Проаналізувавши сюжетну різноманітність кінострічок крайніх років, приємно відзначити, що режисери та сценаристи почали більше задивлятися у космос. Це повертає цікавість до позаземних цивілізацій, NASA та подорожей у часі і просторі. Але все ж, найбільш очікуваним фільмом 2015 року став 7 епізод відомої саги Star Wars: The Force Awakens.

Увага! У цій статті немає спойлерів, хоч авторка намагалася переказати усі-усі подробиці сюжету, що її вразили — прим. ред.

Страх і ненависть у далекій галактиці

Перед початком сеансу я боролась із побоюваннями, що після такої тривалої перерви стрічка мене розчарує, як не грою акторів, то сюжетом. Але побоювання були марними — фільм виконано на належному рівні, автори підійшли до його створення відповідально.

Джордж Лукас віддав усі напрацювання по попередніх фільмах сценаристам Disney, але вони, чемно погортавши рукописи, вирішили зосередитися на власних сюжетах. Сам Джордж Лукас заявляє, що не погодився на режисуру, оскільки втратив любов до режисерства і не зміг би придумати чогось нового, але ніколи не забороняв долучатися до процесу Кетлін Кеннеді, яка є сьогодні головою LucasFilm. Чи розчарована я тим, що пан Лукас не був режисером і сценаристом 7 епізоду? Безумовно: його настрою у фільмі не вистачило.

Однак, зоряні війни зберігають свій настрій класичним драматичним мінімалізмом. Під час одного з драматичних моментів половина зали ридала від образи, гніву і співчуття. Творчий колектив стрічки спромігся настільки тонко і живо передати конфлікт між спорідненими дійовими особами, що й Вуді Ален здивувався би, а він за геніальністю передання простоти людських стосунків дає фору всім.

Привіт, старі знайомі

Після перегляду 7 епізоду усіх найбільше хвилює лише одне питання: „Невже минуло так багато часу?“ Тільки лінивий ще не висловився про зморщки Леї, сивину Гана Соло і пошарпаність Люка Скайвокера.

Представники Disney попереджали, що Марк Гемілл мусив повернути собі форму, аби гідно виглядати у продовженні. Але якщо його показували аж 2 хвилини, то що ж довелося приводити у форму? Адже Люк не виглядає суперзіркою, а більше нагадує Ґандалфа зі стрижкою, до того ж здійснює буквально два-три рухи за всю сцену. Тішить те, що це лише перший фільм із обіцяної трилогії, і можливо далі Люк покаже себе у всій красі.

Утім і справді — будьте готові, що Лея вже не „солоденька“ — коли вона з’явилась на екрані, я від несподіванки і переляку впустила свій попкорн.

Наймиліші герої 7 епізоду — дроїди BB-8 та R2D2, які були джерелом жартів, доки в кадрі не з’явився Вукі. Той упевнено полонив частину жіночих сердець. Коли Вукі жаліється Гану на холод — уся зала регоче, бо Вукі тримається, як зірка британських комедійних шоу, хоча насправді всі жарти виглядають трішки пласкувато.

Особливо зачіпає сцена, коли Вукі йде мститися за друга і підривати усю базу — це була надзвичайно яскрава акторська гра. І навіть кілограми шерсті не зможуть цього приховати.

Тут повно щирих емоцій крупним планом. Для цього постаралися геть усі актори. Утім, щодо Гаррісона Форда у мене є сумніви: місцями хотілося гукнути йому в екран: „Не вірю!“ і закотити очі догори, мов Роберт Дауні Молодший.

Словом, вибір акторів був зроблений вдало і всі вони прекрасно взаємодіяли між собою і створювали рівномірну атмосферу, прекрасно передавши індивідуальність своїх героїв.

У сиву давнину, у далекій галактиці…

Безумовно, перш ніж почати зйомки, Disney i LucasFilm задумувалися над ризиками, з якими вони стикаються, адже більшість героїв, які знімались у попередніх частинах, і справді вже дуже старі. Якщо їх не розбавити новими, молодшими персонажами, чи сподобається це глядачу? Вони все ж ризикнули і виграли: фільм вже покрив рекорди “Темного Лицаря” і зібрав за неповні 4 дні прокату 14,1 мільйонів доларів.

