Мало — не означає погано. Це правило про яке нерідко забувають молоді автори, надаючи надто багато часу завідомо мало значимим речам. У погоні за об‘ємами, вони гублять між рядків чіткість та виразність своїх творів, тоді як більш вправним вдається за декілька речень вразити серце читача. Автор оригінальних історій про «Фафгрда та Сірого Мишолова» не мав звички розмінюватися на дрібниці і зокрема тому, його фентезійна сага стала такою відомою. Саме цього й очікуєш від комікс-адаптації, яка не розчаровує.
У кращих традиціях
Візуальна складова мальопису «Фафгрд та Сірий Мишолов» — відмінна. Втім, саме цього й очікуєш від Міньйоли. Водночас деталізовані та позбавлені зайвого навантаження панелі щокілька сторінок змінюють загальний настрій під стать історії. Вишукана гра з тінями та дещо приглушена, позбавлена надміру яскравих барв, палітра вигідно підкреслюють емоції зображуваного.
Маестро знає як передати дію і не соромиться демонстрації цього. Будь то зображення самотнього вершника, що скаче на коні, чи напружена бійка з групою злодюжок — ти чітко відчуваєш задану сценою динаміку. Допомагає зануренню і вивірене використання звуконаслідування. Передача властивих сценам звуків через текст тут нечасте явище. Переважно його використовують у крайніх ситуаціях — для передачі випадкових шматків аудіовізуального фону у сутичках або ж акцентування на рідкісному звуці, що розрізає довколишню пустку.
Вигадливість зображуваного вартує окремої згадки. У своїх мандрах, двійко героїв відвідає різноманітні шматочки фентезійного континенту, що багато в чому відсилають нас до знайомих нам за передачами про мандрівників куточків Землі. Змальований світ відчув вплив магії зовсім трішки і більше нагадує дещо сатирично викривлені краєвиди середньовічних Європи, Азії та близького Сходу. Це дозволяє нам відчувати зв‘язок з вигаданим світом, проводячи паралелі з рідним. Водночас, це ж і не дає забувати, що описана мандрівка проводить персонажів чужим, ворожим нам краєм.
Та немає бочки меду без ложки дьогтю. У деяких стріпах я губився, намагаючись виділити головних героїв чи їх противників у зображуваному безладі. Таким прийомом художник добре передає хаотичність зображуваного, але, разом з тим, перебиває набраний мною темп читання.
Не розмінюючись на дрібниці
Говард Чайкін, автор адаптованого сценарію, зміг правильно передати роботи Фріца Лайбера. Спочатку обраний ним темп оповіді дивує. Очікуючи на неспішну поїздку на велосипеді, я отримав стрімку подорож спортивним мотоциклом. Він без долі жалю викидає з оповіді маловажливі фрагменти, мовби кажучи читачу: «На це немає часу, пофантазуєш на дозвіллі». У підсумку ми отримаємо смачнючий концентрат, який хочеться смакувати, обдумуючи пригоди, що спіткали головних героїв.
А міркувати є над чим. Простакуваті Фафгрд та Сірий Мишолов — відмінні герої для того, щоб закинути їх у вир подій та просто спостерігати за ними. У зображуваних історіях є як місце для хорошого жарту, так і для болючого ляпасу у формі невигідної істини. І не слід забувати, що ми у фентезійному світі. Хай головні герої не використовують магії — це не означає, що інші не вдаватимуться до неї. До того ж це дає можливість вкинути до історії абсурдні та мало пояснені елементи, що слугують відмінною ілюстрацією до закладених автором ідей.
Магазинчик з мотлохом, що здається всім небувалими розкошами, викрадення маєтку шляхом переносу його в інше місце та суша під товщою води — це тільки вершина айсбергу. Об‘єднані вузами дружби, головні герої ладні пробитися через будь-які незгоди. Їхній зв‘язок нерідко проходить перевірку на міцність, що породжує часом кумедні ситуації.
Читаючи комікс «Фафгрд та Сірий Мишолов» у мене мимоволі вимальовувалися паралелі з творами серії «Дискосвіт» від Террі Пратчета. Не можу сказати хто для кого став джерелом натхнення, але схожа манера подання історії та, що помітніше, візуальних і словесних жартів, легко читається у творі. Так ця і без того тепла та затишна історія набуває додаткових ноток затишку.
Усе найкраще — попереду
Видавництво Fireclaw вклало чимало праці у видання коміксу «Фафгрд та Сірий Мишолов». Мені не вдалося помітити огріхів перекладу чи верстки, перемальовані звуки теж не викликають зауважень. Формат видання порівняно звичний для нашого ринку. Його розміри можна порівняти з виданнями від Mal’opus або іншими роботами Dark Horse, що видавалися Vovkulaka.
Хоча без проблем не обійшлося. Вогнепазурята рідко видають мальописи у палітурці, тож на цьому поприщі досвіду їм дещо бракує. Під час друку, підрядники трішки накосячили з проклейкою форзацу та перших сторінок. Тому кінцевий результат дещо засмучує. Втім, я певен, що у наступних томах усе буде чудово і цієї проблеми вдасться уникнути. Іншою особливістю, що здалася мені надмірною, став дуже вже великий логотип видавництва на корінці. Безперечно, він привабливий, та все ж сильно перетягує на себе ковдру. Втім, слів з пісні не викинеш і до кінця серії точно доведеться з цим жити, а надалі, сподіваюся їхня талановита команда зверне увагу на зауваження.
Вперед до незвіданих пригод
«Фафгрд та Сірий Мишолов» — це неймовірно дотепна та розумна фентезійна пригода, що з повагою ставиться до часу своїх читачів, не приймаючи їх за дурнів. Вона дає можливість пофантазувати та подумати над своїм життям. Мораль та сатира, що передаються нею, легко знаходять відповідники у сучасному житті. А загальну картину доповнює малюнок Майка Міньйоли, який вкрай доречний цій історії.
Я однозначно рекомендую вам звернути увагу на комікс «Фафгрд та Сірий Мишолов» і познайомитися з цією чудовою історією.
Придбати комікс «Фафгрд та Сірий Мишолов» можна за посиланням.
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!
