Що ми знаємо про снайперів? Це такі обрані люди, які вбивають свої цілі з дуже великих відстаней, вони професіонали маскувань та холодної зброї, ніколи не хиблять та не залишають за собою слідів. Ось це коротка характеристика того що ми знаємо. Було цікаво довідатися, що з цього всього нам дали у Sniper Elite 3.

«Навіть близько некстдженом не пахне»

Відтоді як Rebellion Developments розпочали із симулятора снайпера робити звичайний зомбі-тир, було зрозуміло — щось тут не так. Мабуть, розробники думали:

„Зомбі, снайпери, зомбі-снайпери — недобре це. Треба робити новий симулятор снайпера, продовжити ідею, відшліфувати її, зробити кращою“.

Відтак зробили анонс третьої частини і понаобіцяли золотих гір. Розробники пестили нашу уяву своїми щоденниками: ось він штучний інтелект, створений для снайперських симуляторів; ось він некстджен у нашій грі; та ви просто обхезаєте свої крісла від того, що тут побачите.

Але ось гра вийшла, і що ми отримали? Правильно, буряк у дишло! Навіть близько некстдженом не пахне. Майже все це ми бачили у попередній частині.

«Сказати, що це сюжет, язик не повертається»

Діється за три роки до подій другої частини. Звісно, адже у Sniper Elite 2 ми застали кінець Райху та перемогу над нацистами. Куди ж розвивати сюжет? Правильно, пора робити пріквел, де головний герой воюватиме з німецькими Тиграми. Сказати, що це сюжет, язик не повертається, а пальці скручує ревматизм при наближенні до клавіатури. Навіть у другій частині він не був таким кепським.

«У грі побільшало тихих убивств»

Аби не засмучуватися ще більше, перейдімо до ґеймплею, що пережив деякі зміни. На екрані з’явились нові датчики, які показували наскільки нас видно, чим привертаємо увагу і побільшало іконок на міні-мапі.

Неможливо пропустити і те, що наш арсенал став більшим та доступнішим. Тепер він більше схожий на Splinter Cell: Blacklist чи Hitman: Absolution. Також від цих ігор перейшли функції, коли над головами ворогів з’являлись сигнали, наскільки вони стривожені, щоб, так би мовити, помітити, знайти та вбити нас.

Герой так само ховається за укритями, затримує дихання та пробиває черепи ворогам. Доволі приємним фактом стало те, що у грі побільшало тихих убивств. Якщо пам’ятаєте, у попередній частині треба було ледь не носом впертися у спину ворога, щоб убити його. У третій частині цього немає.

Великий вибір анімацій при вбивстві, у деякх випадках можна нагло бігти на ворога і красиво у ближньому бою скрутити йому в’язи або своїм ножем розітнути горлянку, як свині.

«Хоч усе інше ми вже бачили, а проте вельми красивою виявилася X-ray»

Запам’яталося, як у другій частині ми раділи з наявності технології X-ray, що показувала усі нутрощі, прострілені кулею з нашої гвинтівки. Якщо ви вдосталь надивилися на це у кампанії і у зомбі-режимах, не очікуйте побачити щось нове, хіба що дизайнери додали м’язову та серцево-судинну системи.

Хоч усе інше ми вже бачили, а проте вельми красивою виявилася X-ray для техніки. Зачаровує, коли куля пробиває мотор, у якому ворушаться поршні, після чого ті розлітаються на різні боки, підриваючи нацистів.

«Як вони взагалі помічають гравця, залишається загадкою»

Що скажеш про інтелект ворогів? Це одна із тих ігор, де його треба переробляти з нуля. Вороги або бачать тебе в траві за сто метрів, або не помічають, коли ти вошкаєшся у них під носом. Ніколи не обходять вас із боків і майже ніколи не кличуть підкріплення, а в більшості випадків розпочинають бити по своїй заклиненій зброї. Це виглядає доволі тупо. Як вони взагалі помічають гравця, залишається загадкою, оскільки ми можемо запалити кремній за стіною, і наш дим не буде видно, але солдати магічним чином збираються майже зі всієї локації.

До речі про локації — вони тепер не такі коридорні, як були у другій частині, тепер нам є де побігати. Раніше нас помічали і нам потрібно було займати позиції у будинку і відбиватись від них у будівлі, доки у нас не скінчаться набої або у них сміливість.

У третій частині цього немає, ми можемо із різних позицій перестріляти усіх або обійти боком. При цьому виводити із ладу усілякі двигуни, щоб вони створювали шум, чи для ефектнішого вбивства наших цілей.

Але проблемою в локаціях залишається левел-дизайн. Таке відчуття, що рівні були зроблені поспіхом, бо розробників хтось гнав у шию батогом дедлайнів. Вони одноманітні удень і вночі. Усе пробігається збіса швидко і мало що запам’ятовується.

«Це, курва, не некстджен»

Оскільки некстджену тут немає, то й графіка просто підкручена від другої частини. Правда тепер все не так сіро, і рушій краще передає красу Африки. Можна погрітись у променях сонця, при цьому слухаючи довколишній живий світ. Але це, курва, не некстджен, який нам так обіцяли.

«Ви відчуєте себе просто диверсантом»

Після кожного вбивства та виконаного завдання вам нараховуються очки. Чи то вбивство в голову, чи просто закололи ворога у спину. Після прокачки рівня відкриваються нові снайперки та усілякі смаколики, які ми зможемо використовувати у наступних завданнях чи в мультиплеєрі.

Так, мультиплеєр тут теж є і майже такий самий, як у попередній частині, є кооператив на двох для сюжетної кампанії та декілька режимів для командної битви. На жаль, більше нічим він не може похизуватися, тому йому не варто приділяти багато часу.

Доволі кепсько те, що завдань, де вам потрібно когось застрелити із снайперської гвинтівки, мало. Якщо вам сказали застрелити офіцера у його наметі, це не означає, що його не можна просто заколоти. Тому трішки віддаляє від відчуття, що ти снайпер, найімовірніше ви відчуєте себе просто диверсантом, який убиває офіцерів, вимикає електрику та псує транспорт.

Щодо останнього трішки незрозуміло. Навіщо було додавати такі завдання? Як на мене, вони менше стосуються снайперської тематики, хоча жанру стелсу пасують.

Sniper Elite 3 залишилася майже без змін. За увесь той час, що її робили, ми отримали ту саму гру з трішки підкрученою графікою та іншими локаціями. Я нічого не сказав про звуки, бо вони майже ідентичні з тими, що були у другій частині. Вороги — тупі. Ігролад не змінився на краще. Радше віддалився від симулятора снайпера, а став більше симулятором диверсанта. Тому гра не заслуговує, щоб її ось так відразу купувати, краще зачекати на знижку.