OVERKILL’s The Walking Dead — це не Payday 2. Попри те, що гру робили ті ж люди, у її першооснові лежить інша ідея, яка перевертає звичне уявлення про жанр кооперативного зомбі-шутера з ніг на голову, додаючи у цю формулу необхідність уникати шуму та привертання уваги. Це щонайменше звертає на гру увагу, бо такого нам ще не показували і працювали над цим не троє хлопців у гаражі, а студія, що має чималу фан-базу і успішний проект за плечима. І ось зараз ми розберемося: чи й правда гра варта витрачених на неї грошей та часу, а чи хлопці з Overkill схибили з концептом?
За заповідями Джона Кармака
OVERKILL’s The Walking Dead має власну історію, але навряд вона когось зачепить. Оповідка розгортається довкола групи людей, що намагаються вижити у зомбі-апокаліпсисі… і все у них було добре, поки на горизонті не з’явилася громада під напрочуд оригінальною назвою «Сім’я». Нові знайомі не проявляли бажання об’єднати зусилля задля ефективного протистояння зомбакам, а натомість активно обкрадали нашу групу.
Навколо цього конфлікту інтересів й розгортатимуться події гри: вашу комуну позбавлятимуть цінних ресурсів шляхом грабунків, або намагатимуться зробити це, а ви будете відбиватися та проводитимете рейди у відповідь. На вибір у вас чотири персонажі, що представляють окремі спеціалізації: Танк, Медик, Тактик та Розвідник. Кожен з них має свою коротку історію: хтось шукає зниклу доньку, а хтось був медиком ще до цих жахливих подій. Проте ймовірність того, що ви запам’ятаєте бодай імена цих персонажів — менша, ніж шанси Fallout 76 на середній бал вище 50. Тому на них краще дивитися як на чотири різні класи, та й усе.
Коли не змогли в баланс
Хлопці з Overkill добряче постаралися, щоби зробити початок гри якнайменш захопливим, адже перше завдання яке нам дають — оборона бази від хвиль мерців. Саме на цьому моменті чимала кількість людей плюнула і повернула за гру гроші, подумавши, що такою буде й решта гри.
Одна з проблем режиму оборони точки в тому, що OVERKILL’s The Walking Dead — це гра не про стрільбу. Попри те, що у ній чимало вогнепальної зброї і у кожен клас має перки на вправність з конкретним її типом, більшість часу ви будете уникати боїв. Та навіть те, що стріляти у грі весело — зброя не здається пластиковою і у кожної пухкалки свій норов, — не позбавляє того факту, що у вас мізерна кількість патронів. Відстріляли два магазини — і гайда шукати ящик з набоями, а якщо вони на перезарядці, то витягуйте холодну зброю і давайте собі раду з нею. Інша неприємність ховається у необхідності збирати на мапі ресурси, щоб заколотити ворота з яких хлинуть ходячі. Вдала, на перший погляд, механіка розбивається об те, що для ремонту воріт потрібно щонайменше три дошки (і п’ять, якщо ви граєте вчотирьох), а нести персонаж може тільки дві. Ось так ви і бігаєте туди-сюди, збираючи матеріали і відстрілюючи новоприбулих.
Цей режим має й іншу варіацію, де вас атакують не зомбі, а члени «Сім’ї». Тут усе помітно краще: вам не потрібно ремонтувати хвірток, набої падають із убитих ворогів, а ігролад нагадує багатокористувацькі режими у CoD. Знай собі бігай по мапі колами від однієї точки з ресурсами до іншої та дорогою підстрілюй противників/лікуй товаришів. У цій варіації з’являються і додаткові умови програшу, а постійна динаміка часто не дає помітити, як завдання закінчиться. Такий режим гри, на мій погляд, найбільш збалансований зі старту і цілком приємно грається.
Найбільше надій покладали на другий тип основних завдань, в якому ви рухаєтеся з точки А у точку Б, уникаючи сутичок з противниками та переслідуючи задану завданням головну мету. Найперш варто згадати, що гра з рандомами не зіпсує вам нервів. Тому що немає значення: граєте ви з друзями у голосовому чаті чи зі зграйкою незнайомців, — усе завжди закінчується тим, що ви вилазите на машини або ящики та холодною зброєю б’єте ходячих, аж поки вони не закінчаться. Захопливість такого ігроладу описувати не варто. Стається це тому, що ділянки з ходячими чергуються відрізками шляху, на яких ви зустрінете членів «Сім’ї». Спроби гри в хованки з останніми, ймовірніше за все, перейдуть у перестрілку, яка створить шум і помітно заповнить шкалу тривоги. Кілька таких сутичок — і довкола вас уже море гнилих істот, а ви очима шукаєте машину.