Сценарій “Зоряних війн: Пробудження Сили” — цілком логічний. Не було білих плям чи несподіваної появи нових героїв. Однак темному боку Сили цього разу не дали розгорнутися. Вони недостатньо витончені, і ось тут зрозумілість сюжету (добро завжди перемагає) не дала достатньо насолодитись інтригою боротьби, якщо така існувала.

Діалогів у “Пробудженні Сили” небагато, вони доволі очікувані, але при цьому фільм не втрачає у своїй непередбачуваності. Це вищий пілотаж, коли ти розумієш усі обставини і стосунки між персонажами, але все ж не знаєш, що буде далі.

Саме тому цю стрічку можна порекомендувати навіть не знайомим з кіносагою. Ви нічого не втратите і тільки захочете з більшою повагою і цікавістю передивитися всі попередні частини, адже 7 епізод є прямим продовженням 6.

При перегляді звертайте увагу на деталі. Упевнена, медики вліплять уподобайку за правильно передані психосоматичні симптоми болю Кайло Рена, який стукає себе по захисному жилету, отримавши поранення від світлового меча; фотографи оцінять вибір локацій для зйомки (а там є і пустелі Абу-Дабі, і деякі із пагорбів Ісландії); поціновувачі батальних сцен — натуральне падіння штурмовиків від завданих їм ударів.

Бабахи, як вони є

Попри величезну кількість комп’ютерної графіки, було вирішено знімати на плівку, а не на цифрові камери, для передання всього кольорового діапазону місць зйомки. Для цього було обрано Kodak 5219 — звичайну 35-мм плівку з поліпшеним контрастом і переданням тону шкіри. Що не дивує, адже, хоч “Зоряні війни” і знімали на IMAX-камери, прибічники класичної картинки не проміняють теплий діапазон і гнучкість кіноплівки на холодний піксель цифрової камери.

Спецефекти було вирішено відзнімати традиційними способами, де це можливо. Оператор Деніел Міндел розповідає, що на його думку глядачі втомилися від сучасної графіки і потребують чогось натуральнішого.

Водночас старі комбіновані зйомки були візитівкою саги протягом багатьох років і вплинули навіть на мас-культ. Як бачимо, Деніел чітко розумів, що казав, і фільм справді моментами повертає нас до настрою попередніх десятиліть неповторних вражень.

Сцена бою Реї в зимовому лісі на планеті D’Qar і справді захоплює. Момент, коли вибухи, заплановані Опором, викликають землетруси і сплески магми, справді варто подивитися у 3D.

Ви спитаєте: хіба можна сьогодні здивувати когось вибухами у фільмі? Але у “Зоряних війн” є Джакка, на якій добіса багато піску, з яким режисер ще не експериментував. І вже на початку фільму маємо перший вибух, який відбувається… у порожнечі сипких пісків. Усі подальші вибухи пропрацьовувалися з ювелірною точністю і навіть дизайнеру з його критичним поглядом на графіку не вдалося би знайти недопрацьовану текстуру.

Що-що, а на видовища в “Пробудженні сили” не скупились: усі панорами і батальні сцени відзняті на дуже високому рівні, а кольорообробка і режисерська любов до деталей роблять честь усій проробленій роботі колективу “Зоряних війн”.

Музику для 7 епізоду погодився писати незмінний Джон Вільямс, який був композитором усіх попередніх епізодів. Її подекуди не вистачало, але в моменти фінальних баталій вона підкреслювала всю значимість того, що відбувається і додавала деякої помпезності.

Хочу ще!

Опісля перегляду я відчула непереборне бажання передивитися усю сагу заново, відкривши її, наче фотоальбом, і побачити молодих Гана Соло, Лею, Люка Скайвокера і навіть Дарта Вейдера, від якого у 7 епізоді залишився тільки обвуглений шолом.

Слід очікувати більшого від наступних частин трилогії і дивитись на “Зоряні війни: Пробудження Сили”, як на обіцянку нових переживань, без особливої критики, і сприймати наче зустріч із старим знайомим, якого не бачив уже дуже давно.