якщо дорослі не мають змоги розповісти про толерантне ставлення до гомосексуалістів і чорних, то фільми зроблять це за них. Це питання сучасного суспільства досі невирішене: більшість людей не знають, як ставитись до когось, хто відрізняється від них самих, але ця проблема зникне вже у наступного покоління. То що такого, що фільми змальовують те, що і так присутнє у сучасному суспільстві? Зрештою, гомосексуалізм існував приблизно стільки ж, скільки і світ, але змальовувати його бодай якось у фільмах світового прокату ніхто так і не почав.

Чи можна іти на це кіно із своїми дітьми? Гомосексуальних сцен, відвертого зацікавлення у чоловіках фільм так і не показує, але неординарна поведінка Ле Фу чітко говорить про те, ким він є. Тому будьте готові до запитань і пояснень, утім це аж ніяк не є чимось скандальним, щоб не дати дивитись фільм дітям, а особливо, якщо вони справді хочуть подивитись сюжет цієї казки.

Не так давно Емма Вотсон заявляла, що покине акторську кар’єру і буде працювати як посол ООН, співпрацювати із модним будинком Карла Лагерфельда та продовжувати боротьбу за права жінок, відстоювати активну феміністичну позицію у суспільстві та відстоювати інші людські права і свободи. Утім, цей фільм вона не могла пропустити: адже її героїня Бель — найемансипованіша принцеса всіх часів і народів. Вона з твердістю у голосі заявляє, що одруження не потрібне їй, що вона може бути новатором і відстоювати свою думку, і не соромиться бути інакшою. Цей посил мотивації оцінять всі жінки, особливо після недавніх подій у Америці, таких як Марш Жінок у 2017, обрання президента Трампа і його упереджених висловів, натхненного останнього спічу Мішель Обами як Першої Леді Америки та численних ТЕД-лекцій про жіночі права і самоусвідомлення. Тому цей фільм у розрізі сучасних подій є логічною сумою всіх обставин, які склалися, і дивуватись саме такій інтерпретації ролі Бель — не варто.

Утім Емма Вотсон зробила одну дурницю: з-поміж ролей у “Красуні і Чудовиську” і “Ла-Ла Ленді”, вона обрала перше. А дарма, адже мала усі шанси виграти Оскар 2016 та мати фільм, який побив рекорди по номінуванню у своєму резюме. Утім час ставить усе на свої місця.

Дісней стрибнув вище голови у своїй боротьбі із шаблонами, адже цього разу їхній мюзикл постає не зображенням американської мрії, чи рожевого конвеєру мрій усіх дівчаток з 6 до 16, а вар’єте шоу із вкрапленнями моралізму і романтики. Романтична історія Красуні та Чудовиська змальована реальною, навіть якоюсь “середньостатистичною”, у якій повно гострих кутів, сварок та невпевненості, і це великий крок вперед. Не тільки Дісней, а й всі казки вже дуже довго звинувачують у тому, що вони забивають голови глядачів брехнею про світ ідеальних відносин, а тому чи є потрібними для сучасних дітей?

Утім будь-яка казка прикрашає реальність, і цього разу Дісней експериментує, додаючи туди бродвейські пісні, які ви впізнаєте за їхнім настроєм “кабаре” і шикарними анімованими декораціями. Цей настрій диктує і чимало деталей фільму: вбрання героїв, макіяж, інтер’єри… Для того, аби створити чимало фантастичних декорацій у французькому стилі, команда фільму витратила не менше: 1500 троянд, понад 8700 свічок в декораціях, а для створення жовтої бальної сукні головної героїні було витрачено понад 12000 годин роботи. Стільки ж часу пішло на виготовлення шикарних люстр за версальським зразком, якими прикрашений замок. Рожеві колони, драбина до оселі Чудовиська — це дань пам’яті авангардній постановці Жана Кокто, а візерунок на підлозі бальної зали взяли з стелі одного бенедиктинського монастиря. Вам варто побачити цю красу!

Цей римейк ставить більше питань, ніж відповідей, на які, як нам здається, не був готовий відповідати. Цей фільм варто прийти і подивитись, тому що це якісна робота, з яскравою картинкою, яка відрізняється від всіх решти, але вдруге передивитись цей фільм немає бажання, та й необхідності. Цей римейк однозначно зацікавить і здивує, але цей фільм — наче брюссельська капуста, котра подобається не всім. Але повагу він однозначно викликає.