Які польські ігри зі світовим ім’ям ви знаєте? Серія The Witcher, Gears of War, Call of Juarez, Dead Island, і все? Тепер можете сміливо додати до цього списку і Layers of Fear. Хлопці зі студії Bloober Team змогли довести, що вони майстри своєї справи, адже їм вдалося створити горор, який лякає далеко не монстрами (хоча і вони тут є). Layers of Fear бере атмосферою та сюжетом і є грою на перетині жанрів горору та симулятора ходіння. Саме за це гра отримала 71 бал на Metacritic та 95% позитивних відгуків у Steam.

За сюжетом, ви — збожеволілий митець, який втратив усе в спробах створити свою найкращу роботу. Намагаючись розібратись із причиною божевілля героя, вам доведеться пройти крізь найвіддаленіші закутки підсвідомості, зазирнути у кожну кімнату, яка відображає психологічний стан і лише від вас залежатиме, чи зможе головний персонаж вибратися зі свого безумства, довершивши картину, або ж буде приречений на подальше блукання своєю хворою підсвідомістю.

Витирайте ноги

Дизайн рівнів заслуговує окремої уваги, адже як візуально, так і технічно гра виконана просто неперевершено. Кожна кімната, кожна шафа, кожен підсвічник — усе пророблено до найменших дрібниць та ідеально відтворює потрібну атмосферу, а чудовий звуковий супровід лише доповнює картину занепаду і страху.

Почавши гру у затишній вітальні, під звуки дощу знадвору, важко уявити, на що буде схожий будинок за кілька годин. А він постійно змінюється, кожна наступна кімната оповідає певну історію. Лише зібравши всі частини пазлу, ви зрозумієте, що ж тут відбулося.

Похмурий маєток у вікторіанському стилі оздоблено десятками моторошних картин, які ретельно пильнують за вашими діями, а деякі з них відіграватимуть важливу роль у просуванні сюжетом. Кожен елемент декору грає свою роль і саме завдяки дрібницям ви зможете більше довідатися і про головного персонажа, і про те, що сталося з його сім’єю.

З технічного погляду, рівні побудовані майже ідеально, адже лиш трохи повернувши камеру, у деяких випадках ви побачите вже зовсім іншу кімнату, а пройшовши двічі крізь одні й тіж двері, ви не можете бути впевнені, що опинитеся у тому самому місці.

Лабіринти маячні

Навіть попри те, що гра має дві кінцівки, сюжет доволі лінійний. Вам не дозволять зробити бодай кроку вбік або відчинити не ті двері, але це й не потрібно. У Layers of Fear не треба приймати якихось рішень, треба лише спостерігати як ідея безіменного художника занапастила все його життя.

Почавши роботу над деяким „шедевром“, головний герой втратив натхення. Щоразу, як він торкався полотна, у нього виходила лиш бездарна мазанина. Намагаючись віднайти натхнення у літрах алкоголю, він втратив сім’ю, а потім і самого себе.

Гравцеві доведеться пройти крізь усі прошарки безумства протаґоніста, знайти усе необхідне приладдя й спробувати докінчити „шедевр“. У подорожах цими прошарками на вас чекатимуть привиди минулого та моторошні картини, які не зможуть вас вбити, але попри це не дадуть почуватися у безпеці. Єдине місце у всьому маєтку, де ви зможете перевести подих — це майстерня, у яку вас повсякчас вестиме бажання завершити картину.

Фінал гри доволі затягнутий, а сюжет неоднозначний, однак гра дозволяє заповнити пробіли в історії власними домислами стосовно долі головного персонажа.

Ходіння, як стиль грання

Розробники описують гру, як психологічний трилер з елементами горору, але передусім, Layers of Fear — це симулятор ходіння (щоправда, куди піти обираєте не ви), а вже потім це трилер і жахастик. Більшість часу ви проведете, блукаючи маєтком і відкриваючи двері.

Гра постійно триматиме вас у напруженні та винагороджуватиме за уважність. Відкриваючи шафи та уважно придивляючись до деяких елементів декору, ви знаходитимете підказки, які допоможуть довідатися більше про головного персонажа і щоразу доповнюватимуть загальну картину. А добре зрежисовані сцени, живі картини та привиди створюють той самий горор і відчуття небезпеки.

Якщо коротко, то суттю гри є пошук необхідних принад, аби написати той самий „шедевр“. Утім відчути себе детективом вам не дадуть, адже саме „шукати“ нічого вам не доведеться, гра сама покаже, що й де лежить. Щоразу виходячи зі своєї майстерні, ви бачитимете вже зовсім іншу кімнату, а попри безсмертя відчути цілковиту безпеку буде можливо лише у тій самій майстерні

Навіть незважаючи на лінійність сюжету, відчуття безсмертя та обмеженість дій, для мене Layers of Fear стала зразковим жахастиком, адже під час грання мої ноги постійно були вкриті холодним потом, а волосся стояло дибки. Таких відчуттів мені не вдалося отримати ані від Amnesia, ані, тим паче, від Outlast. Перше прохоження гри у мене зайняло 4 години з перервами, аби перевести подих. Тож, якщо ви цінуєте сюжет і атмосферу в іграх — Layers of Fear для вас, але якщо у горорі для вас головне збудувати нову цегляну хату, то навряд ви повною мірою зможете оцінити гру.