За недовгий час з моменту виходу гри, у OVERKILL’s The Walking Dead встигло сформуватися власне ком’юніті, тому ймовірність нарандомити собі поганого напарника, який не буде розуміти як себе поводити, зараз доволі низька. Пошук гравців відбувається швидко, хоча подекуди переривається через помилки з’єднання. Проблеми з серверами особливо припікають, коли вас викидає зі завдання за хвилину до його закінчення, без права на реконект чи можливість отримати хоча б якусь нагороду. Та це радше тимчасові проблеми, що переслідують будь-яку багатокористувацьку гру на старті; сподіваюся, що це виправлять найближчим часом. Як і проблему довгих завантажень, які нерідко дратують. Я у житті не повірю, що крихітна хаб-локація у цій грі повинна завантажуватися довше, ніж багатокористувацька мапа у Battlefield V, яка розрахована на 64 людини.
Під час завдань другого типу, окрім бійок з противниками, вам доведеться ремонтувати електродвигуни, підйомники, ліфти та інші предмети, що перешкоджатимуть вам на шляху. Ці речі змінюються після кожного перезапуску завдань, що дещо розбавляє рутину.
Елементи мікроменеджменту не завадять
З досвідом усе доволі звично: накопичується за гру конкретним персонажем, кожен новий рівень отримуєте кілька очок здібностей, які вкладаєте у ті чи інші гілки розвитку героїв. Ресурси ж можна отримувати з різних джерел. Найочевиднішим з них є банальний збір розкиданих по локаціях шматків дроту та інших корисностей. Дещо прихованим, зокрема тому, що гра про нього не розказує у достатній мірі, якщо не запитати у окремому меню, є можливість відправляти ваших побратимів на виконання дрібних завдань та роботу в конкретних частинах прихистку. Це додає грі нову механіку і когось такий мікроменеджмент людей та ресурсів може затягнути на певний час. Отримавши достатню кількість матеріалів, ви зможете побудувати додаткові будівлі або покращити існуючі, розширивши арсенал своїх підлеглих. А от модифікації зброї краще шукати на локаціях — це не надто складно, а ще ви уникнете необхідності зайвий раз повертатися у табір до місцевого продавця.
Уже згадана необхідність лізти в окреме меню, щоб подивитися відеоінструкцію, — дрібна та неприємна особливість гри. За рахунок того, що на початку нам не показують усього функціоналу, його можна й не знайти десь до четвертої години гри. Проте, хочеться вірити, що цей дрібний огріх виправлять якомога швидше і новачкам буде простіше освоюватися у грі.
Окремої згадки варта хаб-локація, вона ж прихисток нашої комуни. Кожного разу, як у вас виникне необхідність здати завдання та отримати нове — ви будете змушені чекати 2 хвилини на підвантаження цього табору, де ви не можете зробити майже нічого корисного, і ще дві на повернення назад до мапи. Чим далі заглиблюєшся у гру, тим сильніше це дратує, і ніякого спасіння немає.
Не важливо, що буде потім — гра уже вийшла
Вертаючись до ролику «Перших вражень» згадуються слова Олега про те, що гру наповнять контентом і вона з великою ймовірністю повторить успіх Payday 2 за три місяці, півроку, рік або два. Та це буде тоді і ми не маємо на це жодних гарантій. Зараз перед нами сирий продукт, дві третини якого не приносять жодного задоволення, а в кращому випадку не викликають роздратування.
У цей момент OVERKILL’s The Walking Dead страждає не стільки від браку контенту як від його якості і по правді їй варто було б поваритися ще деякий час у дочасному доступі. Я не можу та не хочу рекомендувати її у теперішньому стані будь-кому, окрім любителів експериментів, що хочуть випробувати новий погляд на жанр кооперативних зомбі-шутерів. Та й тим краще зачекати місяць-другий, щоб уникнути основних баґів, а поки навколо достатньо куди як кращих альтернатив хорошого часопроведення.
Вдалося
- вигадати хороший концепт
- збалансувати один з режимів
- створити хороший візуал
Не вдалося
- добре реалізувати задумане
- випустити релізну версію гри
- збалансувати механіки
Жанри
Компанії
Платформи
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!