NBA 2K, на перший погляд, давно уже вперлася у стелю своїх можливостей. Відсутність конкурентів, блискучі ігролад і презентація та й загалом жанр спортивного симулятора, якому не надто притаманні регулярні інновації — карти лягли так, що вистачило би випустити минулорічну гру з новим числом у заголовку і все одно радості фанів були би повні штани. На щастя, Visual Concepts анітрохи не скидає оберти і кожного року припасає якщо не туза в рукаві, то купу дрібніших козирів і реліз кожної нової гри є справжнім святом для фанів. У випадку NBA 2K17 свято подвійне: по-перше, новинка виявилася найяскравішим проявом баскетбольної розкоші та найзручнішою вхідною точкою для неофітів з часів 2K13; а по-друге, вперше за довгі роки на ПК випустили велику, довгу і необрізану версію гри.

Моя боротьба

Зірки NBA першої величини мають чимало приємнощів у житті: армії фанів, цілодобові появи на телебаченні, грошовиті рекламні контракти, а вряди-годи навіть торують собі шлях у Голівуд (тут іде неодмінна рекомендація переглянути Space Jam). Та під обгорткою розкішного життя ховаються тисячі годин, проведених у спортзалі, відточування кидків, маневрів і тактичних схем, а також банальна фізпідготовка, щоби не здохнути посеред сезону. 82 матчі — це вам не жарти. До того ж боротьба відбувається не лише на паркеті: тренерові слід повсякчас показувати, що ти гідний додаткової хвилини і навіть честі вийти у стартовому складі, журналістам і аналітикам — що сьогоднішні невдачі ти затьмариш завтрашніми успіхами, а фанатам — що ти свій хлопчина без царя в голові. Популярний режим MyCareer цього року якраз і робить вражаючу спробу показати будні професійного спортсмена, де нема лоску, а є лише постійні тренування.

Другий рік поспіль режим кар’єри зазнає найбільших змін. Минулорічна спроба Спайка Лі зробити повноцінну спортивну драму провалилась, але виною тому став не печерно примітивний сюжет та не альбінос Частотні Вібрації (так звали головного героя), народжений у сім’ї кошерних представників Південного централу. Проблема була в тім, що сценки існували окремо від гри: ви можете полірувати своїм гузном лаву запасних півсезону, та як тільки починається черговий ролик, ви — месія баскетболу, покликаний порятувати грішників від нудьги.

Цього року перо Спайка Лі перейняв інший чорнявчик — Аарон Ковінгтон, сценарист фільму “Крід”. З його подачі наш персонаж незалежно від кольору шкіри та імені — син уже мертвого копа і домогосподарки, самоук неймовірного таланту, якого всі величають Президентом баскетболу, або ж просто Презиком. Він грає у студентській лізі, виборює місце у національній молодіжній збірній, а згодом його драфтить один із клубів НБА. Втім, це лише на словах так швидко і просто.

Вся річ у тому, що минулорічна проблема відокремленості власне матчів та решти кар’єрного процесу повністю виправлена. Тепер ваші успіхи на паркеті впливатимуть на те, що про вас писатимуть у соцмережах та розповідатимуть під час коментування матчів. Журналісти постійно хочуть бачити ваш прогрес і варто лише раз дати слабину — підуть холодні коментарі та оцінки. Фани лояльніші та можуть дозволити вам раз-другий хапнути тунця, але потім також заплюють. До всього, мало просто багато закидати м’яча у кошик. Упродовж гри вам виставляється оцінка за всі дії, як особисті, так і командні. Заробили 2 очки — плюсик, відібрали м’яч — великий плюсик, невчасно підстрибнули задля блоку — мінус, не пильнуєте закріпленого за вами суперника — великий мінус, не закрили дірку в обороні й подарували суперникам змогу заробити очки — жирнючий мінус. Часто навіть виходить, що закинувши три чверті м’ячів матч, закінчуєш на “трійку”, і навпаки — відмінну оцінку можна заробити, ні разу не вразивши кільце.

Як бачимо,  NBA 2K17, на відміну від різних там “фіфочок” не робить із вас зірку за замовчуванням, а вимагає, щоби ви самі стали зірковим гравцем. Звісно, за таких умов смак успіху значно солодший.

А потім настає час драфту і всі ваші напрацювання підсумовуються. Хто божить, того Lakers можуть у перших три піки взяти, а сусідові Боба Губка світить хіба що Phoenix Suns і пік у другому турі. Моєму персонажеві, скажімо, поталанило 11-им піком опинитися в лавах Orlando Magic. Втім, за яку би команду ви не грали, доля зведе вас із Джастісом Янгом, котрого грає чудовий актор Майкл Б. Джордан (ні-ні, не треба зараз про “Фантастичну четвірку”). Джастіс — також талановитий баскетболіст, однак на відміну від Презика, він слави не зазнав. Через це спершу їхні взаємини доволі прохолодні, та совісний підхід до спорту і бажання ночувати у спортзалі поєднує хлопців. Зрештою, ваш персонаж і Джастіс спрацьовуються настільки, що можуть стати тандемом не гіршим, ніж Майкл Джордан і Скотті Піппен. А якщо під час матчу ви ще й багато граєте одне на одного, то активується можливість вперше за історію режиму керувати двома гравцями водночас.

Та є нюанс: MyCareer у NBA 2K17 — це не одна послідовність роликів, між якими відбуваються матчі та тренування. Тут узагалі нема магістрального сюжету, окрім як “хлопці йдуть до успіху в своєму першому сезоні НБА”. Є лише набори сценок, левову частку яких треба заробити успішною грою або відповідними діями. Показуєте хороші результати — ось вам чергова життєва ситуація з Джастісом, відписуєте вашій подрузі з універу — вона стане вашою дівчиною і побачите згодом ще три сценки. Ясна річ, якщо умов не дотримати, то ці відео вам не трапляться взагалі.

