ВІДЕОМАТЕРІАЛ Metal Gear Survive

Огляд Metal Gear Survive

Автор: Владислав Папідоха

Metal Gear Survive вийшла у місяць, коли крім неї та Kingdom Come: Deliverance з-поміж ААА тайтлів і згадати ні про що. Тільки якщо творіння чехів викликало “Вау!” у широкої публіки як до, так і після релізу, то Metal Gear Survive нічого, окрім матюків, не змогла заслужити. І у обох випадків є дещо спільне — інерція, яку проявила стосовно них ґеймерська спільнота.

Тоді як на очевидні недоліки Kingdom Come: Deliverance гравці слухняно закрили очі, від Metal Gear Survive не залишили каменя на камені, незважаючи на непогані відгуки преси та гравців, які усе ж не побоялися зіграти у цю гру. І зараз ми прискіпливо поглянемо та з’ясуємо, чи й справді  Metal Gear Survive — мертвонароджена гра.

Коли хотіли, як Коджіма, а вийшло, як завжди

Історія — це, мабуть, саме той елемент Metal Gear Survive, який не хочеться зачіпати. Уже після прологу гравець чітко розуміє, що не отримає хорошої оповідки, сценарію чи бодай одного живого героя, а сюжет провезе його через цю феєрію недолугих хитросплетінь, невміло намагаючись розважити його.

Наш головний герой — один з бійців материнської бази з Metal Gear Solid V: The Phantom Pain. Як і його побратими у вищезгаданій грі, це всього лише безлика оболонка, яка заледве може зацікавити вас чимось. Унаслідок ряду подій його силоміць відправляють у паралельний вимір, що дуже схожий на його рідний світ, але, якщо не брати до уваги, невеликих зграй тварин, наповнений виключно зомбі. Ставши заручником ситуації, він знаходить залишки облаштованого прихистку колишньої ударної групи, бере в руки палицю і йде розбиратися, що тут і як. Варто згадати, що ці зомбі — звичайні люди, заражені деякою інфекцією, яка також вразила і головного героя, унаслідок чого він чудово регенерує.

Оце і все, що вам розкажуть у перші 4 години гри. Небагато, але від виживастика більшого й не очікуєш. Зрештою, ми прийшли сюди по ігролад. І все би нічого, якби розробники навмисне не робили акцент на історії. Раз на 5 годин гравцеві підкидатимуть чергову порцію інформації, робитимуть немічні спроби його вразити, змусити співчувати головним героям і накручуватимуть навколо цього всього таку інтригу, що у певний момент ти навіть віриш, що у них вийде тебе захопити. Проте це все не більше, ніж мильна бульбашка.

Підводить і технічна реалізація, як дивно це б не звучало. Замість поставлених силами Fox Engine катсцен — погано написані перемовини кодеком. І хай би це було раз чи двічі, але так постійно. Щоби порахувати усі сповнені змісту відеоролики у грі, вам вистачить пальців двох рук. Ба більше, вони поставлені так же ж погано, як написані перемовини кодеком. Завдяки тому, що нам дозволяють самостійно створити свого віртуального аватара, його міміка у цих заставках вражає своєю недолугістю. У будь-якому відеоролику вертаєшся до думки, що твій герой схожий на розумово відсталого, що не найкращим чином впливає на сприйняття гри.

Пошуки їжі та захист точки з обов’язковим тицянням палицею у паркан

З ігроладом у Metal Gear Survive ситуація дещо краща. Перед нами звичайний виживастик з кількома оригінальними рішеннями, де герою потрібно постійно збирати ресурси, шукати щось їстівне, регулярно пити та слідкувати за кількістю кисню в балоні.

Після порівняно тривалого вступу, де гра розповідає гравцю що, де, як та навіщо, — нас відправляють завчасно заготованою доріжкою. Це не та гра, де вам задля виживання доведеться постійно десь лазити, обнишпорювати кожен закуток і труситися над кожною одиницею ресурсу. Того, що ви знаходитимете, рухаючись по сюжету, цілком достатньо, щоби герой не валився з ніг, вчасно здобував нові рівні та завжди носив актуальне спорядження. Безперечно, ви вільні ходити, де вам заманеться, але нічого, окрім нових рецептів для крафтингу та чергової гірки ресурсів, ви не знайдете. Мапа пуста, що пояснюється історією, і нічого цікавого не приховує. Навколо невеликого клаптику землі, з вашою базою по центрі, стоять непроглядні стіни пилу. Видимість у них набагато гірша, а позначки карти не працюють (якщо ви раніше не відвідували цю область), тому орієнтуватися потрібно за допомогою компаса, маячків та прапорців. Останні виявилися вигадливим рішенням з боку ґеймдизайнерів: якщо ви заблукали, то можете встромити у землю завчасно створений прапорець, який відмітиться на вашій мапі, а далі, завдяки компасу, ви зможете знайти бажаний шлях. Маяки тут є на вашій базі та на усіх точках швидкого переміщення. Нерідко вони дозволяють обійтися без стягів і ви, мов той корабель у бурю, рухатиметеся назустріч світлу. Система орієнтування заслуговує похвали: вона ставить гравця у не найзручніше становище і однаково створює труднощі на початку та під кінець гри. Дещо руйнує її хіба позначення на карті доріг неподалік точок швидкого переміщення. На щастя, радіус виявлення доріг невеликий і часто знайти їх досить складно, тому вони не псують гри у спортивне орієнтування на місцевості. Незначною приємністю є оази поміж ковдри пилу, на які ви часом випадково натраплятимете у ваших пригодах. Щоразу знаходячи таку, ви відчуватимете безпеку та розуміння того, що життя чудове.

