Колись успіху коміксів Marvel неабияк посприяла ідея того, що герої повинні жити у спільному всесвіті. Співпрацювати, мигцем перетинатися і часом збиратися здоровезною юрбою в глобальних подіях. Якраз глобалки та стали квінтесенцією цього підходу. Окремі серії потрохи підводять світ до масштабного лиха. Аж ось біда трапляється, герої об’єднуються та у межах лімітованої серії вирішують негаразди.

Видавництво Mal’opus уже зарекомендувало себе як видавця, що знається на глобальних подіях. Вони встигли видати «Громадянську війну» та «Таємне вторгнення» — одні з найпомітніших глобалок Marvel і не планують на цьому зупинятися. Аж ось, ця команда випускає написаний Нілом Ґейманом комікс «Marvel 1602». І несподівано з’ясовується, що це найкраща глобальна подія, що є у наших крамничках. Хоч вона й не зовсім підпадає під це визначення.

«Марвел 1602» це фантазія на тему «А що якби супергерої з’явилися на чотириста років раніше, на початку 17 ст.?». І гвіздочок якраз у слові «з’явилися». Це не пригода з подорожжю у часі чи мандрівкою команди у паралельний вимір. Натомість Ніл Ґейман відібрав близько 20-30 популярних героїв всесвіту Marvel, підкорегував їх відповідно до епохи і збудував довкола цього масштабну історію на 8 випусків. Так ще й зробив це до того вправно, що зміг виділити кожному достатньо часу і розповісти історію, не вдаючись до формату «Галопом по Європі».

Нік Ф’юрі тепер не агент Щ.И.Т.А, а сер Ніколас Ф’юрі, голова Англійської розвідки. Шибайголова не адвокат з Нью-Йорку, а мандрівний бард, який у своїх подорожах підпрацьовує найманим спецагентом. Автору вдалося залишити героїв впізнаваними, часом кардинально змінивши їхню зовнішність та передісторії. Особливо круто вийшло це зробити з Графом «Красунчиком» фон Думом та Пітером Парква. А частину персонажів мені не вдалося розпізнати аж до моменту зриву масок. Тож останні два випуски я тільки те й робив, що дивувався як вправно мене водили за носа стільки часу.

Як признається сам Ґейман, він «хотів створити комікс, який мав би те ж відчуття грайливості та належності до народження світу, які я бачив у тих ранніх сюжетах Marvel [60-х років]. Створити не імітацію, а те, що впізнали б Стен Лі, Джек Кірбі чи Стів Дітко. Всесвіт Marvel, який постав на чотириста років раніше, маючи на те свої причини.» Йому це відмінно вдалося. Простежувати появу та розвиток кожного з представлених героїв чарівливо. Немов тобі розповіли частину таємної легенди.

Найдивовижніше те, що «Marvel 1602» — це подія в якій зібрано близько 30 переосмислених персонажів всесвіту і яка уникнула масштабних супергеройських мордобоїв. Ця історія не обійшлася без сутичок чи спалювання мутантів на вогнищах інквізиції. І навіть масштабний штурм фортеці Дума присутній. Та основний противник — не могутній і злий правитель чи несподівана космічна загроза, яку можна відкинути тумаками. Увесь твір автор немов відводить увагу від сцен насилля, вибудовуючи антимілітаристичне посилання. Ставлячи на чинне місце міжлюдські взаємини, він знецінює грубу силу. Ба навіть Ф’юрі в цій історії постає перед фактом, що він уже не потрібен цьому світу.

Візуальне бачення Енді К’юберта стало саме тим, що змусило повірити у цей світ. Спершу здавалося, що малюнок надміру похмурий та невиразний, але це тривало недовго. У післямові автор зауважує:

Надіслав художнику Енді К’юберту план разом з описами персонажів і тішився тим, що він надсилав мені портрети саме тих людей, яких я уявляв.

І після прочитання мені складно уявити як по іншому могли б виглядати герої у цій ситуації. Усі елементи одягу, зачіски чи навіть оздоблення задніх планів — на своїх місцях і круто синергують, створюючи фінальну картинку. Також хочу зауважити штрихування навскіс, що стало невіддільною частиною панелей. Воно немов додає аутентики зображуваному.

Українське видання «Marvel 1602» вийшло гарним. Хай навіть не зовсім тоді, коли на нього чекали. Це книжка форматом 17х26 см у твердій обкладинці. Тобто повністю відповідає іншим виданням коміксів Marvel від Mal’opus. На фоні попередниць її вигідно вирізняє покриття палітурки, яке тактильно нагадує soft-touch пластик та допомагає формувати приємне перше враження. Схоже уже було у виданні «Болівара» від Artbooks.

Вибір обкладинки другого випуску як основної — вкрай вдалий. Колористика допомагає їй вирізнитися з-поміж інших і тішить око. Втім майте на увазі, що фотографії передають зелений не так, як він виглядає наживу. Достатньо уявити собі молоді голочки ялинок, які якраз попробивалися на світ, щоб зрозуміти який він. Серед додаткових матеріалів ескізи персонажів та післямова автора. Остання вкрай важлива, саме після прочитання цього невеличкого шматка тексту мені вдалося розставити всі крапки над «і» та сформувати враження.

«Marvel 1602» це історія, що вдалася авторському дуету бодай тому, що вони реалізували головну мету одного з них. Вони створили книжку, яку хочеться читати погожим літнім днем у човні посеред озера. Попри навантаженість подіями та персонажами, історія не буксує та не провисає. Це змушує задумуватися над тим, чому ж глобальні події від Marvel переважно так від цього страждають. А ще їй вдається дарувати відчуття приналежності до всесвіту, яке рідко дарують десятки прочитаних синглів чи жваві суперечки з іншими фанатами. І це круто.

Придбати комікс «Marvel 1602» можна за цим посиланням. А ще незабаром ми розіграємо один примірник коміксу «Marvel 1602» від видавництва Mal’opus. Тож слідкуйте за нашою фейсбук-сторіночкою.