У 1999 році New World Computing випустила свою ідеальну гру — третіх Героїв. Попри те, що минуло 16 років і нещодавно вийшла Might & Magic Heroes VII, на питання „Які Герої Меча і Магії — найкращі?“, ми отримаємо відповідь “Герої III”. Усе, що виходило далі, проходило крізь порівняння фанатами з цим ідеалом. Герої 4-ті — погані, 5-ті — хороші, 6-ті — погані, 7-мі… А ось зі 7-ми студія Limbic Entertainment робила все, щоби вгодити фанатам. Розробники стежили за форумом, створювали голосування і старалися прислуховуватись до слушних порад фанатів. І от ніби мало б бути „7-мі хороші“, але оцінка на Metacritic ще нижча, ніж у 6-х поганих, як у критиків, так і у користувачів. Тож у чому проблема? Можливо не тільки у розробниках? Словом, тому написання рецензії Герої VII доручили мені, оскільки зі серією знайомий злегка і Might & Magic Heroes VII — це перша частина, у якій я провів чимало годин.

Почнімо спочатку

Невеличкий екскурс для новачків. Серія Might & Magic Heroes у чомусь схожа на настільну гру. У нас є 2 основні мапи. Перша — це мапа світу. На ній розкидані ресурси, замки, вороги і, звісно, фігурка нашого героя з його армією. Для досягнення будь-якої мети, завжди потрібно досліджувати території, розбудовувати замок, наймати військо, помпувати героя, воювати і за потреби захоплювати ворожі замки.

Друга мапа — це мапа бою. Вона, як шахівниця, — уся в клітинках, на яких стоять загони героя. Кожна фігура — це один загін. Збоку — цифра, що вказує на кількість юнітів у цій фігурці. Бій проводимо покроково за допомогою меча та магії.

У сиву давнину у далекому-далекому королівстві

Історія розгортається за 100 років до Heroes V. Імператриця Мів мертва і землі Асгану поглинула війна за престол. Один із самовисуванців на посаду голови королівства — герцог Іван з роду Грифонів. Однак герцогу війна набридла і він схиляється до того, щоби піти на угоду з ворогом і побудувати власну імперію десь у інших землях. І от вплинути на рішення Івана — бути чи не бути цій війні — мають радники з різних відомих фанатам фракцій: Лісний Союз, Ліга Тіней, Некрополіс… Кожний радник має власну повчальну розповідь і у цих розповідях ми беремо безпосередню участь.

Сюжет посередній. З одного погляду всі історії різні. Наприклад, історія про Некрополіс починається зі знищення некромантів, а у Лізі Тіней хитрощами будемо руйнувати союз між іншими фракціями, але от стежити за деякими розповідями не так вже цікаво і виходить, що втягує в гру не сюжет, а ігровий процес. Тим не менше, усі діалоги написані дуже літературно і озвучені відповідно, тому слухати усю цю балаканину, дуже приємно, ніби казку розповідають.

Візуальне подання теж трішки дивне, бо розповідають статичні фігури. Хоч у CGI-трейлері (який, до речі, був нами дубльований) усе було живе, у грі це просто фігури, які непомітно змінюють розташування тіла при зміні кадру. Насправді і така реалізація хороша, але при перегляді все одно виникає відчуття, що щось не так. Мабуть, бюджету забракло.

Ігророзлад

От чого я не очікував на початку гри, так це відсутності туторіалу. Знайомі зі серією швидко розберуться, але в перші секунди, коли нас кидають на якийсь шмат мапи, складається враження, що ми відкрили нову настільну гру, а правил гри в коробці нема. Новачку на початку явно буде непереливки.

Процес гри не сильно еволюціонував, порівняно з попередніми частинами, навіть навпаки, дещо пішло регресувало. Наприклад ресурси, їх знову 7, а не 4. Золото, дерево та інші ресурси далі валяються на землі і частина під охороною, а позаяк шахт мало, то доведеться клопотатися збиральництвом.

Як і завжди, один хід дорівнює одному дню, з днів виходять тижні, а кожний тиждень несе якусь подію. Більшість із цих події є звичайними відсилками до інших ігор Ubisoft. На тактику може вплинути лише неможливість вести дальній бій, і це насправді круто, але мало. Багато подій ще пов’язані з приростом якихось юнітів або армії і якщо грати з людьми, то такі прирости важливі, але ШІ цього не використовує, тому користі з тих приростів мало.

Зі ШІ в кампанії взагалі біда, принаймні на легкій і середній складності (якщо від вибору складності взагалі щось залежить). Ресурси інколи пропускають, майже нічого не захоплюють, якщо розбити армію ШІ, на наступний хід він з’являється з новою невеличкою армією, але поповнювати її не буде, та бігатиме по одному і тому ж маршуту туди-сюди. Ця його біганина часто нервує, бо ми змушенні дивитись на одне і те ж щоразу після закінчення нашого ходу. Добре, що хоч перебіг ворожого ходу можна пришвидшити.