Подібний підхід доволі спірний, але наголос розробників на відображенні “буднів спортсмена” показує: це початковий задум, а не лінь Ковінгтона. Відсутність насиченої сюжетки з насмоктаним драматизмом в NBA 2K17 компенсують хоч і розрізнені, зате життєві та справді емоційні сценки.

It’s all about the money, money, money

Успіхи у MyCareer — це основа поліпшення умінь та навичок вашого гравця, який традиційно починає своє існування з принизливо низьким рейтингом. Так, це низький та підлий спосіб спонукати гравців витрачати реальні гроші на купівлю віртуальної валюти. І якщо поглянути на рейтингові таблиці мережевих режимів, то помітно, що гра дико вилизує п’ятки донатерам. Втім, хоча грошики суттєво зменшують потребу ґрайнду, вони не усувають його повністю. Так що готуйтеся годинами шліфувати вільні кидки і спринт, щоби підняти відповідні параметри на кілька одиничку-другу. Добре, що подібний платіжний тиск у MyCareer не має аж такого руйнівного впливу. А от завсідникам мережевих режимів MyPark (ідеальне місце для стрітболу) та 2K Pro-Am (симульованого матчу 5 на 5) без цього буде жити вкрай важко.

Втім, кар’єра та мережеві розваги для створених вами гравців — це лише верхівка айсберга  NBA 2K17. Насправді всередині головного меню знаходиться кілька ігор, одним із яких яких є повноцінний менеджер у двох іпостасях MyGM (керування однією командою) та MyLeague, де все сказано у назві. Хочете додати до Асоціації ще 6 команд? Взагалі плануєте створити з нуля власну формацію, кастомізувати стадіон і форму? Нема проблем, розпишіться. А може прагнете перевезти котрусь із чинних команд у інше місто та влаштувати тотальний ребрендинг? Запросто.  2K Sports надає вам усі знаряддя управлінця, щоби навіть аутсайдера зробити багатою та успішною командою. Набирайте персонал, працюйте з гравцями, ведіть переговори із власником та тримайтеся поставленого курсу — скажімо, хтось із товстосумів грошей не шкодуватиме задля здобуття чемпіонства, а команда меншого калібру буде рада будь-якому місцю, аби ви лишень збільшили прибутки організації. Ну а можливість задавати точний час перебування гравців на майданчику і час заміни з точністю до секунди, змога змінювати правила у міжсезонні та обмінювати гравців під час сезону і драфту  тощо робить їх передовими менеджерськими режимами у мейнстрімних спортивних іграх. Вище знаходиться тільки Football Manager, але це вже інший різновид забавок.

І плювати, що і гра так по вінця набита контентом, так розробники запхали в NBA 2K17 купу історичних збірних і європейських команд для мережевої гри, та карткову гру на манір FIFA Ultimate Team, приправлену десятками випробувань та відтворень знакових матчів. Ця гра просто не може спинитися.

Це вже не гра

“Це вже не гра”. Саме таке гасло вживають розробники котрий рік підряд. І справді, який би ви режим не обрали, NBA 2K17 тішить своїх гравців небувалими презентацією та ігроладом. Коментування містить якусь захмарну кількість записаних рядків , а в кар’єрних режимах кастери не просто описують перебіг подій на паркеті, а й аналізують попередні виступи команд і окремих гравців, а також окреслюють чинний розклад у турнірній таблиці.

Зросла й кількість анімацій, хоча здавалося, куди вже більше. Нинішній баскетбол більш контактний, побудований на щільній обороні та різких, маневрових проривах. Відповідно разюче зросла кількість анімацій зіткнень, відштовхувань, хапання за поясницю і зап’ястя та інших зіткнень. Може рушій гри і не видає передову картинку (а порівняно з Frostbite так і взагалі виглядає посередньо), проте реалістичність рухів, їхнє багатство і плавність перекривають усі недоліки, розгортаючи перед нашими очима справді щось більше, ніж просто гру. До всього, гра тепер зав’язана на таймінгах навіть більше, ніж Dark Souls 3. Відбір м’яча, блоки у стрибку, але-опи і навіть пас із відстрибом — все тепер потребує уважного стеження за анімаціями суперників.

До всього, ще більше уваги приділили персоналізації. Мало того, що зріст і вага впливають на ефективність гравця у певних ситуаціях та анімації, так у NBA 2K17 знайшлося місце не лише для відтворення манери та унікальних прийомів десятків гравців, а й тактичних схем окремих команд, що їх використовували в минулому сезоні. До всього, крім власне гри відмінну якість мають і навколоспортивні складники: виступи чірлідерок, поведінка талісманів, кількість присутніх глядачів та їхні вигуки, завжди суголосі з перебігом гри. А в перервах між чвертями десяток-другий людей підспівує музиці, котру пускають у залі (про шикарність саундтреку згадувати вже не буду, бо і так забагато мармеладу в цьому абзаці).

У світі спортивних симуляторів, жодна інша гра не знаходиться на одному рівні якості з NBA 2K17. А ще ж можна сказати про обсяги контенту — фактичних 4 гри в одній, причому часто буває, що певна група гравців грає лише в одну з них, ніколи не куштуючи інші. Одним словом, Visual Concepts продовжує повільний, але невпинний рух уперед і ставить нову планку для спортсимів.

Єдине, чого можна бажати: щоби  NBA 2K18 знайшла змогу зробити такий крок уперед.