Щоб продовжувати рух уперед, герою необхідно харчуватися та пити воду. Перше, що зауважують гравці — те, наскільки швидко герой голоднішає та починає відчувати спрагу. Жодна кротяча нора, яку ви побачите у грі, не зрівняється з тією, що знаходиться у шлунку головного героя. Вам доведеться вбивати усю дичину, яку зустрінете та тягати за собою десяток-другий ємностей, наповнених водою. Це помітно додає мороки і змушує постійно оглядатися по сторонах у пошуках чогось, що бекає. І усе б нічого, якби від голоду ви просто вмирали. Від рівня вашої ситості залежить кількість життя, а від спраги — смужка витривалості. Окрім їжі та води, важливим для вас ресурсом стане кисень. Оскільки більшу частину мапи застилає непроглядна ковдра пилу, то у походах доведеться користуватися кисневим балоном. Цікавим нюансом є те, що кисень головний герой витрачає так само швидко, як інші два ресурси. У разі необхідності його запас можна відновити у польових умовах за рахунок енергії кубу (своєрідної місцевої валюти). До всього, слід зважати і на міцність самого балону, який перший час буде доволі проблематично лагодити. Цей елемент зроблений вдало і змушує постійно поглядати на показник кисню.

Їжу та воду можна виробляти на базі, яка, втім, не є аж таким важливим ігроладним елементом. Ви можете створити грядки і посадити на них якісь культури, можете розводити диких тварин, а щоб отримувати воду — збирати дощову та фільтрувати. Цим займатиметься ваш спеціальний загін. Так, у Metal Gear Survive є система загонів, як у MGS V, але тут вона радше цікава приблуда, ніж необхідність, за якою варто слідкувати і використовувати собі на користь. У процесі поневірянь ви рятуватимете дивом уцілілих людей і забиратимете їх до свого невеликого “племені”, де вони якось існуватимуть. Вам від того ні гаряче, ні холодно, тому що ресурси, окрім їжі і води, можуть збирати тільки загони розвідки (яких, без мікротранзакцій, у вас аж один) та й то у мікрооб’ємах, а усі інші послуги вам не потрібні. Персонажі, яких ви рятуєте, у свою чергу такі ж дровиняки, як і головний герой. Цікавих історій вони не розкажуть, та й користі від них небагато. Отак і виходить, що няньчення з жителями бази і самою базою часом перетворюється у тягар.

Вищезгадана енергія кубів — це місцева універсальна валюта. Її ви отримуватиме з тіл вбитих зомбі та енергетичних кущів, які після знищення дають 1000 одиниць. Витрачати її доведеться на крафт, кисень та підняття рівня героя, що стане основною статтею витрат через свою дороговизну. Енергії кубів, як і усіх інших матеріалів, завжди удосталь, якщо не займатися відвертим марнотратством та збирати усе, що знайдете на квестових локаціях. Дуже швидко вам обридне тримати палець на кнопці збору ресурсів і навіть вміння, що пришвидшує процес, не стане порятунком.

Завдяки багатому спадку MGS V, у грі чимало предметів, які можна створити та використати. Для створення такого предмету вам необхідно мати рецепт, необхідні інгредієнти та “верстак” певного рівня. Усе ніби й правильно, але дивно, коли гартованому вояку потрібен рецепт, щоби збити паркан з дощок. Окрім того роздратування викликає те, що для очищення води вам необхідно її скип’ятити у казані. Біда у тому, що рецепт вогнища з казаном ви знаходите на 6-ій годині гри, а до цього доводиться пити або знайдену очищену воду (якої мало), або брудну.

