Ренесанс. Ось як я міг би охарактеризувати те, що коїться з ігровою франшизою Warhammer останнім часом. Після чорної смуги відверто поганих ігор Games Workshop  нарешті вирішили перестати давати права на свої всесвіти будь-кому і почали виходити дійсно гідні проекти. Спочатку це зачепило лиш сорокатисячну частину всесвіту, та тепер черга дійшло й до Warhammer Fantasy Battles. Після доволі непоганого Warhammer: The End Times – Vermintide від Fat Shark, естафета перейшла до Creative Assembly. Ці хлопці цілком заслужено вважаються майстрами жанру стратегій, тому мене переповнювали лише найприємніші передчуття щодо їхнього проекту. І я можу з упевненістю сказати, що недооцінював цей проект. Він з перших секунд покорив мене і не відпускає й нині. Зустрічайте! Найкраща гра по фентезійній васі — Total War: Warhammer.

Viva la Warhammer!

Наскільки відомо, хлопаки з Creative давненько хотіли зробити своєрідну перерву в своїй серії Total War і перейти від реалізму до фентезі. Тож коли в одному з їх артбуків замайоріли слова Total War: Warhammer, в мені, та й в багатьох інших ґеймерах, зародилася надія. Довгий час це залишалось просто сподіваннями й от вийшов трейлер, від якого, неначе радіацією, віяло духом старої доброї вахи.  Завдяки ньому стало також зрозуміло, що в основу гри ляже саме старий добрий Warhammer Fantаsy до подій Кінця Часів, а не його не дуже вдале переродження під назвою Ера Сиґмара. Цей хід з боку Creative був більш ніж вдалим: Warhammer Fantаsy вже має багатьом відому історію, впізнаваних та колоритних персонажів та силу-силенну фанів. В той же час Ера Сиґмара вийшла не дуже вдалою. Таке враження, що при її створенні в  GW лунав наступний діалог:

– Чому 40000 популярніший і продається краще?
– Бо там є Космодесант!
– Точно, а давай запхаємо його ще й до фентезійного світу!
– Еврика!

Одразу хочеться додати, що працювати над цим проектом виявилось для Creative Assembly настільки цікаво й реакція публіки була настільки хорошою, що задовго до виходу Total War: Warhammer стало відомо про ще дві гри в цьому ж сетинґу.

Сюжетні перипетії

Було б дивно, якби ця гра не передавала б епічності та монументальності того, що відбувалося в світі Warhammer Fantаsy, тож в ній присутній доволі непоганий сюжет. Він перекочував сюди просто з кодексів та книжок за цим чудовим всесвітом, тож ті хто знайомий з ними, будуть приємно вражені. Кожна фракція, наприклад, має свого особистого ворога-немезиду з-посеред інших рас і, як не дивно, це відчутно впливає на ігролад, та про це пізніше.

Гра потішить якісними й цікавими катсценами, та виділить для гравця основні моменти, щоб він їх не проґавив. Особливої ж уваги заслуговують дрібні відсилки, завдання, та описи предметів. Так, можна побачити предмети, що мають характеристику “+10 до спаскидка”, що принесе багато радощів гравцям настільної вахи. Особисто я радів, неначе дитина, коли почався міні-квест про одне з моїх улюблених місць в історії місцевих дворфів. Отож, серед них здавна виділявся рід Баґманів, що варив найсмачніше пиво, яке коли-небуть куштував дворф. А підлі орки взяли й перебили майже всіх пивоварів, та, що ще гірше, випили, або понищили майже всі запаси легендарного трунку! Граючи за дворфів, ми зможемо не тільки помститись зеленошкірим гівнюкам, а й спробуємо відновити вищезгадану пивоварню.

Загалом, гра не подає надто багато подробиць  гравцю прямо, та якщо звертати увагу на деталі й читати описи, можна зрозуміти, що гра створювалась з хорошим знанням матеріалу і чимось, що я особисто назвав би любов’ю…

Тотальна війна!

Про ігролад загалом:

З цілковитою впевненістю можу сказати, що на даний момент  Total War: Warhammer є абсолютною вершиною серії. В цій грі було багато чого виправлено й ще більше додано, завдяки широким можливостям, що надає щедрий світ вахи.

