Неможливо купити квиток на будь який сеанс, бо всі місця заброньовані? Кілометрові черги до гардеробу і повністю забита кінозала? З чого б це раптом, такого ж навіть на Гобіті не було! А все тому, що на великих екранах стартувала довгоочікувана прем’єра, екранізація світового бестселера — “П’ятдесят відтінків сірого”. Чимало кіностудій боролися за права на зйомки цього фільму за мотивом еротичного роману для пань, але дісталися вони саме Universal Pictures, ну, а з правами, звісно ж, і тони вічнозелених за касові збори.
Знаєте про серію книг “Сутінки”? Так от, це так само, тільки поверхом вище. Роман за швидкістю продажів перевершив серію романів про Гаррі Поттера і ті ж “Сутінки“, лише за рік було продано 40 мільйонів копій, багато нагород, гучних фраз від відомих журналів тощо. Прокат кінострічки було запущено до дня Святого Валентина і всі дівчата, ну дуже просили своїх хлопців, чоловіків і просто курварів зводити їх на це неймовірне видовище. Словом, неймовірна кількість причин для перегляду, та й коли востаннє на великих екранах показували еротику?
Фільм починається з того, що головна героїня Анастейша Стіл (Дакота Джонсон), на прохання своєї подруги поїхала брати інтерв’ю в багатого підприємця Крістіана Ґрея (Джеймі Дорнан). Інтерв’ю не вдалося, але панянка вельми впала в око панові Ґрею, а далі знаєте: прогулянки на гелікоптерах, дорогі подарунки і все-все, що так люблять дівчатка. Усе було б добре, якби пан Сірий не був збоченцем, що волочиться від садо-мазо і тому подібних речей, а на кохання і романтику не здатен. Так от, головний герой пропонує Анастейші підписати з ним угоду сабмісев/домінант, де він, ясно що, другий. І так все починається закручуватись у нестримний вир нелогічних вчинків.
У сюжеті достобіса абсурдних ситуацій, з яких хочеться просто сміятись. Та так і робиться, бо, судячи з реакції людей, це не драма, а комедія. І велика заслуга в цьому акторів, ніхто не повірив у складнощі стосунків їхніх персонажів. Та й все це робиться з таким серйозним виразом обличчя, що аж страшно стає. І хай все було б так, якби еротика була гарною, але і тут ніхто не повірив. Всі сцени сексу супроводжувались смішками з різних закутків кінозали.
Ну от є два головні герої і в кожного з них по дві фрази, які вони повторюють одне одному увесь фільм, переклавши місцями слова, але не змінивши суті. Від цих діалогів персонажі більше схожі на роботів, аніж на людей, і актори роблять усе, щоб так і було. Акторська гра взагалі заслуговує окремої похвали, все було настільки погано, що люди в кінозалі відверто реготали з усіх тих ляпів, які траплялися кожні десять хвилин.
І це доповнюється такою ж режисурою. Вийшло так, що режисер бачить цей фільм, ну дуже, серйозною драмою. Тому все, що діється у стрічці, робиться з кам’яним обличчям і від цього стає тільки гірше. Викликає лише сміх, а в когось навіть фейспалм. Та й це ще не кінець! Дивлячись цей фільм, можна дізнатись, що від злягання люди не потіють взагалі, все стерильне, сухе, чисте і навіть не треба підмиватися. Тож дивитись на ці еротичні сцени без відрази неможливо. Головна фраза, після перегляду: “НЕ ВІРЮ!”. Усе зроблено лише для того, щоб ніхто не повірив у почуття героїв, у їхні складні стосунки, переживання та штучний секс. І під цією лавиною негативних емоцій, якось забувається, що музика, здається, була нормально підібрана.
Загалом “П’ятдесят відтінків сірого” — це кіно для дівчаток у фазі активного статевого дозрівання, які мріють про казкове кохання, але, на жаль, у фільму рейтинг 18+, тому не вдасться їм втрапити на це видиво у кінотеатрі. Але не за літами зрілі жінки можуть дозволити собі на мить побути пустунками-піратками, аби втілити трішки фантазій. Несексуальних.