Тихий, непоказний чоловік тинявся вулицями рідного Брукліна, погладжуючи улюблену жовту сорочку. І тут – БАЦ! – на нього десь згори упав рояль, бризнув мозок, по хіднику розсипалися внутрішні органи і буденну тишу розірвав брязкіт струн і хрускіт кісток.

Так помер Альберт Фіш — копрофіл, педофіл, садомазохіст та канібал, який часто надсилав батькам викрадених, кастрованих і з’їдених ним дітей малюнки того, що саме він з ними виробляв. І до речі, цей чоловік — реальна особа.

А його смерть — наша робота.

Знай ворога свого

У фізичній головоломці Kill the Bad Guy від марсельської студії Exkee ми беремо на себе роль працівника таємної організації, яка займається винищенням поганців, котрі залягли на дно і асимілювалися з мирними жителями. Вбивці, ґвалтівники, терористи, фінансові махінатори, сектанти та різного роду покидьки, яких розробники змальовували з вигаданих персонажів та справжніх людей, серед яких і Пабло Ескобар, і Чарлі Менсон, і навіть Адольф Гітлер. Та що там, певної миті нам доведеться убити самих Дарта Вейдера і Волдеморта. Гаррі та Люку, ану посуньтеся!

АЄОА! Оскільки організація у нас ультратаємна, то кожне вбивство має бути схожим на нещасний випадок. Так, знаю, про що ви зараз подумали. Ну, якщо можете, то перед грою вдягайте задля атмосферності чорний костюм та поголіть голову. Штрих-код на потилиці за бажанням.

А тепер до справи.

Убивство поганця для чайників

Процес очищення світу від чергового непотрібного організму в KTBG відбувається наступним чином:

1. Уважно оглядаємо місцевість.

На екрані бачимо кавалок міста, але у досить стильному та зручному оформленні: будинки та інше нерухоме оточення геть білі, а всі предмети, з якими можна взаємодіяти — чорні. Квапитися теж не варто — гру можна будь-коли поставити на паузу, щоб усе оглянути. Щоправда, під час зупинки не можна взаємодіяти з предметами.

2. Знаходимо поганця і стежимо за маршрутом його руху.

Помітити його легко — це чоловік у жовтогарячій сорочці та ще зі здоровецькою мішенню замість обличчя. Чоловік не обділений зором та слухом, тож капостити у нього під носом — готовий провал завдання. А якщо ви не скоїли вбивство, перш ніж ціль покине місце подій, не переймайтеся — він повернеться „наступного дня“. І так доки не вб’єте його. Або не облажаєтесь.

3. Вигадуємо план і готуємо місце страти.

Попервах з метою навчання мучитися вибором не доведеться, варіанти страти очевидні: порпаємося в автомобілі, і той за нашою командою наїжджає на „жертву“, відкриваємо гідрант та кидаємо в цю калюжу обірваний електрокабель, а за допомогою мотузки можна перетворити дерево на катапульту, запускаючи з неї коробки, рояль чи навіть здохлого пса.

….

4. PROF…ем, тобто ТРУПИК! *оплески, море радості*

А на десерт вам ще й дозволять переглянути запис смерті поганця з добрим десятком можливих ракурсів. Потіште садиста в собі.

Хліба й видовищ, сміху та крові!

Але не думайте, що все буде так просто. З часом на вулицях міста з’являться відеокамери, що здіймуть тривогу у випадку чогось підозрілого, поганці розживуться грізними тілоохоронцями, а на вулиці зросте кількість перехожих, серед яких будуть і особливо пильні поліцаї. Тут не обійтися без засобів відволікання — можна утнути якусь гучну капость посеред вулиці і просто покласти десь поруч порно-журнал. От побачите, не втримаються.

Зростатиме й кількість та різноманіття шляхів розправи. На особливо великих рівнях поганця можна знешкодити майже тузінем різних способів. Смакота.

Наприкінці кожного рівня вам покажуть таблицю успішності, яка окрім власне вбивства дає додаткові бали, якщо виконати додаткову умову (жодного прямого тексту; вам дають натяк, а далі вмикайте мізки), знайти справжній паспорт поганця (бо ж у побуті вони користуються підробленими), вбити покидька за один ігровий день (легко на словах), встигнути піймати зуба (!!!) та зробити смерть максимально кривавою. А, ну і уникнути випадкових жертв серед перехожих також не завадить.

Спитаєте, для чого ці бали? Для міряння, кхем-кхем, крутістю у таблиці рекордів та в багатокористувацькому режимі, який з’явиться незабаром. А ще вони дозволять вам відкрити шість скажених рівнів, де вам доведеться відбиватися від зомбі, руйнувати будинки мертвими собаками, та — увага! — рятувати поганця від смерті.

Kill The Bad Guy — гра, яка окрім чудового ігроладу, стильних графіки та музики, має прихований терапевтичний ефект. Спокійне та планомірне винищення віртуальних чоловічків не просто дасть розрядку вашому мозку, а й вгамує нерви, якщо впродовж дня вас хтось діставав. Бо ж відплата, якою би вона не була, — страва, яка краще смакує холодною.