Про раси:

Вони пропрацьовані просто неперевершено! Кожна з ігрових рас унікальна й відрізняється від іншої, як протон від електрона. В кожної з них є свої унікальні “фішки”, що відчутно змінюють ігролад. Найстандартнішою з них є Імперія, що в принципі є типовою людською фракцією. Особливості її в тому, що, як і в кожній імперії, там є бюрократичний апарат і ми можемо призначати різних лордів на посади, що даватимуть різноманітні бонуси. На поле бою вони можуть виводити могутні парові танки та величних вершників на деміґрифах, спостерігати за якими в бою задоволення як тактичне, так і значною мірою естетичне. Імперці можуть захоплювати й заселяти лиш міста інших людей та вампірів, тож воювати є сенс переважно лиш з ними, адже міста інших вам можна лиш пограбувати, або знищити.

Орки. Дика зелена хвиля розрухи та спустошення. Вони — дуже войовнича раса, що накладає на ігролад за них свій відбиток. Орочі армії мають особливий показник “Войовничості”. Якщо військо довго не воює, або не перемагає, його войовничість падає і від нудьги солдати починають розважатись, винищуючи самі себе. Це можна припинити або вигравши бій, або “навівши лад”, хоча при цьому теж не обійтись без жертв. Якщо ж полководець веде орду від перемоги до перемоги й войовничість сягає свого піку, починається великий орчий “Вааааггггхх”. При цьому, на мапі з’являється ще одне підконтрольне нам військо, за утримання якого не потрібно платити, та й керувати ним можна лише в загальних рисах, тобто просто вказуючи на ворога, котрому “треба настукати по головешці”. На полі бою ж можна побачити велетенських павуків з ґоблінами на спині та катапульту, що стріляє живими летючими снарядами.

Воргаммерівські дворфи — народ, що не прощає й не забуває образ, адже всі вони записані в Дамаз-Кроні, Великій книзі образ. Будь-які ворожі дії й зради записуються в ній, і існує лиш один спосіб викреслити звідти образу — ПОМСТИТИСЯ! Більшість завдань за цю фракцію (практично всі) це образи, що потребують відповіді. В бою вони покладаються на свою незламність, потужні гармати ти бойову авіацію.

Знайшлося тут місце й для вампірів. Довкола своїх володінь вони поширюють особливу ауру, опинившись в зоні дії якої ворожі війська зазнають постійних втрат. Оскільки вампіри є вправними некромантами, то не дивуйтеся, якщо вони просто під час бою з померлих зроблять нові загони, або ж будуть набирати армію на місцях великих битв. Та є в цього й зворотній бік. Якщо гине полководець ,його військо просто розвіюється, тож його треба всіляко оберігати. Також неприємністю є відсутність військ з дистанційною атакою, що компенсується великою кількістю броньованих військ і чудовиськ.

Наостанок, розповім вам про війська Хаоситів. Для них Creative Assembly приберегли свою нову механіку кочівників, яку вже можна було побачити в їх минулій грі Total War: Attila. Орди хаосу не мають міст та не можуть торгувати з іншими расами. Тож вся інфрасткруктура завжди знаходиться при війську, що має як плюси, так і мінуси. З одного боку, завжди можна поповнити війська, або ж найняти нові, та при цьому потрібно ставати табором, що дуже обмежує швидкість пересування. Оскільки хаосити не дуже приязні навіть із собі подібними, якщо розташувати разом дві орди — вони почнуть вчиняти розбірки між собою і поповнення війська стає неможливим. Окрім цього, через вищезгадану особливість буває доволі важко вести скоординовані дії кількома ордами, що робить Хаос найважчою у ігровому виконанні фракцією.  Також варто відмітити, що дипломатичні відносини можливі тільки з пробудженими північними племенами, решта рас навіть говорити з вами не буде. На полі бою в орді можна побачити різноманітних лицарів хаосу, обранців темних богів та демонів з чудовиськами.