Саме тут варто перейти до найбільш неоднозначного елементу гри — бойової системи. У грі є зброя ближнього бою (умовно: колюча, одноручна, дворучна та величезна), дальнього (лук та невелика номенклатура пістолетів, гвинтівок та дробовиків) та метальна. У зброї ближнього бою є комбо з трьох ударів та один сильний, а ще можна відбивати удари і вбивати зі спини у стелсі. Це небагато, але ви цього не помічаєте через динаміку сутичок та те, що рідко використовуєте ці прийоми уже після трьох годин гри. Кожен клас зброї має свої особливості використання, проте з-поміж решти особливо вирізняються колюча, тому що нею можна бити через металеву огорожу, не пошкоджуючи її, та геть імбалансний лук. Зважаючи на різноманіття тутешнього арсеналу, хотілося би сказати, що кожен знайде щось собі до смаку, але тільки-но ви знайдете лук — усе інше відходить на задній план. Створення стріл не потребує багато ресурсів, їх можна підбирати (якщо не загубите), вони не ламаються, шкодою вони не поступаються пістолетам, а далекобійність лука остаточно переконує, що не потрібна вам зброя ближнього бою, хіба зовсім сумно стане. Окрім лука, в нагоді стають коктейлі Молотова, що ефективно справляються з великою кількістю противників, а їх майже завжди чимало.

Десь тут ви можете задати доцільне питання: “У героя ж є смужка витривалості. Як сильно вона впливає на бойову систему?”. Відповідь проста: ніяк. стаміна витрачається, коли ви бігаєте, повзаєте, ходите навприсядки та стрибаєте, але удари або висіння на уступі її не віднімають. З перших хвилин ця недопрацьованість дратує і помітно спрощує гру. Знай собі бий противників комбо з трьох ударів та ухиляйся у потрібний момент — ось і все.

Ось тут і слід перейти до найгіршого у ігроладі Metal Gear Survive: ви надто швидко уподібнюєтеся Рембо. Після появи лука, коктейлів Молотова та створення грядок і водоочисних споруд — вам не страшне ніщо, крім закінчення кисню. Через це Metal Gear Survive перетворюється з виживастика на паршивенький екшн від третьої особи з одним типом завдань: захист точки від хвиль противників. Вам усе ще потрібно шукати ресурси для крафту, але це не є проблемою, тому що дорогою ви не зустрінете жодного серйозного супротиву. Якщо на початку подорожі ви тряслися, побачивши зграю зомбі і бігом будували паркани, щоб якось їх затицяти дротиком, то після отримання згаданого переліку спорядження, ви відбігатимете назад, водночас розстрілюючи зграї будь-яких розмірів. У один чудовий момент ви зрозумієте, що не стільки зомбі бігають за вами, скільки ви за ними.

Чи погано усе вкупі?

Metal Gear Survive — не погана гра, але й хорошою її не назвеш. Вона просто ніяка. Уже за рік про неї згадають хіба злі поціновувачі серії або гравець, що вирішить переглянути перелік ігор у жанрі виживастик.

У Metal Gear Survive чимало недоліків. Головним варто назвати фанатичне бажання видавця прив’язати її до відомої серії, в надії, що це буде фінансово вигідним рішенням. Та прибери вони з назви ці два заповітні слова — гру ніхто б і не помітив. Зроби її розробники кооперативною з голови до п’ят і відріж вони цю недолугу оповідку — гра була б однозначно кращою і знайшла свою аудиторію, але маємо, що маємо.

Проте це все ще не псує Metal Gear Survive. Так, ви правильно прочитали, грати у неї й далі весело і це складно пояснити. Вам хочеться ще трохи розвинути базу, відкрити нову зброю, надягти на свого героя черговий капелюх, що має більше очок захисту, ніж воєнний шолом.

Безперечно, ви у житті не захочете повернутися до неї, побачивши фінальні титри, але навряд ви вважатимете знайомство з нею втраченим часом. У грі є ряд вигадливих рішень, вона чудово працює, а Fox Engine забезпечує хорошу картинку. І якщо вам раптом захочеться виживастика з горою ґрайнду, а Metal Gear Survive коштуватиме менше 100 грн — не боріться з бажанням спробувати цю облаяну всіма гру.

60

Приємність

Вдалося

  • орієнтування на місцевості
  • утримати гравця перед екраном довгий час
  • взяти з MGS V більшість об’єктів з мінімальними доопрацюваннями

Не вдалося

  • інтерфейс
  • сюжет
  • прикрутити кооператив до кампанії
  • позбутися бажання наживи

Жанри

Компанії

Платформи

Останні огляди

Огляд The Crew 2

75

Автор: Михайло Петрунів

The Crew 2

Огляд фільму «Ти — квач!»

48

Автор: PlayUA

Ти — квач! / Tag (2018)

bit’ання з минулого: Sid Meier’s Pirates! (2004)

Автор: Андрій Нагорний

Sid Meier's Pirates!

Огляд фільму «8 подруг Оушена»

71

Автор: PlayUA

8 подруг Оушена / Ocean's Eight (2018)

Огляд Cities: Skylines — Parklife

75

Автор: Семен Брилінський

Cities: Skylines - Parklife

Огляд FAR: Lone Sails

80

Автор: Владислав Папідоха

FAR: Lone Sails

Огляд Frostpunk

73

Автор: Олег Куліков

Frostpunk

Огляд мультфільму «Острів собак»

88

Автор: Володимир Вітовський

Острів собак / Isle of Dogs (2018)
error: Сорян