Неможливо купити квиток на будь який сеанс, бо всі місця заброньовані? Кілометрові черги до гардеробу і повністю забита кінозала? З чого б це раптом, такого ж навіть на Гобіті не було! А все тому, що на великих екранах стартувала довгоочікувана прем’єра, екранізація світового бестселера — “П’ятдесят відтінків сірого”. Чимало кіностудій боролися  за права на зйомки цього фільму за мотивом еротичного роману для пань, але дісталися вони саме Universal Pictures, ну, а з правами, звісно ж, і тони вічнозелених за касові збори.

50 відтінків попси

Знаєте про серію книг “Сутінки”? Так от, це так само, тільки поверхом вище. Роман за швидкістю продажів перевершив серію романів про Гаррі Поттера і ті ж “Сутінки“, лише за рік було продано 40 мільйонів копій, багато нагород, гучних фраз від відомих журналів тощо. Прокат кінострічки було запущено до дня Святого Валентина і всі дівчата, ну дуже просили своїх хлопців, чоловіків і просто курварів зводити їх на це неймовірне видовище. Словом, неймовірна кількість причин для перегляду, та й коли востаннє на великих екранах показували еротику?

50 відтінків банальності

Фільм починається з того, що головна героїня Анастейша Стіл (Дакота Джонсон), на прохання своєї подруги поїхала брати інтерв’ю в багатого підприємця Крістіана Ґрея (Джеймі Дорнан). Інтерв’ю не вдалося, але панянка вельми впала в око панові Ґрею, а далі знаєте: прогулянки на гелікоптерах, дорогі подарунки і все-все, що так люблять дівчатка. Усе було б добре, якби пан Сірий не був збоченцем, що волочиться від садо-мазо і тому подібних речей, а на кохання і романтику не здатен. Так от, головний герой пропонує Анастейші підписати з ним угоду сабмісев/домінант, де він, ясно що, другий. І так все починається закручуватись у нестримний вир нелогічних вчинків.

50 відтінків абсурду

У сюжеті достобіса абсурдних ситуацій, з яких хочеться просто сміятись. Та так і робиться, бо, судячи з реакції людей, це не драма, а комедія. І велика заслуга в цьому акторів, ніхто не повірив у складнощі стосунків їхніх персонажів. Та й все це робиться з таким серйозним виразом обличчя, що аж страшно стає. І хай все було б так, якби еротика була гарною, але і тут ніхто не повірив. Всі сцени сексу супроводжувались смішками з різних закутків кінозали.

https://www.youtube.com/watch?v=A2FnKPAVUak

50 відтінків ідіотизму

Ну от є два головні герої і в кожного з них по дві фрази, які вони повторюють одне одному увесь фільм, переклавши місцями слова, але не змінивши суті. Від цих діалогів персонажі більше схожі на роботів, аніж на людей, і актори роблять усе, щоб так і було. Акторська гра взагалі заслуговує окремої похвали, все було настільки погано, що люди в кінозалі відверто реготали з усіх тих ляпів, які траплялися кожні десять хвилин.

І це доповнюється такою ж режисурою. Вийшло так, що режисер бачить цей фільм, ну дуже, серйозною драмою. Тому все, що діється у стрічці, робиться з кам’яним обличчям і від цього стає тільки гірше. Викликає лише сміх, а в когось навіть фейспалм. Та й це ще не кінець! Дивлячись цей фільм, можна дізнатись, що від злягання люди не потіють взагалі, все стерильне, сухе, чисте і навіть не треба підмиватися. Тож дивитись на ці еротичні сцени без відрази неможливо. Головна фраза, після перегляду: “НЕ ВІРЮ!”. Усе зроблено лише для того, щоб ніхто не повірив у почуття героїв, у їхні складні стосунки, переживання та штучний секс. І під цією лавиною негативних емоцій, якось забувається, що музика, здається, була нормально підібрана.

Загалом “П’ятдесят відтінків сірого” — це кіно для дівчаток у фазі активного статевого дозрівання, які мріють про казкове кохання, але, на жаль, у фільму рейтинг 18+, тому не вдасться їм втрапити на це видиво у кінотеатрі. Але не за літами зрілі жінки можуть дозволити собі на мить побути пустунками-піратками, аби втілити трішки фантазій. Несексуальних.