Про глобальну мапу:

Вона також зазнала доволі значних змін, котрі переважно пов’язані з особливостями тієї чи іншої раси. Так, на територіях з великим впливом хаосу більшість інших рас почуваються не дуже комфортно, так само як і на болотах, або високо в горах, чи пустках, де вони несуть постійні небойові втрати. При цьому, вампіри та хаосити з поширенням свого впливу змінюють ландшафт ще й візуально. Також, орки та дворфи отримали унікальний спосіб пересування мапою світу — підземні тунелі, мандруючи якими можна ігнорувати непрохідний ландшафт і навіть проходити під водоймами, та це, знову ж таки, має свою ціну. Перехоплені в підземеллі війська не отримують підкріплень та у випадку поразки завжди знищуються. Що до різноманітних агентів та полководців, то вони однозначно вартують окремої уваги. Кожен з них — окрема й дуже цінна бойова одиниця, котра може бути використана в найрізноманітніших ситуаціях. Як окремий юніт на глобальній мапі,  агенти можуть виконувати стандартний набір завдань: вбивства та диверсії. Як одиниця у війську, кожен з них — потужний герой з широким спектром магічних і не дуже вміннь. Кожен з них, як і всі полководці, має можливість здобувати досвід і прокачуватись, а також має своє спорядження і почет. Завдяки цьому є можливість кастомізувати персонажа й зробити його більш вправним воякою, правителем, магом чи вбивцею. Що до всього іншого, то воно майже без змін перекочувало з попередньої гри. І, зважаючи на все вищесказане, Total War: Warhammer відчувається і грається зовсім по-іншому.

Про ґоблінів-камікадзе:

Бойові дії також зазнали змін, щоб краще догодити сетинґу. Мало не  найбільшою зміною стало додавання магії. Так, вона має серйозний вплив на бій, та не є чимось дисбалансним. Використовується вона інтуїтивно просто, а візуалізація вища всіляких похвал, тож будьте готові, що час до часу на полі бою будуть метеоритні дощі й різного роду бурі. Також дуже великий вплив в бою мають нові специфічні бойові одиниці. Різного роду велети й чудовиська навіть малими групами можуть дуже сильно вплинути на хід бою, проте і вони підкоряються старій добрій системі “камінь-ножиці-папір” і вбиваються відносно легко списниками або алебардистами. Окремо варто відмітити різного роду летючих юнітів й командирів на літаючому транспорті. Ці надзвичайно мобільні бойові одиниці можуть швидко змінювати ситуацію на полі бою й просто колосально допомагати при облогах, адже вони спокійно можуть створити плацдарм на ворожих стінах й приготувати їх до підходу решти війська. Особисто моїм улюбленим юнітом стала орківська катапульта, що стріляє живими снарядами, адже нам дають можливість вищезгаданим снарядом керувати в польоті! Отакі моменти нереальної крутизни й роблять ігри особливими, змушують ще довго згадувати їх з посмішкою й повертатись до них знову і знову.

Про картинку

У плані візуалізації в Creative Assembly все як завжди на висоті. Кожен окремий солдат тішить деталізацією. Анімації ж взагалі захмарної якості. Особливо це відчувається при спостеріганні за боєм різного роду чудовиськ і особливих юнітів, що рухаються просто неперевершено. Загальний художній стиль більш ніж передає естетику сетинґу. Можна довго роздивлятись тактичну мапу, милуючись знайомими краєвидами та місцинами, котрі були з любов’ю відтворені в грі. Поля бою також усипані різного роду деталями, особливо цікаво розглядати підземні локації. Загалом, можна з впевненістю сказати, що першоджерело розробники вивчили добре, а художники забули про слово “халтура”, і на виході ми отримали гарну, та при цьому добре оптимізовану картинку, що дозволить насолодитися грою навіть власникам далеко не топового заліза.

Висновки

Якщо коротко передати всі мої емоції від гри, то це щира й безмежна радість фана обох серій, котрі злились в бездоганній гармонії форми та змісту. Гра однаково зацікавить фанів як Total War, так і Warhammer. Вона здатна подарувати сотні годин цікавого ігроладу й не набриднути, а новизна військ і магія здатні породити сотні нових можливостей для подолання ворога. Після себе гра лишає лиш бажання знову туди повернутись і приємну впевненість, що світи Warhammer можуть і будуть нас радувати подібними ігровими втіленнями.