Чимало ґеймерів звикли до того, що їм пропонує сучасна ігрова індустрія, і мало хто з великих розробників ризикує здивувати гравців. Звісно, ніхто не хоче ставити на кін мільйони доларів та кілька років розробки, аби створити експериментальний чи нестандартний проект.
У певному сенсі, такою нестандартною грою є The Witness, але тим не менше розробники з Thekla Inc. на чолі з Джонатаном Блоу, відомим своїм маленьким шедевром Braid, витратили аж 7 років та 8 мільйонів доларів на її створення. При цьому, Thekla Inc. виступили і в ролі видавця, що дозволило Джонатану не йти на поступки, якби гру видавала інша компанія.
Braid була своєрідним феноменом, завдяки дуже вдалому використанню механіки перемотування часу при створенні головоломок. Тож Блоу, за його власними словами, використав основну формулу Braid, і втілив її концентровану версію в The Witness, коли ви спершу абсолютно нічого не розумієте, а потім усе поступово прояснюється і стає очевидним.
Гра починається з того, що ви вибираєтесь із тунелю на таємничому острові наповненому різноманітними головоломками, загадками та символами. Поступово, без будь-яких підказок, гра вчить вас як працює тутешня механіка головоломок. Треба визнати, що Блоу дуже хвацько передбачає хід думки гравця. Спосіб вирішення кожної групи пазлів вміло зрежисований розробником і часом викликає посмішку від усвідомлення цього.
Умовно кажучи, майже кожна головоломка — це панель на якій нам потрібно провести лінію від однієї точки до іншої, враховуючи специфіку кожної панелі. Спершу може здатися, що це навіть нудно. Розчаровуєшся, що гра вкрай рідко пропонує щось окрім панелей з головоломками. Але не дайте першим враженням себе спантеличити. Трішки дослідивши острів, ви зрозумієте, що варіативність цих головоломок просто вражаюча.
Загалом у грі близько 650 головоломок, і якимось дивним чином процес їх розгадування може настільки поглинути, що тільки почувши як цвірінькають ранні пташки, ви зрозумієте, що вже треба йти на роботу чи навчання.
Якщо ви чекали якоїсь винагороди за вирішення головоломок, то ви будете дещо розчаровані. Блоу не використовував типовий спосіб заохочення гравця, коли той винагороджується за будь-яку найменшу дію. Натомість, кожна розгадана головоломка наближатиме вас до вирішення подальших, складніших пазлів, доступ до яких відкритий зі самого початку гри. Відтак розгадування приведе вас до фіналу і можливого пояснення, що ж це за дивний острів і яка наша роль на ньому. Ціль більшості загадок — навчити вас, а винагорода за їх проходження — саме опанування певної механіки чи логіки, а не якась там монетка чи сюжетний ролик.
Самі ж головоломки, до слова, змусять вас, щонайменше, сумніватись у ваших розумових здібностях. Вони дуже складні, дуже. Дуже. The Wintess вже встигли охрестити Dark Souls у жанрі пазлів. Тим не менше, гра заохочує бути уважним. І саме через неуважність та квапливість вона може бути заскладна для деяких гравців.
У кожному регіоні вам потрібно активувати жовту коробку з променем, розгадавши серію тамтешніх головоломок. Кожен промінь буде скеровано до верхівки гори, де вас чекає закінчення. Аби нарешті отримати до неї доступ, вам потрібно буде активувати сім з десяти променів. Звісно, всі десять дадуть вам змогу дізнатися дещо більше.
Кінцівок у грі декілька, і якщо ви пройшли гру та отримали за це досягнення End Game, то можете бути здивовані коли помітите, що насправді пройдено 10-12% гри. Отже The Witness може запропонувати вам ще дуже багато, якщо ви, звісно, будете в цьому зацікавлені.
Візуальна складова приголомшує. Яскраві кольори, дзеркально чиста вода, освітлення роблять The Witness надзвичайно чарівною грою. Відблиски сонця, відображення у воді, тіні гілок та навіть звуки допомагатимуть вам у розгадуванні головоломок, тому з часом стане зрозуміло, що все у грі має своє призначення і все це не просто для краси.
Сам острів умовно поділений на регіони, кожен з яких має свій різновид головоломок, зі своїми правилами та умовами. Музика майже відсутня, і на це, звісно, також є свої причини. Розробник ніби змушує нас дивитись на все інакше, прислухатися, придивлятися, сумніватися. Завивання вітру в бамбуковому лісі, дивні відголоски в дзвіниці, різноманітні силуети та численні кам’яні скульптури людей — усе ніби намагається нам щось донести.
По всій території острова розставлені таємничі аудіопрогравачі з записаними на них цитатами різноманітних філософів і науковців, таких як наприклад Альберт Айнштайн, які насправді спершу породжують більше запитань, ніж відповідей.
На жаль у грі також присутні певні недоліки. Якщо першу половину гри ви, по суті, навчаєтесь і постійно відкриваєте щось нове, то вже під кінець, певні головоломки починають просто дратувати через те, що їх розв’язання залежить не від вашої уважності, а від проведеного за ними часу і простого перебирання можливих варіантів. Деякі головоломки вимагають просто надприродної кмітливості та витримки, що дуже зменшує шанси їх розв’язати для більшості гравців, і це основний недолік гри, хоча і доволі сумнівний. До слова, головоломки представлені не лише в вигляді панелей.
Аби хоча б трохи зрозуміти, що ж означають ці символи, аудіозаписи та все інше, потрібно буде розгадати чимало того, на що ви могли не звернути увагу під час першого проходження.
The Witness — смілива, самобутня та глибока гра, яка може дуже легко як розчарувати, так і змусити захоплюватися нею. Якщо ви звикли до типових мейнстрімових ігор, і вирішили спробувати The Witness лише тому, що вас зацікавили гарненькі скріншоти чи трейлери, то ви, мабуть, не знайдете в грі того, що очікували. The Witness — це передусім гра про головоломки, і не дивуйтесь що в ній ви будете розгадувати саме головоломки.