Привіт, сученята, з вими Дедпул! Так-так, той самий незрівнянний балакучий найманець і так, я таки в вашому жалюгідному вимірі. Що я буду робити? Восхваляти себе звичайно ж! Сьогодні мені до рук потрапив комікс, що розповідає мій шлях до вашого виміру невдячних жалюгідних виродків-маніпуляторів творців. Надали мені його людиськи з магазину коміксів Ideo-Grafika й тільки через це вони досі живі… переважно.

Отож, все почалось з того, що лисий професор в черговий раз вирішив вправити мені мізки й віддав до просунутої психлікарні. Спочатку все йшло як завжди, та коли лікар замість того, щоб слухати мою трагічну історію дитинства сказав, що я неефективний!

– Швидше дефективний…
– Та й в ліжку ти егоїст…

Неважливо, отож, лікар виявився Психолюдом й хотів, покопирсавшись в моїй голові, зробити з мене раба. Пфф, ті ідіоти чомусь не змогли допетрати, що я невразливий до всієї цієї психохріні. Замість рабства до мене прийшло прозріння… ні, навіть не так — Прозріння! Себто вся ота мура про сенс життя, всесвіту і взагалі… Стоп, це не з цієї п’єси, кгм, тобто я зрозумів, що всі ми маріонетки в руках покидьків-“творців”. З цими знаннями й бажанням допомогти своїм ще живим колегам я пішов звільнювати їх в єдиний відомий мені спосіб. Я повинен був вбити їх УСІХ. Ну а чого ви ще хотіли від коміксу з назвою “Дедпул вбиває всесвіт Марвел”? Напруження? Драми? Це теж є!  Доволі детально описана загибель декількох героїв/поганців, та в цьому “декількох” й криється головна проблема! МАЛО! От те слово, котре з’являється в думках після прочитання цього неперевершеного коміксу. Так, на цьому мої походеньки світами не скінчились, та хотілося б більше подробиць, більше персонажів більше різанини, одним словом більше, ні, БІЛЬШЕ! 

Проте сам процес цього дійства описаний шикарно! Кров, смерті, драми, істерія! Аж сльоза навертається, як згадую ті часи… Мальовка приємна оку й не соромиться показати деталі всіх моїх безчинств подвигів в ім’я свободи. Хоча жоден малюнок ніколи не передасть всієї краси й довершеності моїх сідниць!

– І то правда.

“Дедпул вбиває всесвіт Марвел” вельми цікава й доволі самодостатня історія про Мене й не зважаючи на свою незначну тривалість міцно вкарбовується до пам’яті. Та є й хороші новини, адже це — лиш частина мого шляху й його вистачить ще на чимало історій…

P.S. О, мало не забув, Я, осяяний небаченим потягом до щедрості, розігрую аж цілих 3 комікси у цьому конкурсі.