Біда також з автобоєм. Оскільки багато ресурсів, шахт та різних смаколиків під охороною різних істот, то доведеться часто проводити бої. Ось тут мала б спростити все кнопка „Автобій“, але — ні. Навіть якщо ви можете доконати бій без втрат (а часто так і є), то автобій так не вміє і будуть втрати. А якщо не хочете втрат, то контролюйте бій самотужки, а це трішки втомлює і марнується час. У Героях 3 це вирішилось втечою істот, то чому цього немає у 7 — незрозуміло.

Ігролад

Але попри всі вище згадані недоліки гра все одно засмоктує і години пролітають непомітно. Загальний розвиток у грі приємний. Зайшовши у замок, нас чекають великі можливості з будівництва і нічого зайвого, все потрібне. Будівництво має певні розгалуження, які здебільшого впливають на приріст якогось типу армії, наприклад, дадуть вибір додати лучниць або асасинів. Також буде якась дуже імбова будівля, для будівництва якої потрібно мати певний артефакт. Словом, розбудова потрібна, ефективна і зручна.

Вивчення магії змінили та поліпшили. Тепер збудувавши гільдію магів, у нас з’явиться можливість відкрити сувій, а у ньому міститься багато різних заклинань. Більшість із них непотрібні, бо, наприклад, темний ельф ефективніше може розвинути лише магію пітьми, тому використовувати магію землі або вогню немає змісту і це насправді логічно і навіть правильно. Щоправда є ще багато банально слабких заклинань, які сильно поступаються деяким іншим.

Найбільше потішило колесо вмінь. Усі вміння впорядковані за категоріями. Кожна категорія має ще 4 рівні і все це зрозуміло оформлено. Усі вміння виглядають смаковито, тобто шляхів розвитку багато, але найбажаніше — у центрі. Важливо, що у кожної фракції частина вмінь відрізняється, що якраз виділяє їх спеціалізацію.

Зробити імбового героя, відкривши всі вміння, не вийде. Максимальний рівень героя — 30-й, а це 30 очок і цього достатньо, щоби повністю заладувати 3 шляхи. Однак усі вміння незалежні одне від одного і ви можете скласти власний шлях розвитку.

Дослідження мапи Heroes VII приємне і не нудне. Уся мапа завжди набита різними цікавинками (ресурсами чи артефактами). Локації, може, не вишукані, але архітектура у них цікава. Пробігтись з сходу на захід просто так не вийде.

Щодо нововедень штибу зміни архітектури мапи та важливість руйнування мостів, то насправді це просто пшик. Перше — це рідкість, а друге — дрібне нововедення, яке мало на що впливає. Якщо грати з людьми, то ці мости можливо якось вплинуть на перебіг протистояння, але здебільшого ми гратимемо з ботами і як вже написано вище, у ботів з інтелектом трішки не склалось.

Тактична невідступність

Тактичний бій отримав лише одне серйозне нововведення, тепер удари з тилу або флангів приносять значно більше шкоди, ніж пряма атака і все.

Найбільше збентежив баланс. Проходячи кампанію, зазвичай армії не рівні за силою. Або у противника її більше або у вас. Але якщо зіграти просто швидкий бій з ботами і одній стороні дати мага, а іншій силовика, то силовик майже завжди перемагає, тобто балансу між мечем і магією немає. Як так?! Для онлайну таке взагалі не годиться. Хоча про який онлайн можна говорити, якщо він порожній. Лише раз бачив створений сервер і то, до нього не під’єднувало.

Побачити і почути

Графічно 7-мі Герої не далеко втекли від 6-х, проте картинка загалом пристойна і очі не виїдає. Тому не розумію звідки взялися стільки негативних відгуків стосовно графіки. Можливо, зараз просто стильно, модно, молодіжно кидатися лайном у непогані ігри.

Більше розчарували міста, які знову 2-вимірні. Heroes V мали неперевершені 3-вимірні міста і цим гра дарувала масу естетичного задоволення. Насправді і 2D-арти замків не є жахливими, але їм не вистачає якоїсь родзинки, більшої динамічності і вони не виділяються та не дають таких приємних відчуттів, як 5-ті Герої.

З музичним супроводом так само, як і з 2-вимірними містами. Є приємна музика, є просто хороша, але до свого плейлиста нема що додати.

Мов курка лапою

При релізі у Heroes VII творились різні жахіття. Вильоти, вилучення збережень, пропадали вміння, низький fps тощо. Принаймні так писали користувачі у своїх рецензіях. Я ж почав грати гру за 2 чи то 3 тижні після релізу  і з серйозними проблемами не зустрівся. Звісно, досі є дрібні баґи та рідкісні падіння fps, але це все в межах норми. Однак шкода, що видавці не вчаться на власних і чужих помилках і далі у реліз підсувають бета-версію гри.

Оце й усе

Might & Magic Heroes VII насправді хороша гра і вона може приносити задоволення. Найбільших проблем у Heroes 7 є лише 2: відчутна бюджетність гри і відсутність помітного поступу вперед, а точніше, серія просто топчеться на місці. Після оказуаленої Heroes 6, 7-мі Герої повернули багато що назад, але дійсно нового мало. Можливо, розробники банально боялись розчарувати фанатів, але як бачимо по відгуках, даремно цілились на них. Тому істинні фанати гру можуть впевнено пропускати, у них є 3-ті і 5-ті Герої, а решта можуть задуматись про придбання.